Рішення

від 15.05.2022 по справі 240/3695/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 року м. Житомир справа № 240/3695/21

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ГурінаД.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, протоколу та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

11.03.2021 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) із позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 80, 81) просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання вимоги пункту 3.8 наказу МВС України від 27.12.2002 №1346 щодо розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 під час навчань 06.06.2019 на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області, який призвів до різкого загострення хвороби, часткової втрати працездатності та отримання інвалідності ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним протокол №1 рішення комісії призначеної для проведення розслідування за фактом можливого травмування громадянина ОСОБА_1 у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України від 15.02.2021 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виконати вимоги пункту 3.8 наказу МВС України від 27.12.2002 №1346 щодо розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 під час навчань 06.06.2019 на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області, який призвів до різкого загострення хвороби, часткової втрати працездатності та отримання інвалідності ОСОБА_1 та скласти акт розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 під час навчань 06.06.2019 на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 19.05.2021 о 12:00.

11.03.2021 представником позивача разом із позовною заявою подано клопотання про призначення судово-медичної експертизи (а.с.29-30).

12.05.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.50-53).

19.05.2021 представником позивача за вх. № 26535/21 подано заяву про відвід судді (а.с.74-75) та за вх. №26534/21 заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 76-81).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 передано матеріали адміністративної справи №240/3695/21 іншому суду для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду (суддя Єфіменко О.В.) від 24.05.2021 відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді Гуріна Д.М.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16.06.2021 о 14:00.

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 16.06.2021, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, без виходу до нарадчої кімнати, прийняв заяву представника позивача про збільшення позовних вимог до розгляду, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 16.06.2021.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 за клопотанням позивача призначено судово-медичну експертизу у справі.

08 листопада 2021 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов висновок експерта (а.с. 126).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 поновлено провадження у справі та продовжено судовий розгляд.

Через неодноразову неявку сторін у судові засідання ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 вирішено розглядати справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Національній гвардії України, на фінансовому забезпеченні перебував у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 16 березня 2020 року №7 о/с позивач звільнений у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с.10).

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 7 квітня 2020 року №71 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу всіх видів забезпечення (а.с.11).

До звільнення зі служби ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №15 від 29 травня 2019 року, перебував на планових навчаннях на полігоні в селі Райки Бердичівського району Житомирської області.

Позивач стверджує, що під час проведення планових навчань 6 червня 2019 року, на полігоні в селі Райки Бердичівського району Житомирської області він отримав травму хребта.

Після неодноразового лікування та отримання групи інвалідності, позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом про проведення розслідування хвороби, отриманої при виконанні службових обов`язків (а.с. 14).

Військова частина НОМЕР_1 відмовила у проведенні розслідування (а.с. 15), що стало предметом судового розгляду у справі №240/6320/20.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 в адміністративній справі №240/6320/20, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії Військові частини НОМЕР_1 , що виразилися у відмові ОСОБА_1 у проведенні розслідування нещасного випадку, який стався під час навчань 6 червня 2019 року на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 під час навчань 6 червня 2019 року на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 18-25).

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 Військовою частиною НОМЕР_1 видано наказ від 20.01.2021 №26 про проведення розслідування (а.с.55).

У ході розслідування були опитані ОСОБА_2 , який пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 допомогали ОСОБА_4 . Факту травмування ОСОБА_1 не бачив (а.с. 61); ОСОБА_5 , який пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 тягнули ОСОБА_4 , сам перебував від них на відстані 15-20 метрів позаду разом із ОСОБА_2 . Факту травмування старшого сержанта ОСОБА_1 не бачив (а.с. 62); ОСОБА_3 , який пояснив, що він та ОСОБА_1 допомогали відстаючому від строю ОСОБА_4 . Він забрав автомат та разом із ОСОБА_1 взяв ОСОБА_4 під руки. Після прибуття до точки призначення він з ОСОБА_1 віддали ОСОБА_4 автомат і бронежилет. ОСОБА_1 жалівся на біль у спині, однак ОСОБА_3 на це уваги не звернув, оскільки також відчував біль, факту травмування або падіння ОСОБА_1 не бачив (а.с. 63); ОСОБА_4 , який пояснив, що у 2019 році на полігоні в с. Райки під час бігу йому стало погано, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підбігли та запитали чи потрібна допомога. ОСОБА_1 забрав бронежилет та одягнув на себе, потім вони обидва взяли ОСОБА_4 під руки та продовжили рух до кінцевої точки. Після прибуття ОСОБА_1 віддав бронежилет, ліг на землю та поскаржився на біль у спині. Під час бігу не бачив травмування або падіння ОСОБА_1 (а.с. 64); ОСОБА_6 , який пояснив, що під час тактичних занять та після їх закінчення скарг на стан здоров`я від особового складу не надходило (а.с. 65); ОСОБА_7 , який пояснив, що у день перебування на полігоні та при поверненні в частину сержант ОСОБА_1 за медичною допомогою не звертався (а.с. 66); ОСОБА_8 , який пояснив, що за час проведення навчань скарг на травмування не надходило (а.с. 67).

За результатами розслідування комісією, призначеною для проведення розслідування за фактом можливого травмування ОСОБА_1 у Військовій частині НОМЕР_1 , складено Протокол №1 від 15.02.2021 відповідно до висновку якого факт можливого травмування ОСОБА_1 06.06.2019 не встановлений та не підтверджений медичними висновками, а захворювання ОСОБА_1 не пов`язане із проходженням військової служби (а.с. 57, 58).

Із проведеним Військовою частиною НОМЕР_1 розслідуванням та висновками за його результатами ОСОБА_1 не погоджується, вважає, що рішенням суду у справі №240/6320/20 підтверджено факт його травмування 06.06.2019, оскільки судом із показів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було встановлено, що ОСОБА_1 поскаржився на біль у спині у точці призначення, а факт травмування підтверджується випискою Центрального госпіталю МВС України від 04.12.2019 №11836, тому комісія на виконання рішення суду у справі №240/6320/20 мала скласти не протокол, а у відповідності до пункту 3.8 Порядку №1346 акти розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та Н-1.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України від 13 березня 2014 року №876-VII "Про національну гвардію України" держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників, резервістів Національної гвардії України, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби (виконання обов`язків служби у військовому резерві) або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни), в умовах правового режиму надзвичайного стану, під час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки. Військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Наказом МВС України від 27 грудня 2002 року №1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за №83/7404, затверджений порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі - Порядок №1346).

Відповідно до пункту 2.1 частини 2 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.

Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, неіонізуючих та іонізуючих випромінювань, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергічні захворювання тощо.

Гострі професійні отруєння спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.

Згідно з пунктом 2.2 частини 2 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1 (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Пунктом 2.4. Порядку №1346 передбачено, що якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ.

Згідно з пунктом 3.1. Порядку №1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Відповідно до пункту 3.19 Порядку №1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1 (НТ) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з пунктом 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків);

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5 (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1 (НТ) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Положення пункту 3.9 Порядку №1346 встановлюють, що комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків, якщо він трапився в період проходження служби під час:

- виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні;

- перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час;

- проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах.

Отже, з наведених норм вбачається, що розслідуванню підлягають травми та раптові погіршення стану здоров`я. Комісія за результатами розслідування може дійти висновку, що нещасний випадок трапився під час проходження служби, а може дійти висновку, що він не пов`язаний з проходженням служби. При цьому акт за формою Н-5 та Н-1 або НТ складається лише у випадку якщо мав місце нещасний випадок.

Зі слів позивача він травмувався 06.06.2029 під час проходження військової служби при виконанні службових обов`язків, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №15 від 29 травня 2019 року, а саме: під час проведення планових навчань на полігоні в селі Райки Бердичівського району Житомирської області.

Військова частина НОМЕР_1 заперечує факт травмування ОСОБА_1 06.06.2019.

Під час розгляду справи №240/6320/20 судом встановлено, що позивач стверджує, що під час проходження військової служби при виконанні службових обов`язків, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №15 від 29 травня 2019 року, а саме: під час проведення планових навчань 6 червня 2019 року, на полігоні в селі Райки Бердичівського району Житомирської області він отримав травму хребта. Внаслідок цієї травми його постійно переслідував біль у поперековій ділянці, лівій сідниці, задній поверхні лівого стегна, гомілки, оніміння у даних ділянках.

8 червня 2019 року через різкий біль позивач не зміг піднятися з ліжка, звернувся до лікаря і був госпіталізований до неврологічного відділення ДУ ТМО УМВС України в Житомирській області, де перебував на стаціонарному лікуванні з 10 червня 2019 року до 24 червня 2019 року (виписка із картки стаціонарного хворого №791 від 24 червня 2019 року).

Після цього, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, 26 листопада 2019 року у Центральному госпіталі МВС України позивачу проведено операцію: транспедикулярна стабілізація сегменту L5-S1 хребців, видалення грижі м/х диску L5-S1 ліворуч (виписка із медичної картки стаціонарного хворого №11836 від 4 грудня 2019 року.

4 березня 2020 року Військово-лікарська комісія державної установи ТМО МВС України по Житомирській області за розпорядженням командира Військової частини НОМЕР_1 №31 від 12 лютого 2020 року на підставі статей 64-Б (ураження міжхребцевих дисків), 23-Б, 4-Г, 52-Г, 54-Г, 67-Г графи 11 Розкладу хвороб (наказ MO України №402 від 14 серпня 2008 року), визнано ОСОБА_1 непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №23/3-і від 4 березня 2020 року.

Внаслідок хвороби позивач втратив 30 відсотків працездатності і йому 30 березня 2020 року встановлено 3 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаною з проходженням військової служби (Довідка МСЕК від 30 березня 2020 року серія 12 ААА №045943 та довідка МСЕК від 30 березня 2020 року серія 12 ААВ №015401) (а.с. 19 - а.с. 19 на звороті).

Також під час розгляду справи №240/6320/20 були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_3 повідомив суду, що проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка влітку 2019 року перебувала на навчаннях. Пересувались з точки А до точки Б, надійшла команда повертатись до точки призначення. Він з ОСОБА_1 були у групі, що відстала, оскільки допомагали колезі ОСОБА_4 , якому стало погано, він не міг самостійно пересуватись. Він разом з ОСОБА_1 взяли під руки ОСОБА_4 та вели метрів 300 до пункту призначення. Не пам`ятає точно яким чином пересувались, бігом чи кроком, але прискорено. Повідомив, що він взяв автомат ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 взяв бронежилет, який важить близько 10-15 кг. Свідок ОСОБА_3 повідомив також, що ОСОБА_1 поскаржився на біль у спині у точці призначення, однак він не надав цьому великого значення, оскільки після навчань у всіх щось болить. Через місяць, після навчань на полігоні ОСОБА_1 пішов на лікарняний.

Свідок ОСОБА_2 який проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 , повідомив, що також був серед групи солдат під час переміщення ОСОБА_4 . Скарг на здоров`я від ОСОБА_1 не було, і у день навчань також. Рухались прискорено, не бігли, оскільки бігти було важко, пересувались польовою дорогою на якій є ямки та виїмки. Коли прибули до точки призначення, поруч з ОСОБА_1 не знаходився, тому відповідно не міг чути від нього скарг на біль. Щодо стану здоров`я ОСОБА_1 дізнався через місяць, при зустрічі ОСОБА_1 повідомив, що ймовірно пошкодив спину під час навчань.

Свідок ОСОБА_5 , який проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 , про скарги на здоров`я від ОСОБА_1 почув через тиждень. Під час того як допомагали пересуватися ОСОБА_4 скарг від ОСОБА_1 не чув.

Допитаний судом свідок ОСОБА_4 повідомив, що проходить контрактну службу, під час перебування на полігоні була команда про біг до кінцевої точки, йому стало погано і він не зміг продовжувати рух, автомат передав ОСОБА_3 , а бронежилет (приблизно 6-8 кг) передав ОСОБА_1 . Про біль у спині ОСОБА_1 поскаржився у точці призначення, під час пересування скарг не чув (а.с. 20 на звороті).

У позовній заяві позивач посилається на те, що факт його травмування 06.06.2019 підтверджується випискою Центрального госпіталя МВС України №11836 від 4 грудня 2019 року, а також рішенням Сьомого апеляційного адміністративного суду (а.с. 3).

Однак, згідно із випискою із медичної картки стаціонарного хворого №11836 від 4 грудня 2019 року ОСОБА_1 скаржився на біль у поперековій ділянці, з іррадіацією у ліву сідницю, по задній поверхні лівого стегна, гомілки, оніміння у даних ділянках, зазначені скарги стали турбувати близько 5 місяців тому. Лікувався консервативно. Після МРТ та виявлена грижа, звернувся до ЦГ МВС України. Зі слів пацієнта погіршення стану відмічає після травми 06.06.19, отриманої під час навчальних стрільб на полігоні. У Центральному госпіталі МВС України 26 листопада 2019 року позивачу проведено операцію: транспедикулярна стабілізація сегменту L5-S1 хребців, видалення грижі м/х диску L5-S1 ліворуч (а.с. 16 на звороті). Діагноз: остеохондроз попер.-криж. від. хребта. Грижа м/х диску L5/S1. Лівобічна радикулопатія S1 зі стійким вираженим больовим м`язово-тонічним синдромом, статико-динамічними порушеннями функції хребта (а.с.16).

Отже, наведеною випискою не підтверджується факт травмування ОСОБА_1 06.06.2019, оскільки такий запис зроблений зі слів самого ОСОБА_1 .

Щодо посилання на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 (а.с. 24), слід зазначити, що під час розгляду справи №240/6320/20 судом не встановлювався факт травмування ОСОБА_1 . Предметом розгляду у наведеній справі була правомірність відмови у призначенні розслідування нещасного випадку. За результатами розгляду справи №240/6320/20 суди на підставі зібраних доказів та встановлених обставин справи дійшли висновку, що така відмова не була правомірною.

Отже, у справі №240/6320/20 не підтверджено факт травмування ОСОБА_1 06.06.2019.

За наведених судом обставин, у справі що розглядається, не можливо однозначно зробити висновок про травмування ОСОБА_1 06.06.2019, оскільки зібрані у матеріалах справи покази свідків, матеріали розслідування, медичні документи та судові рішення не підтверджують факту травмування 06.06.2019.

Водночас неможливо заперечувати і наявність захворювання у ОСОБА_1 .

З метою встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання ОСОБА_1 з можливим отриманням травми 06.06.2019 судом, за клопотанням позивача, було призначено судово-медичну експертизу.

За результатами проведеної експертизи у висновку експерта №1431 (а.с. 127), судово-медичний експерт Л.С. Вене та експерт ОСОБА_9 підвели наступні підсумки: за період стаціонарного лікування з 10.06.2019р. по 24.06.2019р. гр. ОСОБА_1 було діагностовано вертеброгенну люмбалгію в стадії загострення. Зі слів самого ОСОБА_1 , захворів гостро 08.06.2019р. після фізичного навантаження. Після проведеної магнітно-резонансної томографії поперекового відділу хребта від 30.06.2019р. було виявлено ознаки остеохондрозу поперекового відділу хребта; при проведенні магнітно-резонансної томографії поперекового відділу хребта 30.11.2019р. виявлено ознаки остеохондрозу, спондилоартрозу (поширена патологія поперекового відділу хребта, дистрофічно-дегенеративні ураження суглобів, що розташовані між суглобовими відростками хребців) попереково-крижового відділу хребта, килу міжхребцевого диску 5- го поперекового та 1-го крижового хребців. З приводу вказаної патології з боку хребта 26.11.2019р. гр. ОСОБА_1 була проведена операція: стабілізація сегментів 5-го поперекового та 1-го крижового хребців та видалення кили міжхребцевого диску вказаних хребців ліворуч та станом на 04 березня 2020 року встановлено діагноз: «Ускладнений остеохондроз поперекового відділу хребта, кила міжхребцевого диску 5-го поперекового хребця із видаленням кили міжхребцевого диску (26.11.2019р.) із вираженим больовим корінцевим, м`язово-тонічним, нейродистрофічним синдромами та помірним порушенням функції хребта». Враховуючи всі вищевказані дані медичної документації та обстежень гр. ОСОБА_10 , дані спеціальної медичної літератури, можна вважати, що остеохондроз, спондилоартроз попереково-крижового відділу хребта є самостійними захворюванням хребта із дистрофічно-дегенеративними ураженнями міжхребцевих суглобів, не мають будь-якого причинно-наслідкового зв`язку із травмою, а в даному конкретному випадку із фізичним навантаженням (зі слів ОСОБА_10 08.06.2019р.), тому за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень дане захворювання не оцінюється (а.с. 130).

Отже, за висновком судово-медичної експертизи захворювання ОСОБА_1 не мають причинно-наслідкового зв`язку із травмою або фізичним навантаженням, тому суд позбавлений можливості стверджувати, що 06.06.2019 з ОСОБА_1 сталася травма, або, що у цей день надмірне фізичне навантаження, пов`язане із допомогою військовому ОСОБА_4 , призвело до захворювання та інвалідності ОСОБА_1 .

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із сукупності зібраних судом доказів вбачається, що позивач не довів ті обставини на яких ґрунтуються його вимоги, в свою чергу відповідач довів правомірність своїх дій.

Враховуючи наведене суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову, у зв`язку з чим суд не стягує з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, протоколу та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін