Ухвала

від 18.05.2021 по справі 240/3695/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/3695/21

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Скорик С.В.,

за участю: представника позивача Шахрая М.І.,

представника відповідача Маланкевича Я.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід головуючому судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання вимоги пункту 3.8 наказу МВС України від 27.12.2002 №1346 щодо розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 під час навчань 06.06.2019 на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області, який призвів до різкого загострення хвороби, часткової втрати працездатності та отримання інвалідності ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виконати вимоги пункту 3.8 наказу МВС України від 27.12.2002 №1346 щодо розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 під час навчань 06.06.2019 на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області, який призвів до різкого загострення хвороби, часткової втрати працездатності та отримання інвалідності ОСОБА_1 та скласти акт розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 під час навчань 06.06.2019 на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області, з підстав протиправності вказаних дій на думку позивача.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження на 19.05.2021 на 12:00.

12.05.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.50-53).

19.05.2021 представником позивача подано заяву про відвід судді (а.с.74-75).

В обґрунтування заяви про відвід суду представник позивача вказав на те, що 13.04.2021 Житомирським окружним адміністративним судом відкрито адміністративне провадження у справі №240/3695/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Справу призначено до провадження суддею Гуріним Д.М. Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді заявник вважає те, що 09.03.2021 у справі №240/6320/20 суддею Гуріним Д.М. постановлено ухвалу в якій він зазначив: «Як встановлено з матеріалів справи, Військовою частиною НОМЕР_1 на підставі наказу командира частини №26 від 20 січня 2021 року (а.с.176) проведено розслідування (матеріали розслідування а.с.175-189) за фактом можливого травмування колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 та наручно ІНФОРМАЦІЯ_1 останньому передано документи (матеріали), що стосуються даного розслідування (а.с.174).

Тобто, Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення суду, проведено службове розслідування за фактом можливого травмування колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , відмова у проведенні якого була предметом розгляду у справі №240/6320/20. Отже, Військовою частиною НОМЕР_1 повністю виконано рішення суду від 17 серпня 2020 року у добровільному порядку».

На думку заявника суддя вже висловив свою думку про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі №240/6320/20, а у справі №240/3695/21 оскаржуються дії Військової частини НОМЕР_1 щодо саме ухилення від виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі №240/6320/20.

Представник відповідача проти заявленого відводу судді Гуріну Д.М. не заперечував.

Заслухавши пояснення та думку представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Підстави для відводу судді визначені Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи:

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син. дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Одну з найважливіших гарантій незалежності суддів закріплено в частині 2 статті 126 Конституції України, відповідно до якої вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Це положення Основного Закону було роз`яснено Конституційним Судом України у Рішенні від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004. Таким чином, незалежність суддів передбачає право при здійсненні судочинства бути вільними від будь-якого обмеження, впливу, заанґажованості, тиску, погроз, втручань. Відповідно, задля забезпечення принципу незалежності суддів, відвід судді не може бути задоволено лише з суб`єктивних міркувань сторони, хоча й вони можуть мати логічну послідовність, щодо прогнозованого вирішення справи не на його користь.

Аналіз заяви представника позивача про відвід судді Гуріну Д.М., дає підстави для висновку, що представник позивача, обґрунтовуючи заяву про відвід, посилається на те, що суддя вже висловив свою думку у справі в іншому рішенні.

Однак, такі доводи (щодо висловлення думки у справі) можуть стосуватися тих випадків, коли суддя висловив свою думку до початку розгляду справи по суті, тобто вже визначив тим самим своє ставлення до його результату.

Заявник помилково вважає, що у справі яка розглядається предметом розгляду є дії щодо ухилення від виконання рішення суду у справі №240/6320/20.

У справі №240/6320/20 предметом розгляду була правомірність відмови у проведенні розслідування нещасного випадку.

17 серпня 2020 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №240/6320/20, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Військові частини НОМЕР_1 , що виразилися у відмові ОСОБА_1 у проведенні розслідування нещасного випадку, який стався під час навчань 6 червня 2019 року на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 під час навчань 6 червня 2019 року на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У справі, що розглядається, позивач оскаржує вчинені на виконання рішення суду дії щодо проведення розслідування нещасного випадку та вважає, що вони проведені з порушенням чинного законодавства. Тобто, предметом розгляду у даній справі є правомірність дій при розслідуванні нещасного випадку.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 9 березня 2021 року у справі №240/6320/20, на яку посилається позивач у заяві, вирішувалося питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Отже, відповідно до частини 2 статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді заяви судом досліджувалися обставини щодо відсутності обов`язку боржника повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, та зроблений висновок про виконання рішення суду, при цьому судом не було зроблено висновок (висловлено думку) щодо правомірності здійснених дій/бездіяльності, прийнятих рішень за результатами проведеного розслідування.

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно з положеннями частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Положення наведеної норми покликані встановити розумний баланс між уникненням сумнівів у неупередженості судді, що розглядає справу, при вирішенні заяви про відвід та запобіганням зловживання процесуальними правами, коли відвід заявляється навмисно з метою зірвати судове засідання та затягнути судовий розгляд. Враховуючи те, що відвід заявлений під час судового засідання, наступне судове засідання не призначене, відвід заявлений вперше, суд, з метою уникнення будь яких сумнівів у неупередженості судді при розгляді справи, вважає за необхідне у порядку передбаченому частиною 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати справу іншому суду для вирішення заяви про відвід.

Відповідно до положень пункту 8 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Беручи до уваги наведену норму, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі на час вирішення питання щодо відводу.

Керуючись статтями 31, 39, 40, пунктом 8 частини 2 статті 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Передати справу №240/3695/21 іншому суду у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання щодо відводу.

Зупинити провадження в адміністративній справі №240/3695/21 до вирішення заяви про відвід суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст ухвали складено 19 травня 2021 року.