Рішення

від 15.02.2022 по справі 495/2240/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/2240/20

Номер провадження 2/495/495/2022

16 лютого 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарісудового засідання: Охримчук А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідачів: не з`явилися

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу № 495/2240/20

за позовом ОСОБА_1

до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та ОСОБА_2

про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання права на приватизацію земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

15.04.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Затоківської селищної ради (правонаступник Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області) (далі по тексту відповідач-1) та ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач-2) про визнання незаконнимрішення органумісцевого самоврядування,визнання правана приватизаціюземельноїділянки,визнання прававласності наземельну ділянку(а.с.1-19).

Так, позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 05.07.2019 року № 1187 «Про передачу гр. ОСОБА_2 земельної ділянки у власність»;

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) право на безоплатне одержання із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки площею 0,0034 га, кадастровий номер 5110300000:02:027:0195, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , у приватну власність для будівництва індивідуального гаражу;

- зобов`язати Затоківську селищну раду Білгород-Дністровської міськради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04527052, адреса: 67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока,вул. Приморська, 21) у двотижневий строк з дня набрання чинності судовим рішенням прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0034 га, кадастровий номер 5110300000:02:027:0195, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та надання її безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) для будівництва індивідуального гаражу;

-визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0034 га, кадастровий номер 5110300000:02:027:0195, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: 02.05 Для будівництва індивідуальних гаражів.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.04.2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі № 495/2240/20 за позовом ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування,визнання права на приватизацію земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку. По справі призначено підготовче судове засідання (а.с.99-100).

09.07.2020 року від відповідача ОСОБА_2 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідно до якого він зазначив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необгрунтованними та незаконними, так як у данних правовідносинах позивач не набув майнових прав на спірну земельну ділянку, які могли б захищатися в порядку захисту права власності. Вказав, що будь-яких порушень з його боку в питанні набуття ним права власності на приватизовану земельну ділянку допущено не було, не встановлено правових підстав припинення набутого права власності на землю. На підставі викладенних підстав у відзиві та їх правових обґрунтуваннь, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.112-116).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.05.2021року заміненоу цивільнійсправі №495/2240/20за позовом ОСОБА_1 доЗатоківської селищноїрадиБілгород-Дністровськоїміської радиОдеської області, ОСОБА_2 провизнання незаконнимрішення органумісцевого самоврядування,визнання правана приватизаціюземельної ділянки,визнання прававласності наземельну ділянкуненалежного відповідача-Затоківську селищнураду Білгород-Дністровськоїміської радиОдеської областіна належноговідповідача Кароліно-Бугазькусільську радуБілгород-Дністровськогорайону Одеськоїобласті (67844,Одеська область,Білгород-Дністровськийрайон,с.Кароліно-Бугаз,вул.Приморська,1,код ЄДРПОУ 04527307)(а.с.189-190).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.11.2021 року закрито підготовче провадження по справі № 495/2240/20 за позовом ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради (правонаступник Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області), ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання права на приватизацію земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку. Справу призначено до судового розгляду (а.с.216-217).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але його представник - адвокат Клименко С.Ю. подав до суду заяву, згідно із якою зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за відсутності сторони позивача (а.с.233).

Відповідачі Кароліно-Бугазька СР та ОСОБА_2 в судове засідання не зявилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися належними чином. Причини неявки суду невідомі.

Згідно із ч.3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Затоківської селищної ради (правонаступник Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області) та ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання права на приватизацію земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 02.06.2017 року № 267 «Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0034 га у власність для будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_2 » ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель житлової та громадської забудови, площею 0,0034 га для будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_2 .

За твердженням позивача, згідно із цим рішенням органу місцевого самоврядування ним замовлено, а сертифікованим інженером землевпорядником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , який погоджено в установленому законом порядку.

31.05.2019 року відділом у м. Білгород-Дністровському міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на підставі розробленого та погодженого проекту землеустрою проведено державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєно їй кадастровий номер 5110300000:02:027:0195, цільове призначення: 02.05 для будівництва індивідуальних гаражів, площа 0,0034 га.

04.06.2019 року та 07.10.2019 року за результатом розроблення та погодження проекту землеустрою позивач двічі звертався до Затоківської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою та надання вказаної земельної ділянки безоплатно у власність, які останнім залишено без розгляду.

06.12.2019 року з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, позивачу стало відомо, що рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради Одеської області від 05.07.2019 року № 1187 «Про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки у власність» передано у власність ОСОБА_2 сформовану земельну ділянку комунальної власності Затоківської селищної ради, площею 0,0034 га (кадастровий номер 5110300000:02:027:0195) для будівництва індивідуального гаражу, за адресою: АДРЕСА_2 , код виду цільового призначення земельної ділянки: 02.05 для будівництва індивідуальних гаражів.

Позивач зазначив, що 06.04.2020 року на веб-порталі з оголошень «OLX» (https://olx.ua/) з`явилось оголошення про продаж спірної земельної ділянки, по якій оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування порушені його права та законні інтереси.

Дані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 з відповідною позовною заявою до суду.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 Земельного кодексу України).

Приписами статті 5 цього Кодексу передбачено, що земельне законодавство базується на таких принципах, зокрема: невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю.

Статтею 345 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Пунктом «б» частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст віднесено передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частиною другою статті 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до приписів частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частина сьома вказаної норми Кодексу передбачає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян субєктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України (ч. 2 ст. 50 Закону України «Про землеустрій»).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обовязкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частини восьма та дев`ята статті 118 Земельного кодексу України).

Між тим, вказаних вимог законодавства під час прийняття Затоківською селищною радою оскаржуваного рішення від 05.07.2019 року № 1187 «Про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки у власність» дотримано не було, оскільки: ОСОБА_2 не звертався до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на сесії Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради не розглядалося; рішення сесії про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки не приймалося, розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_2 у суб`єктів господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, не замовляв; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, не погоджувався через його відсутність; на розгляд Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_2 не надавався; питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 на сесії Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради не розглядалося.

Таким чином, Земельне законодавство не передбачає можливості надання земельної ділянки у власність громадянину в порядку безоплатної приватизації без процедури розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та виходячи з аналізу норм діючого законодавства, судом в ході розгляду даної справи встановлено, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування суперечить вимогам статей 78, 116, 118, 186-1 Земельного кодексу України та прийнято за відсутності законних підстав для передання у власність відповідачу ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, тому воно підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Згідно із статтею 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

За змістом частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України можуть набувати право власності на земельну ділянку шляхом приватизації за умови наявності підстав набуття права на землю, передбачених статтею 116 ЗК України.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав.

З вказаних підстав, суд приходить до висновку, що право позивача ОСОБА_1 на безоплатне одержання із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки площею 0,0034 га, кадастровий номер 5110300000:02:027:0195, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , у приватну власність для будівництва індивідуального гаражу порушено з боку Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради, а тому таке право позивача підлягає визнанню.

Проте, вимоги позивача в частині зобов`язання Затоківську селищну раду у двотижневий строк з дня набрання чинності судовим рішенням прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної вище земельної ділянки та надання її безоплатно у приватну власність позивачу для будівництва індивідуального гаражу, суд вважає безпідставними, так як дані вимоги не врегульовані нормами чинного законодавства.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно із ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про часткову законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради (правонаступник Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області), ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання права на приватизацію земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку, у зв`язку з чим такий позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 15-16, 345 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 12, 40, 78, 81, 116, 118, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12-13, 76-81, 223, 258-259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради (правонаступник Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області), ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання права на приватизацію земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 05.07.2019 року № 1187 «Про передачу гр. ОСОБА_2 земельної ділянки у власність».

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) право на безоплатне одержання із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки площею 0,0034 га, кадастровий номер 5110300000:02:027:0195, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , у приватну власність для будівництва індивідуального гаражу.

В іншійчастині позовнихвимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Мишко