Постанова

від 17.05.2022 по справі 1-1/12

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

17 травня 2022 року

м. Київ

справа №1-1/12

провадження № 51-1444ск22

Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 розглянула касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2013 року, постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 січня 2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 15 березня 2022 року і

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2013 року ОСОБА_3 визнано винуватим та призначено йому покарання:

за ч. 1 ст. 222 КК у виді штрафу в розмірі 17000 грн в дохід держави з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 2 роки;

за ч. 1 ст. 190 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік;

за ч. 3 ст. 358 КК (в редакції статті, що діяла на момент вчинення злочину) у виді обмеження волі на строк 1 рік 3 місяці;

за ч. 2 ст. 190 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;

за ч. 2 ст. 358 КК (в редакції статті, що діяла на момент вчинення злочину) у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

за ч. 4 ст. 190 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, яке є його власністю, за виключенням житла.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, яке є його власністю, за виключенням житла, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 2 роки.

Вирішено питання щодо речових доказів, а також інші питання, визначені кримінально-процесуальним законодавством.

Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 січня 2022 року відмовлено захиснику ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного вироку місцевого суду та визнано подану ним апеляційну скаргу такою, що не підлягає розгляду.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 15 березня 2022 року зазначену постанову місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.

Відповідно до ч. 2ст. 383 КПК України1960 року у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд у касаційному порядку одночасно постанови Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 січня 2022 року та ухвали Чернівецького апеляційного суду від 15 березня 2022 року,а такожвироку Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2013 року, який ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 09 липня 2013 року був скасований в частині вирішення цивільного позову і направлений на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, а в іншій частині залишений без змін, що суперечить положенням кримінально-процесуального закону.

Крім того, захиснику необхідно врахувати й те, що вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2013 року набрав законної сили 09 липня 2013 року, у зв`язку з чим минув встановлений у ч. 2ст. 386 КПК України 1960 рокутрьохмісячний строк на його касаційне оскарження.

Також відповідно до ч. 2ст. 387 КПК України 1960 рокузміст касаційної скарги повинен відповідати вимогамст. 350 КПК України 1960 року.

Згідно зі ст. 350 КПК України1960 рокув касаційній скарзі повинні зазначатися вирок, ухвала чи постанова, на які вона подається, назва суду, який їх постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність оскаржуваного судового рішення та доводи на її обґрунтування, конкретне прохання особи, сформульоване з урахуванням того, які рішення суд касаційної інстанції вправі ухвалити відповідно до вимогст. 396 КПК України 1960 року.

Частиною 1 ст. 398 КПК України 1960 року передбачено, що підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК України 1960 року); неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК України 1960 року); невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 КПК України 1960 року).

Разом з тим, у касаційній скарзі захисник зазначає, що істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, допущеним судом першої інстанції при ухваленні вироку, є розгляд справи за відсутності засудженого. Проте, які порушення допущені місцевим судом, який відмовив у задоволенні його клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного вироку місцевого суду, а також порушення допущені апеляційним судом і в чому вони полягають, з огляду на положення статей 370-372 КПК України 1960 року, не зазначає.

Також прохання до суду касаційної інстанції про скасування вироку Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2013 року, постанови Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 січня 2022 року та ухвали Чернівецького апеляційного суду від 15 березня 2022 року і направлення справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 396 КПК України 1960 рокуз огляду на те, які рішення може приймати суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Окрім того, захисник у скарзі одночасно посилається на норми статей КПК України 1960 року і 2012 року, що є незрозумілим.

За таких обставин скарга захисника не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

У зв`язку з цим, справу може бути витребувано для її перевірки в касаційному порядку при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених вище недоліків, якщо вона надійде у межах строку, визначеного ч. 2 ст. 386 КПК України 1960 року, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії даної постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п.15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити захиснику ОСОБА_2 у витребуванні матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_3 для перевірки в касаційному порядку.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1