Ухвала

від 21.07.2023 по справі 1-1/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2023 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 01 червня 2023 року за клопотанням засудженого ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 01 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

На вказану ухвалу надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , в якій він вважає прийняте рішення незаконним та необґрунтованим.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання про необхідність витребування та дослідження в судовому засіданні розшукової справи ОСОБА_7 .

Зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_7 вироку Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2013 року.

Вказує, що в матеріалах справи немає доказів того, що ОСОБА_8 був захисником ОСОБА_9 , а тому твердження районного суду що копію вироку отримано захисником є необґрунтованим.

Звертає увагу на порушення норм кримінального процесуального закону в постанові Вижницького районного суду Чернівецької області від 04 березня 2011 року, якою ОСОБА_7 оголошено в розшук, а саме що розгляд відбувся без участі захисника.

ЄУНСС: 1-1/12 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_10

НП: 11-кп/822/262/23 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Звертає увагу на розбіжності щодо обраної міри запобіжного заходу в постанові Вижницького районного суду Чернівецької області від 04 березня 2011 року та вироку Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2013 року.

Зазначає, що постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 04 березня 2011 року ОСОБА_7 було оголошено в розшук, а не в міжнародний розшук.

Стверджує, що в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які відомості чи докази того, що ОСОБА_7 ухилявся від виконання вироку від 23.04.2013 року, чи був в розшуку щодо ухилення від виконання даного вироку.

Вважає необхідним витребувати із Вижницького районного суду Чернівецької області та дослідити особову справу ОСОБА_7 , яка була заведене в період його перебування на обліку з 30.11.2009 року по 11.08.2011 року, а також витребувати із Вижницького відділу поліції розшукову справу ОСОБА_7 №10910048 від 18.03.2011 року.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу районного суду, задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення його від відбуття покарання, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, доводи прокурора ОСОБА_5 про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 370 КПК України рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, а саме ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду в порядку передбаченому ст. 23 КПК України.

Вказаних вимог закону районним судом дотримано в повній мірі.

Як встановлено апеляційним судом засуджений ОСОБА_7 звернувся в районний суд з клопотанням про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Згідно клопотання, вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.1, 190 ч.2, 190 ч.4, 222 ч.1, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України, і призначено покарання: за ст. 190 ч.1 КК України у виді одного року обмеження волі; за ст. 190 ч.2 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі; за ст.190 ч.4 КК України у виді п`яти років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за виключенням житла; за ст. 222 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень в дохід держави з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах установах, організаціях усіх форм власності строком на два роки; за ст. 358 ч.2 КК України (в редакції статті, що діяла на момент вчинення злочину) у виді двох років позбавлення волі; за ст. 358 ч.3 КК України (в редакції статті, що діяла на момент вчинення злочину) у виді одного року три місяці обмеження волі. На підставі ст.70 ч.1 КК України ОСОБА_7 остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк п`ять років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за виключенням житла, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах установах, організаціях усіх форм власності строком на два роки. Обрану міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту. Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 вказано рахувати з моменту затримання. В строк відбуття покарання зараховано період затримання та утримання під вартою з 04 лютого 2009 року по 12 серпня 2009 року включно.

Як зазначає ОСОБА_7 у клопотанні, під час оголошення вироку він не був присутній, вирок було проголошено в його відсутності, розписку про вручення копії вироку не підписував, копію вироку не було вручено, від відбуття призначеної йому міри покарання вироком від 23.04.2013 року не ухилявся, в розшук за ухилення від відбуття покарання за вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2013 року оголошений не був, будь-яких кримінальних правопорушень не вчиняв, про суть вироку довідався нещодавно.

Оскаржуваною ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 01 червня 2023 року відмовлено у задоволенні вищевказаного клопотання.

Своє рішення районний суд мотивував тим, що матеріалами справи переконливо доводиться, що засуджений ОСОБА_7 впродовж тривалого часу ухилявся від виконання обвинувального вироку, а тому строк давності виконання обвинувального вироку відносно нього застосований бути не може.

Колегія суддів погоджується із таким висновком районного суду виходячи з наступного

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано, зокрема, в строк десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин..

Згідно ч. 3 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2015 року (справа № 5-324кс15), стаття 80 КК окреслює нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.

Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Отже, з системного аналізу вказаних норм закону можна дійти висновку, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

Як вірно зазначено районним судом, 04 березня 2011 року постановою Вижницького районного суду Чернівецької області, оголошено розшук ОСОБА_7 та змінено йому міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на утримання під вартою з послідуючим етапуванням в СІЗО №33 ДДВП в Чернівецькій області в розпорядження Вижницького районного суду Чернівецької області (т.5 а.с.92).

Копію постанови 04.03.2011 року вих. №2364/1-20/11 направлено до виконання начальнику Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області та прокурору Вижницького району (т.5 а.с.93).

Згідно відповіді начальника Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області від 17.05.2011 року вбачається, що останній повідомив, що відносно ОСОБА_7 , який переховується від суду за скоєння злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.1, 190 ч.2, 190 ч.4, 222 ч.1, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» №10910048 від 17.03.2011 року та оголошено в міждержавний розшук. Проведеними розшуковими заходами встановити місцезнаходження розшукуваного ОСОБА_7 не представилось можливим. На даний час проводиться оперативно-розшукові заходи спрямовані на розшук ОСОБА_7 (т.5 а.с.112).

Згідно відповіді начальника Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області від 13.09.2011 року вбачається, що останній повідомив, що відносно ОСОБА_7 , який переховується від суду за скоєння злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.1, 190 ч.2, 190 ч.4, 222 ч.1, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» №10910048 від 17.03.2011 року та оголошено в міждержавний розшук. Проведеними розшуковими заходами встановити місцезнаходження розшукуваного ОСОБА_7 не представилось можливим. На даний час проводиться оперативно-розшукові заходи спрямовані на розшук ОСОБА_7 (т.5 а.с.96).

Згідно відповіді начальника Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області від 05.11.2012 року вбачається, що останній повідомив, що відносно ОСОБА_7 , який переховується від суду за скоєння злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.1, 190 ч.2, 190 ч.4, 222 ч.1, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» №10910048 від 17.03.2011 року та оголошено в міждержавний розшук. На даний час розшукує мий по місцю проживання відсутній, по отриманій інформації ОСОБА_7 переховується в Республіці Італія. (т.5 а.с.118).

Згідно відповіді начальника Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області від 02.04.2013 року вбачається, що останній повідомив, що відносно ОСОБА_7 , який переховується від суду за скоєння злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.1, 190 ч.2, 190 ч.4, 222 ч.1, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» №10910048 від 17.03.2011 року. Проведеними розшуковими заходами встановити місцезнаходження останнього не представилось можливим. Розшукуваного ОСОБА_7 оголошено в міждержавний та міжнародний розшук, направлено інформацію в НЦБ Інтерпол. (т. 5 а.с.132).

Вищезазначені обставини свідчать про ухилення засудженого від відбування покарання, що має наслідком зупинення перебігу строку давності виконання вироку суду, відповідно до ч.3 ст.80 КК України.

На думку колегії суддів, доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_7 не ухиляється від відбування покарання, є безпідставними, оскільки не підтверджуються жодними доказами.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_7 не знав про його перебування у розшуку, є безпідставними.

Згідно протоколів судових засідань від 07.12.2010 року, 12.01.2011 року, 01.02.2011 року, 15.02.2011 року ОСОБА_7 з`являвся в судові засідання, відповідно був обізнаний щодо розгляду кримінальної справи щодо нього, незважаючи на це покинув територію України та виїхав до іншої країни де і перебував до закінчення строків давності.

Крім цього, 24 квітня 2013 року копію вироку було направлено всім учасникам кримінальної справи, зокрема: підсудному ОСОБА_7 , його захиснику ОСОБА_8 , громадському захиснику ОСОБА_9 (т. 4 а.с.181).

На переконання апеляційного суду, при ухваленні вироку районний суд здійснив всі можливі заходи щодо встановлення місця перебування ОСОБА_7 та його виклик в судове засідання, та направив вирок усім учасникам справи за зазначеними ними адресами.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 по своїй суті зводяться до оскарження постанови Вижницького районного суду Чернівецької області від 04 березня 2011 року якою ОСОБА_7 було оголошено в розшук, та до неправомірності прийнятого вироку з порушенням прав ОСОБА_7 .

Вимоги апеляційної скарги про витребування із Вижницького районного суду Чернівецької області особової справи ОСОБА_7 та витребування із Вижницького районного відділу поліції розшукову справу ОСОБА_7 , є такими, що не узгоджуються із змістом звернення про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, тому не можуть бути взяті до уваги.

Доводи апеляційної скарги не спроможні спростувати вірного висновку районного суду, що дії ОСОБА_7 , який достовірно знав про розгляд кримінальної справи щодо нього та виїхав за межі країни не повідомивши суд, де в подальшому і перебував не зважаючи на незакінчений судовий розгляд, такі дії свідчать про свідоме переховування від суду та є перепоною для застосування строків давності виконання обвинувального вироку.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які були б підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали апеляційним судом не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404,405,407,418,419, КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 01 червня 2023 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий [підпис] ОСОБА_1

Судді [підпис] ОСОБА_2

[підпис] ОСОБА_3

"Копія. Згідно з оригіналом."

Суддя - доповідач

(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)

21.07.2023 року

(дата засвідчення копії)