Постанова

від 08.06.2022 по справі 1-1/12

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-1/12

ПОСТАНОВА

іменем України

08 червня 2022 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю: прокурора: ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовлі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Красне Знамя, Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянин України, не одруженого, освіта середня, не працює, не судимий, депутатом не являється, у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В Теребовлянському районному суді на розгляді перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у жовтні 2001 року з метою незаконного заволодіння чужим майном ОСОБА_4 вступив у злочинну змову із ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою, спрямовану на вимагання у гр. ОСОБА_7 грошей в сумі 1 500 дол. США. Реалізуючи даний злочинний намір, 17.10.2001 року ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 та невстановленою слідством особою, згідно злочинного плану та розподілених ролей, викликав з квартири за місцем тимчасового проживання ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_2 , після чого на автомобілі під керуванням невстановленої слідством особи доставили його в приміщення ВАТ Кераміка, що на провулку Цегельний в м. Тернополі. Там, невстановлена слідством особа згідно злочинного плану почав наносити ОСОБА_7 удари в різні частини тіла, спричинивши фізичну біль та погрожуючи застосуванням фізичного насильства щодо нього та близьких родичів, пред`явив разом з ОСОБА_6 незаконну вимогу про передачу їм 1 500 доларів США.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 17.10.2001 року, не отримавши відразу згоди ОСОБА_7 про передачу 1 500 доларів США, ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою та ОСОБА_8 , згідно злочинного плану, пред`явили ОСОБА_7 незаконну вимогу про передачу їм належного йому автомобіля «ВАЗ-2101», д.н. НОМЕР_1 . Потерпілий ОСОБА_7 сприйняв висловлені ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою погрози як реальні та побоюючись реалізації їхніх погроз щодо застосування в майбутньому до нього та близьких родичів фізичного насильства, примусово дав згоду на передачу їм свого автомобіля. Після того, ОСОБА_6 на автомобілі таксі доставив ОСОБА_7 за місцем проживання останнього. На вимогу ОСОБА_6 . ОСОБА_7 передав йому свій цивільний паспорт та свідоцтво про реєстрацію свого автомобіля.

Там, ОСОБА_4 з метою успішного доведення свого злочинного наміру до кінця, згідно заздалегідь розробленого злочинного плану та розподілених ролей, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою, залишився ночувати в квартирі за місцем тимчасового проживання ОСОБА_7 та стерегти останнього, щоб той не втік і не повідомив в правоохоронні органи про їхню злочинну діяльність.

Наступного дня, 18.10.2001 року, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_8 прибув разом з невстановленою слідством особою на автомобілі в с. Гайворонка, Теребовлянського району Тернопільської області, де ОСОБА_7 зберігав свій автомобіль, та незаконно заволоділи ним. Після того, ОСОБА_6 наказав ОСОБА_7 надати нотаріально засвідчене доручення на керування та розпорядження транспортним засобом «ВАЗ-2101», д.н. НОМЕР_1 . Повернувшись в м. Тернопіль, ОСОБА_7 , побоюючись реалізації погроз ОСОБА_6 та невстановленої слідством особи, примусово дав таке доручення. Таким чином, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа незаконно заволоділи належним ОСОБА_7 транспортним засобом «ВАЗ-2101», д.н. НОМЕР_1 . вартістю 3035 грн. 44 коп.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у травні 2002 року ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою, знаючи про факт незаконного заволодіння автомобілем «Форд-транзит», д.н. НОМЕР_2 , належного ОСОБА_9 , згідно розподілених ролей звернувся по телефону до ОСОБА_9 про повернення за винагороду у вигляді 1 500 дол. США вказаного автомобіля. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння грошима в сумі 1 500 дол. США, 20 травня 2002 року ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою, будучи у м. Чортків Тернопільської області, згідно розподілених ролей, по телефону викликав з будинку за місцем проживання потерпілого ОСОБА_9 та наказав йому взяти гроші в сумі 1 500 дол. США. Знаючи, що обумовлений автомобіль вони не повернуть потерпілому ОСОБА_9 , у ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та невстановленої слідством особи виник злочинний намір на відкрите заволодіння вказаною сумою. Для реалізації цього умислу ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою під час зустрічі з ОСОБА_9 , переконавшись, що в нього при собі є гроші, згідно розподілених ролей запропонував йому пройти вниз по АДРЕСА_3 до місця, де знаходився ОСОБА_6 , а останній в той час очікував їх на тій же вулиці з метою нападу на ОСОБА_9 . Дійшовши до місця, де очікував ОСОБА_6 , ОСОБА_4 в ході руху почав притискати потерпілого ОСОБА_9 до паркану, а ОСОБА_6 в той час вибіг з хвіртки дитячого садку по АДРЕСА_3 , і за допомогою дерев`яної бейсбольної біти наніс ззаду удар в голову ОСОБА_9 , від якого той упав. Однак, грошима ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа не заволоділи, так як потерпілий ОСОБА_9 від них вирвався та утік. Наздоганяючи ОСОБА_9 , ОСОБА_6 за допомогою біти наніс йому ще кілька ударів в голову. В результаті цих дій ОСОБА_9 були заподіянні тілесні ушкодження у вигляді п`яти рубців на голові, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 70 від 14.02.2003р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Органом досудового слідства згідно обвинувального висновку від 14 червня 2004 року дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 189 Кримінального кодексу України, як вимога передачі чужого майна чи права на майно, з погрозою насильства над потерпілим чи близькими родичами, за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров`я потерпілого, з погрозою застосування такого насильства; ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставіст. 49 КК України, посилаючись на те, що він не ухилявся від слідства та суду, не вчинив нового злочину, з моменту вчинення злочину пройшло більше 15 років.

ОСОБА_4 подав до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення ним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, закриття провадження, та заяву про згоду на таке звільнення.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 , у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання неодноразово не з`являвся, причин неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про слухання справи без його участі, претензій до обвинуваченого не має при обранні покарання покладається на думку суду.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення учасників процесу, приймаючи до уваги відсутність клопотань від потерпілого, думку прокурора та враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відноситься до особливо тяжких злочинів, вид покарання, що передбачає санкція статті, за яким обвинувачується ОСОБА_4 , а також враховуючи відсутність обставин, які б зумовили зупинення або переривання перебігу давності, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, з мотивів передбачених п. 5 ч. 1ст. 49 КК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7-1КПК Українипровадження в кримінальній справі може бути закрите судом у зв`язку із закінченням строків давності.

На підставі вищенаведеного, переконавшись, що з моменту вчинення злочину, пройшло 15 років, суд приходить до переконання, що кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187 КК України , підлягає закриттю в порядку, встановленому ст.11-1КПК України, обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п. 5 ч. 1 ст.49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Керуючись ст. ст.12,49 КК України, п. 5 ч. 1 ст.7-1,ст.11-1, ст.248,ст.282 КПК України(в редакції 1960 року), п. 7постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187 КК України, відповідно до п. 5 ч. 1ст.49КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187 КК України- провадженням закрити.

На постанову може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий ОСОБА_1