Ухвала

від 17.05.2022 по справі 760/3166/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/3166/20Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/2236/2022 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києвавід 14 квітня 2022 року про продовження строку тримання під вартою,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України.

Під час судового засідання прокурор зазначила про необхідність продовження строку перебування під вартою обвинуваченому, мотивуючи це наявністю ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, того що, знаходячись на волі, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також даними про особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, є громадянином іншої держави та законних підстав для перебування на території України не має.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києвавід 14 квітня 2022 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 12 червня 2022 року включно та визначено заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 47580 грн.

Суд, обґрунтовуючи доцільність перебування обвинуваченогопід вартою, врахував тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, ту обставину, що в судовому засіданні не допитані всі свідки, тому суд визнав, що перебуваючи на волі обвинувачений може впливати на них та такими діями вплинути на хід судового розгляду та встановлення об`єктивної істини в даному кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу скасувати та відмовити в продовженні ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на тривалість перебування обвинуваченого під вартою, що складає вже понад два роки, мінімальний рух судового процесу та відсутність доведеної вини обвинуваченого. Також вказує, що Європейським судом з прав людини 13.01.2022 року було постановлено рішення відносно ОСОБА_6 та визнано неприпустимими умови тримання його в ув`язнення, а тому вважає, що наявні підстави для усунення вказаного порушення або виправлення ситуації з фінансуванням утримання людей в ув`язненні або негайного звільнення людей з-під варти. Разом з тим, зазначає, що в умовах воєнного стану, умови тримання обвинувачених в слідчому ізоляторі лише погіршуються.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Про час та місце розгляду апеляційної скарги прокурор та обвинувачений повідомлені, клопотань про участь у апеляційному розгляді до суду не направив, тому їх відсутність в судовому засіданні , в силу вимогст..422-1 КПК України, не є перешкодою для апеляційного розгляду.

Захисник до початку судового розгляду звернувся до суду із заявою про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч.3 ст.331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

Суд, розглядаючи питання доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, фактично дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку його тримання під вартою у зв`язку з продовженням існування ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки продовжують існувати обставини, які виправдовують подальше обмеження його права перебувати на волі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду про доцільність подальшого перебування під вартою ОСОБА_6 на час судового розгляду.

Як випливає із змісту судового рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд врахував обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

За таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано продовжив раніше обраний щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі розгляду кримінального провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5ст.194 КПК України.

Рішення суду першої інстанції не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Посилання захисника на наявність рішення ЄСПЛ винесеного відносно ОСОБА_6 були враховані судом першої інстанції та суд обґрунтовано прийшов до висновків про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, при цьому слушно зауважив, що покращення умов утримання обвинуваченого в СІЗО виходить за межі компетенції суду.

Відтак, колегія суддів вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дію якого продовжено судом першої інстанції, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні на даній стадії судового розгляду.

Порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин ухвала є законною.

Керуючись ст.404, 405,407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишити без задоволення, аухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2022 рокущодо ОСОБА_6 без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Суддя: Суддя: