Ухвала

від 28.11.2022 по справі 760/3166/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/3166/20

Провадження № 11-кп/824/3559/2022 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_1

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

суддів: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із можливістю внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 47 580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн.Строк дії ухвали до 10 листопада 2022 року включно.

Таке рішення суд мотивував тим, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий за ч. 2 ст.186 КК України, є громадянином Грузії, в Україні міцних соціальних зв`язків не має, зокрема, його неповнолітні діти проживають з їх матір`ю в Грузії, в Україні проживає лише його цивільна дружина, в обвинуваченого взагалі відсутнє місце реєстрації, житло належить його цивільній дружині, підстави для законного перебування на території України в обвинуваченого відсутні, до органів державної влади України з питань працевлаштування не звертався, на території України працював неофіційно, проте, в цей же час, згідно з позицією обвинувачення, вчинено інкриміновані йому злочини. На даний час ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції захисника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року та відмовити в обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в судовому засіданні 12 вересня 2022 року прокурором подано новий обвинувальний акт та надано цей документ з перекладом на грузинську мову. Наразі ОСОБА_5 змушений захищатися від нового уточненого обвинувачення і користуватися наданим перекладом.

Сторона захисту вважає, що прокурором умисно змінено можливості щодо здійснення обвинуваченим свого захисту через надання неналежного перекладу. Наданий переклад не є перекладом обвинувального акту.

Наголошує на тому, що обвинувачений був позбавлений права на захист.

Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, у зв`язку з відсутністю клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Cт. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ч. 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року у кримінальних провадженнях № 12019100090010997 від 06 листопада 2019 року, № 12020100090000598 від 28 січня 2020 року, № 12020100090001413 від 25 лютого 2020 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 47 580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень. Строк дії ухвали до 10 листопада 2022 року включно.

Прийняте рішення, суд мотивував тим, що з матеріалів кримінального провадження і доводів прокурора вбачається наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, в ході вирішення питання продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, судом, на підставі наданих стороною обвинувачення матеріалів, у відповідності до ст. 178 КПК України, було встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Суд також виходив з того, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий за ч. 2 ст. 186 КК України, є громадянином Грузії, в Україні міцних соціальних зв`язків не має, зокрема, його неповнолітні діти проживають з їх матір`ю в Грузії, в Україні проживає лише його цивільна дружина, в обвинуваченого взагалі відсутнє місце реєстрації, житло належить його цивільній дружині, підстави для законного перебування на території України в обвинуваченого відсутні, до органів державної влади України з питань працевлаштування не звертався, на території України працював неофіційно.

З огляду на ці обставини в сукупності, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, повно та об`єктивно досліджено всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу.

Суд першої інстанції достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись на волі може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинені кримінальні правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З цими висновками погоджується і колегія суддів.

При цьому, колегія суддів враховує тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , за одне з яких передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до шести років, дані про особу обвинуваченого, з яких не прослідковується наявність стійких соціально-стримуючих зв`язків, здатних забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що при незавершеному судовому розгляді кримінальних проваджень щодо ОСОБА_5 продовження строків тримання під вартою відповідає вимогам КПК України.

Щодо доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про залежність виду запобіжного заходу та його обрання від обґрунтованості обвинувачення, а також щодо порушення прокурором права обвинуваченого на захист при зміні обвинувачення в суді через невідповідність перекладу обвинувального акта про зміну обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_5 оригіналу відповідного процесуального документа, колегія суддів зауважує, що зі змісту мотивувальної частини оскаржуваного захисником судового рішення, вбачається, що під час вирішення питання стосовно продовження тримання обвинуваченого під вартою суд виходив зі змісту обвинувального акта оголошеного та викладеного державною мовою, зважаючи на те, що мовою, якою здійснюється кримінальне провадження є державна мова. При цьому суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, інкриміновані йому стороною обвинувачення. В контексті викладених захисником доводів, колегія суддів зауважує, що суд в ході вирішення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою не наділений процесуальними можливостями встановлювати і перевіряти правильність перекладу процесуальних документів мові їх оригіналу, в той час як сторона захисту не була позбавлена процесуальної можливості, реалізуючи засади змагальності, належними та допустимими доказами довести свою правову позицію.

З урахуванням викладеного, аргументи захисника обвинуваченого про відсутність підстав для тримання обвинуваченого під вартою не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах.

Колегією суддів в ході розгляду апеляційної скарги захисника обвинуваченого на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а відтак підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 376, 176-178, 183, 194, 404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3