Рішення

від 15.05.2022 по справі 559/437/22

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/437/22

Провадження № 2/559/421/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Протас Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Захід», Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про визнання договорів оренди землі та додаткових угод недійсними і застосування наслідків його недійсності, -

В С Т А Н О В И В:

В обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що у 2020 році та 2021 році вони не отримували виплати орендної плати за пай переданий ними в оренду. Саме тому і за ініціативи жителів с. Привільне Привільненською сільською радою було ініційовано збори жителів села та представників ТОВ «Райз-Захід» і ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Позивачі звернулися з вимогою не здійснювати користування паями (не орати та не сіяти) та повернути паї власникам. Однак відповідачі відмовився повертати паї та вказали на те, що вони ними користуються на підставі договорів та додаткових угод. В ході перших зборів ОСОБА_1 дізналася про існування Договору оренди землі від 20.06.2018 року, а ОСОБА_2 дізналась про існування Договорів оренди землі від 27.07.2018 року, які ніби-то вони уклали з ТОВ «Західна агровиробнича компанія, згідно яких позивачі передали в оренду належні їм паї строком на 7 років з оплатою орендної плати в розмірі 7% від їх нормативно грошової оцінки. На тих же зборах ОСОБА_3 дізналася про існування укладеної ніби-то нею додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) від 25.08.2017 року до Договору оренди землі від 20.01.2017 року та самого Договору оренди землі від 20.01.2017 року, ОСОБА_4 - про існування укладеної ніби-то ним додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) від 24.08.2017 року до Договору оренди землі від 20.01.2017 року та Договору оренди землі від 20.01.2017 року, ОСОБА_5 - про існування укладеної ніби-то нею додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) від 25.08.2017 року до Договору оренди землі від 07.07.2016 року та Договору оренди землі від 07.07.2016 року. Кожна з цих угод передбачала заміну сторони договору оренди землі з орендаря ТОВ «Райз-Захід» на ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Умови даних додаткових угод передбачають окрім заміни орендаря також продовження строку дії договору на 7 років.

Позивачами, як і рештою жителів села Привільне було висловлено вимогу надати їм їхні примірники договорів оренди землі та додаткових угод до договорів оренди землі. Відповідачами не було надано ні оригіналів договорів та додаткових угод ні їх копій.

В подальшому відбулося ще декілька зборів на яких висловлювалися такі ж вимоги. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було надано позивачам фотокопії договорів та додаткових угод. Ознайомившись з ними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не згадали того, що ними коли небудь підписували подібні договори з ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не згадали того щоб ними підписувалися додаткові угоди (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі та самий Договір оренди землі.

У грудні 2021 року відбулися останні збори жителів села під головуванням голови Привільненської сільської ради на яких вони мали намір отримати оригінали згаданих вище документів та пояснення яким чином та коли договори оренди та додаткові угоди з`явилися у ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та хто в дійсності та на підставі чого підписався у них Однак представники від ТОВ «Райз-Захід» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не з явилися.

Право оренди земельних ділянок належних позивачам було зареєстровано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно витягу від 10.10.2017 року строк дії договору оренди становить 10 років, з правом пролонгації та з правом передачі у піднайм (суборенду). Тоді як у наданій фотокопії додаткової угоди від 25.08.2017 строк дії становить 7 років і про право передачі земельної ділянку в суборенду не йдеться.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підписувалося жодних Договорів оренди землі з ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підписувалося жодних додаткових угод та Договорів з ТОВ «Райз-Захід» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», належність підписів на фотокопіях договорів та додаткових угод Позивачам вони заперечують та вважають їх підробленими, дані договори та додаткові угоди є недійсними, а користування ТОВ «Західна агровиробнича компанія» паями Позивачів є безпідставне та незаконне. Зазначають, що директором ТОВ «Райз-Захід» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», згідно додаткових угод до договорів оренди землі та Договорів є одна й таж особа - ОСОБА_6 . Підписи схожі візуально на підписи Позивачів наявні лише на останній сторінці, де вказано реквізити Орендодавців. Підписів Позивачів не має на кожній сторінці Договору оренди землі та додаткової угоди, зокрема у спеціально визначених місцях.

Просять визнати договори оренди землі недійсними та застосувати наслідки недійсності правочину повернути позивачам належні їм земельні ділянки, а також скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «Західна агровиробнича компанія», та стягнути з відповідачів понесені ними судові витрати.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 21.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивачів подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники відповідачів: ТОВ «Райз-Захід» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, відзив чи заперечень на позов не подали. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких умов, суд вирішує позов по суті на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як визначено ч. 2, 3ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно ч. 1ст. 317 Цивільного кодексу Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 6ст. 319 Цивільного кодексу Українипередбачено, що держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно ч. 1, 2ст. 321 Цивільного кодексу Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3, 89 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5621685600:07:004:0345), згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №291502 (а.с. 22).

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2, 84 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5621685600:07:004:0022), згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №089796 (а.с. 36, 37).

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2, 47 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5621685600:09:006:0134), згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №291657 (а.с. 42).

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 2, 47 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5621685600:09:006:0135), згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №291658 (а.с. 49).

ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 2, 47 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5621685600:09:006:0136), згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №291659, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №1843 від 10.08.2012 року, після смерті матері ОСОБА_7 (а.с. 59, 60).

Право оренди земельної ділянки площею 3.8926 га, кадастровий номер 5621685600:07:004:0345 (пай) належного ОСОБА_1 було зареєстровано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.10.2018 року, реєстраційним номер об`єкту 1669998256216, номер запису про інше речове право 28424853 (а.с. 21).

Право оренди земельної ділянки площею 2,47 га, кадастровий номер 5621685600:09:006:0133 (пай) належного ОСОБА_2 було зареєстровано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.11.2018 року, реєстраційним номер обєкту нерухомого майна 1691533656216, номер запису про інше речове право 29041927 (а.с. 34).

Право оренди земельної ділянки площею 2,47 га, кадастровий номер 5621685600:09:006:0134 (пай) належного ОСОБА_3 було зареєстровано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.04.2017 року, реєстраційним номер обєкту нерухомого майна 1231764356216, номер запису про інше речове право 20106387 (а.с. 40-41).

Право оренди земельної ділянки площею 2,47 га, кадастровий номер 5621685600:09:006:0135 (пай) належного ОСОБА_4 було зареєстровано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.04.2017 року, реєстраційним номер обєкту нерухомого майна 1231704456216, номер запису про інше речове право 20105342 (а.с. 47-48).

Право оренди земельної ділянки площею 2,47 га, кадастровий номер 5621685600:09:006:0136 (пай) належного ОСОБА_5 було зареєстровано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.07.2016 року, реєстраційним номер обєкту нерухомого майна 978626956216, номер запису про інше речове право 15517906. Згідно витягу від 10.10.2017 року строк дії договору оренди становить 10 років, з правом пролонгації та з правом передачі у піднайм (суборенду). Тоді як у наданій фотокопії додаткової угоди від 25.08.2017 року строк дії становить 7 років і про право передачі земельної ділянку в суборенду не йдеться (а.с. 55-58).

Згідно додаткових угод до договорів оренди землі та договорів директором ТОВ «Райз-Захід» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» є одна й таж особа - ОСОБА_6 . Підписи позивачів наявні лише на останній сторінці, де вказано реквізити Орендодавців. Підписи позивачів на кожній сторінці Договору оренди землі та додаткової угоди у спеціально визначених місцях, відсутні.

Представник позивачів зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підписували жодних Договорів оренди землі з ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підписували жодних додаткових угод та Договорів з ТОВ «Райз-Захід» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», належність підписів на фотокопіях договорів та додаткових угод Позивачам заперечують та вважають їх підробленими.

Представником позивачів на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» були надіслані вимоги про усунення перешкод у користуванні землею, які залишені без відповіді (а.с. 69-74).

Оригінали Договорів оренди землі укладені з позивачами та документи на підтвердження виплати позивачам орендної плати за користування земельними ділянками (паєм) згідно договорів оренди землі та додаткових угод до них за 2019, 2020 та 2021 роки, які витребовувались судом відповідно до ухвали суду від 21.02.2022, відповідачем - ТОВ "Західна агровиробнича компанія" надано не було.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори) (ч. ч. 1, 2ст.202 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частин 1, 3 даної норми матеріального права, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення має відповідати її внутрішній волі та підтверджується підписом.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Згідно з положеннями ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 4 ст.124ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною 1 статті 638ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України,Законом України «Про оренду землі».

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - цедоговір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 14Закону України«Про орендуземлі» зазначено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

В частинах 1 та 5 статті 6Закону України«Про орендуземлі» зазначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є:об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації; форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження щодо використання земельної ділянки);визначення сторони,яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Частиною 1 статті 19Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Під час реєстрації договору оренди уповноважена посадова особа, яка проводить державну реєстрацію, перевіряє відповідність укладеного договору оренди землі вимогам Закону України«Про орендуземлі» та Типового договору оренди землі.

Частиною 1 статті 638ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 14Закону України«Про орендуземлі» зазначено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

В частинах 1 та 5 статті 6Закону України«Про орендуземлі» зазначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є:об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації; форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження щодо використання земельної ділянки);визначення сторони,яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Частиною 1статті 19Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Під час реєстрації договору оренди уповноважена посадова особа, яка проводить державну реєстрацію, перевіряє відповідність укладеного договору оренди землі вимогам Закону України«Про орендуземлі» та Типового договору оренди землі.

Частиною 2 ст.15Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог ст.ст. 4 - 6,11,17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст.215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.203ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. За правилами ч.іст.2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 статті 90 ЗК України передбачене право власників земельних ділянок продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України,правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно положень Закону України «Про оренду землі», договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Окрім того, згідно ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Позивачі стверджують, що договорів та додаткових угод до договорів оренди землі не підписували, а також, що примірників цих договорів та додаткових угод у них відсутні.

Представниками відповідачів доказів на спростування цього не надано. Отже, договори оренди землі та додаткові угоди є недійсними, однак відповідачі продовжують користування землею, чим порушують права позивачів на користування та розпорядження належним їм майном.

Відповідно до статей16, 203, 215 ЦКдля визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення вимог або відмову в їх задоволенні. Для визнання недійсним правочину необхідним є встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду, у зв`язку з укладенням оспорюваного договору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18)зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Верховний Суд у постанові від 03.09.2020, справа № 914/1201/19, зазначив, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною,внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення(чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуваннігарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідач ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується земельними ділянками позивачів без відповідної правової підстави, оскільки договори оренди землі та додаткові угоди до них позивачами з ними не підписувалися. Отже, вони є недійсними, тому необхідно застосувати наслідки недійсності правочину - земельні ділянки підлягають поверненню відповідачем ТОВ «Західна агровиробнича компанія» для кожного з позивачів.

Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно абц. 1 ч. 3 ст. 10 вказаного Закону, реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно; відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом.

Згідно положень п.2, 3 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заява подана неналежною особою або подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Таким чином, до кола повноважень реєстратора входить перевірка повноважень особи заявника, дослідження документів на предмет ї: відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення і заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження.

Відповідно до положень ч.2 ст.26 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи, що державний реєстратор: виконавчого комітету Мирогощанської сільської ради під час проведення державної реєстрації права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельні ділянки кадастровий номер 5621685600:07:004:0345, розміром 3,8926 га та кадастровий номер 5621685600:09:006:0133," розміром 2,4735 га, які знаходяться на території Привільненської сільської ради Дубенського району Рівненської області; Комунального підприємства «Архітектор» Дубенської міської ради під час проведення державної реєстрації права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельні ділянки кадастровий номер 5621685600:09:006:0134, розміром 2,47 га та кадастровий номер 5621685600:09:006:0135, розміром 2,47 га які знаходяться на території Привільненської сільської ради Дубенського району Рівненської області; Комунального підприємства «Сарненське бюро технічної інвентаризації» Сарненської районної ради під час проведення державної реєстрації права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельні ділянки кадастровий номер 5621685600:09:006:0136, розміром 2,47 га, яка знаходяться на території Привільненської сільської ради Дубенського району Рівненської області ,не перевірив відповідність договорів оренди землі та додаткових угод до договорів оренди землі вимогам законодавства та зареєстрував фактично недійсні договори оренди, тому рішення державних реєстраторів про реєстрацію права оренди та реєстрацію переходу права оренди земельної ділянок до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Законом України від 05.12.2019 № 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020,статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких пряв).

Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, оскільки з 16.01.2020 законодавцем виключено такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право оренди земельної ділянки за відповідачами, які не ґрунтуються на укладеному договорі оренди землі, порушує права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельними ділянками шляхом передання їх в оренду іншим особам, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішень державних реєстраторів про реєстрацію прав оренди на земельну ділянку за відповідачем, що забезпечить реальне відновлення порушених прав.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19.

Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази по справі в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, оскільки ті обставини, які викладені позивачем в обґрунтування своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи належними і допустимими доказами, які не спростовані відповідачами.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.1,3ст.133ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи.До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витратина професійнуправничу допомогу; пов`язанііз залученнямсвідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; пов`язаніз витребуваннямдоказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Представником позивачів долучено договори про надання правничої допомоги, ордери на надання правничої допомоги та розрахунок витрат на правничу допомогу, відповідно до якого позивачами сплачено кожним по 6000 грн. за правову допомогу (а.с. 77-92). Позивачами також сплачено судовий збір у розмірі по 992, 40 грн. Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: с. Привільне Дубенського району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Захід» (місцезнаходження: пров. Центральний, 1, м. Дубно Рівненської області, ЄДРПОУ 33246716), Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (місцезнаходження: пров. Центральний, 1, м. Дубно Рівненської області, ЄДРПОУ 41099127) про визнання договорів оренди землі та додаткових угод недійсними і застосування наслідків його недійсності задовольнити.

Визнати Договір оренди землі від 20 червня 2018 року недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину - повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 5621615600:07:004:0345, площею 3,8926 га, що розташована на території села Привільне, Привільненської сільської ради Дубенського району, Рівненської області.

Скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3.8926 га, кадастровий номер 5621685600:07:004:0345 (пай) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» .

Визнати Договір оренди землі від 27 липня 2018 року недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину - повернути ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер 5621685600:09:006:0133, площею 2,47 га, що розташована на території села Привільне, Привільненської сільської ради Дубенського району, Рівненської області.

Скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,47 га, кадастровий номер 5621685600:09:006:0133 (пай) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» .

Визнати Договір оренди землі від 20 січня 2017 року та додаткову угоду від 25 серпня 2017 року до нього недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину - повернути ОСОБА_3 земельну ділянку, кадастровий номер 5621685600:09:006:0134, площею 2, 47 га, що розташована на території села Привільне, Привільненської сільської ради Дубенського району, Рівненської області.

Скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки площею 2,47 га, кадастровий номер 5621685600:09:006:0134 (пай) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» .

Визнати Договір оренди землі від 20 січня 2017 року та додаткову угоду від 24 серпня 2017 року до нього недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину - повернути ОСОБА_4 земельну ділянку, кадастровий номер 5621685600:09:006:0135, площею 2, 47 га, що розташована на території села Привільне, Привільненської сільської ради Дубенського району, Рівненської області.

Скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки площею 2,47 га, кадастровий номер 5621685600:09:006:0135 (пай) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» .

Визнати Договір оренди землі від 07 липня 2016 року та додаткову угоду від 25 серпня 2017 року до нього недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину - повернути ОСОБА_5 земельну ділянку, кадастровий номер 5621685600:09:006:0136, площею 2, 47 га, що розташована на території села Привільне, Привільненської сільської ради Дубенського району, Рівненської області.

Скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки площею 2,47 га, кадастровий номер 5621685600:09:006:0136 (пай) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» .

Стягнути солідарно із Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Захід» на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень кожному.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень кожному.

Стягнути солідарно із товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Захід» на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп. кожному.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп. кожному.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Р.В. Ралець