Рішення

від 31.01.2022 по справі 753/7502/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 753/7502/20

Провадження № 2/369/1081/22

РІШЕННЯ

Іменем України

01.02.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Волчка А.Я.,

за участю секретаря: Миголь А.А.,

представника позивача: Філатової Т.М.

представника відповідача: Лукомського П.В.

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення заборгованості у розмірі 537667,78 (п`ятсот тридцять сім тисяч шістсот шістдесят сім грн. 78 коп.), з яких: 513504,78 грн. сума невиконаного грошового зобов`язання щодо повернення боргу; 19083,31 грн. пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання; 3368,01 грн. 3% річних; 1711,68 грн. інфляційні збитки.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 24 березня 2017 між нею та Товариством з Обмеженою Відповідальністю АЙ-ХАУС ЖУЛЯНИ був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №6-9-183, предметом якого були майнові права на квартиру АДРЕСА_1 . 24 листопада 2017 року позивач та ТОВ АЙ-ХАУС ЖУЛЯНИ підписали Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу майнових прав №6-9-183, згідно якої сторони за взаємною згодою розривають договір та відбувається заміна боржника у зобов`язанні з ТОВ АЙ-ХАУС ЖУЛЯНИ на Закрите акціонерне товариство Українська будівельна компанія. У цей же день, 24 листопада 2017 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний новий договір купівлі-продажу майнових прав №6-11-203, предметом якого були майнові права на квартиру АДРЕСА_2 . Також, 24.11.2017 позивачем було подано до відповідача заяву про зарахування зустрічних вимог.

В в`язку із недотриманням Відповідачем умов Договору купівлі-продажу майнових прав №6-11-03 від 24.11.2017, позивачем було направлено на адресу відповідача письмове повідомлення про розірвання в односторонньому порядку договору купівлі-продажу майнових прав. Після проведення перемовин на протязі більше двох місяців поспіль, сторони уклали Додаткову угоду №1 від 08.11.2019 до договору №6-11-203 від 24.11.2017 купівлі-продажу майнових прав, де домовилися про повернення відповідачем грошових коштів позивачу у розмірі 558 130,00 (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч сто тридцять)грн. 00 коп. та передбачений Договором штраф у розмірі 5%, який становить 40 958,90 ( сорок тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 90 коп., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача в порядку 7-ми платежів за графіком виплат до 05 травня 2020 року. На виконання умов Додаткової угоди № 1 від 08.11.2019 до Договору № 6-11-203 від 24.11.2017 з порушення строків, визначених п. 1 цієї угоди, Відповідачем 29.11.2019 було повернуто на рахунок Позивача 85584,13 ( вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 13 коп. Наступні платежі на користь позивача в строки, визначені п. 1 Додаткової угоди від 08.11.2019 відповідачем здійснено не було. Відтак, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на дату звернення до суду складає 513504,78 (п`ятсот тринадцять тисяч п`ятсот чотири) грн. 78 коп.

Порушення відповідачем умов Додаткової угоди № 1 від 08.11.2019 до Договору № 6-11-203 від 24.11.2017 призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02 червня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22 червня 2020 року за клопотанням позивача було здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення заборгованості передано на розгляд за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 квітня 2021 року постановленою під головуванням судді Волчко А.Я., прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення заборгованості, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 28.05.2021 об 11:30.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 травня 2021 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 05 жовтня 2021.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

В свою чергу Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що позивачем невірно обраховано основну суму боргу, а тому й інші грошові вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків, які є похідними від основного зобов`язання, розраховані неправильно. Зазначив, що за даними бухгалтерського обліку відповідача, останній зобов`язаний був повернути позивачу кошти у загальному розмірі 420296 (чотириста двадцять тисяч двісті дев`яносто шість) грн. 13 коп. З цієї суми станом на дату подачі відзиву відповідач повернув позивачу 171168 (сто сімдесят одну тисячу сто шістдесят вісім) грн. 26 коп. Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем, яка залишилась неповернутою, складає 249127 (двісті сорок дев`ять тисяч сто двадцять сім) грн. 87 коп. Отже, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно та всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 березня 2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АЙ-ХАУС ЖУЛЯНИ був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №6-9-183, предметом даного договору були майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

24 листопада 2017 року Позивач та ТОВ АЙ-ХАУС ЖУЛЯНИ підписали Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу майнових прав №6-9-183, згідно якої сторони за взаємною згодою розривають договір та відбувається заміна боржника у зобов`язанні з ТОВ АЙ-ХАУС ЖУЛЯНИ на Закрите акціонерне товариство Українська будівельна компанія.

24 листопада 2017 року між позивачем та відповідачем був підписаний договір купівлі-продажу майнових прав №6-11-203, предметом даного договору були майнові права на квартиру АДРЕСА_2 .

Також, 24.11.2017 Позивачем було подано до Відповідача заяву про зарахування зустрічних вимог.

В зв`язку із невиконанням Відповідачем умов Договору купівлі-продажу майнових прав №6-11-03 від 24.11.2017, Позивачем було направлено на адресу Відповідача письмове повідомлення про розірвання в односторонньому порядку договору купівлі-продажу майнових прав, що підтверджується описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення.

В подальшому, сторони уклали Додаткову угоду №1 від 08.11.2019 до договору №6-11-203 від 24.11.2017 купівлі-продажу майнових прав, де домовилися про повернення Відповідачем грошових коштів Позивачу у розмірі 558 130,00 (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч сто тридцять)грн. 00 коп. та передбачений Договором штраф у розмірі 5%, який становить 40 958,90 ( сорок тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 90 коп., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача в порядку 7-ми платежів за наступним графіком виплат (п. 1 Додаткової угоди № 1):

1.15.11.2019 85584,13 грн.

2.05.12.2019 - 85584,13 грн.

3.05.01.2020 - 85584,13 грн.

4.05.02.2020 -85584,13 грн.

5.05.03.2020 - 85584,13 грн.

6.05.04.2020 - 85584,13 грн.

7.05.05.2020 - 85584,13 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості ЗАТ «Українська будівельна компанія», яку сторони погодили в Додатковій угоді № 1 від 08.11.2019 до Договору № 6-11-203 від 24.11.2017 та яка підлягала поверненню ОСОБА_1 склала 599088 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімдесят вісім) грн. 90 коп.

На виконання умов Додаткової угоди № 1 від 08.11.2019 до Договору № 6-11-203 від 24.11.2017 з порушення строків, визначених п. 1 цієї угоди, відповідачем 29.11.2019 було повернуто на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 85584 ( вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 13 коп., що підтверджується довідкою про рух коштів за рахунком позивача в АТ «Райффайзен Банк Аваль» за 29.11.2019.

Наступні платежі на користь позивача в строки, визначені п. 1 Додаткової угоди від 08.11.2019 відповідачем здійснено не було.

За таких обставин, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 513504,78 (п`ятсот тринадцять тисяч п`ятсот чотири) грн. 78 коп., що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Згідно з частиною 1статті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Частиною 2статті 6 ЦК Українипередбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Згідно зістатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Метою договору є забезпечення фіксування тих умов, на які сторони погоджуються для врегулювання своїх взаємних прав і обов`язків щодо обраного ними кола відносин. Умови договору та спосіб його вчинення можуть бути визначені сторонами з урахуванням вимог законодавства та із дозволеним відступом від нього, або на таких саме принципах запропоновані однією із сторін.

Відповідно до частини 1статті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1статті 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1статті 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1статті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, грошове зобов`язання відповідача перед позивачем у сумі 599088 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімдесят вісім) грн. 90 коп. виникло на підставі Додаткової угоди № 1 від 08.11.2019 до Договору № 6-11-203 від 24.11.2017 та підлягало виконанню в строки, визначені в пункті 1 цієї угоди згідно графіку сьома рівними частинами по 85584,13 грн. кожна.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо розміру заборгованості перед позивачем у сумі 420296,13 грн., оскільки в п. 1 Додаткової угоди № 1 до Договору № 6-11-203 від 24.11.2017 сторони погодили суму заборгованості відповідача перед позивачем, що підлягає поверненню, та яка станом на 08.11.2019 становила 599088 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімдесят вісім) грн. 90 коп. та складалась із грошових коштів сплачених позивачем за Договором купівлі-продажу майнових прав № 6-11-203 від 24.11.2017 у сумі 558130 (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч сто тридцять) грн. 00 коп. та передбачений Договором штраф 5% у розмірі 40958 (сорок тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 90 коп.

Посилання відповідача на дані його бухгалтерського обліку, як на підставу наявності заборгованості у меншій сумі, ніж зазначено позивачем у позовній заяві не ґрунтуються на законі та також відхиляються судом, оскільки ведення бухгалтерського обліку відповідачем та повнота відображення в обліку господарських операцій на підставі первинних документів знаходиться в компетенції відповідача. Крім того, доказами повернення відповідачем грошових коштів позивачу у сумі 171168,26 грн., тобто більшій ніж зазначено позивачем, можуть бути платіжні доручення, квитанції, виписки банку, проте ніяк ні дані бухгалтерського обліку відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу прийти до висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на наведені приписи процесуального закону, відповідач не надав суду належних, допустимих і достатніх доказів повернення позивачу грошових коштів в сумі 171168,26 грн. Натомість, позивачем належним чином доведено повернення відповідачем 29.11.2019 грошових коштів у сумі 85584,13 грн., які надійшли на рахунок позивача відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 513504 (п`ятсот тринадцять тисяч п`ятсот чотири) грн. 78 коп.

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦКборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбаченастаттею625 Цивільного кодексу Українивідповідальність застосовується до правовідносин зобов`язального характеру, які виникають із приводу грошових зобов`язань. Підставою застосування відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Тобто, порушенням грошового зобов`язання є невиконання боржником обов`язку сплатити кошти.

Отже, за змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як зазначено вище, судом встановлено, що відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 08.11.2019 до Договору № 6-11-203 від 24.11.2017 відповідач зобов`язувався повернути позивачу грошові кошти позивачу у розмірі 558 130,00 (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч сто тридцять)грн. 00 коп. та передбачений Договором штраф у розмірі 5%, який становить 40 958,90 ( сорок тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 90 коп., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача в порядку 7-ми платежів за наступним графіком:

перший платіж: 15.11.2019 85584,13 грн.

другий платіж: 05.12.2019 - 85584,13 грн.

третій платіж: 05.01.2020 - 85584,13 грн.

четвертий платіж: 05.02.2020 -85584,13 грн.

п`ятий платіж: 05.03.2020 - 85584,13 грн.

шостий платіж: 05.04.2020 - 85584,13 грн.

сьомий платіж: 05.05.2020 - 85584,13 грн.

Проте,в порушеннявзятих насебе зобов`язаньзгідно зДодатковою угодою№ 1 від 08.11.2019 до Договору № 6-11-203 від 24.11.2017, відповідач не повернув грошові кошти позивачу у повному обсязі в строки, визначені цією угодою.

Позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні збитки, розрахунок яких доданий до позовної заяви у загальному розмірі 24163,00 (двадцять чотири тисячі сто шістдесят три) грн. 00 коп.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційний збитків, суд вважає його вірним.

За таких обставин, заявлені позивачем до стягнення з відповідача пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 19083,31 грн.; 3% річних у розмірі 3368,01 грн. та інфляційні збитки у розмірі 1711,68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також,до закінчення судових дебатів, представником позивача подано заяву про стягнення судових витрат, якою просить стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати (витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги) в сумі 22500,00 грн.

Дослідивши подану представником позивача заяву про стягнення судових витрат, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 та ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно доч.2ст.137ЦПК України,за результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат:розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертоїстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмовиу задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячиз конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладенів постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмовиу стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц дійшла до наступних висновків «частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті(будесплачена) відповідною стороною або третьою особою». Аналогічних висновків дійшла ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, позивач надала суду: копію ордеру про надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4921 від 27 березня 2012 року, копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0302/2020-01 від 03 лютого 2020 року з додатком № 1 до договору № 0302/2020-01 від 03.02.2020, копію Акту про надання-приймання послуг від 02.06.2020 на суму 15000,00 грн., копію рахунку № НОМЕР_1 від 26.05.2021 на суму 2500,00 грн., копію Акту про надання-приймання послуг від 28.05.2021 на суму 2500,00 грн., копію платіжного доручення № 91994119 від 07.06.2021 на суму 2500,00 грн., копію рахунку № 05102021 від 05.10.2021 на суму 2500,00 грн., копію Акту надання-приймання послуг від 05.10.2021 на суму 2500,00 грн., копію платіжного доручення № 111338724 від 26.10.2021 на суму 2500,00 грн., копію рахунку № 31012022/1 від 31.01.2022 на суму 2500,00 грн.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 0302/2020-01 від 03.02.2020, Адвокатська компанія взяла на себе зобов`язання по наданню правової допомоги по взаємовідносинам, що виникли між ОСОБА_1 та ЗАТ «Українська будівельна компанія» за Договором № 6-11-203 від 24.11.2017 (з усіма додатками та додатковими угодами до нього). Вартість правової допомоги визначена у розмірі 15000,00 грн. (п. 1.2) та сплачується протягом двох днів з дня ухвалення судового рішення по суті судом першої інстанції (п. 1.4).

Відповідно до п.п. 1.3.4 Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 0302/2020-01 від 03.02.2020, вартість представництва КЛІЄНТА в судовому засіданні складає 2500,00 грн. за кожне судове засідання, яка підлягає сплаті незалежно від проведення судового засідання за умови присутності співробітника в суді в призначений час і дату судового засідання.

Отже, враховуючи зазначене вище, позивач довела понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 22500,00 грн.

Частиною п`ятоюстатті 137 ЦПКвстановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостоюстатті 137 ЦПКобов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав позовну заяву, яка містила в собі попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

Проте, відповідач не скористався своїм правом та не звернувся до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про стягнення із відповідача на користь позивача понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 5376,69 грн., сплачених позивачем 07.05.2020 за подання позовної заяви до суду.

Керуючись ст. ст. 3,8,21,55,61,129,129-1 Конституції України, ст. ст. 6, 16, 527, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 263-267 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ЗАТ Українська будівельна компанія (код ЄДРПОУ 23728595, місцезнаходження: 02096, м. Київ, вулиця Ремонтна, будинок 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) заборгованість у розмірі 537667,78 (п`ятсот тридцять сім тисяч шістсот шістдесят сім грн. 78 коп.), з яких: 513504,78 грн. сума невиконаного грошового зобов`язання щодо повернення боргу; 19083,31 грн. пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання; 3368,01 грн. 3% річних; 1711,68 грн. інфляційні збитки.

Стягнути із ЗАТ Українська будівельна компанія (код ЄДРПОУ 23728595, місцезнаходження: 02096, м. Київ, вулиця Ремонтна, будинок 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 5376 (п`ять тисяч триста сімдесят шість) грн. 69 коп. та витрати, пов`язані із надання професійної правничої допомоги у розмірі 22500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 );

Відповідач: Закрите акціонернетовариство Українськабудівельна компанія (код ЄДРПОУ 23728595, адреса: 02096, м. Київ, вулиця Ремонтна, будинок 8).

Суддя: А.Я. Волчко