Ухвала

від 17.05.2022 по справі 569/6009/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 569/6009/19

провадження № 61-3803ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В.

розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор виконавчого комітету Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області Чернацька Оксана Володимирівна, Дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне», Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама», про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» (далі - ПП «Буд Кепітал Менеджмент»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор виконавчого комітету Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області Чернацька О. В., Дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне» (далі - ДП «Градобуд-Рівне»), Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» (далі - ОК «ЖБК «Рівненська брама»), про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права власності ПП «Буд Кепітал Менеджмент» на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1754481956101.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 (що є квартирою, будівельний номер якої 32 - за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 лютого 2018 року у цивільній справі № 569/18450/17 про визнання майнових прав, та квартирою

№ 35 - згідно з технічним паспортом, виданим ТОВ «Хмельницьке Обласне Земельне Агентство», виготовленим 03 травня 2017 року, та квартирою № 35-А - згідно з технічним паспортом, виданим ПП «Техно Ком», виготовленим 15 січня 2019 року). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року апеляційну скаргу ПП «Буд Кепітал Менеджмент» залишено без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2020 року залишено без змін.

17 березня 2022 року ПП «Буд Кепітал Менеджмент» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою нарішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року.

Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в межах цивільного процесуального законодавства України, його повноваження визначені Главою 2 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України «Касаційне провадження».

Вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги закріплені у статті

392 ЦПК України.

Подана касаційна скарга ПП «Буд Кепітал Менеджмент» не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки ця касаційна скарга не відповідає вимогам визначеним пунктами 4 і 6 частини другою статті 392 ЦПК України, у якій зазначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено: рішення (ухвала), що оскаржується; клопотання особи, яка подає скаргу.

У вступній частині касаційної скарги заявником вказано, що касаційну скаргу подано на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року. Проте, у прохальній частині касаційної скарги він ставить питання про скасування рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 червня 2020 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

При цьому, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень,

Рівненський міський суд Рівненської області 03 червня 2020 року у цій справі судового рішення не ухвалював.

Визначення судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження, та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Таким чином, заявнику слід уточнити вимоги касаційної скарги щодо судового рішення, яке оскаржується, та надіслати підписану заявником уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду, з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті

392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Заявником не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, і заявлено клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги з посиланням на те, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України діяльність підприємства фактично припинено.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною

у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження

№ 11-336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Заявник не навів доводи та не надав документи, які підтверджують його майновий стан, а також не надав жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору на момент звернення до суду із касаційною скаргою.

Ураховуючи вище викладене, у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового за подання касаційної скарги необхідно відмовити.

Таким чином, касаційна скарга підлягає оплаті судовим збором.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності

01 листопада 2011 року, з подальшими змінами.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту

1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із частиною третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зважаючи на те, що позовну заяву пред`явлено у березні 2019 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня

2019 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2019 року становив 1 921 грн.

Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн*0,4=768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 921 грн*5=9 605 грн), та немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (редакція закону на момент подання позовної заяви). Закон пов`язує сплату судового збору за подання касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті.

Ураховуючи характер спору, розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви із вимогою майнового характеру (визнання права власності, ціна позову становить 710 850 грн) - 14 217 грн (7 108,50 грн*200%) та вимогою немайнового характеру (скасування державної реєстрації права власності) - 1 536,80 грн (768,40* 200%).

Отже, судовий збір підлягає сплаті за подання касаційної скарги у розмірі

15 753,80 грн (14 217 грн+1 536,80 грн).

Таким чином, заявнику необхідно сплатити 15 753,80 грн.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею

392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк