Ухвала

від 17.05.2022 по справі 357/3753/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3753/22

2/357/1998/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2022 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» про захист прав споживача страхових послуг зі страхування життя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою про захист прав споживача страхових послуг зі страхування життя та просить стягнути з відповідача борг за договором страхування на загальну суму 156 603,93 грн, з яких 83 850,10 грн. викупна сума, 70 753,83 грн.- штрафні санкції та 2 000,00грн. - судові витрати на правову допомогу.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, а підлягає направленню за підсудністю за наступних підстав.

Згідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів»- закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За змістом п. 22 ч. 1ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у відповідності до вимог статті 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином надавши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Отже, при посиланні на норми Закону України «Про захист прав споживачів» повинно мати місце порушення прав споживача на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтуванням позовних вимог.

Однак, позовні вимоги позивача обґрунтовані Законом України «Про страхування» і відносини сторін у цьому випадку врегульовано Законом України «Про страхування», який є спеціальним, і безпосередніми умовами укладених договорів страхування життя.

Зі змісту поданого позову вбачається, що виникли спірні правовідносин з підстав не виплати відповідачем на користь позивача викупної суми, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя, отже між вказаними сторонами виникли виключно правовідносини договірного характеру, що виникли у зв`язку з укладенням договорів страхування життя, у позивача не виникає права на альтернативну підсудність даного спору, і позов мав бути поданий за загальним правилом, передбаченим частиною другою статті 27 ЦПК України.

Таким чином, підстави, визначені Законом України «Про захист прав споживачів», які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов`язані з предметом пред`явленого позову до суду, за таких обставин та з урахуванням вищевикладених доводів, поданий позов підлягає направленню до іншого суду, а саме за правилами загальної підсудності, тобто, за місцезнаходженням відповідача.

Згідно до ч. 2ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, відповідач ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Назарівська, 17, офіс 1, що за територіальною підсудністю відноситься до Шевченківського районного суду м. Києва.

Згідно п.1 ч.1ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції іншого суду.

Отже, вказана справа підлягає передачі на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва, за місцезнаходженням відповідача Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф»

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст.27,31,32,187,260 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» про захист прав споживача страхових послуг зі страхування життя передати за територіальною підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А).

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

СуддяО. Я. Ярмола