Рішення

від 28.09.2022 по справі 357/3753/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3753/22

2/357/1998/22

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

28 вересня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Пустова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» про захист прав споживача страхових послуг зі страхування життя,-

В С Т А Н О В И В :

В травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 07.06.2007 року між нею, як споживачкою страхових послуг і страхувальником (застрахованою особою) та страховиком Закритим акціонерним товариством «УСК «Дженералі Гарант Страхування життя», яке на даний час змінило назву на ПАТ «Українська Страхова Компанія «Гарант-Лайф», був укладений договір добровільного страхування життя, який підтверджений полісом страхування життя G №0001560, та Додатова угода №1 до полісу страхування життя на строк двадцять років, тобто до 06.06.2027 року при cтраховому внеску 300 долів США, щорічно. Страхова сума сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день розрахунків. ОСОБА_1 належним чином виконувала свої зобов`язання за договором та щорічно здійснювала страхові платежі. 01 листопада 2016 року розпорядженням Національної комісії державного регулювання у сфері фінансових послуг анульована ліцензія ПАТ «УСК «Гарант-Лайф» на провадження страхової діяльності. ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «УСК «Гарант-Лайф» із заявою про дострокове розірвання договору добровільного страхування життя та про виплату належної їй викупної суми, згідно умов договору. Однак, поштове повідомлення не було доставлене ПАТ «УСК «Гарант-Лайф» з причини його відсутності за вказаною адресою. ОСОБА_1 просить стягнути з ПАТ «УСК «Гарант-Лайф» на свою користь викупну суму у розмірі 83 850,10 грн., пеню у розмірі 42 254,48 грн., інфляційні втрати у розмірі 21 566,22 грн., три відсотки річних у розмірі 6 933,13 грн. та судові витрати на правову допомогу 2000,00 грн., загальна сума до стягнення: 156 603 грн. 93 коп.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник ПАТ «УСК «Гарант-Лайф» у судове засідання не з`явився, жодних клопотань, відзиву чи заперечень до суду не подав та відповідно до положень ст.128, 130 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.

Матеріали справи містять підтвердження про направлення відповідачу рекомендованого повідомлення про вручення поштою повістки в судові засідання.

При цьому слід зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. (позиція КГС ВС у справі № 911/3142/19 від 18.03.2021р).

На підставі ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечувала позивач.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді від 18.05.2022 року справу було передано за територіальною підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва.

09.06.2022 року позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалю Київського апеляційного суду від 15.07.2022 року ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду від 18.05.2022 року було скасовано та справу направлено для продовження розгляду до Білоцерківського міськрайонного суду.

Ухвалою судді від 19.08.2022 року дану справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Суд, заслухавши пояснення позивча, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані та надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 07.06.2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «УСК «Дженералі Гарант Страхування життя», яке на даний час змінило назву на ПАТ «Українська Страхова Компанія «Гарант-Лайф», був укладений договір добровільного страхування життя, який підтверджений полісом страхування життя G №0001560, програма страхування С1 «Золота скарбниця» , строком на двадцять років, тобто до 06.06.2027 року (а.с.8).

07.10.2010 року між Закритим акціонерним товариством «УСК «Дженералі Гарант Страхування життя» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору G №0001560 від 07.06.2007 року (а.с.9).

ОСОБА_1 належним чином виконувала свої зобов`язання за договором та щорічно, в період з 07.06.2007 року по 21 червня 2012 року здійснювала страхові платежі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій(а.с.10).

07.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «УСК «Гарант-Лайф» з заявою про дострокове припинення договору страхування життя з вимогою виплатити викупну суму (а.с.12,13).

Як слідує з наданих суду матеріалів, відповідач ПАТ «УСК «Гарант-Лайф» не виплатив на користь позивача ОСОБА_1 викупну суму.

Згідно п. 5 Договору страхування від 07.06.2007р. /серіяG №0001560/, у разі дострокового розірвання договору страхування за ініціативою страхувальника, страхувальник має право на отримання викупної суми Викупна сума формується тільки за накопичувальними програмами страхування життя після двох повних років дії договору.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються положеннями Закону України «Про страхування» та гл.51 ЦК України.

За змістом ч.6 ст.6 Закону України «Про страхування» страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов`язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

Статтею 16 Закону України «Про страхування» та статті 979 ЦК України передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 982 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку ( страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.18 Закону України «Про страхування» факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Відповідно до ч.2, ч.4 та ч.8 ст.28 Закону України «Про страхування» дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю. У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід`ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

В матеріалах справи наявні докази виконання позивачем умов укладеного договору страхування щодо сплати нею страхових внесків. А також, в матеріалах справи відсутні докази щодо порушення будь-яких умов згаданого договору з боку позивача.

За правилами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Разом з тим, відповідач, в порушення умов договору страхування, викупної суми позивачу не сплатив, на заяву страхувальника про розірвання договору, страховик не відреагував, а томук, суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Отже, договір про надання послуг (зокрема, страхових) є складним зобов`язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобовязань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Аналізуючи викладене, зобов`язання страховика про виплату страхувальнику страхових виплат у разі настання страхового випадку є грошовим зобов`язанням, у разі невиконання якого одночасно можуть застосовуватись наслідки, передбачені як нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, так і нормами ст. ст. 549, 550 ЦК України.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Аналогічні положення щодо зобов`язання страховика сплатити неустойку в розмірі, установленому договором або законом у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, містяться в ст. 992 ЦК України.

Таким чином, пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення виконання зобов`язання й до того дня, доки зобов`язання не буде виконано.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12, правильними є застосування ст.625 ЦК щодо відповідальності за порушення грошового зобов`язання у спорах, які виникають з договорів страхування. Оскільки зобов`язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов`язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК, зокрема сплата суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Як було зазначено вище, за змістом п.5 договору страхування, укладеного між сторонами по справі, страхувальник має право на дострокове розірвання договору за своєю ініціативою та має право на отримання викупної суми, яка розраховується математично на день припинення полісу залежно від періоду, протягом якого він діяв.

Слід зазначити, що страхові внески нараховувалися в доларах США, але фактично, внески сплачувалися в гривневому еквіваленті.

Відповідно до Таблиці значень викупних сум по закінченню 12 років дії договору, викупна сума становить 3334,00 дод.США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 13.08.2019 року становило 83 850,10 гривні. Саме такий розмір викупної суми мав сплатити відповідач після отримання заяви про дострокове розірвання договору.

При цьому, слід зазначити, що в поданій заяві про дострокове розірвання Договору страхування зазначена дата його розірвання 14.07.2019 р, а тому позивач обґрунтовує, що Договір страхування діяв з 07.06.2007р. по 14.07.2019р., тобто повних 12 років.

Відповідач, як страховик, зобов`язаний був не пізніше 13.08.2019 року виконати свої зобов`язання щодо сплати викупної суми. Суду не надано доказів, що відповідач здійснив виплату викупної суми, чи обґрунтовано відмовив/заперечив здійснити таку виплату.

Таким чином, з ПАТ «УСК «Гарант-Лайф» на користь ОСОБА_1 належить стягнути викупну суму за договором добровільного страхування життя у розмірі 83 850,10 гривні.

З поданих позивачем розрахунків вбачається, що нарахування пені проведено за формулою [Пеня] = [Сума боргу] 2 х [Ставка пені % ] / 100% /365 днів [Кількість днів] За період прострочення з 14.08.2019 року по 16.05.2022 року, розмір пені становить 42 254,48 грн. (а.с.18)

З розрахунків, наведених позивачем, слідує, що інфляційне збільшення боргу, за вказаний період, становить 21 566 гривень 22 копійок (сума боргу 83 850,00 грн. х сукупний індекс інфляції 125,72 / 100% - 83 850,00 грн.= 21566,22 гривень). (а.с.19).

Також, з 14.08.2019 року по день звернення позивача до суду з даним позовом 16.05.2022 року, період прострочення виконання зобов`язання відповідачем становить 1007 днів. Тому сума трьох процентів річних від простроченої суми за вказаний період становить 6 933 гривень 13 копійки (83 850,00 грн. х 3% річних / 100% / 365 днів х 1007 днів прострочки) (а.с.20).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з ПАТ «УСК «Гарант-Лайф» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню три проценти річних від простроченої суми у розмірі 6933,13 грн., інфляційне збільшення боргу 21566,22 грн., а також пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання 42 254,48 грн., всього штрафні санкції і компенсаційні виплати становлять 70 753,83 гривні.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ОСОБА_1 не сплачувала судовий збір у розмірі 1566 грн., оскільки на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від його сплати. Разом з цим, пред`явлений нею позов задоволений, а тому з ПАТ «УСК «Гарант-Лайф» на користь держави підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у розмірі 1566 грн.

За змістом ч.1 ст.137 та п.1 ч.3 ст.141 ЦПК України сторони несуть витрати, пов`язані з правничою допомогою. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Встановлено, що ОСОБА_1 понесла, також, витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 гривень. Наведене підтверджується договором про надання правової допомоги №09/22, укладеним між ОСОБА_1 та правозахисником ОСОБА_3 , де передбачена фіксована сума винагороди за надану правову допомогу (а.с.14-16).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування у справі.

Стороною відповідача не надано жодного доказу в спростування розміру витрат на правничу допомогу сторони позивача.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Суд не вбачає підстав для зміни ціни договору про надання правової допомоги чи підстав зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а тому з відповідача ПАТ «УСК «Гарант-Лайф» на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.133, ч.1 ст.137, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» (ПАТ УСК «Гарант-Лайф») (код ЄДРГІОУ 3102583, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 17, оф. 7) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН не присвоєний) грошовий борг за Договором страхування життя на загальну суму 156 603 грн. 93 коп. (сто п`ятдесят шість тисяч шістсот три гривні дев`яносто три копійки) та судові витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» в дохід держави судовий збір в сумі 1566 грн. (одна тисяча п`ятсот шістдесят шість гривень)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 03.10.2022 року.

СуддяО. Я. Ярмола