Постанова

від 29.09.2009 по справі 2-а-3673/09

ПРОЛЕТАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа № 2-а-3673/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2009 року. Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді Панас Н.Л.

при секретарі Михайловській Р.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька «про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги», -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги в якому вказала, що віднесена до категорії "Дитина війни", а тому відповідно до ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (№ 2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 р. та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп (№ 1-29\2007 р.) має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Ніяких доплат до пенсії відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька не нараховував і не виплачував. Позивач просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та зобов' язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по грудень 2008 року включно в сумі 4 471,20 грн.

У судове засідання позивач не з’явилась, надала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність у зв’язку зі станом здоров’я, в якій також підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі (а.с. 10).

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи у його відсутність та заперечень проти позову не надав.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії "Дитина війни", у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком (а.с. 5).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року, № 3235-4, внаслідок чого правильним вбачається за 2006 рік недоплачені суми не стягувати.

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких розповсюджується дії Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту"), в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Встановлення ж мінімального розміру пенсії за віком надано лише у ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", так частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а жінок 20 років страхового стажу мінімального розміру пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, втративших працездатність, а ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком використовується виключно для встановлення розмірів пенсії, призначених відповідно до цього Закону.

Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2 007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом (48 9-16 ), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3, частиною 2 статті б, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22,23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 2 8 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування " встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року („Урядовий кур’єр" від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур’єр" та „Голос України" від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11 коп.

Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, відповідач має підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача щодо нарахування зазначеної доплати за 2 007 рік підлягають задоволенню саме з цієї дати.

Згідно вимог статті 11 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Таким чином, суд вважає за необхідне здійснити нарахування доплати до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, з цього приводу зазначає наступне.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» /п. 41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ текст статті б викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4,6-8,10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22,24-34, підпунктів 1-6,8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення».

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 01 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 01 липня - 48,20 грн., з 01 жовтня - 49,80 грн.

Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів", був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 47 0 гривень, з 1 квітня -481 гривень, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривен.

Оскільки позивач звернувся до суду 02.09.2009 року і не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строків позовної давності, суд вважає за можливе застосувати вимоги ст. 100 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зробити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 02.09.2008 року по 31.12.2008 року.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішенні ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 4 0 коп., що підтверджується квитанцією від 31 серпня 2 009 р. № 51 /а.с. 1/.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 1,70 грн. підлягають стягненню з коштів місцевого бюджету Пролетарського району міста Донецька на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 2-15,17-18,33-35,41-42,47-51,56-59,69-71,79,86,87,94,99,104-107,110-111,121,122-143,151-154,158,162,163,167,185-186,254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька "про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги" - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії позивачу, як дитині війни за період з 02.09.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 02.09.2008 року по 31.12.2008 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Судові витрати у розмірі 1 грн. 7 0 коп. стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів місцевого бюджету Пролетарського району міста Донецька.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.