Постанова

від 13.11.2009 по справі 2-а-3673/09

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

 Справа № 2-а-3673/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    13 листопада 2009 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді         Пепеляшкова О.С.

при секретарі             Лапчинській О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі Одеської області мотивуючи свої вимоги тим, що вона є дитиною війни і має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка за період з 2006 року по грудень 2008 року за її розрахунком складає 3 900 гривень, які вона просила зобов’язати виплатити відповідача, визнавши і цій частині відмову відповідача безпідставною та поновивши строк звернення до суду.

Позивачка у судове засідання не з’явилась, виклавши прохання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був належним чином та своєчасно повідомлений, надав до суду заяву з проханням розглядати справу у відсутність його представника.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що позивачка народилася 20.03.1931 року в с.Кушлін В-Дедеркальського району Тернопільської області, є громадянкою України, пенсіонеркою, що підтверджується її паспортом пенсійним посвідченням, є дитиною війни.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 від 18.11.2004 року, дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України “Про соціальний захист дітей війни”. На підставі ст.6 цього Закону дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до положень статті 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року № 3367-ІV пункт 17 статті 77 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” був виключений та статті 110 вказаного Закону викладено у новій редакції, якою встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але протягом 2006 року Кабінетом Міністрів України вказаний порядок запровадження та виплати пільг дітям війни, які передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визначений не був, Кабінет Міністрів України не погоджував з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету розмір підвищення до пенсії та не визначав розмір підвищення за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року. Таким чином, фінансування виплат підвищення пенсії дітям війни з державного бюджету у 2006 році не проводились.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині виплати позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії за 2006 рік, задоволенню не підлягають.

Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” – з урахуванням статті 11 цього закону, якою визначено певні умови отримання підвищення пенсії інвалідам. Проте Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, серед яких: статтю 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням статті 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином стаття 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” втратила чинність саме 09.07.2007 року.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову – частина 2 статті 71 КАС України. Відповідачем не доведено сплати вказаних надбавок управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси позивачу всупереч рішенню Конституційного суду України.

За таких обставин суд вважає, що право позивача порушено, вона має право на отримання пенсії в розмірі, визначеному Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, таким чином нарахування та підвищення має бути вчинено з дня ухвалення рішення Конституційним судом України №6-рп/2007, тобто з 09.07.2007 року.

Поряд з цим, частиною 1 статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року (пункт 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”) викладена в новій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” розділ ІІ цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, набирає чинності з 01.01.2008 року. За таких обставин, підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції до 01 січня 2008 року), підлягало виплаті у період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року. Отже, задоволенню підлягає частина вимог позивача про виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.

Рішенням Конституційного суду України по справі N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення. При цьому у пункті 6 Конституційний Суд України зазначив, що рішення у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.

Виходячи з того, що редакція статті 65 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 01.01.2008 року втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, то з 22.05.2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно положень статті 58 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений в 2008 році у розмірі: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. З урахуванням вищезазначеного, керуючись Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про Державний бюджет на 2006 рік”, Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік”, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року по справі № 1-29/2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі № 10-рп/2008, суд вважає за необхідне вимоги позивача задовольнити частково шляхом зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі місті Одеси провести перерахунок та забезпечити проведення позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року для захисту прав, свобод і інтересів позивачки, визнавши відмову відповідача виплатити соціальну допомогу безпідставною.

Керуючись ст.ст. 7-9, 11, 71, 94, 102, 158, 160, 162, 163 КАС України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1  – задовольнити частково.

Поновити строк звернення до суду.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством - за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, визнавши в цій частині відмову безпідставною.

    В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судовий збір у сумі 3 гривень 40 копійок.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Суворовського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня отримання постанови, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Суддя