Рішення

від 11.05.2022 по справі 447/2721/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/53/22 Справа №447/2721/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

12.05.2022 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р. за участю секретаря судового засідання Стронської Р.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «РОЯР», ПП «КОМПРОФБУД»; третя особа без самостійних вимог: ПП «ІНТРА-ЛЬВІВ» про усунення ОСОБА_1 перешкод в користуванні підвальними приміщеннями, що за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відновлення до попереднього стану -

представник позивач: ОСОБА_2 ,

представник позивача: ОСОБА_3 ,

встановив:

23.08.2021 ОСОБА_1 звернулась в Миколаївський районний суд з позовною заявою до ТзОВ «РОЯР», ПП «КОМПРОФБУД»; третя особа без самостійних вимог: ПП «ІНТРА-ЛЬВІВ» про відновлення порушеного права власності. В обґрунтування позову наведено наступне. Позивачку фактично позбавлено права власності та подальшої можливості користуватися підвальним приміщенням літ. І, площею 5,4 кв.м у зв`язку з проведенням підготовчих робіт та будівництвом будинку за адресою: перехрестя АДРЕСА_1 , яке є частиною нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та належать позивачці на підставі договору купівлі продажу ВАЕ № 288180, зареєстрованого в реєстрі №603 від 13.03.2003, що підтверджується витягом ВАА №921693. 06.08.2021 представники ПП «ІНТРА ЛЬВІВ» повідомили позивачку про те, що доступ до даного приміщення заблоковано на тривалий період.

20.08.2021 з повідомлення про початок виконання будівельних робіт ЛВ051210413746 позивачці стало відомо, що замовником будівництва є ТОВ «РОЯР», а генеральним підрядником будівництва є ПП «КОМПРОФБУД».

23.08.2021 з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову. 27.08.2021 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

30.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 14.10.2021.

14.09.2021 ухвалою Миколаївського районного суду повторну заяву про забезпечення позову задоволено, заборонено ТзОВ «РОЯР», ПП «КОМПРОФБУД» чи іншим особам за їх дорученням здійснювати будівельні роботи, забудову та надбудову на місці зруйнованого тамбуру літ. І на АДРЕСА_1 і над ним, та на місці входу до нежитлових підвальних приміщень на АДРЕСА_1 з площі Ринок, які належать на праві власності ОСОБА_1 , і над ним; зобов`язано зупинити проведення будівельних робіт ТзОВ «РОЯР», ПП «КОМПРОФБУД» на об`єкті будівництва - багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями на першому поверсі на перехресті АДРЕСА_1 , в частині забудови та надбудови на місці зруйнованого тамбуру літ. І площею 5,4 кв.м . та входу до нежитлових підвальних приміщень на АДРЕСА_1 з площі Ринок, які належать на праві власності ОСОБА_1 .

16.09. 2021 ухвала про забезпечення позову надіслана для виконання. На момент розгляду справи відсутні відомості про її виконання. Конверти в яких надсилались ухвали про забезпечення позову ТзОВ «РОЯР», ПП «Компрофбуд», ПП «Інтра Львів» повернулись у зв`язку із відсутністю адресатів за вказаними адресами.

21.09.2021 на адресу суду від представника ТзОВ «РОЯР» надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву.

30.09.2021 ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмета позову не змінюючи підстав позову, а саме: просила усунути перешкоди в користуванні підвальними приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 , шляхом відновлення за рахунок ТОВ «РОЯР» та ПП «КОМПРОФБУД» приміщення тамбуру літ. І площею 5,4 кв.м висотою 2,67 м та входу до цього приміщення з площі Ринок у відповідності до технічного паспорта на громадські приміщення № І-VI, 1-30 у житловому будинку АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_4 станом на 04.01.2016; судові витрати покласти на відповідачів; виключити з числа учасників справи третю особу без самостійних вимог на предмет спору ПП «ІНТРА-ЛЬВІВ»; залучити до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Державну інспекцію архітектури та містобудування України. Зміну предмету позову обґрунтовує наступним чином. Відповідно до висновку експерта № 041/21 від 10.09.2021, складеного за результатами проведення будівельно-технічної експертизи експертом-будівельником ТзОВ «ГАЛ-СВІТ» ОСОБА_5 встановлено, що на день проведення експертизи входу в підвальні приміщення на АДРЕСА_1 з площі Ринок у відповідності до технічного паспорту не існує; відновлення такого входу є можливим. У ході проведення експертного дослідження встановлено, що у власності ОСОБА_1 знаходиться частина приміщень підвалу на АДРЕСА_1 під літ. І-VI, а саме: І - вхідний тамбур площею 5,4 кв.м II - приміщення площею 37,2 кв.м III - приміщення площею 17,9 кв.м, IV - приміщення площею 12.5 кв.м, V - приміщення площею 23,5 кв.м, VI - приміщення площею 36,2 кв.м.; вхід в приміщення підвалу здійснювався згідно технічного паспорта з площі Ринок, зовнішніми сходами в тамбур літ. І площею 5,4 кв.м, який є приватною власністю ОСОБА_1 ; на земельній ділянці, що межує з будинком АДРЕСА_1 де ведеться будівництво багатоквартирного житлового будинку; будівельниками без погодження з ОСОБА_1 демонтовано сходи, стіни і перекриття вхідного тамбуру літ. І підвального приміщення, яке є приватною власністю; на сьогодні не існує входу в підвальні приміщення на АДРЕСА_1 висотою 2,65 м; на день огляду на місці зруйнованого тамбуру І площею 5,4 кв.м, який є приватною власністю ОСОБА_1 , влаштовано нову монолітну площадку сходи для входу в підвал з дворового фасаду; нова сходова площадка влаштована під перемичкою дверного прорізу входу в підвальні приміщення будинку АДРЕСА_1 і накладається на дверний проріз входу в підвальні приміщення будинку АДРЕСА_1 ; на день огляду вхід в підвальні приміщення ОСОБА_1 здійснюється через новозбудовані підвальні приміщення житлового будинку, будівництво якого ведеться. Висота входу зменшена з 2,67 м. до 2,30 м; внаслідок здійснення демонтажу вхідного тамбуру, що був приватною власністю ОСОБА_1 , створене обмежене використання дверного прорізу, власниця позбавлена можливості здійснювати вхід в свої приміщення підвалу з площі Ринок; внаслідок цього, через облаштування входу до нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 через чужі підвальні приміщення має місце втрата комерційної привабливості належних позивачу на праві власності нежитлових приміщень. Оскільки до моменту порушення права власності позивачка володіла на праві власності приміщенням тамбуру літ. І площею 5,4 м кв., АДРЕСА_1 , який станом на сьогодні відсутній з вини відповідачів, ефективним способом захисту прав позивача є відновлення такого приміщення до попереднього стану.

06.10.2021 представник відповідача ТзОВ «РОЯР» директор Дощак Р. подав відзив на позовну заяву від 20.08.2021 про відновлення порушеного права власності.

В обґрунтування відзиву зазначив, що ОСОБА_1 подала позов відносно зруйнованого тамбуру літ. І на АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вона є власником даного тамбура. Відповідно до договору купівлі продажу 72/100 частин приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який укладений між Спільним торговим підприємством «Дністер» Миколаївської райспоживспілки та ОСОБА_1 позивачці на праві власності належить приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » «21», з «25» по «32», загальною площею 183,1 м2, та приміщення підвалу № V- X., тобто позивачка не набувала права власності на тамбур літ. І.

Щодо долученої до матеріалів справи довідки ФОП ОСОБА_6 про зміну нумерації нежитлових підвальних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 зазначає, наступне: на підставі довідки про перейменування до позивача не могло перейти право власності на нерухомий об`єкт, а згідно договору купівлі-продажу право власності на предмет спору не набувалось. Відповідно ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Крім того, тамбур є спільним майном багатоквартирного будинку, що підтверджується поверховими планами будинку АДРЕСА_1 , сходова клітка та тамбур не мають цифрового позначення, що підтверджує статус цих приміщень, як приміщень загального користування. Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України, власникам квартири у дво- або багатоповерховому житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, що обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Між ТОВ «РОЯР» та Миколаївською міською радою Львівської області було укладено договір оренди земельної ділянки від 03.10.2012 , площею 0,0250 га, яка розташована за адресою: перехрестя АДРЕСА_2 , за кадастровим номером 4623010100:01:012:0129, цільове призначення земельної ділянки: 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, вид використання: для будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями на першому поверсі.

Відповідно до п.6 вищевказаного Договору земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню на земельній ділянці знаходиться зовнішня сходова клітка до підвального приміщення житлового будинку АДРЕСА_3 , що повинно бути враховано при проектуванні і будівництві житлового будинку. Інших недоліків, які могли б перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, не виявлено. Відповідачем-1 враховано вищевказану умову та передбачено вхід до підвального приміщення житлового будинку АДРЕСА_3 .

09.08.2018 Відділом містобудування та архітектури Миколаївської ради видані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва №01-03/11 на будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями на першому поверсі відповідно до яких встановлено мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд, а саме: «по межі червоної лінії АДРЕСА_2 та 1 м до червоної лінії вул. Л.Українки. Відстань до існуючих будинків та споруд: - 15 м із північно-східної сторони та блокування із південно-західної відповідно». На виконання умов Договору оренди та Містобудівних умов та обмежень, Відповідач-1 здійснює будівництво багатоквартирного будинку, який має бути зблокований із сусіднім будинком АДРЕСА_1 , за умови забезпечення входу до підвальних приміщень.

Крім того, звертає увагу на те, що обмеження чи особливі умови входу до підвальних приміщень не передбачалися, тобто з якої сторони буде забезпечено вхід до підвальних приміщень немає значення, основне: щоб мешканці будинку мали доступ до підвальних приміщень, що в свою чергу і виконує Відповідач-1.

Відповідач зазначає, що відповідно до геодезичного вимірювання земельної ділянки орендарем якої є ТОВ «РОЯР», яке здійснювалося на підставі кадастрових координат земельної ділянки кадастровий номер 4623010100:01:012:0129, межа земельної ділянки з південно-західної сторони проходить по межі з будинком АДРЕСА_3 . Тобто на орендованій відповідачем-1 земельній ділянці присутні тамбур та зовнішня сходова клітка до підвального приміщення будинку АДРЕСА_3 . Крім того позивачем не долучено документів, які б засвідчували право власності, право оренди чи сервітуту щодо земельної ділянки на якій знаходиться власність позивачки. Враховуючи вищенаведене відповідач просить закрити провадження у справі, вважає, що права позивачки не були порушені, підстав для звернення до суду не було, оскільки відсутній предмет спору.

22.10.2021 Львівським апеляційним судом надіслано на адресу Миколаївського районного суду апеляційну скаргу ТзОВ «РОЯР» на ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову від 14.09.2021. Дана апеляційна скарга подана 29.09.2021 директором ТОВ «РОЯР» Дошаком Р.З. 18.04.2022 Львівським апеляційним судом ухвалу Миколаївського районного суду про забезпечення позову залишено без змін.

01.12.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

У судове засідання 03.02.2022 представники відповідача 1 ТзОВ «РОЯР», відповідача 2 ПП «КОМПРОФБУД», третьої особи без самостійних вимог ПП «ІНТРА-ЛЬВІВ» не з`явилися хоча були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення судового засідання не подавали.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 надав наступні пояснення. Його довірителька ОСОБА_1 користується приміщеннями, які належать їй на праві власності з 2003 року. Іншого входу у приміщення до цього моменту не було. У 2021 році під час будівельних робіт, які проводились будівельною фірмою ТзОВ «РОЯР» було перегороджено вхід із центральної сторони будівлі та з тильного боку створено тимчасовий вхід який має сходи. Зазначає, що станом на день розгляду справи судом, висновком експертизи встановлено, що вхід із центральної сторони (з пл. Ринок) є не придатним та фактично використовувати такий не можливо, тамбур та вхід зруйновані. Просив суд відновити право позивачки на доступ до приміщень шляхом зобов`язання відповідача відновити приміщення, яке було ним зруйновано.

08.02.2022 суд ухвалив продовжити слухання справи, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив, що позивачкою не сплачений судовий збір за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 тисяч гривень та за позовну вимогу про усунення перешкоди в користуванні підвальним приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відновлення за рахунок ТОВ «РОЯР» та ПП «Компрофбуд» приміщення тамбуру літ. І площею 5,4 кв.м. висотою 2,67 м та входу до цього приміщення з площі Ринок у відповідності до технічного паспорта на громадські приміщення № І-VI, 1-30 у житловому будинку АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_4 станом на 04.01.2016. У зв`язку з цим судом винесена ухвала про залишення позовної заяви без руху. Позивачкою недоліки позовної заяви усунуто, сплачений судовий збір.

У судове засідання призначене на 13.05.2022 представник ТзОВ «РОЯР» не з`явився, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, яке вручене 10.05.2022 представнику за довіреністю.

Від відповідача 2 ПП «КОМПРОФБУД» відзив та будь-які інші заяви, клопотання чи пояснення не надходили, представник у судове засідання не з`являвся.

Судом розглянуто клопотання представника ТзОВ «РОЯР» від 30.03.2022 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з тим, що позивачкою не сплачений судовий збір. Щодо задоволення клопотання представник позивачки заперечив, оскільки позивачкою 10.02.2022 відповідно до ухвали Миколаївського районного суду від 08.02.2022 про залишення позовної заяви без руху усунуто недоліки позовної заяви та сплачено судовий збір. Дослідивши матеріали справи суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання представника ТзОВ «РОЯР», оскільки позивачкою усунуто недоліки позовної заяви та сплачено судовий збір.

Крім того, судом розглянуто клопотання представника ТзОВ «РОЯР» від 18.04.2022 у якому такий просив не приймати до уваги висновок експерта №058/21 від 26.11.2021, який позивачка надіслала разом з клопотанням про долучення до матеріалів справи, у зв`язку з пропуском строку на його подання. Зазначив, що докази позивачкою повинні були подані разом з позовною заявою, крім того позивачка не виконала обов`язку про письмове повідомлення щодо неможливості подання вчасно доказів. Представник позивачки ОСОБА_3 пояснив, що висновок експерта був поданий після подання позовної заяви у зв`язку з тим, що експертиза проводилась на підставі відомостей зазначених у відзиві та у зв`язку із подачею заперечень на відзив. Після отримання експертизи така була подана суду та сторонам по справі. Судом встановлено, що 18.04.2022 представником позивача подано клопотання про доручення висновку експерта до матеріалів справи. Заслухавши пояснення представника позивача суд враховує те, що можливості долучити висновок експерта не було можливим до подання відзиву на позовну заяву, а тому суд приймає як доказ висновок експерта та долучає його до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 надав пояснення які ним були надані у судовому засіданні 03.02.2022. Просив задовольнити позовну заяву, а саме : усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні підвальним приміщенням за адресою АДРЕСА_1 шляхом відновлення за рахунок ТзОВ «РОЯР» приміщення тамбуру літ. І площею 5,4 кв.м. висотою 2,67 м та входу до цього приміщення з площі Ринок у відповідності до технічного паспорта на громадські приміщення № І-VI, 1-30 у житловому будинку АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_4 станом на 04.01.2016; судові витрати покласти на відповідача, стягнути з відповідача моральну шкоду.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ТзОВ «РОЯР» підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до договору купівлі-продажу 72/100 частин приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 13.03.2003, укладеного між Спільним торговим підприємством «Дністер» Миколаївської райспоживспілки в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , така набула право власності на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » «21», з «25» по «32» загальною площею 183,1 м2, та приміщення підвалу № V- X, загальною площею 126,7 м2, що згідно розрахунку складають 72/100 частин магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого на земельній ділянці земель Миколаївської міської ради, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу №207859 від 21.03.2003 про реєстрацію права власності на нерухоме майно нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, реєстр №603 від 13.03.2003 належить ОСОБА_1 .

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником юридичної особи є ОСОБА_8 з 18.05.2011, місце знаходження юридичної особи: АДРЕСА_4 .

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 03.10.2012, який укладений між орендодавцем Миколаївська міська рада Львівської області та орендарем ТзОВ «РОЯР», орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями на першому поверсі, яка знаходиться на перехресті АДРЕСА_2 .

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 08.10.2012 представник орендодавця передав, а орендар ТзОВ «РОЯР» в особі Дошака Р.З прийняв у користування земельну ділянку, яка знаходиться на перехресті АДРЕСА_2 .

Відповідно до технічного паспорту на громадські приміщення № І-VI, 1-30 у житловому будинку АДРЕСА_1 від 04.01.2016 власником є ОСОБА_1 . Згідно плану поверхів громадського будинку приміщення № І, яке знаходиться у підвалі вказаного будинку має площу яка становить 5,4 м 2.

Відповідно до висновку експерта № 041/21 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи складеного 10.09.2021 експертом Табунщик Т.Я. ТзОВ «ГАЛ-СВІТ» встановлено наступне. Вхід в приміщення підвалу згідно технічного паспорту здійснюється з пл. Ринок по зовнішніх сходах в тамбур літ. І площею 5.4 м2, який є приватною власністю ОСОБА_1 . Будівельниками демонтовано сходи, стіни і перекриття вхідного тамбуру літ. І підвального приміщення, які є приватною власністю, і на день огляду влаштовано нову монолітну площадку і сходи для входу в підвал з дворового фасаду. Здійснено демонтаж вхідного тамбуру, що є приватною власністю ОСОБА_1 , створене обмежене використання дверного прорізу у зв`язку з влаштуванням нової сходової площадки, власниця позбавлена можливості здійснювати вхід в свої приміщення до підвалу з пл. Ринок. Не існує входу в підвальні приміщення на АДРЕСА_1 у відповідності до технічного паспорту власниці ОСОБА_1 з площі Ринок.

Відповідно до висновку експерта № 058/21 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи складеного 26.11.2021 експертом Табунщик Т.Я. ТзОВ «ГАЛ-СВІТ» встановлено наступне. Згідно договору купівлі-продажу 72/100 приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 13.03.2003 у власність ОСОБА_1 перейшли приміщення підвалу літ. У-Х, загальною площею 126,7 кв.м. В зазначену площу підвальних приміщень входила площа сходової клітки загального користування літ. УІ площею 11, 5 кв.м. у буд. АДРЕСА_3 . Експерт зазнача, що при складанні технічного паспорта на приміщення підвалу ОСОБА_1 літерацію приміщень змінено як для окремого об`єкта нерухомості не пов`язаного з іншими приміщеннями, а саме : під літ. І-УІ.

Відповідно до технічного паспорта у власності ОСОБА_1 знаходиться частина приміщень підвалу на АДРЕСА_1 під літ. І-VI, а саме: І вхідний тамбур площею 5, 4 кв.м., ІІ приміщення площею 37,2 кв.м, ІІІ приміщення площею 17,9 кв.м, ІV приміщення 12, 5 кв.м., V приміщення 17, 0 кв.м., VІ приміщення площею, 32, 6 кв.м.

Експертом під час проведення огляду та дослідження приміщень підвалу встановлено, що вхідний тамбур літ. І площею 5,4 кв.м. та сходи у підвал демонтовано. План підвальних приміщень станом на день огляду і дослідження експертом не відповідає технічному паспорту. Крім того експерт вказує на те, що відповідно до інвентаризаційної справи з сходової клітки літ. УІ площею 11,5 кв.м. позначено три прорізи входу у підвальні приміщення літ У, літ. УІІ і літ. ІX, але таких входів у підвальні приміщення ОСОБА_1 з сходової клітки загального користування житлового буд. АДРЕСА_3 не існує та не існувало.

В результаті дослідження експерт зробив наступні висновки: план підвальних приміщень власниці ОСОБА_1 не відповідає плану підвальних приміщень зазначених в матеріалах інвентаризаційної справи; площа підвальних приміщень в буд. АДРЕСА_1 у фактичному користуванні власниці ОСОБА_1 становить 119,9 кв.м.; входів у підвальне приміщення власниці ОСОБА_1 з сходової клітки загального користування житлового будинку АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи № 058/21 від 26.11.2022 не існує, входів в підвальні приміщення власника ОСОБА_1 , які позначені на поверховому плані інвентаризаційної справ не існує.

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

При вирішенні позову про захист порушених прав суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (п. 57 постанови Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц).

Як встановлено з матеріалів справи, зокрема, технічного паспорта на громадські приміщення № І-VI, 1-30 у житловому будинку АДРЕСА_1 від 04.01.2016, висновку експерта №058/21 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, сходи входу у підвал та вхідний тамбур площею 5,4 кв.м, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 демонтований та входу у дані підвальні приміщення із вказаної сторони відсутні. Крім того, судом встановлено, що у дане підвальне приміщення також відсутній вхід із сходової клітки площею 11,5 кв.м., відсутні входи у дані підвальні приміщення, як це зазначено в інвентаризаційній справі. З огляду на це суд прийшов до висновку, що за таких умов власниця ОСОБА_1 позбавлена можливості входу у підвальні приміщення, які належать їй на праві приватної власності, а приміщення 5,4 кв.м є зруйнованим, що порушує право ОСОБА_1 у безспірному праві користування її майном та таким чином чиняться перешкоди.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до наданих документів, а саме договору купівлі-продажу 72/100 частин приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », технічного паспорту на громадські приміщення № І-VI, 1-30 у житловому будинку АДРЕСА_3 належать ОСОБА_1 , право власності на такі приміщення на момент розгляду даної справи представником відповідача ТзОВ «РОЯР» не оспорювалось.

Покликання відповідача 1 на те, що тамбур та сходовий майданчик є спільним майном багатоквартирного будинку і не мають цифрового позначення, не знаходить жодного підтвердження, оскільки відповідно до доданого відповідачем 1 плану поверхів громадського будинку тамбур приміщення 5, 4 кв.м має позначення І.

Предметом доказування у цій справі є, зокрема, факт демонтування сходів входу у підвал та тамбур та відсутність входу у підвальні приміщення, які належать позивачці на праві приватної власності. Саме тому суд бере до уваги висновки експертів, долучених позивачкою до матеріалів справи на підтвердження заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 113 ЦПК України з урахуванням установленого ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства суд, за клопотанням учасника справи, може призначити повторну експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам), якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Оскільки представники відповідачів ТзОВ «РОЯР», ПП «КОПРОФБУД» таких клопотань, не заявляли, то підстав ставити зазначені висновки під сумнів, а відтак визнавати їх недопустимим доказом (такий, що одержаний із порушенням порядку, встановленого законом (частина перша статті 78 ЦПК України)) не має, а тому суд бере до уваги такі як належні та допустимі докази.

Судом встановлено, що укладаючи договір оренди земельної ділянки ТзОВ «РОЯР» було відомо, що на земельній ділянці яка орендується знаходиться зовнішня сходова клітка до підвального приміщення житлового будинку АДРЕСА_3 , відповідно до п.6 договору оренди земельної ділянки від 03.10.2012, ТзОВ «РОЯР» мало бути враховано при проектуванні і будівництві житлового будинку.

Ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. ст. 316-319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складають права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на розсуд власника, якщо такі дії не суперечать закону.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав; власність зобов`язує; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі; діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Таким чином, права ОСОБА_1 як власниці підвальних приміщень частково обмежені ТзОВ «РОЯР», яке здійснило демонтаж тамбуру та сходів входу у підвал.

Суд вважає необхідним зобов`язати ТзОВ «РОЯР» усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні підвальним приміщенням на АДРЕСА_1 шляхом відновлення за рахунок ТзОВ «РОЯР» приміщення тамбуру літ. І площею 5,4 кв.м. висотою 2,67 м та входу до цього приміщення з площі Ринок у відповідності до технічного паспорта на громадські приміщення № І-VI, 1-30 у житловому будинку АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_4 станом на 04.01.2016.

Задовольняючи позовну вимогу про усунення перешкод та зобов`язуючи саме відповідача 1 ТзОВ «РОЯР» усунути перешкоди, суд бере до уваги те, що відповідно до містобудівних умов та обстеження для проектування об`єктів будівництва, які затверджені відділом містобудування та архітектури Миколаївської РДА 09.08.2018 № 01-03/11, будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловим приміщенням на першому поверсі, що знаходиться на перехресті АДРЕСА_2 , здійснюється саме відповідачем 1 ТзОВ «РОЯР», а не відповідачем 2 ПП «КОМПРОФБУД».

Щодо заявленої позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 тис. грн., суд вважає таку необґрунтованою з огляду на наступне.

Ст. 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3 постанови № 4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно положень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

П. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Позивачка не вказала у чому саме полягає моральна шкода, лише зазначила, що у зв`язку із порушенням її майнового права, чоловік ОСОБА_2 змушений був звертатись в правоохоронні органи та суди, за правовою допомогою, а тому був відірваний від основної роботи, звиклого життя та сім`ї, а також позивачкою не доведено факт завдання моральної шкоди та не обґрунтовано її розмір, не вказано з яких міркувань позивачка виходила, визначаючи саме такий розмір заподіяної їй моральної шкоди.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивачкою не доведено у розумінні статті 81 ЦПК України завдання їй моральної шкоди з боку відповідача, суд робить висновок, що позов в цій частині є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15,16, 316-319, 321, 386, 391 ЦК України, 13, 60,81 ЦПК України

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні підвальним приміщенням на АДРЕСА_1 шляхом відновлення за рахунок ТзОВ «РОЯР» приміщення тамбуру літ. І площею 5,4 кв.м. висотою 2,67 м та входу до цього приміщення з площі Ринок у відповідності до технічного паспорта на громадські приміщення № І-VI, 1-30 у житловому будинку АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_4 станом на 04.01.2016.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ТзОВ «РОЯР» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЯР», зареєстроване за адресою: вул. Личаківська, буд. 112, кв. 29, м. Львів, 79014.

Відповідач 2 : Приватне підприємство «Компрофбуд», місце знаходження: вул. Львівська, буд. 33, корпус, 3 с. Воля Бортатівська, Городоцький район Львівська обл.81551, ЄДРПОУ: 34536877.

Третя особа без самостійних вимог: Приватне підприємство «Інтра-Львів», місце находження: вул. Кавалерідзе, буд. 9 А кв. 97, м. Львів; ЄДРПОУ: 35721399.

Повний текст рішення складено 19.05.2022.

Суддя Павлів В. Р.