Ухвала

від 30.01.2023 по справі 447/2721/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 січня 2023 року

м. Київ

справа № 447/2721/21

провадження № 61-865 ск23

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рояр» на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 травня 2022 рокута постанову Львівського апеляційного суду від 14 листопада 2022 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Рояр», приватного підприємства «Компрофбуд», третя особа - приватне підприємство «Інтра-Львів», про усунення перешкод в користуванні підвальними приміщеннями шляхом відновлення до попереднього стану, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила усунути перешкоди в користуванні підвальним приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відновлення за рахунок ТОВ «Рояр» та ПП «Компрофбуд» приміщення тамбуру літ. І площею 5,4 кв. м висотою 2,67 м та входу до цього приміщення з площі Ринок у відповідності до технічного паспорта на громадські приміщення № І-VI, 1-30 у житловому будинку АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_2 станом на 04 січня 2016 року та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.

Посилалась на те, що вона є власником вказаного підвального приміщення, однак її права порушені ТОВ «Рояр», яке здійснило демонтаж тамбуру та сходів входу у підвал, чим чинить їй перешкоди у користуванні належними їй приміщеннями нежитлової будівлі.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 12 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Усунуто ОСОБА_1 перешкоди в користуванні підвальним приміщенням на АДРЕСА_1 шляхом відновлення за рахунок ТОВ «Рояр» приміщення тамбуру літ. І площею 5,4 кв. м висотою 2,67 м та входу до цього приміщення з площі Ринок у відповідності до технічного паспорта на громадські приміщення № І-VI, 1-30 у житловому будинку АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_2 станом на 04 січня 2016 року. У задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

У січні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Рояр», в якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Пунктом 1 та 4 частини четвертої статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційної скарги) - 2 684,00 грн.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, що стягуються чи оспорюються, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначила у грошовому вимірі.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі щодо усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням та відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.

Отже, ціна позову станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684*100=268 400).

Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ «Рояр» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Рояр» на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 травня 2022 рокута постанову Львівського апеляційного суду від 14 листопада 2022 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Рояр», приватного підприємства «Компрофбуд», третя особа - приватне підприємство «Інтра-Львів», про усунення перешкод в користуванні підвальними приміщеннями шляхом відновлення до попереднього стану, відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслатизаявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара