Рішення

від 16.05.2022 по справі 925/1234/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1234/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурора Цибаня В.І., представників: позивача-1 Тупиці С.В. за довіреністю, позивача-2 Гончар О.Г. за довіреністю, відповідача - не з`явився, розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства водних ресурсів України та Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чапаївське про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2021 року Керівник Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чапаївське, в якій просив витребувати у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чапаївське на користь держави в особі Державного агентства водних ресурсів України, будівлю ферми для відгодівлі 200 голів ВРХ, зареєстровану під назвою Телятник №13, З-1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33568109, загальною площею 1864,2 кв.м., розташовану за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне майно є державною власністю право на розпорядження яким надано Державному агентству водних ресурсів України, і Чапаєвська сільська рада не мала повноважень на розпорядження спірним майном, а тому воно вибуло з володіння держави на підставі незаконного рішення, без волевиявлення дійсного власника та правових підстав.

Прокурор зазначив, що право власності на будівлю ферми на 200 голів ВРХ зареєстровано без будь-яких правових підстав, передбаченим чинним законодавством. Тому приміщення будівлі ферми на 200 голів ВРХ, загальною площею 1864,2 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Г. Праці, буд. б/н підлягає витребуванню у СТОВ «Чапаєвське» на користь держави в особі Державного агентства водних ресурсів України, що в повній мірі забезпечить захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладені у позові, та враховуючи норми ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», а також висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та від 26.052020 у справі № 912/2385/18, вважає обґрунтованими підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

13.10.2021 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити повністю вважаючи заявлені вимоги безпідставними і такими, що спрямовані на перешкоджання йому у веденні підприємницької діяльності.

Відповідач зазначив, що як на час звернення прокурора з цим віндикаційним позовом, так і на даний час, судами не ухвалювалося рішень ні про визнання недійсним (скасування) рішення Виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради Золотоніського району Черкаської області №17 від 22 лютого 2011 року «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна», ні про визнання недійсним Свідоцтва на нерухоме майно від 05.05.2011, а право власності на будівлю ферми для відгодівлі 200 голів ВРХ, зареєстровано за СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під назвою «Телятник №13, 3-1», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33568109, загальною площею 1864,2 кв.м., розташовану за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці, то за таких обставин СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ» правомірно та на підставі належних і діючих правовстановлюючих документів володіє на праві приватної власності зазначеним об`єктом нерухомості.

Як вважає відповідач, у позивача відсутні законні підстави для витребування у СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ» зазначеної будівлі, оскільки такі дії є нічим іншим, як неправомірним та надмірним втручанням у право власності СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ» щодо цього об`єкту нерухомості.

Відповідач вказував, що прокурор не надав доказів того, що вище зазначене нерухоме майно належало і належить на праві власності Державному агентству водних ресурсів України чи Благодатнівського міжрайонного управління водного господарства (або належало їх право попередникам) і вибуло з їх володіння.

Відповідач зауважив, що ним було виготовлено техпаспорт ре №33568109 на нежитлове приміщення по вул.Героїв Праці №б/н як на майновий комплекс МТФ , до складу якого входить низка об`єктів нерухомого майна, серед яких в т.ч. є корівники і телятники.

Відповідач вважає, що посилання прокурора, що будівля ферми на 200 голів ВРХ з моменту її побудови перебувала на балансі Черкаського УМС, яке з 01.01.2005 перейменоване на Лівобережне міжрайонне управління водного господарства, а те, відповідно до Наказу Державного агентства водних ресурсів №690 від 25.11.2019 «Про перейменування Лівобережного міжрайонного управління водного господарства», перейменоване у Благодатнівське міжрайонне управління водного господарства, яке згідно Наказу Державного агентства водних ресурсів №588 від 24.06.2020 реорганізоване шляхом приєднання до Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області ( код ЄДРПОУ: 01035213), до якого з моменту припинення діяльності переходять усі майнові права та обов`язки Благодатнівського міжрайонного управління водного господарства), не є підтвердженням права власності чи інших речових прав Благодатнівського міжрайонного управління водного господарства чи то Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області або Державного агентства водних ресурсів України на вказане нерухоме майно. Відповідач посилався на Положенні (стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.06 1999, яким визначено, що баланс підприємства - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання та власний капітал. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Відповідач акцентував увагу на тому, що до «Акту государственной приемочной комиссии о приемке законченного строительством обьекта в зксплуатацию от 29 сентября 1989 г.», на який посилався у позові прокурор, було прийнято одноповерхову споруду розміром 72 х 21 м., тобто загальною площею 1 512м2, тоді як предметом даного позову є будівля ферми на 200 голів ВРХ загальною площею 1864,2 кв.м., що розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці. Отже, на думку відповідача, цей «Акт государственной приемочной комиссии о приемке законченного строительством обьекта в зксплуатацию от 29 сентября 1989г.» та об`єкт будівництва, про який в ньому йде мова, не має жодного відношення до ферми, яка є предметом цього позову, підтверджується наданою прокурором Довідкою від 25 листопада 2020 року №1231/01/01.5-20, із змісту якої вбачається, що станом на 01.11.2020 на балансі Благодатнівського міжрайонне управління водного господарства на рахунку 1031 обліковується основний засіб «Ферма на 200голів», введений в експлуатацію 01.01.1989, тобто до дати складання вказаного Акту. Це також підтверджується і «Інвентарною карткою №128 обліку основних засобів» , у якій зазначено дату введення в експлуатацію 01.01.1989, але при цьому відсутні дані про нарахування зносу на цей об`єкт, що є підтвердженням його відсутності на балансі підприємства з 01.01.1989.

На думку відповідача, будівля ферми на 200 голів ВРХ загальною площею 1864,2 кв.м., що розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці не належить, і ніколи не належала державної власності в особі Благодатнівського міжрайонне управління водного господарства або Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області або Державного агентства водних ресурсів України, про що свідчить зміст листа №2350/4/10/11-19 від 23.04.2019 Державного агентства водних ресурсів України до Фонду державного майна України, з якого зокрема вбачається, що ферма, яка належить Державі, має площу 1479м2 і розташована за адресою: вул.Шевченка,37, с.Благодатне, Золотоніського р-ну, Черкаської області. Тоді як спірна ферма, яка належить СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ» і є предметом цього позову, має площу 1864,2 кв.м. і розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці.

Крім того, відповідач вказував, що не зважаючи на те, що предметом цього спору є об`єкт нерухомого майна під будівництво якого мала б бути виділена земельна ділянка, прокурор не надав жодного доказу як на підтвердження виділення такої земельної ділянки для будівництва ферми площею 1864,2 кв.м., що розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці, так і на підтвердження сплати податків чи орендної плати за таку земельну ділянку.

Відповідач звернув увагу суду на те, що з листа Державного архіву Черкаської області №114-р/05-08 від 21.07.2020 вбачається у документах фонду «Виконавчий комітет Чапаєвської сільської Ради народних депутатів» не виявлено: «рішення сесії Чапаєвської сільради щодо виділення земельної ділянки площею 1,85 га під будівництво підсобного господарства УМС, акт на право користування земельною ділянкою, яка виділялася під будівництво ферми на 200голів, рішення сесії Чапаєвської сільради про введення в експлуатацію ферми на 200 голів ВРХ». Водночас, згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку земельна ділянка, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна з кадастровим № 7121589400:14:002:0503 була надана в користування СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ», за яким 2019-07-3 зареєстроване право оренди за № 32755192 на підставі укладеного договору оренди.

Відповідач зазначив, що докази про те, що СТОВ «Чапаєвське» ( в особі правління колгоспу ім.Чапаєва на той час) погоджувало б виділення для УМС такої земельної ділянки для будівництва ферми на території діючої молочно товарної ферми колгоспу, відсутні.

Проте, як вказує відповідача, з наданого позивачем Висновку по вибору земельної ділянки під будівництво підсобного господарства Черкаського УМС вбачається, що правління колгоспу ім.Чапаєва, розглянувши матеріали по вибору земельної ділянки під будівництво підсобного господарства Черкаського УМС на землях, що належать колгоспові ім. Чапаєва і числяться під вигоном, погоджує будівництво цього підсобного господарства. Тобто, як вважає відповідач, мова про будівництво будівлі на території діючої МТФ у цьому висновку не йшла. Проте, відповідач зазначив, що це будівництво мало здійснюватися за межами території МТФ, свідчить «Обгрунтування вибору місця розміщення та розміру земельної ділянки під будівництво підсобного господарства Черкаського УМС в с.Чапаєвка Золотоніського р-ну», складене самим начальником Черкаського УМВС 17.11.1987 за №521, з якого вбачається, що «Земельна ділянка під будівництво підсобного господарства вибрана згідно генерального плану планіровки і забудови с. Чапаєвка. Місце під будівництво вибрано біля молочно-товарної ферми к-пу ім.Чапаєва. Площа земельної ділянки становить 0,85га». Але ці документи не свідчать, що це «підсобне господарство» чи то «ферма на 200голів» взагалі було побудовано будь-де.

Також, відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на зміст рішення Виконавчого комітету Чапаєвської сільради від 23.03.1988 №16 «Про стан і перспективу виконання рішення облвиконкому по розвитку особистих підсобних господарств в Черкаському УМС і турбазі «Придніпровська», з якого вбачається , що ще у 1987 році Черкаським УМС було виготовлено проектно-кошторисну документацію на будівництво ферми по відгодівлі молодняка ВРХ, але побудовано не було, а тому поставлено завдання до 01.12.1988 побудувати приміщення для відгодівлі молодняка ВРХ на 200голів, що й було виконано, але «на папері» та відзвітовано, що на баланс Черкаського УМС поставлено основний засіб «Ферма на 200голів» введений в експлуатацію 01.01.1989, який так і залишився віртуальним об`єктом лише «на балансі» підприємства аж до розпаду СРСР та перейшов на баланс правонаступників Черкаського УМС, хоча, як вважає відповідач, жодного доказу його реального існування не було і не має, як не має доказів, що за період 01.01.1989 на її площах було вирощено ВРХ, оскільки й бички, які мали вирощуватися на цій віртуальній фермі, є також віртуальними.

Відповідач вважає, що оскільки підстави для судового розгляду даної позовної заяви відсутні по причині відсутності предмету спору, порушеного права позивача в особі держави, то у позові необхідно відмовити.

Від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор з доводами відповідача не погодився вважаючи їх надуманими і такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи.

Позивач-2 також подав суду відповідь на відзив, в якій вказував на безпідставність та необґрунтованість доводів, наведених відповідачем та просив позов задовольнити.

14.12.2021 відповідач подав до суду заяву про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України як такий, що був підписаний особою, яка не має права підписувати цей позов.

Вказану заяву відповідач обґрунтовував тим, що у позові відсутні належні підстави, передбачені законом, для звернення прокурора в суд з таким позовом; відсутні обґрунтування того, яким чином порушуються права Державного агентства водних ресурсів України, та з яких підстав спірне майно належить витребувати саме на користь Державного агентства водних ресурсів України; не вірне визначення суб`єкта, в інтересах якого подано позовну заяву; відсутність «інтересу держави» та не доведення протилежного належними і допустимими доказами.

Прокурор та Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області подали до суду письмові заперечення на вищезазначену заяву вважаючи її безпідставною та необґрунтованою, просили суд позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши заяву відповідача про залишення позову без розгляду, письмові заперечення прокурора та позивача на вказану заяву, приходить до висновку, що у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити, оскільки викладені твердження та доводи відповідача у заяві є помилковими, та спростовуються фактичними обставинами справи.

Суд вважає, що порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження державним майном, що перебуває у державній власності, спричиняє шкоду державі, і це є підставою для втручання органів прокуратури, зокрема, для звернення з позовом до суду в інтересах держави.

Відтак, заява відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Ухвалою суду від 25.01.2022 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 березня 2022 року.

Ухвалою від 01.03.2022 судом було перенесено судове засідання у справі та повідомлено усіх учасників справи, що дата, час і місце проведення судового засідання буде визначено судом після припинення воєнного стану в Україні.

Ухвалою суду від 27.04.2022 було призначено судове засідання у справі на 10 год. 00 хв. 17 травня 2022 року.

Прокурор та представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили суд його задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник від відповідача в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином, через засоби поштового зв`язку АТ «Укрпошта».

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, вислухавши прокурора та представників позивача, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Золотоніською окружною прокуратурою в ході розгляду звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - РВ ФДМУ) виявлено порушення майнових прав держави сільськогосподарським підприємством з обмеженою відповідальністю «Чапаєвське», яке протиправно користується будівлею ферми на 200 голів ВРХ, загальною площею 1864,2 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Г. Праці, буд. б/н, с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області, що є державною власністю та здійснило державну реєстрацію права приватної власності на вказане майно.

Згідно рішення виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради народних депутатів від 23.03.1988 № 16 «Про стан і перспективу виконання рішення облвиконкому по розвитку особистих підсобних господарств в Черкаському управлінню меліоративних систем (далі - Черкаське УМС) і турбазі «Придніпровська», в Черкаському УМС для вирішення питання по організації підсобного господарства і виконання доведених завдань по виробництву м`яса проведені наступні роботи був укладений договір з колгоспом ім. Чапаєва про виділення місця будівництва приміщення для утримання і відгодівлі молодняка великої рогатої худоби на території молочно-товарної ферми колгоспу імені Чапаєва

У 1987 році виготовлено проектно-кошторисну документацію на будівництво ферми по відгодівлі молодняка великої рогатої худоби на 200 голів.

Відповідно до акту вибору земельної ділянки під будівництво корівника на 200 голів від 10.12.1987, комісією обрано земельну ділянку площею 1,85 га під будівництво підсобного господарства для Черкаського УМС - ферми на 200 голів ВРХ, що знаходиться на території існуючої ферми колгоспу ім. Чапаєва.

Правління колгоспу ім.Чапаєва, розглянувши матеріали по вибору земельної ділянки під будівництво підсобного господарського Черкаського УМС на землях, що належать колгоспу Ім. Чапаєва, погодило Черкаському управлінню меліоративних систем будівництво вказаного підсобного господарства.

Наказом керівника Об`єднання «Черкасимеліоводгосп» Сухомозського М.А. № 174 від 27.09.1989, у зв`язку із закінченням будівництва об`єкту ферми на 200 голів ВРХ для підсобного господарства Черкаського УМС в с. Чапаєвка, Золотоніського району, призначено державну комісію для приймання в експлуатацію закінченого будівництва ферми на 200 голів ВРХ для підсобного господарства Черкаського УМС в с. Чапаєвка, Золотоніського району.

Згідно акту робочої комісії про готовність закінченого будівництвом приміщення для здачі державній приймальній комісії, акту державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкту в експлуатацію від 29.09.1989, затвердженого наказом керівника Об`єднання «Черкасимеліоводгосп» Сухомозького М.А. № 174 від 27.09.1989, введено в експлуатацію будівлю ферми на 200 голів для відгодівлі ВРХ, з чотирма рядами стійок та двома кормовими проїздами, що знаходиться за адресою: с. Чапаєвка (Благодатне), Золотоніського району Черкаської області, замовником будівництва якої було Черкаське УМС, кошторисна вартість об`єкту будівництва 138,74 тис. рублів. Таким чином, вказане майно є державною власністю, яке незаконно вибуло з її володіння без відповідного рішення органу, який наділений повноваженнями розпоряджатись ним.

На момент завершення будівництва, спірне приміщення перебувало на балансі Черкаського УМС, створеного наказом Міністерства меліорації та водного господарства УРСР.

Наказом Державного комітету України по водному господарству № 315 від 10.12.2004 «Про перейменування управлінь зрошувальних і осушувальних систем, управлінь осушувальних систем і протипаводкових споруд, управлінь меліоративних систем і водного господарства, управлінь осушних систем, управлінь осушних систем і протипаводкових споруд, управлінь меліоративних систем і протипаводкових споруд», з 1 січня 2005 року Черкаське управління меліоративних систем перейменоване на Лівобережне міжрайонне управління водного господарства.

Крім того, відповідно наказу Державного агентства водних ресурсів від № 690 від 25.11.2019 «Про перейменування Лівобережного міжрайонного управління водного господарства», Лівобережне міжрайонне управління водного господарства перейменовано у Благодатнівське міжрайонне управління водного господарства.

Згідно Наказу Державного агентства водних ресурсів України від № 588 від 24.06.2020 «Про реорганізацію Благодатнівського міжрайонного управління водного господарства», реорганізовано Благодатнівське міжрайонне управління водного господарства (код ЄДРПОУ: 14193600) шляхом приєднання до Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області (код ЄРДПОУ: 01035213).

Згідно п. 2 вказаного Наказу, Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області є правонаступником Благодатнівського міжрайонне управління водного господарства, до якого з моменту припинення діяльності переходять усі майнові права та обов`язки Благодатнівського МУВГ.

За умовами п.3 все нерухоме майно, передане Регіональному офісу водних ресурсів у Черкаській області від Благодатнівського МУВГ, закріплене на праві оперативного управління за РОВР у Черкаській області.

З первинної технічної документації вбачається, що спірне майно в ряді документів має назву «Ферма для відгодівлі 200 голів ВРХ» та «Телятник №13, 3-1». Крім того, спірне майно згідно рішень Чапаєвської сільської ради значиться як «Будівля ферми ВРХ» або «Телятник 3-1». Проте, за даними законного власника (держави) дійсною є назва - «Ферма для відгодівлі 200 голів ВРХ».

В подальшому, 28.11.2019 Лівобережне МУВГ звернулось до комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» з заявою за вих. №870/01/01.7-19 про проведення інвентаризації Ферми для відгодівлі 200 голів ВРХ, для виготовлення технічного паспорта з метою включення державного майна, яке перебуває на балансі Лівобережного МУВГ до Переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2019 році відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

З інформації КП «ЧООБТІ» від 06.12.2019 № 698 вбачається, що відповідно до даних інвентаризації справи: право власності на вказану вище будівлю - Ферму для відгодівлі 200 голів ВРХ, загальною площею кв. м. зареєстровано за іншою юридичною особою.

25.02.2020 Благодатнівське МУВГ за реєстраційним № 38641300 для проведення державної реєстрації права власності на спірне приміщення звернулося до державного реєстратора Золотоніської РДА.

Рішенням державного реєстратора від 03.03.2020 № 51428347 відмовлено в проведенні державної реєстрації права власності.

Водночас, прокуратурою було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради від 22.02.2011 № 17 вирішено оформити за СТОВ «Чапаєвське» право власності на об`єкт нерухомого майна - цілісний майновий комплекс - нежитлові будівлі, МТФ, що знаходяться в с. Чапаєвка, вул. Героїв Праці, б/н.

У подальшому, на підставі вказаного рішення, відповідач здійснив реєстрацію права приватної власності на державне майно - будівлю ферми на 200 голів для відгодівлі ВРХ, що підтверджується свідоцтвом на нерухоме майно від 05.05.2011, виданого Золотоніським відділом КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», де вказаний об`єкт зареєстровано як «телятник №13, З1», загальною площею 1864,2 кв. м.

Статтею 11 Конституції УРСР (1978 року) визначено, що державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності.

Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв`язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Дублюючи положення Конституції, Цивільний кодекс Української РСР, визначав, що держава є єдиним власником всього державного майна. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв`язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Відповідно до порядку, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1980 р. № 285 "Про порядок передачі підприємств, об`єднань, організацій, установ, будинків та споруд" - передача майна у комунальну власність передбачала обов`язкове погодження такої передачі з відповідним міністерством, державним комітетом і відомством УРСР, а також Держпланом УРСР і Міністерством фінансів УРСР та органом уповноваженим управляти державним майном.

Відповідне погодження щодо передачі спірного майна відповідачу - відсутнє.

Главою VI Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 визначено, що весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу.

Постановою Верховної Ради УРСР від 15.10.1990 «Про управління державним майном Української РСР» встановлено, що з метою захисту майнових прав та інтересів республіки, ефективного використання й збереження державного майна в умовах переходу до ринкових відносин і різноманітності форм власності до прийняття Закону Української РСР про Раду Міністрів Української РСР покласти на Раду Міністрів УРСР здійснення функцій по управлінню державним майном Української РСР, що є у загальнореспубліканській власності.

Постановою Верховної Ради УРСР від 24.08.1991 № 1427-ХІІ «Про проголошення незалежності України» Україна проголошена незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки. Цей акт набрав чинності з моменту його схвалення. У зв`язку з цим весь економічний, науковий, технічний потенціал, розміщений на території України, став власністю народу України.

Відповідно Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 № 1452 «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України від 10.09.1991 № 1540 «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України, в зв`язку з чим рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форми власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 «Про проголошення незалежності України» без узгодження з відповідними органами, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Зокрема, згідно пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» від 05.11.1991 № 311, яка прийнята на виконання Постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування», від 26.03.1991 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність», був затверджений перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно- територіальних одиниць (комунальної власності). Тобто, державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

У 1965 році було створено Міністерство меліорації і водного господарства УРСР.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 11 грудня 1971 № 547 затверджено Положення про Міністерство меліорації і водного господарства УРСР.

Отже, спірне приміщення будівлі ферми на 200 голів для відгодівлі ВРХ станом на час набуття Україною незалежності належало до загальнодержавної власності та перебувало у титульному володінні Міністерства меліорації і водного господарства УРСР.

В подальшому, у 1991 році Міністерство меліорації і водного господарства УРСР реорганізовано в Державний комітет України по водному господарству.

Згідно п. 1, 4 Положення про Державний комітет України по водному господарству, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №316 від 15.11.1991 Державний комітет України по водному господарству (Держводгосп України) є центральним органом державного управління України, підвідомчим Кабінету Міністрів України і входить до складу агропромислового комплексу республіки.

Судом встановлено, що Держводгосп України, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює функції по управлінню державним майном, закріпленим за підвідомчими йому підприємствами, установами та організаціями, за винятком функцій, що входять до компетенції Фонду державного майна України.

Крім цього, Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10.09.1991 № 1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

За приписами ст.1 Тимчасового Положення "Про Фонд державного майна України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна, що є загальнодержавною власністю.

Разом з тим, рішення щодо передачі спірного майна СТОВ «Чапаєвське» Фондом державного майна України не приймались, лише в 2019 році Фонд звернувся до Державного агентства водних ресурсів України, який є правонаступником Державного комітету України по водному господарству, згідно з указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 № 1085/2010 із заявою про погодження включення будівлі ферми для відгодівлі 200 голів ВРХ до Переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні.

Тобто, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірне рішення виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради від 22.02.2011 № 17 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» прийнято з порушенням вимог вказаного вище законодавства України, з перевищенням повноважень, а набуття відповідачем права власності на спірне майно без волі належного власника держави, є неправомірним.

Водночас, оскільки вимога про визнання рішення незаконним та його скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідним майном, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного рішення без заявлення вимоги про визнання його незаконним та скасування, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Вказана правова позиція сформована в Постанові Великої палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №922/614/19.

За змістом статей 317, 318 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом - володіння, користування, розпорядження майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 цього Кодексу).

За правилами ст. ст. 328, 330 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Діючим законодавством встановлений спеціальний віндикаційний порядок захисту права власності, порушення якого пов`язано з протиправним позбавленням цього права та подальшим відчуженням майна третій особі.

Власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Суд враховує те, що у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі №908/1393/18 зазначено, що із правового аналізу статті 387 цього Кодексу вбачається, що у зазначеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до не власника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Віндикаційний позов захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушені права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).

Тобто, СТОВ «Чапаєвське» набуло права власності на вказаний об`єкт нерухомості шляхом реєстрації за товариством права власності на вказаний об`єкт нерухомості, держава в особі Державного агентства водних ресурсів та Благодатнівського МУВГ позбавлені можливості розпоряджатися та користуватися вказаним об`єктом нерухомості, зокрема шляхом вирішення питання про приватизацію вказаного майна.

Також, суд бере до уваги правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 про те, що відповідно до ст. 387 ЦК України та ч.3 ст.10 ЦПК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Суд вважає, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Зокрема, свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

Суд також враховує, що у спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин в іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Крім цього, метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам).

Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16; від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц; від 16.06.2020 у справ; № 372/266/15-ц; від 11.02.2020 у справі № 922/614/19; від 30.06.2020 справа № 19/028-10/13; від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц та у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 917/927/17.

Зокрема, рішенням виконавчого комітету Благодатнівської сільської ради № 51 від 30.10.2019, на підставі звернення Лівобережного міжрайонного управління водного господарства, присвоєно юридичну адресу об`єкту - Телятник № 13, 3-1, загальною площею 1864,2 кв. м., АДРЕСА_1 .

Водночас, згідно матеріалів інвентаризації справи № 725 спірне приміщення зареєстровано за СТОВ «Чапаєвське» під назвою «Телятник №13, 31» загальною площею 1864,2 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно викопіювання з Генерального плану території МТФ з ділянкою на проектування ферми на 200 голів ВРХ, погодженого районним архітектором Сидоренком П.Ф. та головним інженером-землевпорядником - Садовим А.М. визначено місце розташування «будівельної площадки корівника» .

Співставленням вказаного вище викопіювання та схематичного плану території СТОВ «Чапаєвське» наявного в матеріалах інвентаризаційної справи № 725 встановлено, що приміщенням ферми для відгодівлі 200 голів ВРХ, яке протиправно вибуло із державної власності є саме «Телятник №13 3-1», загальною площею 1864,2 кв. м., право власності на яке зареєстровано за СТОВ «Чапаєвське».

Судом з`ясовано, що згідно протоколу огляду території СТОВ «Чапаєвське», розташованого за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне (Чапаєвка) вул. Героїв Праці, будинок б/н від 13.07.2021, проведеного в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42021252150000030 від 01.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України встановлено, що на земельній ділянці, відведеній під будівництво корівника, розташоване приміщення зареєстроване як «Телятник №13,31».

Дане приміщення одноповерхове, прямокутної форми, побудоване з цегли, зверху вкрите дахом із бетонних плит. Розміри приміщення «телятника №13, 31» - довжина 87,6 м., ширина-21,8 м. В середині будівлі наявні два автомобільні проїзди та проїзні проходи через усе приміщення, чотири ряди стійок, поряд з якими розміщені бетонні жолоби для відгодівлі худоби. Оглядом встановлено, що вказане приміщення орієнтовно розраховано на відгодівлю 200 особин ВРХ.

Згідно акту державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкту в експлуатацію від 29.09.1989 площа спірного приміщення зазначена - 1478,9 кв.м.

Проте, дійсна площа спірного приміщення становить 1864,2 кв.м, що підтверджується протоколом огляду території СТОВ «Чапаєвське» від 13.07.2021, викопіюванням з Генерального плану території МТФ з ділянкою на проектування ферми на 200 голів ВРХ, схематичним планом території СТОВ «Чапаєвське» наявного в матеріалах інвентаризаційної справи Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації № 725.

Твердження відповідача щодо заперечень проти позову, викладені у відзиві на позов, суд оцінює критично, оскільки всі обставини справи підтверджуються належними і допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини про те, що пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод не можна тлумачити, як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент сторони (Рішення «Серявін та інші проти України» ( Заява № 4909/04 ) від 10.02.2010).

Аналізуючи викладе, спірне майно є державною власністю право на розпорядження яким надано Державному агентству водних ресурсів України.

Чапаєвська сільська рада не мала повноважень на розпорядження спірним майном, тому вказане майно вибуло з володіння держави на підставі незаконного рішення, без волевиявлення дійсного власника та правових підстав.

Отже, право власності на будівлю ферми на 200 голів ВРХ зареєстровано без будь-яких правових підстав, передбаченим чинним законодавством України.

Оцінивши вище викладене, суд вважає, що приміщення будівлі ферми на 200 голів ВРХ, загальною площею 1864,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: вул. Героїв Праці, буд. б/н підлягає витребуванню у СТОВ «Чапаєвське» на користь держави в особі Державного агентства водних ресурсів України, що в повній мірі забезпечить захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання що доводи прокурора є доведеними та обґрунтованими, тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно ст.129 ГПК України з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору. .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чапаївське (с. Благодатне, Золотоніський район, Черкаська область, 19774, код ЄДРПОУ: 03793047) на користь держави в особі Державного агентства водних ресурсів України (вул. Велика Васильківська, 8, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ: 37472104), будівлю ферми для відгодівлі 200 голів ВРХ, зареєстровану під назвою Телятник №13, З-1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33568109, загальною площею 1864,2 кв.м., розташовану за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чапаївське (с. Благодатне, Золотоніський район, Черкаська область, 19774, код ЄДРПОУ: 03793047) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119) - 4 902,26 грн. (чотири тисячі дев`ятсот дві грн. 26 коп.) витрат по сплаті судового збору на р/р UА138201720343160001000003751 (МФО 820172) за кодом класифікації видатків бюджету - 2800.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 20.05.2022.

Суддя К.І. Довгань