Постанова

від 22.11.2022 по справі 925/1234/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2022 р. Справа№ 925/1234/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання від 22.11.2022:

від прокуратури: Вівдиченко О.І.;

від позивача 1: Тупиця С.В.;

від позивача 2: не з`явились;

від відповідача: Міщенко С.В.;

від третьої особи: не з`явились;

за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАПАЄВСЬКЕ"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.05.2022 (повний текст складено 20.05.2022)

у справі № 925/1234/21 (суддя - Довгань К.І.)

за позовом Керівника Золотоніської місцевої прокуратури

в інтересах держави в особі 1. Державного агентства водних ресурсів України та

2. Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАПАЄВСЬКЕ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

Керівник Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чапаївське, в якій просив витребувати у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Чапаєвське» на користь держави в особі Державного агентства водних ресурсів України, будівлю ферми для відгодівлі 200 голів ВРХ, зареєстровану під назвою «Телятник №13», З-1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33568109, загальною площею 1864,2 кв.м., розташовану за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне майно є державною власністю, право на розпорядження яким надано Державному агентству водних ресурсів України, і Чапаєвська сільська рада не мала повноважень на розпорядження спірним майном, а тому воно вибуло з володіння держави на підставі незаконного рішення, без волевиявлення дійсного власника та правових підстав.

2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.05.2022 позов задоволено повністю. Витребувано у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАПАЄВСЬКЕ" на користь держави в особі Державного агентства водних ресурсів України будівлю ферми для відгодівлі 200 голів ВРХ, зареєстровану під назвою «Телятник №13», З-1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33568109, загальною площею 1864,2 кв.м., розташовану за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Чапаєвське» на користь Черкаської обласної прокуратури - 4 902,26 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ЧАПАЄВСЬКЕ" 09.06.2022 (згідно з відомостями відділення поштового зв`язку) звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 17.05.2022 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог керівника Золотоніської місцевої прокуратури. Також заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2022 було відкрито апеляційне провадження за скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАПАЄВСЬКЕ» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.05.2022 у справі № 925/1234/21, розгляд справи призначено на 02.08.2022.

04.07.2022 на адресу суду від Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі.

Також 08.07.2022 на адресу суду від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 було залучено до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів.

18.10.2022 на адресу суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надійшла заява, в якій третя особа зазначила, що підтримує позовні вимоги прокуратури, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим. А тому просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Окрім цього, повідомила про можливість проведення розгляду апеляційної скарги без їх участі.

Також 03.11.2022 через систему «Електронний суд» від позивача 2 надійшла заява про розгляд справи без їх участі. В якій сторона також зазначила, що підтримує позовні вимоги прокуратури.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, ухвалою суду від 13.09.2022 - на 22.11.2022.

В судове засідання 22.11.2022 з`явилась представниця прокуратури, проти апеляційної скарги у даній справі заперечила, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта приймав участь в судовому засіданні 22.11.2022 в режимі відеоконференції. Підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, з ухваленням нового - про відмову в позові в повному обсязі.

Представник позивача 1 в судовому засіданні 22.11.2022 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції задовольнив заяви позивача 2 та третьої особи про розгляд апеляційної скарги без них.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

Так, апелянт не погоджується з рішенням місцевого господарського суду, вважає його таким, що прийнято з порушенням норма матеріального та процесуального права. Сторона зазначила, що як на час звернення прокурора з віндикаційним позовом, так і на даний час, судами не ухвалювалося рішень ні про визнання недійсним (скасування) рішення Виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради Золотоніського району Черкаської області №17 від 22 лютого 2011 року «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна», ні про визнання недійсним свідоцтва на нерухоме майно від 05.05.2011. А оскільки право власності на будівлю ферми для відгодівлі 200 голів ВРХ, зареєстровано за СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ» в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під назвою «Телятник №13, 3-1», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33568109, загальною площею 1 864,2 кв.м., розташовану за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці, тому за таких обставин СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ» правомірно та на підставі належних і діючих правовстановлюючих документів володіє на праві приватної власності зазначеним об`єктом нерухомості.

Як вважає скаржник, у прокуратури відсутні законні підстави для витребування у СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ» зазначеної будівлі, оскільки такі дії є нічим іншим, як неправомірним та надмірним втручанням у право власності СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ» щодо цього об`єкту нерухомості.

Так, за доводами апелянта, прокурор не надав доказів того, що вищезазначене нерухоме майно належало і належить на праві власності Державному агентству водних ресурсів України чи Благодатнівському міжрайонному управлінню водного господарства (або належало їх правопопередникам) і вибуло з їх володіння.

Скаржник зауважив, що ним було виготовлено техпаспорт РЕ№33568109 на нежитлове приміщення по вул. Героїв Праці №б/н як на майновий комплекс МТФ, до складу якого входить низка об`єктів нерухомого майна, серед яких в т.ч. є корівники і телятники.

Відповідач вважає, що посилання прокурора, що будівля ферми на 200 голів ВРХ з моменту її побудови перебувала на балансі Черкаського УМС - не є підтвердженням права власності чи інших речових прав Благодатнівського міжрайонного управління водного господарства чи то Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області або Державного агентства водних ресурсів України на вказане нерухоме майно. Відповідач посилався на Положення (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 21.06 1999, яким визначено, що баланс підприємства - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання та власний капітал. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Також апелянт зазначив, що до «Акту государственной приемочной комиссии о приемке законченного строительством обьекта в зксплуатацию от 29 сентября 1989 г.», на який посилався у позові прокурор, було прийнято одноповерхову споруду розміром 72 х 21 м., тобто загальною площею 1 512м2, тоді як предметом даного позову є будівля ферми на 200 голів ВРХ загальною площею 1864,2 кв.м., що розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці.

Отже, на думку скаржника, «Акт государственной приемочной комиссии о приемке законченного строительством обьекта в зксплуатацию от 29 сентября 1989г.» та об`єкт будівництва, про який в ньому йде мова, не має жодного відношення до ферми, яка є предметом цього позову. Так, зазначене підтверджується наданою прокурором довідкою від 25 листопада 2020 року №1231/01/01.5-20, із змісту якої вбачається, що станом на 01.11.2020 на балансі Благодатнівського міжрайонне управління водного господарства на рахунку 1031 обліковується основний засіб «Ферма на 200голів», введений в експлуатацію 01.01.1989, тобто до дати складання вказаного акту. Це також підтверджується і «Інвентарною карткою №128 обліку основних засобів» , у якій зазначено дату введення в експлуатацію 01.01.1989, але при цьому відсутні дані про нарахування зносу на цей об`єкт, що є підтвердженням його відсутності на балансі підприємства з 01.01.1989.

На думку апелянта, будівля ферми на 200 голів ВРХ загальною площею 1864,2 кв.м., що розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці не належить, і ніколи не належала Державної власності в особі Благодатнівського міжрайонне управління водного господарства або Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області або державного агентства водних ресурсів України, про що свідчить зміст листа №2350/4/10/11-19 від 23.04.2019 Державного агентства водних ресурсів України до Фонду державного майна України, з якого зокрема вбачається, що ферма, яка належить державі, має площу 1479м2 і розташована за адресою: вул.Шевченка,37, с.Благодатне, Золотоніського р-ну, Черкаської області. Тоді як спірна ферма, яка належить СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ» і є предметом цього позову, має площу 1864,2 кв.м. і розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці (навіть вулиці різні).

Крім того, скаржник вказував, що, не зважаючи на те, що предметом цього спору є об`єкт нерухомого майна, під будівництво якого мала б бути виділена земельна ділянка, прокурор не надав жодного доказу як на підтвердження виділення такої земельної ділянки для будівництва ферми площею 1864,2 кв.м., що розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне, вул. Героїв Праці, так і на підтвердження сплати податків чи орендної плати за таку земельну ділянку.

Однак, як зазначає скаржник, з листа державного архіву Черкаської області №114-р/05-08 від 21.07.2020 вбачається, що у документах фонду «Виконавчий комітет Чапаєвської сільської Ради народних депутатів» не виявлено: «рішення сесії Чапаєвської сільради щодо виділення земельної ділянки площею 1,85 га під будівництво підсобного господарства УМС, акт на право користування земельною ділянкою, яка виділялася під будівництво ферми на 200голів, рішення сесії Чапаєвської сільради про введення в експлуатацію ферми на 200 голів ВРХ». Водночас, згідно інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку земельна ділянка, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна з кадастровим № 7121589400:14:002:0503 була надана в користування СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ», за яким 2019-07-3 зареєстроване право оренди за № 32755192 на підставі укладеного договору оренди.

Відповідач зазначив, що докази про те, що СТОВ «Чапаєвське» ( в особі правління колгоспу ім.Чапаєва на той час) погоджувало б виділення для УМС такої земельної ділянки для будівництва ферми на території діючої молочно товарної ферми колгоспу, відсутні.

Проте, як вказує відповідача, з наданого позивачем Висновку по вибору земельної ділянки під будівництво підсобного господарства Черкаського УМС вбачається, що правління колгоспу ім.Чапаєва, розглянувши матеріали по вибору земельної ділянки під будівництво підсобного господарства Черкаського УМС на землях, що належать колгоспові ім. Чапаєва і числяться під вигоном, погодила будівництво цього підсобного господарства. Тобто, як вважає скаржник, мова про будівництво будівлі на території діючої МТФ у цьому висновку не йшла. Проте, відповідач зазначив, що це будівництво мало здійснюватися за межами території МТФ, про що свідчить «Обгрунтування вибору місця розміщення та розміру земельної ділянки під будівництво підсобного господарства Черкаського УМС в с.Чапаєвка Золотоніського р-ну», складене самим начальником Черкаського УМВС 17.11.1987 за №521, з якого вбачається, що «земельна ділянка під будівництво підсобного господарства вибрана згідно генерального плану планіровки і забудови с. Чапаєвка. Місце під будівництво вибрано біля молочно-товарної ферми к-пу ім.Чапаєва. Площа земельної ділянки становить 0,85га». Але ці документи не свідчать, що це «підсобне господарство», чи то «ферма на 200 голів», взагалі було побудовано будь-де.

Також, скаржник, заперечуючи проти позову, посилався на зміст рішення Виконавчого комітету Чапаєвської сільради від 23.03.1988 №16 «Про стан і перспективу виконання рішення облвиконкому по розвитку особистих підсобних господарств в Черкаському УМС і турбазі «Придніпровська», з якого вбачається , що ще у 1987 році Черкаським УМС було виготовлено проектно-кошторисну документацію на будівництво ферми по відгодівлі молодняка ВРХ, але побудовано не було, а тому поставлено завдання до 01.12.1988 побудувати приміщення для відгодівлі молодняка ВРХ на 200голів, що й було виконано, але «на папері», та відзвітовано, що на баланс Черкаського УМС поставлено основний засіб: «Ферма на 200 голів», введений в експлуатацію 01.01.1989, який так і залишився віртуальним об`єктом лише «на балансі» підприємства аж до розпаду СРСР та «перейшов» на баланс правонаступників Черкаського УМС. Водночас, хоча, як вважає відповідач, жодного доказу його реального існування не було і не має, які не має доказів, що за період 01.01.1989 на її площах було вирощено ВРХ.

Таким чином, апелянт вважає, що оскільки в даному спорі відсутнє порушене право позивача в особі держави, то у позові прокуратурі необхідно відмовити.

5. Узагальнені доводи відзиву прокуратури на апеляційну скаргу

Прокуратура у поданому відзиві зазначила, що спірне майно є державною власністю, право на розпорядження яким надано Державному агентству водних ресурсів України. Тоді як Чапаєвська сільська рада не мала повноважень на розпорядження спірним майном, а тому воно вибуло з володіння держави на підставі незаконного рішення, без волевиявлення дійсного власника та правових підстав.

Також прокурор зазначив, що право власності на будівлю ферми на 200 голів ВРХ зареєстровано без будь-яких правових підстав, передбаченим чинним законодавством. Тому приміщення будівлі ферми на 200 голів ВРХ, загальною площею 1864,2 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Г. Праці, буд. б/н підлягає витребуванню у СТОВ «Чапаєвське» на користь держави в особі Державного агентства водних ресурсів України, що в повній мірі забезпечить захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Також прокуратура наголошувала на необхідність врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, в частині ефективності способу захисту (про витребування майна), обраного прокуратурою.

А тому прокуратура просила апеляційну скаргу у даній справі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

6. Узагальнені доводи відзиву Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області на апеляційну скаргу

Сторона не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи.

Так, позивач 2 зазначив, що заперечує твердження відповідача про ненадання прокуратурою доказів з даними про перебування на балансі підприємства спірного майна. Також сторона зазначила, що апелянтом не було враховано надання прокуратурою технічного паспорту, який би підтверджував технічні характеристики спірного майна.

Окрім цього позивач 2 зазначив про наявність в матеріалах справи доказів того, що спірне майно перебуває в державній власності. Дані докази були долучені прокуратурою до позовної заяви (додаток № 49).

А тому позивач 2 просив залишити апеляційну скаргу у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Третя особа підтримала відзив на апеляційну скаргу прокуратури. Зазначила, що заперечує проти доводів апеляційної скарги.

7. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

З матеріалів справи вбачається, що Золотоніською окружною прокуратурою в ході розгляду звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - РВ ФДМУ) виявлено порушення майнових прав держави сільськогосподарським підприємством з обмеженою відповідальністю «Чапаєвське», яке, на думку прокуратури, протиправно користується будівлею ферми на 200 голів ВРХ, загальною площею 1864,2 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Г. Праці, буд. б/н, с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області, що є державною власністю та здійснило державну реєстрацію права приватної власності на вказане майно.

Згідно рішення виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради народних депутатів від 23.03.1988 № 16 «Про стан і перспективу виконання рішення облвиконкому по розвитку особистих підсобних господарств в Черкаському управлінню меліоративних систем (далі - Черкаське УМС) і турбазі «Придніпровська», в Черкаському УМС для вирішення питання по організації підсобного господарства і виконання доведених завдань по виробництву м`яса проведені наступні роботи: був укладений договір з колгоспом ім. Чапаєва про виділення місця будівництва приміщення для утримання і відгодівлі молодняка великої рогатої худоби на території молочно-товарної ферми колгоспу імені Чапаєва.

Правління колгоспу ім.Чапаєва, розглянувши матеріали по вибору земельної ділянки під будівництво підсобного господарського Черкаського УМС на землях, що належать колгоспу Ім. Чапаєва, погодило Черкаському управлінню меліоративних систем будівництво вказаного підсобного господарства.

Наказом керівника Об`єднання «Черкасимеліоводгосп» Сухомозського М.А. за № 174 від 27.09.1989, у зв`язку із закінченням будівництва об`єкту ферми на 200 голів ВРХ для підсобного господарства Черкаського УМС в с. Чапаєвка, Золотоніського району, призначено державну комісію для приймання в експлуатацію закінченого будівництва ферми на 200 голів ВРХ для підсобного господарства Черкаського УМС в с. Чапаєвка, Золотоніського району.

Наказом Державного комітету України по водному господарству № 315 від 10.12.2004 «Про перейменування управлінь зрошувальних і осушувальних систем, управлінь осушувальних систем і протипаводкових споруд, управлінь меліоративних систем і водного господарства, управлінь осушних систем, управлінь осушних систем і протипаводкових споруд, управлінь меліоративних систем і протипаводкових споруд», з 1 січня 2005 року Черкаське управління меліоративних систем перейменоване на Лівобережне міжрайонне управління водного господарства.

Крім того, відповідно наказу Державного агентства водних ресурсів від № 690 від 25.11.2019 «Про перейменування Лівобережного міжрайонного управління водного господарства», Лівобережне міжрайонне управління водного господарства перейменовано у Благодатнівське міжрайонне управління водного господарства.

Згідно Наказу Державного агентства водних ресурсів України за № 588 від 24.06.2020 «Про реорганізацію Благодатнівського міжрайонного управління водного господарства», реорганізовано Благодатнівське міжрайонне управління водного господарства (код ЄДРПОУ: 14193600) шляхом приєднання до Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області (код ЄРДПОУ: 01035213).

Згідно п. 2 вказаного Наказу, Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області є правонаступником Благодатнівського міжрайонного управління водного господарства, до якого з моменту припинення діяльності переходять усі майнові права та обов`язки Благодатнівського МУВГ.

За умовами п.3 Наказу все нерухоме майно, передане Регіональному офісу водних ресурсів у Черкаській області від Благодатнівського МУВГ, закріплене на праві оперативного управління за РОВР у Черкаській області.

За доводами прокуратури, з первинної технічної документації вбачається, що спірне майно в ряді документів має назву «Ферма для відгодівлі 200 голів ВРХ» та «Телятник №13, 3-1». Крім того, спірне майно згідно рішень Чапаєвської сільської ради значиться як «Будівля ферми ВРХ» або «Телятник 3-1». Проте, дійсною є назва - «Ферма для відгодівлі 200 голів ВРХ».

В подальшому, 28.11.2019 Лівобережне МУВГ звернулось до комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» з заявою за вих. №870/01/01.7-19 про проведення інвентаризації Ферми для відгодівлі 200 голів ВРХ, для виготовлення технічного паспорта з метою включення державного майна, яке перебуває на балансі Лівобережного МУВГ до Переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2019 році відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

З інформації КП «ЧООБТІ» від 06.12.2019 № 698 вбачається, що відповідно до даних інвентаризації справи: право власності на вказану вище будівлю - Ферму для відгодівлі 200 голів ВРХ, загальною площею кв. м. зареєстровано за іншою юридичною особою.

25.02.2020 Благодатнівське МУВГ за реєстраційним № 38641300 для проведення державної реєстрації права власності на спірне приміщення звернулося до державного реєстратора Золотоніської РДА.

Рішенням державного реєстратора від 03.03.2020 № 51428347 відмовлено в проведенні державної реєстрації права власності.

Водночас, прокуратурою було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради від 22.02.2011 № 17 вирішено оформити за СТОВ «Чапаєвське» право власності на об`єкт нерухомого майна - цілісний майновий комплекс - нежитлові будівлі, МТФ, що знаходяться в с. Чапаєвка, вул. Героїв Праці, б/н.

У подальшому, на підставі вказаного рішення, відповідач здійснив реєстрацію права приватної власності на державне майно - будівлю ферми на 200 голів для відгодівлі ВРХ, що підтверджується свідоцтвом на нерухоме майно від 05.05.2011, виданим Золотоніським відділом КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», де вказаний об`єкт зареєстровано як «телятник №13, З-1», загальною площею 1864,2 кв. м.

8. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Даний позов заявлено прокуратурою в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».

Суд апеляційної інстанції відхиляє як помилкові доводи апелянта про необхідність залишення позову без розгляду, через відсутність повноважень прокурора на звернення з даною позовною заявою. Так, з матеріалів спраи вбачається, що позивачі повідомили окружну прокуратури про невжиття ними заходів на захист інтересів держави. Однак, відхилення даного аргументу скаржника не є підставою для відмови в задоволенні його апеляційної скарги через наступне.

Суд першої інстанції не залучив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, яке було визначено прокурором в позовній заяві учасником провадження та саме в результаті звернення якого прокуратурою було виявлено порушення майнових прав держави. Суд першої інстанції не мотивував відмову у такому незалученні, тоді як суд апеляційної інстанції усунув дане порушення на стадії апеляційного провадження.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про витребування з чужого незаконного володіння державного майна та виселення із спірного об`єкта нерухомості. Правовою підставою позову прокуратура зазначила положення статті 387 ЦК України.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За обставин порушення права власності, власник не обмежений можливістю захистити свої права в спосіб, визначений законодавством, який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикації.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини та майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, зокрема якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

При цьому наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника в силу обставин, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, зокрема, чи з волі власника майно вибуло із його володіння.

Подібна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 925/188/18.

Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 321 цього ж Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Водночас, судом апеляційної інстанції було встановлено наступне.

Так, рішенням виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради народних депутатів від 23.03.1988 № 16 «Про стан і перспективу виконання рішення облвиконкому по розвитку особистих підсобних господарств в Черкаському управлінню меліоративних систем (далі - Черкаське УМС) і турбазі «Придніпровська», в Черкаському УМС для вирішення питання по організації підсобного господарства і виконання доведених завдань по виробництву м`яса проведені наступні роботи: був укладений договір з колгоспом ім. Чапаєва про виділення місця будівництва приміщення для утримання і відгодівлі молодняка великої рогатої худоби на території молочно-товарної ферми колгоспу імені Чапаєва.

Згідно акту вибору земельної ділянки під будівництво корівника на 200 голів від 10.12.1987, комісією обрано земельну ділянку площею 1,85 га під будівництво підсобного господарства для Черкаського УМС - ферми на 200 голів ВРХ, що знаходиться на території існуючої ферми колгоспу ім. Чапаєва.

Правління колгоспу ім.Чапаєва, розглянувши матеріали по вибору земельної ділянки під будівництво підсобного господарського Черкаського УМС на землях, що належать колгоспу Ім. Чапаєва, погодило Черкаському управлінню меліоративних систем будівництво вказаного підсобного господарства.

Наказом керівника Об`єднання «Черкасимеліоводгосп» Сухомозського М.А. № 174 від 27.09.1989, у зв`язку із закінченням будівництва об`єкту ферми на 200 голів ВРХ для підсобного господарства Черкаського УМС в с. Чапаєвка, Золотоніського району, призначено державну комісію для приймання в експлуатацію закінченого будівництва ферми на 200 голів ВРХ для підсобного господарства Черкаського УМС в с. Чапаєвка, Золотоніського району.

В подальшому, згідно акту робочої комісії про готовність закінченого будівництвом приміщення для здачі державній приймальній комісії, акту державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкту в експлуатацію від 29.09.1989, затвердженого наказом керівника Об`єднання «Черкасимеліоводгосп» Сухомозького М.А. № 174 від 27.09.1989, введено в експлуатацію будівлю ферми на 200 голів для відгодівлі ВРХ, з чотирма рядами стійок та двома кормовими проїздами, що знаходиться за адресою: с. Чапаєвка (Благодатне), Золотоніського району Черкаської області. Замовником будівництва було Черкаське УМС, кошторисна вартість об`єкту будівництва 138,74 тис. рублів.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказавши про прийняття спірного об`єкту в експлуатацію, відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкту в експлуатацію від 29.09.1989, жодних доказів передачі такого об`єкту на баланс Черкаського УМС матеріали справи не містять.

Більше того, прокурор у своїй заяві посилався на процес реорганізації Черкаського управління меліоративних систем на Лівобережне міжрайонне управління водного господарства. Тоді як останнє - у Благодатнівське міжрайонне управління водного господарства, яке в подальшому шляхом приєднання було реорганізовано у Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області, в інтересах якого прокурор звернувся з позовом у даній справі, надаючи докази процесу такої реорганізації з Черкаського УМС в позивача 2 у даній справі.

Однак, жодних доказів перебування як на балансі Черкаського управління меліоративних систем, так і подальшої передачі спірного об`єкту нерухомості на баланс правонаступників ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції надано не було як прокуратурою, так і позивачами.

В матеріалах справи наявна довідка Благодатнівського міжрайонного управління водного господарства від 25.11.2020, про перебування станом на 01.11.2020 на балансі господарства основного засобу «Ферма на 200 голів» (введений в експлуатацію 01.01.1989, первісна вартість 326 817,00 грн).

В цій частині, суд апеляційної інстанції приймає доводи апелянта, що посилання прокурора про те, що будівля ферми на 200 голів ВРХ з моменту її побудови перебувала на балансі Черкаського УМС - не є підтвердженням права власності чи інших речових прав Благодатнівського міжрайонного управління водного господарства, або ж Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області або Державного агентства водних ресурсів України на вказане нерухоме майно в розумінні ст. 74, 76-80, 269 ГПК України.

Так, відповідно до Положення (стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.06 1999, баланс підприємства - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання та власний капітал. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що і в позовній заяві, і у відзиві на апеляційну скаргу, прокуратура посилається на акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом приміщення для здачі державній приймальній комісії, та на акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкту в експлуатацію від 29.09.1989, затверджений наказом керівника Об`єднання «Черкасимеліоводгосп» Сухомозького М.А. № 174 від 27.09.1989, яким введено в експлуатацію будівлю ферми на 200 голів для відгодівлі ВРХ, з чотирма рядами стійок та двома кормовими проїздами, що знаходиться за адресою: с. Чапаєвка (Благодатне), Золотоніського району Черкаської області, замовником будівництва якої було Черкаське УМС, кошторисна вартість об`єкту будівництва 138,74 тис. рублів. (т. 1, а.с. 116).

В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи апелянта про наявність розбіжностей як щодо дати введення спірного майна в експлуатацію, так і щодо вулиці, на якій розташовується спірний об`єкт, що вбачається в документах, наданих прокуратурою на підтвердження належності спірного об`єкту до державної власності. Тому такі докази не можуть свідчити про віднесення спірного об`єкту нерухомості до державної власності та бути правовстановлюючими документами на таке майно.

Більше того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявне рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 03.03.2020 № 51428347, яким державний реєстратор відмовив Благодатнівському міжрайонного управління водного господарства у державній реєстрації права власності на коровник на 200 голів, що розташований у Черкаській області, Золотоніський район, с. Благодатне, с. Благодатне, вул. буд. 124а.

Підставою відмови в такій реєстрації є невідповідність документів, або неможливість встановлення відповідності заявлених прав документам, що їх посвідчують. Також не подано документи, що посвідчують прийняття даного об`єкту в експлуатацію. А також технічний паспорт подано з порушенням строку його дії. (т. 1, а.с. 64).

В цій частині вказана відмова є окремим доказом на підтвердження відсутності як правовстановлюючих документів у позивача 1, так і наявність розбіжностей щодо дати введення в експлуатацію, вулиць, на яких розташоване спірне майно, про що зазначав відповідача та враховує суд апеляційної інстанції як підставу для відмови в позові в розумінні ст.ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції також не приймає доводи позивача 2, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо підтвердження належності спірного майна до держаної власності з посиланням на додаток № 49 до позовної заяви прокуратури. Оскільки як вбачається з додатку 49 до позовної заяви, зокрема з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 30.11.2020 № 234632627 (т. 1, а.с. 137) вбачається належність права приватної власності нежитлової будівлі МТФ, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Золоніський р-н., с. Чапаєвка, вул. Героїв Праці, буд. б/н, площею 17817,6, зареєстроване за СТОВ «Чапаєвське». Даний доказ жодним чином не підтверджує належність спірного об`єкту до держаіної власності. А тому доводи позивача 2 в цій частині є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи містяться докази реєстрації права власності за відповідачем на спірний об`єкт. Зокрема, наявне свідоцтво про право власності від 05.05.2011 серія САЕ 110659, про реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомості за відповідачем.

Вказане свідоцтво було видано більше ніж за 10 років до звернення прокуратури з даним позовом на підставі рішення Виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради Золотоніського району Черкаської області 17 від 22.02.2011 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна».

Таким чином, державою в особі Виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради Золотоніського району Черкаської області було фактично погоджено та надано дозвіл на державну реєстрацію права приватної власності на спірний об`єкт за відповідачем ще в 2011 році.

Водночас, задовольняючи позовні вимоги прокуратури, суд першої інстанції навіть не залучив Чапаєвську сільську раду до участі у розгляді справи.

В цій частині суд апеляційної не приймає доводи прокуратури з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 про можливість витребування спірного майна через неправомірність прийнятого рішення Виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради Золотоніського району Черкаської області 17 від 22.02.2011 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна», в результаті якого спірне майно, що належить до державної власності, вибуло з володіння держави. Оскільки прокуратурою в даній справі в особі позивачів не було доведено факту перебування такого майна в державній власності на відміну від наведеної справи. Тому в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України немає підстав для застосування наведеної правової позиції через нетотожність обставин тієї справи обставинам у даній справі.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Крім того, за змістом рішення ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04, п.70) суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, у даному випадку, держава в особі Виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради Золотоніського району Черкаської області надала дозвіл на реєстрацію права власності на спірне майно ще в 2011 році. Тоді як, звертаючись з даним позовом, прокуратура фактично здійснює втручання в право на мирне володіння майном. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що звернувшись з відповідним позовом, прокуратура не лише не обґрунтувала, чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Більше того, прокуратура, діючи в інтересах держави в особі Державного агентства водних ресурсів України та Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області навіть не довела перебування спірного об`єкту в державній власності належними доказами, не визнала наявність "помилки" та необхідність її виправлення, тощо, в розумінні ст. 74, 76-80 ГПК України та ст. 1 Першого Протоколу.

Тому в цій частині суд апеляційної інстанції вважає доводи скаржника щодо застосування ст. 1 Першого Протоколу обґрунтованими з урахуванням також встановленої судом апеляційної інстанції відсутності порушених прав позивачів в розумінні ст. 4 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції тому не розглядає доводи апелянта та інших учасників апеляційного провадження про застосування строків позовної давності у даній справі, оскільки судом апеляційної інстанції було встановлено відсутність порушення прав позивачів у даній справі. Даний висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими (п. 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України). А, як наслідок - неправомірне застосування норми матеріального права (ст. 388 ЦК України), яка не підлягає до застосування до спірних правовідносин (п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Отже, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно, у позові відмовляється через вищевстановлене на підставі ст. ст. 4, 74, 76-80, 269 ГПК України.

Таким чином, на підставі ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАПАЄВСЬКЕ" та ухвалення нового рішення - про відмову в задоволенні позову повністю.

10. Судові витрати

З урахуванням задоволення апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАПАЄВСЬКЕ", понесені ним судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на позивача у порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАПАЄВСЬКЕ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.05.2022 у справі № 925/1234/21 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.05.2022 у справі № 925/1234/21 - скасувати, відмовивши в задоволенні позовних вимог повністю.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на прокуратуру.

Стягнути з Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Чапаївське» (с. Благодатне, Золотоніський район, Черкаська область, 19774, код ЄДРПОУ: 03793047) 7 353 (сім тисяч триста п`ятдесят три) грн 39 коп судового збору за розгляд апеляційної скарги відповідача.

4. Видачу відповідного наказу доручити суду першої інстанції.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.11.2022.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім