Ухвала

від 17.05.2022 по справі 556/1991/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 556/1991/19

провадження № 61-18ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савонік Любові Онуфріївни на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рафалівської селищної ради Володимирецького району, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради щодо оформлення права власності на нерухоме майно, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Савонік Л. О. на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року касаційну скаргу було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків щодо зазначення підстав касаційного оскарження, підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2022 року заявнику продовжено строк для усунення недоліків до 18 травня 2022 року.

У травні 2022 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18 квітня 2022 року, які не містять обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

В уточненій касаційній скарзі заявник вказує, що підставою касаційного оскарження судового рішення у справі є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не вказуючи передбачених статтею 389 ЦПК України виключних випадків.

У зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги ухвали від 27 січня 2022 року про залишення касаційної скарги без руху заявником не виконано, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савонік Любові Онуфріївни на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року вважати неподаною і повернути заявнику.

Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Сакара