Постанова

від 18.05.2022 по справі 536/1134/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 травня 2022 року

м. Київ

справа № 536/1134/18

провадження № 61-21047св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: сільськогосподарський кооператив «Іскра», приватне підприємство «Агрофірма «Недогарська»,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01 червня 2021 року у складі судді Колотієвського О. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Карпушина Г. Л., Хіль Л. М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: сільськогосподарський кооператив «Іскра», приватне підприємство «Агрофірма «Недогарська», про визнання договору емфітевзису недійсним.

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: сільськогосподарський кооператив «Іскра» (далі - СК «Іскра»), приватне підприємство «Агрофірма «Недогарська» (далі - ПП «Агрофірма «Недогарська»), про визнання договору емфітевзису недійсним.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 2,4179 га, кадастровий номер 5322483800:06:000:0227, яка розташована на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та яка з 2012 року знаходилась в оренді СК «Іскра», кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_2 .

З огляду на тяжкі життєві обставини, які вимагали від позивача значних коштів на лікування дружини, він в 2016 році звернувся до представника орендаря, який запропонував йому виділити кошти в сумі 30 000,00 грн взамін укладення нового договору оренди належної йому земельної ділянки, але вже на більш триваліший строк - 80 років, з чим він погодився (було укладено договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 15 серпня 2016 року).

Вважає, що вказаний договір укладений під впливом тяжких обставин та на невигідних для нього умовах, оскільки отримані за договором емфітевзису кошти є значно менші, ніж якщо він би передав свою земельну ділянку за звичайним договором оренди зі щорічною оплатою.

Посилаючись на зазначені підстави, позивач просив визнати недійсним з дня його вчинення договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 15 серпня 2016 року, який укладений між ним та ОСОБА_2 , предметом якого є право користування земельною ділянкою, площею 2,4179 га, кадастровий номер 5322483800:06:000:0227, яка розташована на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01 червня 2021 року, яке залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано недоведеністю позивачем обставин, якими він обґрунтовував заявлені вимоги щодо тяжких обставин та укладання оспорюваного договору на вкрай невигідних для нього умовах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі та витребувано її з Кременчуцького районного суду Полтавської області.

05 квітня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 333/1238/16-ц, від 10 грудня 2019 року у справі № 199/5134/18, від 05 лютого 2020 року у справі № 462/3280/17 та інших.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що апеляційний суд розглянув справу за його відсутності. Ні позивач, ні його представник не були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Про те, що справу розглянуто, дізналися, отримавши поштою копії постанови апеляційного суду.

Доводи інших учасників справи

У квітні 2022 року ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу, проте вказаний відзив був повернений заявнику без розгляду ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункти 2, 3 частини першої стаття 43 ЦПК України).

У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої - сьомої, дев`ятої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що він не був належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, в результаті чого суд апеляційної інстанції розглянув справу та постановив рішення без його участі.

Встановлено, що Полтавський апеляційний суд призначив цю цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року заявувідповідача ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Кременчуцькому районному суду Полтавської області забезпечити проведення відеоконференції в приміщенні цього ж суду та участь учасників справи в судовому засіданні, яке відбудеться в режимі відеоконференції 09 листопада 2021 року та повідомити учасників справи.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення вищезазначеної ухвали Полтавського апеляційного суду позивачу, а також відсутні докази повідомлення позивача про час та місце судового засідання, яке відбулося 09 листопада 2021 року.

Матеріали справи не містять відомостей, що позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Неналежне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи судом позбавило його можливості дати пояснення по суті справи та доводити перед судом переконливість своїх доводів та заперечень.

Отже, доводи заявника про неналежне його повідомлення про розгляд справи в апеляційному суді є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження.

Подібні висновки Верховний Суд зробив у постанові від 10 вересня 2021 року в справі № 295/8610/15-ц (провадження № 61-19082св20), а також Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалене з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 5 частини першої, частини четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування рішення з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. ПетровПостанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.