Рішення

від 19.05.2022 по справі 282/143/22

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/143/22

Провадження № 2/282/73/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2022 року

смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Носача В.М.,

при секретарі судового засідання Поварчук Н.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заправилами загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 ,інтереси якоїпредставляє ОСОБА_2 ,до державногонотаріуса ПоліщукА.І.завідувача Житомирськоїдержавної нотаріальноїконтори Житомирськоїобласті впорядку заміщеннядержавного нотаріусаЛюбарської державноїнотаріальної контори,про визнаннянезаконною постановинотаріуса провідмову увчиненні нотаріальноїдії тазобов`язаннявидати свідоцтвопро правона спадщину,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову державного нотаріуса - завідувача Житомирської нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Любарської державної нотаріальної контори Поліщука А.І. (надалі по тексту також відповідач) про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.2021 та зобов`язати його видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) у землі розміром 3,23 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що перебуває в колективній власності, в минулому, колективного сільськогосподарського підприємства «Поділля», Бичівської сільської ради в селі Рогізно Любарського району Житомирської області.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 54 роки в с.Рогізно Любарського району Житомирської області помер її двоюрідний брат ОСОБА_3 . 11 червня 2001 року нею подано заяву до Любарської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

23.09.2021 позивач звернулася із заявою до Любарської державної нотаріальної контори Житомирської області про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі розміром 3,23 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що перебуває в колективній власності, в минулому, колективного сільськогосподарського підприємства «Поділля», Бичівської сільської ради в селі Рогізно Любарського району Житомирської області.

В той же день відповідачем винесено постанову №240/02-31 від 23.09.2021 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 як двоюрідна сестра померлого ОСОБА_3 не входить до числа спадкоємців, що зазначені в ст.ст.529, 530 ЦК УРСР, а тому видати свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку(пай) у землі розміром 3,23 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що перебуває в колективній власності, в минулому, колективного сільськогосподарського підприємства «Поділля», Бичівської сільської ради в селі Рогізно Любарського району Житомирської області, не вбачається можливим

Позивач вказує, що висновки нотаріуса, викладені у постанові, невірні, оскільки вона як спадкоємець, фактично вступила у володіння й управління спадщиною до 01.01.2004, і не обмежена строком у праві на отримання свідоцтва про право на спадщину. До смерті спадкодавця постійно відвідувала його як інваліда дитинства по місцю його проживання, допомагала по домогосподарству, а згодом здійснювала його похорони. Після смерті здійснювала поточний ремонт житлового будинку з господарськими будівлями в с.Рогізно Любарського району Житомирської області, обробляла земельну ділянку.

Вона вказує, що законодавець зазначив, що до другої черги відносяться ... брати і сестри померлого.... будь-яке тлумачення рідні, двоюрідні не зазначено, а тому на її думку у даному випадку під терміном брати та сестри, відносяться як рідні так і двоюрідні, а тому вважає постанову нотаріуса протиправною, яка підлягає скасуванню.

Позивач та її представник у судове засідання на розгляд справи не з`явилися. Від останнього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки. Позовні вимоги підтримує в повному об`ємі.

Представник Любарської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 54 роки в с.Рогізно Любарського району Житомирської області помер ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть від 02.01.2001, серія НОМЕР_1 .

11 червня 2001 року Любарською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №144 до майна ОСОБА_3 .

23 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про видачу на її ім`я Свідоцтва про право на спадщину за законом, на земельну частку (пай) у землі розміром 3,23 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що перебуває в колективній власності, в минулому, колективного сільськогосподарського підприємства «Поділля», Бичівської сільської ради в селі Рогізно Любарського району Житомирської області. В якості документів на спадкове майно позивачем відповідачу надано: свідоцтво серії НОМЕР_1 , видане Бичівською сільською радою Любарського району Житомирської області 02 січня 2001 року, про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2021 року про встановлення факту родинних стосунків; сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЖТ №0076761, виданий Любарською районною державною адміністрацією 10 січня 1997 року.

Постановою завідувача Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області в порядку заміщення державного нотаріуса Любарської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщука А.І. від 23.09.2021 №240/02-31, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Дана постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 як двоюрідна сестра померлого ОСОБА_3 не входить до числа спадкоємців, що зазначені в ст.ст.529, 530 ЦК УРСР, а тому видати свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі розміром 3,23 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що перебуває в колективній власності, в минулому, колективного сільськогосподарського підприємства Поділля, Бичівської сільської ради в селі Рогізно Любарського району Житомирської області не вбачається можливим.

Не погоджуючись з постановою відповідача від 23.09.2021 за №240/02-31, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч.4 ст.1266 ЦК України двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно пунктів 1, 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року і застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Отже за змістом вказаних норм застосування ЦК України 2003 року до спадщини, яка відкрилася до набрання ним чинності можливе за двох умов: по-перше спадщина відкрилася і шестимісячний строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, і по-друге з моменту її відкриття і до 1 січня 2004 року спадщина не була прийнята ніким із наявних тоді на цю спадщину спадкоємців, яких як спадкоємців визначав ЦК України 1963 року.

Аналогічні роз`яснення містить пункт 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 18 грудня 2013 року у справі №6-138 цс13, згідно яких відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

З огляду на те, що спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 то до спірних відносин повинні застосовуватись положення ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Статтями 529, 530 ЦК УРСР в редакції 1963 року, передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують в рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та баба померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Відповідно до ст.531 ЦК УРСР в редакції 1963 року до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Відповідно до ст.527 ЦК УРСР 1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Цивільний кодекс УРСР 1963 року не передбачав спадкування двоюрідними братами чи двоюрідними сестрами та за правом представлення, а тому позивач не входить до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 .

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_3 не залишав.

Виходячи з того, що позивач не входила до кола спадкоємців згідно діючого на час відкриття спадщини і проміжку часу для прийняття цієї спадщини ЦК УРСР 1963 року, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Тому,керуючись ст.ст.2,4,5,12,13,76-81,89,211,247,258,259,263-265,273,352,354ЦПК України,ст.ст.527,529,530,531ЦК УРСРв ред.1963року,суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , до державного нотаріуса Поліщука А.І. завідувача Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області в порядку заміщення державного нотаріуса Любарської державної нотаріальної контори, про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач:Державний нотаріусПоліщук А.І.завідувач Житомирськоїдержавної нотаріальноїконтори Житомирськоїобласті впорядку заміщеннядержавного нотаріусаЛюбарської державноїнотаріальної контори,код ЄДРПОУ02883788,місце знаходження:смт.Любарвул.Миру,20Житомирської області.

Головуючий суддя В.М. Носач