Постанова

від 05.09.2022 по справі 282/143/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №282/143/22 Головуючий у 1-й інст. Носач В. М.

Категорія 60 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря Франчука В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 282/143/22 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кіндрась Сергій Володимирович, до державного нотаріуса Поліщук А.І., про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кіндрася Сергія Володимировича, на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 20 травня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Носача В.М.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кіндрась С.В., звернулась до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову державного нотаріуса - завідувача Житомирської нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Любарської державної нотаріальної контори Поліщука А.І., про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 вересня 2021 року та зобов`язати його видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), розміром 3,23 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що перебуває в колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Поділля», Бичівської сільської ради Любарського району Житомирської області.

На обгрунтування вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її двоюрідний брат ОСОБА_2 . До складу спадщини входить право на земельну частку ( пай).

Позивачка вказує, що 11 червня 2001 року звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Окрім того, вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується довідкою сільської ради.

Факт родинних відносин між нею та спадкодавцем встановлений рішенням суду.

23 вересня 2021 року вона звернулася до Любарської державної нотаріальної контори із заявою, в якій просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на земельну частку (пай), розміром 3,23 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості), що перебуває в колективній власності КСП « Поділля» Бичівської сільської ради Любарського району Житомирської області.

Постановою завідувача Житомирської державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Любарської державної нотаріальної контори Житомирської області від 23 вересня 2021 року №240/02-31 відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії.

Позивачка стверджує, що вона, будучи сестрою спадкодавця, вправі ставити питання про спадкування за законом відповідно до приписів ЦК України 1963 року, який був чинним на час відкриття спадщини.

Враховуючи вищезазначене, просила задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 20 травня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема, зазначає, що при вирішенні спору суд не вказав, якою саме нормою ЦК України (в редакції 1963 року) регламентовано ступінь споріднення між спадкоємцями та спадкодавцем, й де зазначено, що саме рідні брати, сестри закликаються до спадкування за законом.

Звертає увагу на ту обставину, що позивачка прийняла спадщину й має можливість реалізувати свої спадкові права у будь-який час. Будучи двоюрідною сестрою спадкодавця, вона вправі претендувати на спадкове майно.

В судовому засіданні адвокат Кіндрась С.В. підтримав апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який за життя набув право на земельну частку ( пай) у розмірі 3,23 в умовних кадастрових гектарах , у землі, яка перебувала в колективній власності КСП "Поділля".

11 червня 2001 року ОСОБА_1 звернулась до Любарської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Рішенням Чернігівського районного суду Чергнігівської області від 14 травня 2021 року встановлений факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала до Любарської державної нотаріальної контори заяву про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на земельну частку (пай), розміром 3,23 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості), що перебуває в колективній власності КСП « Поділля» Бичівської сільської ради Любарського району Житомирської області.

Постановою завідувача Житомирської державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Любарської державної нотаріальної контори Житомирської області від 23 вересня 2021 року №240/02-31 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

При цьому, державний нотаріус зазначив, що ОСОБА_1 , будучи двоюрідною сестрою померлого ОСОБА_2 , не входить до кола спадкоємців, що зазначені у статтях 529, 530 ЦК ( в редакції 1963 року).

Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Згідно зі статтею 50 цього Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні постанови про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , державний нотаріус Поліщук А.І. діяв у відповідності до вимог законодавства, відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Так, пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Правила книги шостої Цивільного Кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом ( пункт 5 Прикінцевих перехідних положень ЦК України).

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 « Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Отже, при вирішенні спорів про спадкування, спадщина у яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування норм ЦК України 2003 року, а застосовуються норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК України в редакції 1963 року.

На час відкриття спадщини та протягом шести місяців після смерті ОСОБА_2 діяв ЦК України в редакції 1963 року, яким, зокрема, передбачалось дві черги спадкоємців за законом.

Так, відповідно до частини 1 статті 529, статті 530 цього Кодексу при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти ( у тому числі усиновлені), дружина і батьки ( усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері ( друга черга).

Отже, чинне на той час законодавство не передбачало можливості виникнення права на спадкування за законом у двоюрідних братів, сестер спадкодавця.

При цьому, посилання в апеляційній скарзі на відсутність у законі вказівки на ступінь споріднення братів, сестер спадкодавця, не свідчить про обгрунтованість позовних вимог, оскільки застосоване законодавцем словосполучення « брати та сестри померлого» стосується саме рідних братів та сестер спадкодавця й не дає підстави стверджувати про можливість спадкування за законом двоюрідними братами та сестрами померлого.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду. Рішення ухвалене дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кіндрася Сергія Володимировича, залишити без задоволення, а рішення Любарського районного суду Житомирської області від 20 травня 2022 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: