Рішення

від 11.04.2022 по справі 925/1807/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 року справа № 925/1807/21

м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І. розглянув справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до Приватного акціонерного товариства "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ", Акціонерного товариства "Укртелеком", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ-Т", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Чорнобаївський відділ державної виконавчої служби у Золотоніському району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з нерухомого майна.

Секретар судового засідання Клочков А.І.

Представники учасників справи:

позивача адвокат Назаренко С.М.;

відповідача ПрАТ "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" - не з`явився;

відповідача АТ "Укртелеком"- адвокат Чичиркоза О.М.;

третіх осіб - не з`явилися.

Обставини справи.

1. Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", ідентифікаційний код 14360570, адреса місцезнаходження:м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ", ідентифікаційний код 00908805, адреса місцезнаходження: с. Іркліїв, вул. Прикордонна, 3, Чорнобаївський район, Черкаська область, до Акціонерного товариства "Укртелеком" ідентифікаційний код 21560766, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Шевченка, 18:

1)про зняття арешту з нерухомого майна площею 84,9 кв. м., розташованого за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Прикордонна, буд. 3, яке належить АТ КБ "ПриватБанк", накладеного постановою Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про закінчення виконавчого провадження від 19.10.2010 у ВП № 18514770, та скасувати зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження від 09.12.2016 № 17918963;

2)про зняття арешту з нерухомого майна, площею 84,9 кв. м. розташованого за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Прикордонна, буд. 3, яке належить АТ КБ "ПриватБанк", накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Чорнобаївського районного управління юстиції, ідентифікаційний код 34644225, від 09.12.2009, АА 601772, та скасувати зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09.12.2009 № 9330535. У позові позивач просить судові витрати покласти на відповідачів.

2. 30.12.2021 Господарський суд Черкаської області ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 10 год. 30 хв. 20 січня 2022 року.

3. У встановлений судом строк відповідач АТ "Укртелеком" подав відзив на позовну заяву (а. с. 33-35), в якому просив закрити провадження у справі відносно АТ "Укртелеком", оскільки він ніяким чином не перешкоджає і не міг перешкоджати в можливості АТ КБ "ПриватБанк" володіти, користуватися та розпоряджатися спірним майном, а тому АТ "Укртелеком" є неналежним відповідачем у справі та не зобов`язаний відшкодовувати позивачу судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи.

4. У встановлений судом строк відповідач ПрАТ "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" подав відзив на позовну заяву (а. с. 47-50), в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача щодо зобов`язання зняття арешту з нерухомого майна, розташованого за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Прикордонна, 3; та подав клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПрАТ "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" ТОВ "МАГІСТРАЛЬ-Т" (а. с. 62-64).

5. 20.01.2022 у судовому засіданні представник позивача АТ КБ ПриватБанк адвокат Назаренко С.М. заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача АТ КБ ПриватБанк, Чорнобаївський відділ державної виконавчої служби у Золотоніському району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

6. 20.01.2022 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 03 лютого 2022 року о 15 год. 30 хв.; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Приватного акціонерного товариства "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ", Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ-Т", залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача АТ КБ ПриватБанк, Чорнобаївський відділ державної виконавчої служби у Золотоніському району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

7. 03.02.2022 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача АТ КБ ПриватБанк, Чорнобаївський відділ державної виконавчої служби у Золотоніському району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а. с. 88).

8. 03.02.2022 відповідач ПрАТ "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" та третя особа ТОВ "МАГІСТРАЛЬ-Т" подали до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.90-91, 93-94).

9. 03.02.2022 ухвалою суду підготовче засідання призначено на 10.02.2022 о 11 год. 00 хв.

10. 21.02.2022 третя особа ТОВ "МАГІСТРАЛЬ-Т" подала до суду пояснення щодо позову ( а. с. 106-108), у яких повідомила відомі їй обставин справи, зокрема, що на підставі договору купівлі продажу від 05.10.2006 частина майна, що належала ВАТ "Іркліївське РТП", площею 84,9 кв. м перейшла у власність АТ КБ ПриватБанк, а на підставі договору купівлі продажу від 17.11.2009 частина майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Прикордонна, буд. 3, що на праві власності належала ВАТ "Іркліївське РТП", перейшла у власність ТОВ "МАГІСТРАЛЬ-Т". Жодних судових справ за позовом АТ "Укртелеком" до ТОВ "МАГІСТРАЛЬ-Т" не було, так як і відкритих виконавчих проваджень. Накладення арешту на майно, що знаходиться за адресою:Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Прикордонна, буд. 3, як на майно, що належить ПрАТ "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" відбулося після переходу права власності на це майно до ТОВ "МАГІСТРАЛЬ-Т". Тому третя особа ТОВ "МАГІСТРАЛЬ-Т" вважає, що саме неправомірні дії Відділу ДВС Чорнобаївського РУЮ спричинили неправомірне накладення арешту на майно, знаходиться за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Прикордонна, буд. 3.

11. 10.02.2022 суд відклав підготовче засідання на 22.02.2022 року о 09 год. 00 хв.

12. 22.02.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 28.02.2022 до 11 год. 00 хв.

13. 28.02.2022 суд закрив підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначив на 24.03.2022 року о 09 год. 00 хв.

14. 24.03.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 12.04.2022 на 12 год. 00 хв.

15. 11.04.2022 відповідач ПрАТ "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПрАТ "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" ТОВ "МАГІСТРАЛЬ-Т" подали до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

16. У поданому до суду клопотанні Відповідач ПрАТ "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" позов визнав та вказав, що проти задоволення позову не заперечує.

17. У судове засідання 12.04.2022 представники відповідача ПрАТ "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" та третіх осіб не з`явилися.

18. Оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача ПрАТ "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" та третіх осіб: ТОВ "МАГІСТРАЛЬ-Т", Чорнобаївський відділ державної виконавчої служби у Золотоніському району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України(м. Київ).

19. У судовому засіданні 12.04.2022 представник позивача адвокат Назаренко С.М. позов підтримав та просив суд позов задовольнити повністю, покласти судові витрати на позивача.

20. Представник відповідача АТ "Укртелеком" адвокат Чичиркоза О.М. у судовому засіданні 12.04.2022 позову не визнав та просив суд закрити провадження у справі з підстав, викладених у відзиві на позов.

21. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.04.2022 суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/1807/22.

23. Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача АТ "Укртелеком", дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

24. 05.10.2006 Відкрите акціонерне товариство "Іркліївське ремонтно-транспортне підприємство" (продавець, правонаступником якого є відповідач Приватне акціонерне товариство "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ") та Закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (покупець, правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"), уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення. (а.с. 12-14).

25. Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу від 05.10.2006 продавець передає, а покупець приймає у власність частину нежитлового приміщення площею 84,9 кв.м (далі по тексту Об`єкт), розташованого за адресою: с. Іркліїв, Чорнобаївський район, Черкаська обл., вул. Прикордонна, 3. Об`єкт позначений на плані в літ. А "контора": №3-15,9 кв.м.; №4 -13,5 кв.м.; №10 -20,8 кв.м; №11-24,3 кв.м; №12 5,8 кв.м; №13-1,4 кв.м; №14-1,2 кв.м; №15-2,0 кв.м; загальною вартістю 30678 грн, згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Чорнобаївського виробничого підрозділу Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації від 02.10.2006 №12014073.

26. 01.09.2021 під час проведення інвентаризації об`єктів нерухомості, отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно позивач з`ясував, що на нерухоме майно площею 84,9 кв. м., яке належить АТ КБ "ПриватБанк" і знаходиться за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Прикордонна, буд. 3, державним виконавцем Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області накладено арешт.

27. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.02.2010 у справі № 14/194 за позовом АТ "Укртелеком" до ВАТ "Іркліївське ремонтно-транспортне підприємство" стягнуто з відповідача на користь позивача 1798,99 грн. (а.с. 36-37).

28. 19.10.2010 державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Чорнобаївського районного управління юстиції Данилевський М.О. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області № 14/194 від 15.03.2010 про стягнення з Іркліївського РТП на користь ВАТ Укртелеком боргу у розмірі 1798,99 грн виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 18514770, якою припинив чинність арешту майна боржника та скасував інші заходи примусового виконання рішення. (а.с. 19)

29. У жовтні 2021 році позивач звернувся із заявою до Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій просив вилучити записи про обтяження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Прикордонна, буд. 3 (а. с. 18-19).

30. 03.11.2021 Чорнобаївський відділ державної виконавчої служби у Золотоніському району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав відповідь на заяву позивача та повідомив, що не може вилучити записи про обтяження від 09.12.2016 №17918963 та від 09.12.2009 № 9330535, оскільки виконавчі провадження закінчено, справи здано до архіву, строк зберігання їх закінчився, виконавчі провадження знищено. Тому для вирішення питання радив звернутися до суду (а. с. 20).

31. У зв`язку з тим, що накладений державним виконавцем арешт порушує право позивача на вільне володіння та розпорядження майном, позивач звернувся до суду з позовом та просив зняти арешти з нерухомого майна накладені постановами державного виконавця Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області № 18514770 від 09.12.2009 та АА 601772 від 09.12.2009, та скасувати зареєстровані записи про обтяження від 09.12.2016 № 17918963 та від 09.12.2009 № 9330535.

32. Спір у цій справі виник у зв`язку з накладенням державним виконавцем арешту на майно, що належить позивачу. Предметом позову є немайнові вимоги про зняття арешту з нерухомого майна.

33. Позивач звернувся з позовом до боржника у виконавчому провадженні - Приватного акціонерного товариства "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" та стягувача у виконавчому провадженні - Акціонерного товариства "Укртелеком".

34. Ухвалою суду до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Чорнобаївський відділ державної виконавчої служби у Золотоніському району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - орган державної виконавчої служби, держаний виконавець якого наклав арешт, на майно позивача, та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ-Т" - співвласника майна, на яке накладено арешт.

35. Відповідно до пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

36. Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 Постанови від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 зауважує, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Такі справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 4 Господарського процесуального кодексу України. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

37. У пункті 46 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності (стаття 20 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Аналогічний правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладений у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі N 916/3108/17.

38. Отже, суб`єктний склад учасників справи та юрисдикційність (підвідомчість) спору господарському суду відповідає висновку про застосування норм права, викладеному у постанові Верховного Суду.

39. Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

40. Суд установив, що позивач є власником нерухомого майна площею 84,9 кв. м., яке належить позивачу АТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору купівлі-продажу від 05.10.2006, зареєстрованого в реєстрі за № 5785, і знаходиться за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Прикордонна, буд. 3. (а.с. 12). Право власності позивача не нерухоме майно зареєстровано у Реєстрі права власності на нерухоме майно, що підтверджується інформаційними довідками № 291749107 від 21.12.2021 та № 294139494 від 11.01.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 15-17, 55-57).

41. На майно, що належить позивачу, державним виконавцем Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області накладено арешт. Позивач не є стороною виконавчого провадження у якому державним виконавцем накладено арешт.

42. Підставою обтяження майна позивача є постанова державного виконавця Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській областіАА601772від 09.12.2009 та постанова про закінчення виконавчого провадження від 09.12.2016 № 18514770.

43. Постанови державного виконавця від 09.12.2016 № 18514770 та від 09.12.2009 АА601772 виконані; арешти на майно позивача накладені, на момент звернення до суду з цим позовом 23.12.2021 діяли, що підтверджується відомостями, викладеними у інформаційній довідці № 291749107 від 21.12.2021 (а. с. 15-17) та № 294139494 від 11.01.2022 (а.с. 55-57) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

44. Дослідивши інформаційні довідки № 291749107 від 21.12.2021 (а.с. 15-17) та № 294139494 від 11.01.2022 (а.с. 55-57) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна суд установив зареєстровані обтяження нерухомого майна площею 84,9 кв. м., яке належить АТ КБ "ПриватБанк" і знаходиться за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Прикордонна, буд. 3:

1) Вид обтяження: арешт нерухомого майна. Номер запису про обтяження: 17918963 (Дата, час державної реєстрації: 09.12.2016 10:20:08. Державний реєстратор: Гвоздь Валерій Анатолійович. Чорнобаївський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. Черкаська обл. Підстава для державної реєстрації: постанова, про закінчення виконавчого провадження, серія та номер: 18514770, видавник: Чорнобаївський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. Особа, майно/права якої обтяжуються: ВАТ Іркліївське РТП, код ЄДРПОУ: 00908805.

2) Вид обтяження: арешт нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження: 9330535. Зареєстровано: 09.12.2009 15:17:41 за № 9330535 реєстратором: Черкаська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 18000. Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Університетська, 33/1, к. 307. (0472) 54-41-15, 54-40-70, 54-41-32. Підстава обтяження: Постанова. АА 601772, 09.12.2009. ВДВС Чорнобаївського РУЮ. Об`єкт обтяження: інше, комплекс будівель, адреса: Черкаська обл., Чорнобаївський р., с. Іркліїв. вулиця Прикордонна, будинок 3. Власник: ВАТ Іркліївське РТП, Код: 00908805, 19900, Черкаська обл.. Чорнобаївський р. с. Іркліїв, вул. Прикордонна 3. Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Чорнобаївського районного управління юстиції, Код: 34644225. 19900. Черкаська обл.. Чорнобаївський р., смт. Чорнобай, вул. Леніна, 218.

45. Зняття арешту з нерухомого майна, зареєстрованого 09.12.2009 за № 9330535, та зняття арешту з нерухомого майна, зареєстрованого 09.12.2016 за 17918963, становить зміст позовних вимог позивача.

46. Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожного на захист своїх прав і свобод у судовому порядку.

47. Реалізуючи конституційне право, передбачене статтею 55 Конституції України, на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

48. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

49. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

50. Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

51. Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

52. Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу Україна кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

53. Згідно з положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є його порушення, невизнання або оспорювання. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

54. Отже, передумовою звернення до суду є порушення або оспорювання прав або інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом.

55. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

56. Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

57. Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

58. Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

59. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

60. Відповідно до частини першої статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

61. Отже, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

62. Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

63. Накладений державним виконавцем арешт та реєстрація обтяження нерухомого майна порушує право позивача на вільне володіння та розпорядження майном, що становить зміст порушеного права, про захист якого до суду звернуся позивач.

64. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

65. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно і, зокрема, арешт.

66. Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

67. Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

68. Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії. які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

69. Згідно з статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

70. Отже, суд дійшов висновку, що обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, створюють перешкоди позивачу у здійсненні права власності на майно, змістом якого є право володіти, користуватися та розпорядження майном, і ефективний захист такого права є завданням господарського судочинства.

71. Згідно зі статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

72. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (п. 58 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.) Подібні висновки про застосування норм права сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19).

73. Верховний Суду неодноразово наголошував, зокрема у постанові від 02.10.2019 у справі № 922/1899/16, що рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав.

74. У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного королівства суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015). Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

75. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

76. Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18.

77. Зі змісту позовної заяви суд установив, що позивач прагне скасувати арешт майна, накладений державним виконавцем у виконовчому провадженні, в якому позивач не є учасником. Арешт накладено в інтересах відповідача 1 з метою виконання рішення суду. Майно, на яке накладено арешт належить позивачу, а не відповідачу 2. Метою звернення з позовом є прагнення позивача захистити право на вільне володіння та розпорядження нерухомим майном шляхом зняття з нього арешту. Обґрунтовуючи необхідність судового захисту позивач вказує, що арешт накладений державним виконавцем позбавляє його можливості вільно володіти та розпоряджатися належним йому майном.

78. Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України "Про виконавче провадження".

79. Згідно з статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

80. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

81. Пунктом 6 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

82. Відповідно до статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнений основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстр) боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

83. Порядок зняття арешту з майна, накладеного у виконавчому провадженні, визначений статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до частини 1 якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. (ч. 2 ст. 59 Закону)

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

84. Отже, законом, зокрема Законом України Про виконавче провадження, встановлений спосіб захисту права особи яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові у формі визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.

85. Визначений законом спосіб захисту у формі визнання права власності на майно та зняття з нього арешту покликаний забезпечити правову визначеність щодо належності арештованого майна у правовідносинах, що виникли між учасниками виконавчого провадження та особою, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, державним чи приватним виконавцем, та забезпечити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з дотриманням прав та інтересів осіб, які не його учасниками (власник арештованого майна).

86. Суд установив, що державний виконавець наклав арешт на майно в інтересах стягувача у виконавчому провадженні - АТ "Укртелеком" (відповідач 1 у справі) та вважав, що майно належить ВАТ "Іркліївське РТП" - боржнику у виконавчому провадженні (відповідач 2 у справі). Позивач учасником виконавчого провадження не був.

87. Суд установив, що 19.10.2010 державний виконавець відділу державної виконавчої служби Чорнобаївського районного управління юстиції Данилевський М.О. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області № 14/194 від 15.03.2010 про стягнення з Іркліївського РТП на користь ВАТ Укртелеком боргу у розмірі 1798,99 грн виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 18514770, у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду (п. 8 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження, якою припинив чинність арешту майна боржника та скасував інші заходи примусового виконання рішення. (а.с. 19)

88. Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 19.10.2010 в частині припинення чинності арешту виконана не була, відомості про припинення обтяження до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесені не були, запис про обтяження майна з реєстру не виключений.

89. Суд установив, що не зважаючи на винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 18514770 від 19.10.2010 у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду (п. 8 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження, якою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. (а.с. 19), у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна міститься запис про арешт нерухомого майна, внесений на підставі постави державного виконавця Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про закінчення виконавчого провадження від 09.12.2016 у цьому ж виконавчому провадженні ВП № 18514770.

90. Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20.

91. На переконання суду, продовження чинності арешту на нерухоме майно, накладеного у виконавчому провадженні, яке закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду, за відсутності майнових претензій з боку стягувача є невиправдним втручанням у мирне володінням майном та порушує право власності позивача, змістом якого є вільне розпорядження належним йому майном.

92. Враховуючи норми статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

93. На переконання суду позивач довів існування та порушення його суб`єктивного речового права власності, змістом якого є можливість вільного володіння та розпорядження майном. Для захисту порушеного права позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту, встановлений законом. Зняття судом арешту з майна призведе до ефективного захисту порушеного права позивача. Тому позовні вимоги позивача про зняття арештів та скасування записів про обтяження нерухомого майна підлягають задоволенню у повному обсязі.

94. Відповідно до частини 1 та 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

95. При ухваленні рішення суд враховує визнання позову відповідачем ПрАТ "Торгівельно-промисловий консорціум "ЮНІКОМ" у поданій суду заяві (клопотанні) від 11.04.2022, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

96. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

97. Представник позивача у судовому засіданні просив суд при винесені рішення у цій справі покласти витрати зі сплати судового збору на позивача.

98. Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

99. Отже, враховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства судовий збір покладається на позивача і за рахунок відповідачів йому не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зняти арешт з нерухомого майна площею 84,9 кв. м., розташованого за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Прикордонна, буд. 3, яке належить АТ КБ "ПриватБанк", накладений постановою Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про закінчення виконавчого провадження від 19.10.2010 у ВП № 18514770, та скасувати зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження від 09.12.2016 № 17918963.

3. Зняти арешт з нерухомого майна, площею 84,9 кв. м. розташованого за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Прикордонна, буд. 3, яке належить АТ КБ "ПриватБанк", накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Чорнобаївського районного управління юстиції, ідентифікаційний код 34644225, від 09.12.2009, АА 601772, та скасувати зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження від 09.12.2009 № 9330535.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2022.

Суддя А.І. Гладун