Рішення

від 18.05.2022 по справі 539/106/22

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/106/22

Провадження № 2/539/497/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Алтухової О.С.,

за участю секретаря Ануфрієвої Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Духівської гімназії ім. П.М. Рака Новооржицької селищної ради про визнання протиправним наказу про відсторонення від роботи, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Духівської гімназії ім. П.М. Рака Новооржицької селищної ради про визнання протиправним наказу про відсторонення від роботи, вказавши в позові, що вона працюю в Духівській гімназії ім. П.М. Рака Новооржицької селищної ради на посаді вчителя української мови та літератури.

08 листопада 2021 року її було ознайомлено з наказом від 08.11.2021 р. № 47-к директора Духівської гімназії ім. П.М. Рака Новооржицької селищної ради «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ». Причина відсторонення її від роботи сформульована в наказі наступним чином:

«Керуючись статтею 46 КЗпП, частиною 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 р. № 1645-III, наказом МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництва та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153, пунктом 41-6 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, листом департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації від 27.10.2021 № 02.02.-24/1419,НАКАЗУЮ:

ОСОБА_1 , учителя української мови та літератури Духівської гімназії відсторонити від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти СОVID-19 без збереження заробітної плати.

Підстава: Повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти СОVID-19 ПІБ від 03.11.2021 р. № 1».

Вважає даний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Наведене в преамбулі наказу мотивування не є підставою для відсторонення її від роботи, оскільки не обґрунтовується належним чином нормами Закону, а відтак не відповідає принципу верховенства права.

Відсторонення від роботи працівника є обмеженням гарантованого ст. 43 Конституції України права кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Але ні на момент видання наказу про відсторонення її від роботи, ні на момент подання позовної заяви до суду указу Президента України, затвердженого Верховною Радою України, про запровадження воєнного чи надзвичайного стану в Україні або на окремих її місцевостях не було.

Отже, наказ про відсторонення її від роботи є незаконним.

Наказу про відсторонення будь-якого працівника від роботи має передувати відповідне подання посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, якого не існує.

Відповідач, видаючи наказ про відсторонення її від роботи, всупереч міжнародно- правовим зобов`язанням України за ст. 4 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, а також всупереч вимогам, встановленим у ч. 1 ст. 64, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 19 Конституції України - керувався виключно: ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ.

Однак, закріплені в цих Законах правові норми не дають роботодавцю законної підстави для відсторонення її від роботи по причині відсутності щеплення від СОVID-19, тим більше - без збереження заробітної плати.

На підставі підзаконних нормативно-правових актів не може бути обмежене її конституційне право на працю.

Її відмова від щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у вигляді письмового звернення була надана керівництву закладу, де вона працюю і обґрунтовувалась тим, що: медичне втручання (застосування методів профілактики, пов`язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров`ю пацієнта: медичне втручання, пов`язане з ризиком для здоров`я пацієнта, допускається як виняток в умовах гострої потреби, коли можлива шкода від застосування методів профілактики є меншою, ніж та, що очікується в разі відмови від втручання, а усунення небезпеки для здоров`я пацієнта іншими методами неможливе; ризиковані методи профілактики застосовуються за згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта.

Станом на сьогодні вакцинація від хвороби COVID-19 залишається ризикованим методом профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Нормативно-правове закріплення: зняття відповідальності з виробників вакцин проти COVID-19 за будь-які наслідки після вакцинації та можливого настання інвалідності або смерті, пов`язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, підтверджує її побоювання щодо негативного впливу вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19 на її організм.

Вважає, що її відмова від щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19 є обґрунтованою.

Просила суд визнати протиправним та скасувати наказ від 08.11.2021 р. № 47-к директора Духівської гімназії ім. П.М. Рака Новооржицької селищної ради «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » та зобов`язати відповідача допустити її до роботи, з виплатою їй невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи.

Ухвалою від 27.01.2022 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, наполягала на його задоволенні, обґрунтовувала позовні вимоги обставинами, викладеними в позовній заяві.

Представник відповідача Духівської гімназії ім. П.М. Рака Новооржицької селищної ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив в їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 89, 263 ЦПК України, докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді вчителя української мови та літератури в Духівській гімназії ім. П.М. Рака Новооржицької селищної ради. (а.с. 9-10).

08 листопада 2021 року директором Духівської гімназії імені П.М. Рака Новооржицької селищної ради Хороняк Л. було винесено наказ № 47-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Даним наказом ОСОБА_1 , учителя української мови та літератури Духівської гімназії, відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти СОVID-19 без збереження заробітної плати, підставою зазначено повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти СОVID-19 ПІБ від 03.11.2021 р. № 1». (а.с. 6)

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені статтею 46 КЗпП України.

Так, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, відсторонення від роботи - це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю на підставі виявленого власником чи уповноваженим ним органом факту, через який він має право усунути або зобов`язаний усунути працівника від роботи.

Таким чином, відсторонення особи від роботи можливе за наявності передбачених законодавством обставин.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 185/676/18 (провадження № 61-8219св19).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та статтею 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» в Україні обов`язковими є профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця та кору.

При цьому, передбачається, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється Міністерством охорони здоров`я України (ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Наказом МОЗ від 04.10.2021 року №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» на період дії карантину обов`язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники, зокрема: центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їхніх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності з 08 листопада 2021 року, керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій визначено забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком N 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена Переліком N 2153та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; а також

3) взяти до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1 Закону України "Про оплату праці" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу"; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома осіб, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи держвлади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків: втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки, економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі, для захисту прав і свобод інших осіб.

В рішенні від 15 березня 2012 року у справі "Соломахін проти України" (заява N 24429/03) ЄСПЛ сформулював правовий висновок, що обов`язкове щеплення як примусовий медичний захід є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції право на повагу до приватного життя особи, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи. Порушення фізичної недоторканності заявника можна вважати виправданим для дотримання цілей охорони здоров`я населення та необхідності контролювати поширення інфекційного захворювання.

У рішенні від 08 квітня 2021 року у справі "Вавржичка та інші проти Чеської Республіки"[GC]заява N 47621/13, і 5 інших) ЄСПЛ зазначив, що обов`язковість щеплень є втручанням у Право на повагу до приватного життя, яке гарантоване статтею 8 Конвенції. Разом із цим, щоб визначити, чи призвело таке втручання до порушення статті 8 Конвенції, суд повинен обґрунтувати доцільність і виправданість таких дій відповідно до абзацу другого цієї статті, тобто встановити:

1) чи є втручання виправданим "відповідно до закону";

2) чи має воно на меті законні цілі;

3) чи були вони "виправданими в демократичному суспільстві".

Європейський суд з прав людини підкреслює, що, на загальну думку, вакцинація є одним із найбільш успішніших та ефективних з точки зору витрат заходів у сфері охорони здоров`я, мета якої є захист здоров`я окремої особи та суспільства в цілому від інфекційного захворювання, і що кожна держава має намагатися досягати максимально можливого рівня вакцинації серед свого населення. Конвенція та інші міжнародні документи покладають позитивне зобов`язання на Договірні Держави зі вжиття належних заходів із захисту життя і здоров`я осіб, які перебувають під їхньою юрисдикцією.

Таким чином, обов`язкова вакцинація певної категорії громадян від COVID-19 (захворювання, яке згідно наказу МОЗ України від 19.07.95 № 133 належить до особливо небезпечної інфекційної хвороби) задля попередження його поширення серед населення є виправданим та таким, що не порушує статтю 8 Конвенції.

Відсторонюючи працівника, керівник повинен діяти в спосіб та в межах повноважень, передбачених законом. Тому в наказі про відсторонення мають бути зазначені підстави та строк такого відсторонення. Керівник має ознайомити з таким наказом працівника. Якщо працівник відмовляється ознайомитись з наказом та поставити свій підпис, про це складається акт. На період відсторонення за працівником зберігається робоче місце.

Судом було встановлено, що позивач була попереджена про необхідність проведення до 08.11.2021 року обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 або надання довідки про абсолютні протипоказання до профілактичних щеплень, проте відмовилась від підпису під повідомленням, про що складено відповідний акт № 1 від 03.11.2021 року (а.с.36,37). В наказі про відсторонення від роботи зазначені підстави та строк відсторонення ОСОБА_1 . Крім того, 08.11.2021 року ОСОБА_1 звернулася до директора Духівської гімназії із заявою, в якій вказала, що 08.11.2021 року вона вийшла на своє місце роботи, але її не було включено в розклад уроків, і просила повідомити розклад уроків на наступні дні. 08.11.2021 року ОСОБА_1 було надано відповідь на вказану заяву, в якій повідомлено, що 08.11.2021 року її було відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19. Вказана відповідь та копія наказу про відсторонення були направлені позивачу засобами поштового зв`язку 09.11.2021 року (а.с. 41-44).

Відмова працівника від вакцинації не повинна ставити під загрозу здоров`я колег, які працюють з позивачем, а також учнів, які навчаються у Духівській гімназії ім. П.М. Рака Новооржицької селищної ради.

Отже, право позивача на працю у навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки позивач відмовилася від обов`язкового щеплення.

Таким чином, суд вважає, що керівник навчального закладу, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимог статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення позивача від роботи.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Позивач при подачі позову до суду звільнена від сплати судового збору. За таких підстав судовий збір слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Духівської гімназії ім. П.М. Рака Новооржицької селищної ради про визнання протиправним наказу про відсторонення від роботи - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

-позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, місце проживання: АДРЕСА_1 .

- відповідач Духівська гімназія ім. П.М. Рака Новооржицької селищної ради, місце знаходження: Полтавська область, Лубенський район, с. Духове, вул. Центральна, 38А, ЄДРПОУ 23547209.

Повне судове рішення складено та підписано 24.05.2022 року.

Суддя Лубенського міськрайонного суду О.С. Алтухова