Рішення

від 16.05.2022 по справі 568/791/16-ц

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/791/16-ц

Провадження №2/568/18/22

17 травня 2022 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судових засідань Гуменюк Г.В.

за участі представників позивача адвоката Семенюка Ю.В., адвоката Писаренко Н.О.

представника відповідача ОСОБА_1

представника третьої особи Кропаньова С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дубенської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , селянсько-фермерське господарство «Крупецьагроптиця», треті особи Радивилівська міська рада, Рівненська регіональна філія Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області, про усунення перешкод власнику в здійсненні права користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про усунення перешкод в здійсненні права користування земельною ділянкою, а саме просить визнати недійсним та скасувати розпорядження Радивилівської районної державної адміністрації «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачу державних актів на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Підзамчівської сільської ради» від 15 листопада 2007 року № 432 в частині затвердження технічної документації із землеустрою виготовленої Радивилівським РВ Рівненської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» щодо виділення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 земельних ділянок в натурі (на місцевості). Також просить визнати недійсними та скасувати державні акти, видані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Зобов`язати селянське фермерське господарство «Крупецьагроптиця» звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, що належить їй на праві призваної власності.

В обгрунтування позову посилається на те, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 562588690010 0220001 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №238041 від 07.06.2007 року, виданого на підставі розпорядження Радивилівської районної державної адміністрації №103 від 19.03.2007 року. 15 листопада 2007 року Радивилівської РДА виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку площею 2,73 га для ведення особистого селянського господарства на території Підзамчівської сільської ради. Однак при винесені вказаної земельної ділянки на місцевість не було враховано розпорядження №103 від 19.03.2007 року. Вказаним розпорядженням затверджено технічну документацію із землеустрою щодо виділення 867 громадянам, в тому числі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 земельних ділянок в натурі. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 видано державні акти про право власності на землю. Земельні ділянки внесені до Публічної кадастрової карти відповідно до кадастрових номерів 5625886900100210039 земельна ділянка ОСОБА_3 , 5625886900100210040 земельна ділянка ОСОБА_4 , НОМЕР_1 земельна ділянка ОСОБА_5 , НОМЕР_2 земельна ділянка ОСОБА_6 . Вказані земельні ділянки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 частково накладаються на земельну ділянку позивача.

Не знаючи про вищевказані обставини, позивач передала належну їй земельну ділянку в оренду селянському фермерському господарству «Сяйво» та на протязі 2008-2011 років отримувала орендну плату. Відповідачі у 2012 році також уклали договори оренди з СФГ «Крупецьагроптиця», внаслідок чого відповідачі отримують орендну плату за використання частин земельної ділянки ОСОБА_2 , яка накладається на їх земельні ділянки. Окрім того, СФГ «Крупецьагроптиця» без укладення договору оренди, самовільно розоравши належну ОСОБА_2 частину земельної ділянки, використовує її для своїх господарських потреб. За таких обставин, позивач, як власних земельної ділянки, фактично та безпідставно позбавлена права користуватися своєю земельною ділянкою. На неодноразові звернення позивача до Радивилівської РДА, відповідачів, СФГ «Крупецьагроптиця», правоохоронних органів виявились безрезультатними, що змусило її звернутись до суду із вказаним позовом.

14 вересня 2017 року ухвалою судді Радивилівського районного суду Мельник Д.В. відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2017 року до участі у справі залучено до участі у справі Радивилівську міську раду та Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області як третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями року справу передано для розгляду судді Радивилівського районного суду Панчук М.В.

Ухвалою від 14 січня 2019 року справа прийнята до провадження, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями року справу передано для розгляду судді Радивилівського районного суду Троцюк В.О.

Ухвалою від 19 січня 2021 року справа прийнята до свого провадження, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04 серпня 2021 року до участі у справі залучено Дубенську районну державну адміністрацію, як правонаступника Радивилівської районної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та її представник адвокат Вишковська В.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та зазначили, що відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 незаконно було видано державні акти на земельні ділянки, оскільки при винесені вказаних земельних ділянок на місцевості, встановлено, що вони накладають на земельну ділянку, належну ОСОБА_2 . Окрім того, на той час, коли земельні ділянки виділялись відповідачам, ОСОБА_2 вже отримала державний акт про право власності на земельну ділянку. За таких обставин, розпорядження Радивилівської РДА №432 від 15 листопада 2007 року відповідно до якого було виділено земельні ділянки відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підлягає скасуванню. Також підлягають скасуванню державні акти про право власності на землю відповідачів, як такі що видані на підставі вказаного розпорядження.

Представник Дубенської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, подавши заяву в якій просить розгляд справи проводити за відсутності їх представника. Окрім того, вказує, що відповідно до змін в чинному законодавстві, зокрема Земельного кодексу України, районної державні адміністрації не мають повноважень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення та приймати будь-які рішення щодо вказаних земель.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судові засідання не з`являлись, будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_6 , як було встановлено судом, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть. (т.1 а.с.218)

Земельна ділянка площею 4,7892 га кадастровий номер 5625889600:10:021:0064 в державному реєстрі речових прав Радивилівської районною державної нотаріальною конторою зареєстрована за ОСОБА_7 . (т.1 а.с.243, 244)

В зв`язку з отриманням вказаної інформації, представником позивача адвокатом Вишковською В.І. заявлено клопотання про залишення позовних вимог до ОСОБА_6 без розгляду.

Представники позивача адвокат Семенюк Ю.В. та адвокат Писаренко Н.О. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснили, що оскільки на момент виділення земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 вже була власником земельної ділянки, площею 2,73 га відповідно до отриманого державного акту про право власності на земельну ділянку. Відтак, видані відповідачам державні акти про право власності на землю на земельні ділянки, що накладаються на земельну ділянку ОСОБА_2 підлягають скасуванню. Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку підлягає захисту, оскільки вказані обставини позбавляють її права вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним їй майном.

Представник СФГ «Крупецьагроптиця» в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав та пояснив, що сільськогосподарське підприємство уклало договори оренди земельних ділянок із їх власниками. В 2012 році, провівши облік орендованих земельних ділянок, було встановлено, що орендна плата сплачується за земельні ділянки в більшому розмірі, ніж орендовані площі відповідно до укладених договорів. При винесені меж орендованих земельних ділянок на місцевості, було встановлено накладення земельної ділянки, площею 2,7299 га, що належить ОСОБА_2 на земельні ділянки ОСОБА_3 площею, 2,4791 га, ОСОБА_4 площею 2,508 га, ОСОБА_5 площею 2,1866 га, та ОСОБА_6 площею 4,7892 га. За умови, перенесення земельної ділянки, належної ОСОБА_2 за місцем її розташування відповідно до кадастрової карти чи в інше, запропоноване місце, СФГ «Крупецьагроптиця» готове укласти з нею договір оренди земельної ділянки.

Представник третьої особи Радивилівської міської ради Рівненської області позов не визнав і суду пояснив, що земельна ділянка ОСОБА_2 була виділена на підставі рішення суду та відповідно до рішення Підзамчівської сільської ради №206 від 23.12.2005 року земельна ділянка виділялась ОСОБА_2 із земель запасу Підзамівської сільської ради. Відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 земельні ділянки виділялись при розпаюванні земель АВОП «Промінь». На його думку, підстави для скасування розпорядження Радивилівської РДА №432 від 15.11.2007 року державних актів про право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відсутні. Помилка виникла при винесені земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 на місцевість, при цьому ні кадастровий номер вказаної земельної ділянки, ні її розміщення на кадастровій карті не змінюються.

Представник ДП «Центр державного земельного кадастру» в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за відсутності їх представника. Також подав пояснення по суті позовних вимог, відповідно просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити з огляду на такі обставини. Відповідно рішення Радивилівського районного суду від 26.06.2003 року ОСОБА_2 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) за рахунок земель запасу Підзамчівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області. Тому ОСОБА_2 не може претендувати на землі (паї) АВОП «Промінь» і її земельна ділянка не може розташовуватись в межах поля (масиву) №5, яке належало АВОП «Промінь». Крім того, схемою поділу земель АВОП «Промінь» на земельні ділянки (паї) визначено межі масиву №5, який поділено на 55 земельних ділянок. Земельні ділянка АДРЕСА_1 виділена ОСОБА_2 у вказаному масиві відсутня. Також є хибним твердженням позивача ОСОБА_2 про те, що отримання нею державного акту про право власності на земельну ділянку раніше, ніж отримання державних актів про право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , є підставою для визнання недійсними та скасування їх державних актів. Під час винесення земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 в натуру (на місцевість) було допущено помилку і розпайовані землі АВОП «Промінь» було прийнято за землі запису, внаслідок чого відбулось накладення земельних ділянок. Після виявлення помилки, було здійснено заходи для їх виправлення, було здійснено виїзд на місцевість з метою повторного обміру та встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 , а також приведення у відповідність геодезичних координат щодо розміщення земельних ділянок в електронній базі Центру ДЗК. Проте, після винесення двох точок на місцевість, ОСОБА_2 відмовилась від подальшого проведення робіт. Також, доказом того, що земельна ділянка ОСОБА_2 була помилково винесена в натуру та неправильно визначено її координати в вказівка в схемі геодезичного знімання на те, що земельна ділянка ОСОБА_2 межує з польовою дорогою загального користування.

Представник ГУ Держгеокадастру в Рівненській області в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань до суду не надходило.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Ст.12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Рішенням Радивилівського районного суду від 26 червня 2003 року визнано за ОСОБА_2 право власності на земельний пай в АВОП «Промінь» с.Підзамче Радивилівського району Рівненської області та зобов`язано Радивилівську районну державну адміністрацію видати їй сертифікат на земельну частку (пай). (т.1 а.с.102)

ОСОБА_8 , жительки с.Підзамче Радивилівського району Рівненської області належить право на земельну частку (пай), із земель агровиробничого об`єднання пайовиків «Промінь» розміром 2,73 в умовних кадастрових гектарів на підставі рішення Радвивилівського районного суду від 26.03.2003 року, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) РВ №0187304 (т.1 а.с.101).

Рішенням Підзамчівської сільської ради №77 від 12 листопада 2003 року «Про виділення земельної ділянки (пай)» надано ОСОБА_2 в рахунок земель запасу сільської ради в урочищі «Червона Гора», 2,73 умовних кадастрових одиниць. (т.1 а.с.5)

Рішенням Підзамчівської сільської ради №206 від 23.12.2005 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну частку (пай), яка розміщена в полі №5 ділянка №56 рілля, в полі №1 ділянка №900 пасовище, взамін сертифікату ВР №01873074 площею 2,73 у.к.га з подальшою видачею державного акту жителю с.Підлипки ОСОБА_2 із земель запасу сільської ради. (а.с.6)

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №238041 ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2,73 га (кадастровий номер 56258869 00 10022 0001) на території Підзамчівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. (т.1 а.с.9)

Відповідно до розпорядження голови Радивилівської районної державної адміністрації від 15.11.2007 року №432 «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачу державних актів на земельні ділянки громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Підзамчівської сільської ради» виділено громадянам земельні ділянки та видано державні акти на право власності на земельні ділянки на території Підзамчівської сільської ради: ОСОБА_3 - рілля масив 5 ділянка 16, площею 2,48 га., ОСОБА_4 - рілля масив 5 ділянка НОМЕР_3 , площею 2,25 га., ОСОБА_5 - рілля масив 5 ділянка НОМЕР_4 , площею 2,19 га., ОСОБА_6 - рілля масив 5 ділянка НОМЕР_5 , площею 4,79 га., що підтверджується архівною довідкою Радивилівської районної державної адміністрації (а.с.11 зворот)

Згідно виписки зі збірного плану проектів організації території земельних масивів бувшого АВОП «Промінь» Підзамчівської сільської ради Радивилівського району в масиві №5 (рілля) містяться земельні ділянки № НОМЕР_6 площею 2,48 га, № НОМЕР_3 площею 2,25 га, № НОМЕР_4 площею 2,19 га, № НОМЕР_5 площею 4,79 га. (т.1 а.с.89). Ділянка № НОМЕР_7 площею 2,73 га на вказаному викопіюванні відсутня.

Згідно викопіювання ділянка ОСОБА_2 (кадастровий номер 5625625886900:10:022:001 площею 2,7299 га) накладається на земельні ділянки ОСОБА_5 (кадастровий номер 5625886900:10:021:0041 площею 2,1866 га), ОСОБА_4 (кадастровий номер 5625886900:10:021:0040 площею 2,2508 га), ОСОБА_3 (кадастровий номер 5625886900:10:021:0039 площею 2,4791 га), ОСОБА_6 (кадастровий номер 5625886900:10:021:0064 площею 4,7892 га).

Відповідно до договору оренди земельної частки (паю) від 02.01.2009 року ОСОБА_2 належну їй земельну частку (пай) відповідно до сертифікату РВ №0187304 надала в оренду СФГ «Сяйво» для вирощування с/г культур. (а.с.96).

Позивач, обґрунтовуючи позов, вказала, що вона дізналась про те, що в межах, належної їй земельній ділянці, відповідачі отримали державні акти про право власності на земельні ділянки. Оскільки, на момент видачі відповідачам державних актів про право власності на земельні ділянки, частини земельної ділянки належали їй на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, а тому відповідачі не мали права на їх отримання. Відповідачі, користуючись частиною земельної ділянки, що перебуває у її власності, створюють їй перешкоди у її користуванні. Також частину земельною ділянки, без належних на те підстав, використовує СФГ «Крупецьагроптиця».

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997року №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з положеннями статей 386, 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення прав власника і об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений частиною другою статті 16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 просила визнати незаконним розпорядження Радивилівської РДА Рівненської області №432 від 15 листопада 2007 року та визнати недійсним державні акти на право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень частини першої статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень.

Відповідно до статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч.1ст.126 ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

При відведенні земельної ділянки та розробленні документації із землеустрою з метою посвідчення прав на земельну ділянку у порядку, встановленомустаттею 123 цього Кодексу, в обов`язковому порядку проводиться кадастрова зйомка, яка включає геодезичне встановлення та погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, виготовлення кадастрового плану земельної ділянки.

Відповідно до ч.1-2ст.55 Закону України «Про землеустрій»встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Актом від 22.08.2012 року складеного інженером землевпорядником Рівненської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» Решетило Т.В., інженером Рівненської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» Бурковського Я.Я., сільського голови Собчука М.П., землевпорядника ОСОБА_9 було засвідчено факт відмови ОСОБА_2 від виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) після винесення двох точок зі сторони земель загального користування (дороги) АВОП «Промінь».

Земельним законодавством України визначено порядок надання земельних ділянок громадянам України, порушення якого може слугувати підставою для визнання недійсним відповідного акта органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якщо таким актом порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Таким чином, позивач мала довести, що вона є землекористувачем або власником земельної ділянки і її право власності чи користування земельною ділянкою було порушене відповідачами.

Враховуючи заявлені вимоги, позивач зобов`язана була довести, що розпорядження Радивилівської РДА Рівненської області №432 від 15 листопада 2007 року «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачу державних актів на земельні ділянки громадянам для ведення селянського господарства на території Підзамчівської сільської ради» в частині затвердження технічної документації із землеустрою виготовленої Радивилівським РВ Рівненської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» щодо виділення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 земельних ділянок в натурі (на місцевості) порушує її права та інтереси та не відповідає актам цивільного законодавства.

Однак позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про порушення органом виконавчої влади будь-яких норм земельного законодавства України, яке було чинним на час прийняття оскаржуваного ним рішення про передачу земельної ділянки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Судом встановлено, що помилка допущена при перенесені земельної ділянки, належної ОСОБА_2 на місцевість. Окрім того, земельна частка (пай) ОСОБА_2 виділялась із земель запасу Підзамчівської сільської ради відповідно до рішення Радивилівського районного суду від 23.06.2003 року, а земельні ділянки відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - при паюванні земель АВОП «Промінь», яке проводилось у 1994 році.

З вище наведеного слідує, що межі земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 не відповідає фактичному розташуванню та геодезичним координатам. І відповідно до даних реєстрації на публічній кадастровій карті є накладення земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_2 на земельні ділянки, які належать ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Однак належних та допустимих доказів про те, що накладення меж земельних ділянок сталося внаслідок передачі у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 земельних ділянок на підставі незаконного розпорядження Радивилівської РДА Рівненської області №432 від 15 листопада 2007 року «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачу державних актів на земельні ділянки громадянам для ведення селянського господарства на території Підзамчівської сільської ради» матеріали справи не містять. Адже невідповідність меж земельних ділянок сторін фактичному розташуванню та геодезичним координатам на публічній кадастровій карті, не дає підстав для такого висновку. Одночасно суд зазначає, що допущення при виготовленні технічної документації похибки у прив`язці земельної ділянки до Державної системи координат не порушує права власності чи користування позивача належною йому земельною ділянкою.

У справі «Ґаші проти Хорватії», рішення ЄСПЛ від 13 грудня 2007 року, наявні висновки про те, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Тобто, навіть якщо орган виконавчої влади, чи посадова особа, яка виготовляла технічну документацію, чи реєструвала право власності, припустилася помилки, то така помилка не може бути виправлена за рахунок особи, інтереси якої зачіпаються.

Європейський Суд з прав людини вказує на те, що «особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносин прав власності, які виникли внаслідок дій органу влади (справа «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003).

Враховуючи вище наведене, відсутність доказів порушення прав позивача при виділенні земельних ділянок відповідачам, суд дійшов обґрунтованих висновків щодо відсутності правових підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення органу виконавчої влади, а також відповідних державних актів про право власності на землю, правомірність яких є похідною і залежить від вирішення питання про законність набуття відповідачами права власності на земельну ділянку.

Враховуючи сукупність встановлених судом обставин та досліджених доказів, які спростовують твердження позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 недоведені, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позивача, як особи з інвалідністю ІІ групи, звільнено від сплати судового збору відповідно до п.9 ч.5 Закону України «Про судовий збір», а суд прийшов до висновку про відмову в задоволені позову, судовий збір не підлягає стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 3, 5, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Дубенської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , селянсько-фермерське господарство «Крупецьагроптиця», треті особи Радивилівська міська рада, Рівненська регіональна філія Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області, про усунення перешкод власнику в здійсненні права користування земельною ділянкою відмовити.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дубенська районна державна адміністрація, ЄДРПОУ 04057830, адреса м.Дубно вул.Д.Галицького, 17 Рівненської області.

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , адреса АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , адреса с.Казмірі, Дубенського району Рівненської області.

Відповідач: Селянсько-фермерське господарство «Крупецьагроптиця», ЄДРПОУ 30563755, адреса с.Крупець, Дубенського району Рівненської області.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору: Радивилівська міська рада, ЄДРПОУ 04057847, місце знаходження м.Радивилів вул.Паркова, 5 Рівненської області.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору: Рівненська регіональна філія Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», ЄДРПОУ 26406633, місце знаходження м.Рівне вул.Київська, 10 Рівненської області.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області, код ЄДРПОУ 39768252, місце знаходження: м.Рівне вул.С.Петлюри, 37.

Повний текст рішення виготовлено 24.05.2022 року.

Суддя В.О. Троцюк