Ухвала

від 22.03.2023 по справі 568/791/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 березня 2023 року

м. Київ

справа № 568/791/16-ц

провадження № 61-1411ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 травня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дубенської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Селянсько-фермерського господарства «Крупецьагроптиця», треті особи: Радивилівська міська рада, Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області, про усунення перешкод власнику у здійсненні права користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Семенюк Ю. В., з пропуском строку на касаційне оскарження, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 травня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у вказаній справі.

Представник особи, яка подала касаційну скаргу, у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження зазначив, що повний текст оскарженого судового рішення заявнику вручено 09 листопада 2022 року, пропуск строку зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв`язку із запровадженням військового стану та погіршенням стану здоров`я позивача.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2023 року підстави наведені у касаційній скарзі визнано неповажними, касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги. Запропоновано особі, яка подала касаційну скаргу подати заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

07 березня 2023 року засобами поштового зв`язкупредставник ОСОБА_1 - адвокат Семенюк Ю. В.подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Семенюк Ю. В., у заяві про усунення недоліків касаційної скарги, зазначає, що позивач отримала повний текст оскарженого судового рішення 09 листопада 2022 року. Підставами для поновлення строку на касаційне оскарження зазначає обставини непереборної сили, посилаючись на воєнний стан, масовані ракетні обстріли, відключення світла та через погіршення стану здоров`я позивач була змушена звернутися за медичною допомогою, з 22 листопада 2022 року знаходилася на амбулаторному лікуванні, з 16 січня 2023 року по 25 січня 2023 року - на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні. До заяви додано виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03 березня 2023 року, епікриз ОСОБА_1 № 280.

Вказані причини не можна вважати поважними з наступних підстав.

Повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складено 25 жовтня 2022 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 відправлена через відділення поштового відділення 24 січня 2023 року, що підтверджується трекінгом поштових відправлень АТ «Укрпошта» на поштовому конверті. Тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем подачі касаційної скарги був 24 листопада 2022 року.

ОСОБА_1 повний текст оскарженого судового рішення отримала 09 листопада 2022 року про, що зазначив сам представник заявника. Аргумент про те, що заявник перебувала на амбулаторному з 22 листопада 2022 року та з 16 січня 2023 року по 25 січня 2023 року - стаціонарному лікуванні не підтверджує неможливість подання касаційної скарги у встановлений законом строк. У наданій ОСОБА_1 на підтвердження поважності причин пропущення строку апеляційного оскарження виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03 березня 2023 року в місці, де має бути зазначено дати перебування хворого на лікуванні, відсутні необхідні відомості про період перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні. Крім того, ОСОБА_1 користується правовою допомогою і адвокатом Семенюком Ю. В. в період перебування її на стаціонарному лікуванні 24 січня 2023 року засобами поштового зв`язку подано цю касаційну скаргу. Отже, перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні не завадило їй подати касаційну скаргу через свого представника.

Пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.

Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Зазначені представником позивачки підстави для поновлення строку касаційне оскарження судових рішень не можуть бути визнані поважними, оскільки надані докази не підтверджують поважності причин пропуску строку на подання касаційної скарги ОСОБА_1 , не доведено наявність обставини, які об`єктивно унеможливлювали подання касаційної скарги у визначений законом строк.

Положення аналогічного змісту містить також частина третя статті 393 ЦПК України.

Оскільки зазначені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження рішенняРадивилівського районного суду Рівненської області від 17 травня 2022 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року є неповажними, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 393, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 травня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дубенської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Селянсько-фермерського господарства «Крупецьагроптиця», треті особи: Радивилівська міська рада, Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області, про усунення перешкод власнику у здійсненні права користування земельною ділянкою.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар