Постанова

від 23.05.2022 по справі 529/947/13-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 529/947/13-ц Номер провадження 22-ц/814/377/22Головуючий у 1-й інстанції Петренко Л.Є. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.,

при секретарі Ряднині І.В.,

за участю представника ФГ «Надія» - адвоката Кіндяка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Надія» на ухвалу Диканського районногосуду Полтавськоїобласті від24січня 2022року, постановлену в складі головуючого судді Петренко Л.Є., повний текст судового рішення виготовлено 25 січня 2022 року, у справі за заявою Фермерського господарства «Надія», за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Сервіс Плюс», Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст заяви

У грудні 2021 року Фермерське господарство «Надія» (далі - ФГ «Надія» ), звернулося до суду з заявою про визнання виконавчого листа №529/947/13-ц, виданого 06 червня 2016 року Диканським районним судом Полтавської області, таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 19 вересня 2013 року у справі №529/947/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Сервіс Плюс» (далі - ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс») на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь») заборгованість за кредитом у загальному розмірі 5053929,29 грн. та судові витрати з кожного по 1720,50 грн.

23 серпня 2016 року було відкрито виконавче провадження №52014569 з примусового виконання виконавчого листа №529/947/13-ц. З часу відкриття вказаного виконавчого провадження у ньому було неодноразово змінено стягувача.

Заявник вказує, що попередній кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» (далі - ТОВ «Фінансова компанія Горизонт») частково задовольнило вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення за рахунок майна, що передано в іпотеку, як забезпечення за виконанням кредитного договору №1230-01 від 20 листопада 2007 року, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс».

Після останнього відступлення права вимоги новим кредитором стало ФГ «Надія», яке пред`явило ОСОБА_1 вимогу про сплату заборгованості у розмірі 70000 грн. та дисконтної винагороди у розмірі 5000 грн., які у подальшому були відшкодовані шляхом передачі ОСОБА_1 на баланс ФГ «Надія» матеріальних цінностей на вказану суму.

Також заявник зазначає, що органами державної виконавчої служби не проводилося стягнення з нього заборгованості, виконавчі дії, спрямовані на стягнення цієї заборгованості, не здійснювалися.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №529/947/13-ц, виданий 06 червня 2016 року Диканським районним судом Полтавської області, про стягнення з нього на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованості.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 24 січня 2022 року у задоволенні заяви ФГ «Надія», за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Сервіс Плюс», Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у матеріалах виконавчого провадження з виконання спірного виконавчого листа відсутні відомості про повне погашення боржником ОСОБА_1 заборгованості.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційних скарг

Не погодившись із таким вирішенням спору, ФГ «Надія» подало апеляційнускаргу,в якій,посилаючись напорушення судомпершої інстанціїнорм процесуальногоправа танеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа,просить скасувати ухвалу місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву та визнати виконавчий лист №529/947/13-ц, виданий 06 червня 2016 року Диканським районним судом Полтавської області, таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд не врахував наявність факту врегулювання питання стягнення з боржника заборгованості перед кредитором у зв`язку з добровільним виконанням зобов`язання поза межами виконавчого провадження, що, у свою чергу, є підставою для визнання спірного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Позиція інших учасників справи

12 травня 2022 року на адресу Полтавського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких останній підтримує позицію ФГ «Надія» щодо звернення до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з його добровільним виконанням боржником.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник ФГ «Надія» - адвокат Кіндяк О.І. вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити її, а оскаржувану ухвалу місцевого суду - скасувати.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши адвоката Кіндяка О.І., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 19 вересня 2013 року у справі №529/947/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс» на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором №1230-01 від 20 листопада 2007 року у загальному розмірі 5053929,29 грн. та судові витрати з кожного по 1720,50 грн.

Вказане рішення суду 11 травня 2016 року Апеляційним судом Полтавської області скасовано та ухвалено нове, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 , як з поручителя, на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором в сумі 5053929,29 грн. та судові витрати в розмірі 3 441 грн., а провадження у справі за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» до ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс» закрито.

06 червня 2016 року Диканським районним судом Полтавської області на підставі вищевказаного рішення апеляційного суду видано виконавчі листи №529/947/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованості за кредитом в сумі 5053929,29 грн. та судових витрат в розмірі 3441 грн.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) перебуває виконавче провадження №52014569 щодо виконання виконавчого листа №529/947/13-ц, виданих 06 червня 2016 року Диканським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованості у розмірі 5053929,29 грн. та судового збору у розмірі 3441 грн.

29 жовтня 2019 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт» було укладено договір №UKR-2019-04/ПВ/42 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «ФК «Горизонт» набуло право вимоги до боржників ПАТ «Банк «Київська Русь», в тому числі і до боржника ОСОБА_1

26 квітня 2021 року між ТОВ «ФК «Горизонт» та ТОВ «Універсальна факторингова компанія» укладено договір №79/21 про відступлення права вимоги, за яким останнє набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1

26 квітня 2021 року між ТОВ «Універсальна факторингова компанія» та Фермерським господарством «Надія» укладено договір №26-04/21-188 про відступлення права вимоги, за яким зазначене фермерське господарство набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , зокрема, щодо стягнення заборгованості за вищевказаними виконавчими листами №529/947/13-ц, виданими 06 червня 2016 року (а.с.14-15).

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2021 року у справі №529/947/13-ц було замінено стягувача ПАТ «Банк «Київська Русь» на стягувача ФГ «Надія» у виконавчому провадженні №52014569 щодо виконання виконавчих листів №529/947/13-ц, виданих 06 червня 2016 року Диканським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованості за кредитом у розмірі 5053929,29 грн. та судового збору у розмірі 3441 грн. (а.с.16 зворот).

Також, встановлено, що 18 листопада 2009 року в забезпечення виконання кредитного договору №1230-01 від 20 листопада 2007 року позичальником, в особі ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс», укладено договори іпотеки №54429-89, №54430-89 та №54431-89 між АБ «Київська Русь» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (іпотекодавці). Предметом вказаних договорів іпотеки виступають три земельні ділянки, з яких дві мають площу по 2,0 га, вартістю 1600000 грн. кожна, а інша, площею 1,9 га, вартістю 418 000,00 грн.

Згідно наявних у матеріалах справи копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 14 грудня 2020 року вказані земельні ділянки перейшли у власність ТОВ «Фінансова компанія Горизонт». Підставою державної реєстрації зазначено вищезазначені договори іпотеки (а.с.7-8).

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії вимоги ФГ «Надія» від 02 серпня 2021 (вих. №02-08/01), адресованої боржнику ОСОБА_1 , фактична заборгованість останнього перед цим господарством, як новим кредитором, становила станом на 01 серпня 2021 року 70000 грн. по основному зобов`язанню за кредитом та 5000 грн. дисконтної винагороди. Строк погашення вказаної заборгованості у загальному розмірі 75000 грн. встановлено до 31 грудня 2021 року (а.с.6).

15 листопада 2021 року між кредитором ФГ «Надія» та боржником ОСОБА_1 укладена додаткова угода №2 до договору поруки №54437-89, за умовами якої розмір майнової поруки поручителя по договору поруки від 18 листопада 2009 року складає 230000 грн. (а.с.8).

Згідно наявної у матеріалах справи копії акта прийому-передачі матеріально-технічних цінностей, підписаного між ФГ «Надія» та ОСОБА_1 , останній передав на баланс цього господарства матеріальні цінності на загальну суму 75500 грн., тобто фактично погасив розмір заявленої новим кредитором ФГ «Надія» грошової вимоги (а.с.8 зворот).

07 грудня 2021 року, на підставі заяви ФГ «Надія» про повернення виконавчого документа без подальшого виконання, державним виконавцем, у відповідності до вимог пункту 1 частини 1статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»,винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.39).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України та пункту 7 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може зазаявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами частини 3 статті 12, частини 1 статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Параграф 1 глави 5 ЦПК України містить основні положення про докази, зокрема частиною 1 статті 76ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду стосовно не надання скаржником до суду належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт повного погашення боржником ОСОБА_1 заборгованості за спірним виконавчим листом у межах раніше відкритого виконавчого провадження.

Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, після звернення стягувача з заявою про примусове виконання рішення до органу державної виконавчої служби.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника протягом п`яти робочих днів подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Саме з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження розпочинається процедура примусового виконання рішення.

У своючергу,згідно зчастиною 4статті 19Закону сторонивиконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомляти виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник не вчиняв жодних дій, спрямованих на повне чи часткове самостійне виконання рішення в межах раніше відкритого виконавчого провадження, а також не повідомляв державного виконавця про вчинення дій, спрямованих на погашення заборгованості поза межами даного виконавчого провадження.

Більше того, колегія суддів наголошує, що остаточне погашення заборгованості відбулося поза межами виконавчого провадження 15 листопада 2021 року шляхом передачі ОСОБА_1 на баланс ФГ «Надія» матеріальних цінностей на загальну суму 75500 грн.

Також у своїй апеляційній скарзі ФГ «Надія» посилається на те, що 07 грудня 2021 року, на підставі подання ним письмової заяви про повернення виконавчого документа без подальшого виконання, державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу (пункт 1 частина 1 статті 37 Закону).

Однак, колегія суддів звертає увагу, що виконавче провадження підлягає закінченню з підстав, визначених статтею 39 Закону, зокрема й у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9).

Таким чином, виконання в повному обсязі визначеного судовим рішенням обов`язку в ходівиконавчого провадження є самостійною підставою для закінчення такого виконавчого провадження.

У такому випадку відсутня правова доцільність звернення до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону.

При цьому, Закон не передбачає надання боржнику строку на добровільне виконання рішення суду з моменту відкриття виконавчого провадження, а тому добровільне виконання виконавчого документу можливе лише до моменту відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій.

У свою чергу, факт погашення у повному обсязі заборгованості ОСОБА_1 за спірним виконавчим листом, у межах раніше відкритого виконавчого провадження, матеріалами справи не підтверджується.

Крім того, посилання ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях на апеляційну скаргу щодо існування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року по справі №440/18565/21, яким визнано протиправними та скасовано постанови про стягнення з нього виконавчого збору, апеляційним судом визнається неспроможним, оскільки вказаним рішенням суду підтверджено те, що факт повернення виконавчого документу стягувачу є належною та достатньою підставою для стягнення з боржника виконавчого збору, однак державним виконавцем було допущено порушення при визначенні власне розміру виконавчого збору, а не відсутність в останнього правових підстав для його стягнення.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з`ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Щодо судових витрат

За приписами частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Полтавськогоапеляційного судувід 11квітня 2022року булозадоволено клопотанняФГ «Надія»про відстроченнясудових витратта відстроченосплату судовогозбору заподачу апеляційноїскарги в розмірі 2481 грн. до ухвалення апеляційною інстанцією судового рішення у справі.

Оскільки взадоволенні апеляційноїскарги необхідновідмовити,з ФГ«Надія» підлягаютьстягненню вдохід держависудові витратипо сплатісудового зборуза поданняапеляційної скарги в розмірі 2481 грн.

Керуючись ст.ст.141, 367, п.1 ч.1 ст.374,ст.ст. 375,382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Надія» залишити без задоволення.

Ухвалу Диканського районного суду Полтавської області від 24 січня 2022 року залишити без змін.

Стягнути зФермерськогогосподарства «Надія»(ідентифікаційнийкод -30293103)в дохіддержави судовівитрати посплаті судовогозбору заподання апеляційноїскарги в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 травня 2022 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль