Постанова

від 29.03.2023 по справі 529/947/13-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 529/947/13-ц Номер провадження 22-ц/814/2276/23Головуючий у 1-й інстанції Кириченко О.С. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І.

за участю секретаря: Ракович Д. Г., Чемерис А. К.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Диканського районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2022 року у складі судді Кириченко О. С.

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: стягувача ФГ «Надія», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, за участі заінтересованої особи: стягувача ФГ «Надія».

Заява мотивована тим, що рішенням Полтавського апеляційного суду від 11.05.2016 у справі № 529/947/13-ц стягнуто з нього на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором в сумі 5 053 929,29 грн та судові витрати в розмірі 3 441,00 грн.

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 26.10.2021 у справі № 529/947/13-ц було замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 529/947/13-ц, виданого Диканським районним судом Полтавської області про стягнення з нього, на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованості у сумі 5 053 929,29 грн, на Фермерське господарство «Надія».

Вказував, що попередній кредитор ТОВ «ФК «Горизонт» задовольнив вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення за рахунок майна, що передано в іпотеку, як забезпечення за виконанням кредитного договору № 1230-01 від 20.11.2007, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс».

14 грудня 2020 року ТОВ «ФК «Горизонт» набуло право власності на земельні ділянки, що були об`єктами іпотеки за кредитним зобов`язанням ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс» згідно договорів іпотеки. Фактично новий кредитор ТОВ «ФК «Горизонт» задовольнив своє право згідно статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» в позасудовому порядку, набувши право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5324081900:00:015:0006; 5321084900:00:006:0007; 5321084900:00:006:0008.

Зазначав, що станом на 11.05.2021, тобто на дату набуття права вимоги ФГ «Надія», стягнення з нього заборгованості не проводилося, виконавчі дії, спрямовані на стягнення цієї заборгованості з нього, не здійснювалися. Відповідно кредитор обрав для задоволення своїх вимог інший спосіб, а саме задоволення права вимоги шляхом стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, і таким чином він свої вимоги задовольнив.

Крім цього, ТОВ «ФК «Горизонт» відступило право вимоги ТОВ «Універсальна Факторингова компанія», а останнє, у свою чергу, відступило право вимоги ФГ «Надія». При цьому, таке відступлення відбулося за суму значно меншу ніж заборгованість згідно договору поруки.

Також вказував, що новим кредитором - ФГ «Надія» йому було надіслано 02.08.2021 вимогу, за якою стягувач обґрунтовував та вказував на фактичний розмір його заборгованості перед новим кредитором. Між новим кредитором ФГ «Надія» та ним було укладено додаткову угоду до додаткового договору поруки, за яким сторони домовилися, що розмір фінансової поруки складає 230 000,00 грн. Станом на 29.11.2021 між ним та ФГ «Надія» відсутня заборгованість.

29 листопада 2021 року представник ФГ «Надія» - адвокат Кіндяк О. І. подав заяву до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління (м. Суми), в якій стягувач ФГ «Надія» повідомляє про добровільне виконання зобов`язань боржником поза межами виконавчого провадження та просить повернути без виконання виконавчі листи, видані у справі № 529/947/13-ц.

07 грудня 2021 року старшим державним виконавцем вказаного Відділу Ніколенком С. В. було винесено постанову про повернення стягувачу ФГ «Надія» виконавчого листа № 529/947/13-ц, виданого 06.06.2016 Диканським районним судом Полтавської області, а 02 травня 2022 року також було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 67820527 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 505 392,93 грн.

Вважає, що у зв`язку із вказаними обставинами виконавчий лист № 529/947/13-ц від 06.06.2016 є нечинним та таким, що не підлягає виконанню.

Посилаючись на викладене, просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 529/947/13-ц, виданий 06.06.2016 Диканським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Київська Русь» суми заборгованості за кредитом в розмірі 5053929,29 грн та судового збору у розмірі 3 441,00 грн.

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду мотивована відсутністю правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки задоволення такої заяви може призвести до порушення у майбутньому прав та інтересів стягувача за цим виконавчим документом.

Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції, ставлячи під сумнів долучені заявником докази, які є належним чином завіреними копіями офіційних документів, виданих державним виконавцем, фактично самостійно збирає докази, спрямовані на дискредитування позиції заявника, а тому, на думку апелянта, мотивувальна частина рішення містить посилання на докази, отримані сумнівним шляхом та всупереч пункту 5 частини третьої статті 2 та частини першої статті 13 ЦПК України.

Вказує, що суд відверто переймається долею ТОВ «ФК «Горизонт», інтереси якого, на думку суду, можуть бути порушені в разі задоволення судом позову в інших справах щодо неправомірності дій приватного нотаріуса, але дана обставина ніяким чином в теперішньому часі не корелюється із поданою ним заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Вважає, що така позиція суду має всі ознаки упередженості по відношенню до нього, а можливо має місце особиста вмотивованість суду на користь ТОВ «ФК «Горизонт», інтереси якого суд намагається відверто захистити.

Зазначає, що подана ним заява ґрунтується на його праві звернутися до суду з визнанням виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в рамках частини другої статті 432 ЦПК України, яка передбачає таке визнання за умови добровільного виконання зобов`язання боржником перед стягувачем.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 19 вересня 2013 року у справі № 529/947/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс» на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором № 1230-01 від 20.11.2007 у загальному розмірі 5 053 929,29 грн та судові витрати з кожного по 1 720,50 грн.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 11 травня 2016 року вказане вище рішення скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з ОСОБА_1 , як з поручителя, на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором в сумі 5 053 929,29 грн та судові витрати в розмірі 3 441,00 грн, провадження у справі за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» до ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс» закрито.

06 червня 2016 року Диканським районним судом Полтавської області видано виконавчі листи № 529/947/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованості за кредитом в сумі 5 053 929,29 грн та судових витрат в розмірі 3 441,00 грн, які було звернуто стягувачем до примусового виконання.

У Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) перебувало зведене виконавче провадження № 4422393, до складу якого входило, зокрема, виконавче провадження № 52014569 щодо виконання виконавчих листів № 529/947/13-ц, виданих 06.06.2016 Диканським районним судом Полтавської області. Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 23.08.2016.

Як встановлено ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2021 року у справі № 529/947/13, яка набрала законної сили 10 березня 2022 року, 29.10.2019 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «ФК «Горизонт» було укладено договір № UKR-2019-04/ПВ/42 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «ФК «Горизонт» набуло право вимоги до боржників ПАТ «Банк «Київська Русь», в тому числі і до боржника ОСОБА_1

26.04.2021 між ТОВ «ФК «Горизонт» та ТОВ «Універсальна факторингова компанія» укладено договір № 79/21 про відступлення права вимоги, за яким останнє набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1

26.04.2021між ТОВ«Універсальна факторинговакомпанія» таФермерським господарством«Надія» укладенодоговір №26-04/21-188про відступленняправа вимоги,за якимзазначене фермерськегосподарство набулоправо вимогидо боржника ОСОБА_1 ,зокрема,щодо стягненнязаборгованості завищевказаними виконавчимилистами №529/947/13-ц,виданими 06.06.2016.

Судом також встановлено, що зобов`язання позичальника - ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс» за кредитним договором № 1230-01 від 20.11.2007 було забезпечене договорами іпотеки №№ 54429-89, 54430-89, 54431-89, укладеними 18.11.2009 між АБ «Київська Русь» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (іпотекодавці), предметом яких виступали земельні ділянки з кадастровими номерами 5324081900:00:015:0006; 5321084900:00:006:0007; 5321084900:00:006:0008.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 14.12.2020 вказані земельні ділянки на підставі договорів іпотеки перейшли у власність ТОВ «ФК «Горизонт».

Згідно наявної у матеріалах справи копії вимоги від 02.08.2021 фактична заборгованість боржника ОСОБА_1 перед ФГ «Надія», як новим кредитором, станом на 01.08.2021 складала 70 000,00 грн по основному зобов`язанню за кредитом та 5 000,00 грн дисконтної винагороди. Строк погашення вказаної заборгованості у загальному розмірі 75 000,00 грн встановлено до 31.12.2021.

15.11.2021 між ФГ «Надія» та ОСОБА_1 підписано акт прийому-передачі матеріально-технічних цінностей, згідно якого останній передав на баланс цього господарства матеріальних цінностей на загальну суму 75 500,00 грн.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 07.12.2021 у виконавчому провадженні № 52014569 виконавчий лист № 529/947/13-ц, виданий 06.06.2016 Диканським районним судом Полтавської області відносно боржника ОСОБА_1 , повернуто стягувачу - ФГ «Надія» на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою останнього про повернення виконавчого документа без подальшого виконання.

За повідомленням представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 04.10.2022 № 02.1.18/21657 під час перебування виконавчих листів № 529/947/13-ц від 06.06.2016 на примусовому виконанні заборгованість боржником ОСОБА_1 не погашалася.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду даної справи в суді у провадженні інших судів перебувають справи, які безпосередньо стосуються виконавчого листа № 529/947/13-ц і результати їх розгляду можуть вплинути на права та обов`язки як боржника, так і стягувачів за цим виконавчим документом, а тому беручи до уваги, що чинним законодавством передбачено обов`язковість виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з підстав повного виконання зобов`язання є передчасною.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і являє собою сукупність дій органів і осіб, визначених в Законі України «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З наведених положень Конституції України і законодавства про виконавче провадження випливає, що виконання рішення суду є апогеєм судового захисту порушених, невизнаних прав та інтересів особи, а виконавча діяльність, яка забезпечується державою, спрямована на дієве та ефективне виконання рішень судів.

Саме визначені законом завдання виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження обумовлюють таку засаду виконавчого провадження як обов`язковість виконання рішень (стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на день розгляду цієї заяви боржника судове рішення, на підставі якого видано виконавчий лист № 529/947/13-ц, не є виконаним і підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню відсутні, з чим погоджується і судова колегія апеляційного суду.

Згідно частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Тобто, виконавчий лист, є похідним від судового рішення, яке набрало законної сили.

Згідно вимог пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, та становить зміст рішення, яке підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до частин першої, другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11.

Заявляючи вимоги про визнання виконавчого листа № 529/947/13-ц, виданого Диканським районним судом Полтавської області 06.06.2016, таким, що не підлягає виконанню, боржник ОСОБА_1 вказував на матеріально-правові підстави припинення зобов`язання перед новим кредитором - ФК «Надія» за домовленістю сторін, посилаючись на передачу матеріально-технічних цінностей в рахунок виконання своїх зобов`язань перед ФК «Надія», що виникли за договором поруки № 54437-89 від 18.11.2009, на суму 75500 грн.

Проте, такі дії боржника не можна визнати належним виконанням рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованості за кредитом в сумі 5 053 929,29 грн.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України).

Зобов`язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюється сторонами (стаття 600 ЦК України).

Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація) (частини перша, друга статті 604 ЦК України).

Виконавчий лист № 529/947/13-ц від 06.06.2016, на підставі якого 23.08.2016 було відкрито виконавче провадження № 52014569, відображає резолютивну частину судового рішення Апеляційного суду Полтавської області від 11 травня 2016 року, прийнятого за результатами розгляду судом позову стягувача ПАТ «Банк «Київська Русь», яке самостійно визначило предмет своїх позовних вимог саме шляхом стягнення заборгованості за кредитом в сумі 5 053 929,29 грн.

Протягом перебування виконавчого листа на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області заборгованість ОСОБА_1 не погашалась.

Договорів щодо врегулювання спору (укладення мирової угоди) між сторонами у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства з її затвердженням (визнанням) судом, який видав виконавчий документ, або зміни судом способу та порядку виконання рішення матеріали справи не містять і таких обставин по справі не встановлено.

Оскільки виконавчий лист стосується обов`язку боржника ОСОБА_1 сплатити на користь стягувача 5053929,29 грн боргу, а вимога нового кредитора ФГ «Надія» № 02-08/01 від 02.08.2021 щодо розміру заборгованості ґрунтується, у тому числі, на факті задоволення одним із попередніх кредиторів - ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт» своїх вимог за рахунок іпотечного майна, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами 5324081900:00:015:0006; 5321084900:00:006:0007; 5321084900:00:006:0008, внаслідок чого розмір заборгованості перед поточним кредитом був суттєво зменшений на склав 230000 грн (а. с. 8), висновки суду першої інстанції, що оскарження в суді нотаріальних дій щодо набуття стягувачем ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт» у позасудовому порядку прав на земельні ділянки впливає на обсяг виконання судового рішення у справі № 529/947/13-ц та, як наслідок, дотримання конституційних засад (принципів) цивільного судочинства щодо обов`язковості судового рішення, є обґрунтованими.

По справі встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 05 серпня 2021 року у справі № 553/1860/21 (провадження № 2/553/939/2021) відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітко В. В., треті особи: ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Фінансова компанія Горизонт», про визнання дій приватного нотаріуса протиправними, предметом спору у якій є реєстрація за ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5324081900:00:015:0006.

З 03 травня 2022 року в провадженні Диканського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа № 529/235/22 (провадження № 2/529/141/22), у якій позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять визнати протиправними дії приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. щодо реєстрації 14.12.2020 права власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 5321084900:00:006:0007 та 5321084900:00:006:0008, що розташовані за межами с. Кам`янка Полтавського району Полтавської області, за власником - ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт».

Боржник ОСОБА_1 , подавши 12.09.2022 до суду заяву про визнання виконавчого листа № 529/947/13-ц таким, що не підлягає виконанню, вказував на те, що за рахунок спірних земельних ділянок кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт» частково задовольнив свої вимоги щодо даного боргового зобов`язання, а залишок заборгованості відступив новому кредиторові, а той у свою чергу - ФГ «Надія», заборгованість перед яким у заявника відсутня. Проте, відповідних обставин заявник суду не довів, а наявність спору щодо права ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт» на вказані земельні ділянки може вплинути на загальний обсяг його зобов`язання за кредитом та виконання судового рішення за вказаним виконавчим документом, на що обґрунтовано звернув увагу районний суд, а тому доводи ОСОБА_1 , що виконавчі листи від 06.06.2016 у справі № 529/947/13-ц є нечинними та такими, що не підлягають виконанню у зв`язку з відсутністю зобов`язання, не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права та не відповідають фактичним обставинам справи.

Законом України «Про доступ до судових рішень» встановлено відкритий, безоплатний та цілодобовий доступ до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, право доступу до інформаційних ресурсів якого суддів є повним та обмежується лише доступом до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, відповідно до Закону України «Про державну таємницю», тому посилання в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду на судові провадження, рішення у яких може вплинути на обсяг зобов`язань боржника, не є порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства, на що посилається у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , та відповідно такі доводи апелянта відхиляються апеляційним судом.

Належних та допустимих доказів заміни первісного предмета виконання іншим матеріали справи не містять, а отже, твердження заявника про повне виконання ним судового рішення про стягнення з нього 5053929,29 грн, як підстави визнання виконавчого листа № 529/947/13-ц від 06.06.2016 таким, що не підлягає виконанню, не є обґрунтованими та доведеними у відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України.

Повернення виконавчого документа стягувачу - ФК «Надія» за його заявою без подальшого виконання є підставою для звершення виконавчого провадження, але саме по собі не свідчить про виконання судового рішення боржником.

Таким чином, за наведених обставин колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, яка доводами апеляційної скарги не спростовується, та залишає ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу боржника без задоволення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Диканського районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді Ю. В. Дряниця

Л. І. Пилипчук