Постанова

від 17.05.2022 по справі 2601/19041/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 2601/19041/12

провадження № 61-4318св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

Тітова М. Ю.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану в його інтересах адвокатом Фадєєвою Наталією Ігорівною, на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2013 року у складі судді Шевченко Т. М. та постанову Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Олійника В. О., Желепи О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом

до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

У позові зазначала, що з 17 листопада 1990 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

Під час перебування у шлюбі сторони набули спільне сумісне майно

та корпоративні права, а саме:

1) легковий автомобіль «Фольцваген Кадді», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску;

2) легковий автомобіль «Фольцваген Кадді», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску;

3) легковий автомобіль «БМВ» Х5, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ,

2007 року випуску;

4) легковий автомобіль «Мітсубісі», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 ,

2011 року випуску;

5) квартиру АДРЕСА_1 ;

6) земельну ділянку площею 0,1527 га, кадастровий номер 3222488202:02:001:0024, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;

7) корпоративні права у розмірі 100 % статутного капіталу Товариства

з обмеженою відповідальністю «Передплатне агентство «КСС» (далі -

ТОВ «Передплатне агентство «КСС»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСПРЕС-ПОШТА» (далі - ТОВ «ЕСПРЕС-ПОШТА»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахунковий Центр «КДС» (далі - ТОВ «Розрахунковий Центр «КСД»), Товариства з обмеженою відповідальністю «КСД-Київ-2013» (далі - ТОВ «КСД-Київ-2013»), Товариства з обмеженою відповідальністю «КСД-Київ-2012» (далі -

ТОВ «КСД-Київ-2012»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур`єрська Служба Доставки «КСД» (далі - ТОВ «Кур`єрська Служба Доставки «КСД»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Алдім»

(далі - ТОВ «Алдім»).

Посилаючись на викладене і на те, що подальше спільне користування майном, яке належить їй та відповідачеві на праві спільної сумісної власності, неможливе, позивач у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя просила визнати за нею право власності на:

1) 1/2 частину легкового автомобіля «Фольцваген Кадді», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску;

2) 1/2 частину легкового автомобіля «Фольцваген Кадді», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску;

3) 1/2 частину легкового автомобіля «БМВ» Х5, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , 2007 року випуску;

4) 1/2 частину легкового автомобіля «Мітсубісі», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , 2011 року випуску;

5) 1/2 частину квартири

АДРЕСА_1 ;

6) 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1527 га, кадастровий номер 3222488202:02:001:0024, розташованої за адресою:

АДРЕСА_3 ;

7) корпоративні права у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «Передплатне агентство «КСС», ТОВ «Розрахунковий Центр «КСД», ТОВ «КСД-Київ-2013»,

ТОВ «КСД-Київ-2012».

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати за відповідачем право власності на:

1) 1/2 частину легкового автомобіля «Фольцваген Кадді», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску;

2) 1/2 частину легкового автомобіля «Фольцваген Кадді», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску;

3) 1/2 частину легкового автомобіля «БМВ» Х5, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , 2007 року випуску;

4) 1/2 частину легкового автомобіля «Мітсубісі», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , 2011 року випуску;

5) 1/2 частину квартири

АДРЕСА_1 ;

6) 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1527 га, кадастровий номер 3222488202:02:001:0024, розташованої на АДРЕСА_3 ;

7) корпоративні права у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «ЕСПРЕС-ПОШТА», ТОВ «Кур`єрська Служба Доставки «КСД» та ТОВ «Алдім».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2013 року позов задоволено.

Проведено поділ майна, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_1

та ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 виділено у власність:

1) 1/2 частину автомобіля «Фольцваген Кадді», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску;

2) 1/2 частину автомобіля «Фольцваген Кадді», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску;

3) 1/2 частину автомобіля «БМВ Х5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ,

2007 року випуску;

4) 1/2 частину автомобіля «Міцубісі», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , 2011 року випуску;

5) 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;

6) 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1527 га, кадастровий номер 3222488202:02:001:0024, за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 виділено у власність:

1) 1/2 частину автомобіля «Фольцваген Кадді», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску;

2) 1/2 частину автомобіля «Фольцваген Кадді», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску;

3) 1/2 частину автомобіля «БМВ Х5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ,

2007 року випуску;

4) 1/2 частину автомобіля «Міцубісі», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , 2011 року випуску;

5) 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;

6) 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1527 га, кадастровий номер 3222488202:02:001:0024, за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на корпоративні права у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «Передплатне агентство «КСС», ТОВ «Розрахунковий Центр «КСД», ТОВ «КСД-Київ-2013», ТОВ «КСД-Київ-2012».

Визнано за ОСОБА_2 право власності на корпоративні права у розмірі

100 % статутного капіталу ТОВ «Експрес-пошта», ТОВ «Кур`єрська Служба Доставки «КСД» та ТОВ «Алдім».

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 219,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що стосовно набутого у шлюбі майна діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя на це майно, частки подружжя у цьому майні є рівними.

У разі якщо відповідач заперечує проти цього, він має довести протилежне та спростувати матеріальну правову презумпцію.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 серпня 2020 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2013 року в частині поділу та виділення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частині автомобіля «Міцубісі», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , 2011 року випуску, скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У решті заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, встановивши, що у рішенні Голосіївського районного суду

м. Києва від 12 жовтня 2012 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_1

та ОСОБА_2 встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин із серпня 2011 року, а автомобіль марки «Мітсубісі», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , 2011 року випуску, зареєстрований за відповідачем 23 лютого 2012 року, дійшов висновку, що вказаний автомобіль не є спільним сумісним майном подружжя, оскільки придбаний відповідачем 23 лютого 2012 року, після припинення фактичних шлюбних відносин з позивачем, та не підлягає поділу між сторонами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи

У березні 2021 року ОСОБА_2 , від імені якого діяла представник - адвокат Фадєєва Н. І., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року

в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції, а також заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2013 року в повному обсязі та передати справу на новий розгляд до Голосіївського районного суду

м. Києва.

У касаційній скарзі вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності будь-кого з учасників справи, які не були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зокрема відповідач у справі не був належним чином повідомлений про розгляд справи та не отримував заяву про збільшення позовних вимог.

Також касаційна скарга містить посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі 370/2201/15-ц (провадження № 61-13796св19), від 20 січня 2021 року у справі № 342/1304/17 (провадження № 61-6186св19), Верховного Суду України від 24 травня 2017 року

у справі № 6-843цс17.

Вважає, що суд здійснив несправедливий поділ корпоративних прав сторін, оскільки проведений поділ не відповідає принципу рівності часток, при цьому суди не навели відповідних мотивів такого поділу.

Проводячи поділ земельної ділянки, суди не врахували, що ця земельна ділянка була придбана за кошти, які йому надав батько.

Також від представника ОСОБА_2 , адвоката Фадєєвої Н. І., до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення, в яких наголошено, що відповідач у справі не був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції 15 січня 2013 року.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому адвокатом Семашком Д. М.,

Дорогань О. С. зазначає про безпідставність її доводів, зокрема вказує,

що відповідач (хоча він і змінив місце проживання, про що не повідомив суд)

та його адвокат були належним чином повідомлені, в тому числі, про розгляд справи в апеляційному суді, отже, доводи касаційної скарги щодо розгляду справи в апеляційному порядку без участі відповідача не заслуговують на увагу.

Доводи касаційної скарги про несправедливий поділ спільного сумісного майна ОСОБА_1 також вважає безпідставними, вказує, що суд правильно застосував презумпцію спільної сумісної власності подружжя на набуте у шлюбі майно.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Голосіївського районного суду

м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року справу призначено

до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд встановив, що 17 листопада 1990 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Під час перебування в зареєстрованому шлюбі сторонами придбано майно,

а саме:

1) автомобіль «Фольцваген Кадді», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ,

2008 року випуску, що належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

2) автомобіль «Фольцваген Кадді», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ,

2008 року випуску, що належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

3) автомобіль «БМВ Х5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , 2007 року випуску, що належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

4) квартира АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 25 листопада 1997 року;

5) земельна ділянка площею 0,1527 га, кадастровий номер 3222488202:02:001:0024, за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 06 травня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М.

Сторони у справі є співвласниками (по 50 % кожний) статутного капіталу у таких господарських товариствах:

1) ТОВ «Передплатне агентство «КСС», код ЄДРПОУ 37241219,

2) ТОВ «Розрахунковий Центр «КДС», код ЄДРПОУ 37194489,

3) ТОВ «КСД-Київ-2013», код ЄРПОУ 38316390,

4) ТОВ «КСД-Київ-2012», код ЄДРПОУ 38213491,

5) ТОВ «Експрес-пошта», код ЄДРПОУ 32253240,

6) ТОВ «Кур`єрська Служба Доставки «КСД», код ЄДРПОУ 37202227,

7) ТОВ «Алдім», код ЄДРПОУ 21475612.

Суд також встановив, що у рішенні Голосіївського районного суду м. Києва

від 12 жовтня 2012 року про розірвання шлюбу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин

із серпня 2011 року.

23 лютого 2012 року за відповідачем ОСОБА_2 зареєстроване право власності на автомобіль «Міцубісі L 200», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , 2011 року випуску.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 30 березня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом у цій справі є поділ спільного сумісного майна подружжя у вигляді рухомого та нерухомого майна, а також поділ часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сторін як засновників господарських товариств.

Статтею 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено,

що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові

на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав

з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд

за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права

на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом

із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який

її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц (провадження

№ 14-325цс18) та у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року

у справі № 6-843цс17 Судова практика щодо вирішення подібної категорії спорів є сталою та незмінною.

Отже, щодо майна, набутого за час шлюбу, діє презумпція права спільної сумісної власності подружжя, водночас визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення.

Ураховуючи викладене, суди, встановивши фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, дійшли обґрунтованого висновку про те, що спірні автомобілі (крім автомобіля «Міцсубісі L 200», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , 2011 року випуску, який зареєстрований за відповідачем після фактичного припинення шлюбних відносин), квартира та земельна ділянка набуті під час зареєстрованого шлюбу

за спільні кошти, унаслідок чого є спільним сумісним майном подружжя.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідача у справі не було належним чином повідомлено про слухання справи у суді першої інстанції, призначене

на 15 січня 2013 року, спростовуються тим, що відповідно до матеріалів справи повідомленим був його представник. Зазначеним обставинам апеляційний суд дав правильну оцінку.

Доводи касаційної скарги про те, що земельна ділянка придбана за рахунок коштів батька відповідача, на увагу не заслуговують, оскільки відповідач

не надав достатніх та достовірних доказів на підтвердження цього.

Встановлено, і це не заперечують сторони, що під час перебування у зареєстрованому шлюбі сторони створили господарські товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю, в яких вони є власниками рівних часток у статутному капіталі, а також учасниками цих товариств.

Збільшивши позовні вимоги, ОСОБА_1 також просила провести поділ цих господарських товариств як спільного сумісного майна подружжя, визнавши

за нею та за відповідачем право власності на корпоративні права у розмірі

100 % статутного капіталу господарських товариств.

Суд, ухвалюючи рішення про задоволення позову в цій частині, дійшов висновку, що корпоративні права в господарських товариствах - це один з видів спільного сумісного майна. Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові Верховного суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 909/1294/15.

Таким чином, право на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю для цілей застосування сімейного законодавства входить

до складу майна подружжя та перебуває у режимі спільної сумісної власності подружжя (статті 60, 61 СК України), з чого випливає таке: (а) до правочинів

із часткою у статутному капіталі товариства застосовуються загальні вимоги

про відчуження майна подружжя за згодою іншого із подружжя; (б) той

із подружжя, який не є учасником товариства, може вимагати від іншого

з подружжя виплати частини отриманого ним прибутку від діяльності товариства, а також частини отриманого майна товариства у разі ліквідації, що залишилося після розрахунків з кредиторами, або його вартості; (в) при поділі майна подружжя частка у статутному капіталі входить до загальної майнової маси, що підлягає поділу; (г) у разі спадкування, до складу спадщини входить половина частки у статутному капіталі.

Доводи особи, що подала касаційну скаргу, про несправедливість такого поділу до уваги не беруться, оскільки відповідно до статті 81 ЦПК України кожна особа має довести підстави свого заперечення проти позовних вимог. Відповідач

у передбачений процесуальним законом спосіб цього не зробив.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, висновків суду не спростовують,

на законність оскаржених судових рішень не впливають, а спрямовані

на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції за загальним правилом частини першої статті 400 ЦПК України, оскільки Верховний Суд не вправі встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції (в не скасованій частині) та постанову апеляційного суду - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2013 року

в не скасованій частині та постанову Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун М. Ю. Тітов