Постанова

від 23.05.2022 по справі 906/3/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №906/3/21 Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.

Категорія 63 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Микитюк О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №906/3/21 за позовом Громадської організації «Громадська оборона» м. Житомир до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватне підприємство «Укрпалетсистем» про знесення самочинного будівництва, за апеляційною скаргою Громадської організації «Громадська оборона» м. Житомир на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Кузнєцова Д.В. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У січні 2021 року Громадська організація «Громадська оборона» м. Житомир в особі голови організації Мелешка М.А. звернулась до Господарського суду Житомирської області із позов, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила зобов`язати відповідача привести земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 до попереднього стану шляхом демонтажу автозаправного комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки, демонтаж провести за рахунок відповідача.

В обґрунтування позову зазначила, що 06 червня 2017 року відбувся відкритий аукціон щодо продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1810136300:05:025:0017, цільове призначення відповідно до КВЦПЗ - 03.07. "Будівництва та обслуговування будівель торгівлі", що відноситься до земель житлової громадської забудови, переможцем якого стало ТОВ «ЮПІДЖІ». Вказує, що 19 липня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України надала відповідачу дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки» за вказаною адресою.

Стверджує, що будівництво АЗК здійснювалося із порушенням вимог законодавства та за відсутністю дозвільних документів на початок такого будівництва, у зв`язку із чим в результаті здійснення архітектурно-будівельного контролю управлінням ДАБІ по результатам позапланової перевірки суб`єкта містобудування було складено акт №1006/7/К15/736 від 06 грудня 2019 року та винесено припис №116/19-к від 06.12.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, зважаючи на порушення з боку ТОВ «Коростень-МБО» (підрядника будівництва) вимог законодавства у сфері містобудування. Зазначає, що рішенням №430/19-а від 18.12.2019 головний інспектор будівельного нагляду Управління ДАБІ Житомирській області Хорова Н.В. скасувала містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 08.08.2017 №52/17 на об`єкт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування, адміністративними приміщеннями, приміщеннями АГЗП та автомийки» по АДРЕСА_1 . Окрім цього, у зв`язку із виявленням здійснення самовільних робіт за вказаною адресою КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира» склало протокол про відповідне порушення від 19.12.2019, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області складено припис №752-ДК/0448Пр/03/01/-19 від 20.12.2019 «щодо усунення порушення вимог земельного законодавства шляхом оформлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки або її частини», а вже 03.02.2020 управлінням Держгеокадастру складено припис №140-ДК/0029Пр/03/01/20 «про виконання припису».

Зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі №240/11107/19, яке набрало законної сили, скасовано дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України №ІУ113192001524 від 19.07.2019, виданий ТОВ «ЮПІДЖІ» на будівництво АЗК із пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки. Вказує, що незважаючи на виконання робіт з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил, а також порушення відповідачем містобудівних, екологічних, санітарних норм та норм землекористування, порушення Генерального плану м. Житомира, ТОВ «ЮПІДЖІ» отримало сертифікат про готовність об`єкта №ІУ163201271348 та 19.05.2020 за відповідачем зареєстровано право власності на указаний об`єкт нерухомого майна.

В обґрунтування підстав звернення із даним позовом саме ГО «Громадська оборона» голова організації зазначив, що статутом організації передбачено право останньої представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі у судах. Вважає, що будівництво та експлуатація самочинного будівництва, що здійснюється із порушенням законодавства України становить потенційну небезпеку як для мешканців Житомирської ОТГ, так і для навколишнього природного середовища в цілому, а тому звернення із даним позовом до суду фактично є конституційним обов`язком громадської організації. При цьому, вказує, що зазначений у позові об`єкт будівництва за ознаками, наведеними у статті 376 ЦК України, є самочинним, оскільки збудований на ділянці, що не була відведена для цієї мети, та збудований із істотним порушенням будівельних норм і правил.

З огляду на викладене, просила зобов`язати відповідача привести земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 до попереднього стану шляхом демонтажу автозаправного комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки, демонтаж провести за рахунок відповідача.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22 березня 2021 року у даній справі позов ГО "Громадська оборона" задоволено частково. Заборонено ТОВ "ЮПІДЖІ" використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:05:025:0017, цільове призначення якої "будівництво та обслуговування будівель торгівлі", для діяльності, яка пов`язана: з торгівлею нафтопродуктами (діяльність автозаправочного комплексу/станції) та їх зберіганням; з торгівлею газом для автомобільного транспорту (діяльність авто газозаправного пункту) та його зберігання, в тому числі вчиняти дії (укладати правочини, тощо), які будуть спрямовані на таке використання іншими особами.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 червня 2021 року вказане вище рішення Господарського суду Житомирської області від 22 березня 2021 року скасовано, провадження у справі закрито, роз`яснено ГО "Громадська оборона" про її право звернутися до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою про направлення справи до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

На підставі ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 червня 2021 року задоволено заяву ГО "Громадська оборона" та направлено матеріали справи №906/3/21 для розгляду по суті до Богунського районного суду міста Житомира.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2021 року у задоволені позову ГО «Громадська оборона» відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ГО «Громадська оборона» подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що об`єкт нерухомості АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: АДРЕСА_1 є самочинним, оскільки відповідно до діючого земельного законодавства автозаправні станції розміщуються на земельних ділянках з цільовим призначенням «Землі автомобільного транспорту». Зазначає, що судом першої інстанції не звернуто уваги на той факт, що будівництво АЗК проводилося за наявним приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від органу Держархбудконтролю, який не виконувався. Вважає, що суд першої інстанції не вірно застосував висновки ВС у подібних правовідносинах. Зазначає, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного. Вказує, що самочинне будівництво, що здійснене з численними порушеннями державних будівельних норм, стандартів та правил посягає на встановлений порядок та основні засади регулювання містобудівної діяльності та забезпечення безпеки сторонніх осіб у процесі використання нерухомого майна за цільовим призначенням. Зазначає, що закінчений будівництвом об`єкт, прийнятий в експлуатацію може бути примусово знесений відповідно до судового рішення. Вважає, що суд першої інстанції зобов`язаний був постановити окрему ухвалу та направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов правопорушення з боку відповідача щодо будівництва АЗС. Вказує, що судом першої інстанції не враховано доказів та доводів позивача, що призвело до неправильних висновків та ухвалення рішення, що не відповідає обставинам справи.

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,100 га кадастровий №1810136300:05:025:0017, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , де заначено, що земельна ділянка розташована в густонаселеному районі з добре розвинутою інфраструктурою та транспортною розв`язкою, а відповідно до державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів АЗС слід розміщувати за межами житлового району. Враховуючи вищевикладене, просить рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 7ст. 41 Конституції Українивикористання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля стала Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція).

Пунктом 9 статті 3 Орхуської конвенції визначено, що у межах відповідних положень Конвенції громадськість отримує доступ до інформації, має можливість брати участь у процесі прийняття рішень і має доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, без дискримінації за ознаками громадянства, національної приналежності або місця проживання, а у разі юридичної особи - без дискримінації за ознаками її зареєстрованого місцезнаходження або фактичного центру діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Орхуської конвенції крім процедур перегляду, передбачених вище пунктами 1 і 2, і без їх порушення, кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.

Відповідно до п. 3.1 Статуту ГО "Громадська оборона" (т.1 а.с.156-164) головною метою організації є захист прав і свобод громадян, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів, забезпечення захисту законних прав та інтересів всіх соціальних, вікових, національних верств населення, захист конституційних прав та свобод членів Громадської організації та інших громадян, сприяння розбудові правової держави і становленню громадянського суспільства на засадах принципу верховенства права в територіальній громаді, задоволенню та захисту прав і спільних інтересів членів організації та інших громадян.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачене право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У відповідності із ч. 2ст. 3 ЦПК Україниякщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

З огляду на наведене статтею 9 Орхуської конвенції гарантоване право громадськості на звернення до суду.

Окрім того, в Рішенні Конституційного суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013 зазначено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси-

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у ТОВ "ЮПІДЖІ" права власності на майно, яке зареєстроване у встановленому порядку, спростовує статус самочинного майна, а тому відсутні матеріально-правові підстави для задоволення позовних вимог.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності розробленого ТОВ «Перша земельна агенція» в 2015 році, передбачено передати земельну ділянку комунальної власності площею 1,1000 га з метою реалізації її на земельних торгах для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою АДРЕСА_1 .

У висновку Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської області №13/2015 від 27.02.2015 зазначено, що відповідно до Генерального плану м. Житомира, затвердженого рішенням міської ради від 26.12.2001 №266, земельна ділянка площею 1,1000 га по АДРЕСА_1 розташована на території багатоповерхової житлової забудови. Цим же висновком погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності з метою її реалізації на земельних торгах, площею 1,1000 га за рекомендованою адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, без права забудови капітальних споруд в межах «червоних» ліній перспективного розвитку АДРЕСА_2 , в установленому законодавством порядку.

Аналогічно висновком Головного управління Держземагенства у Житомирській області від 04.03.2015 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності з метою її реалізації на земельних торгах, площею 1,1000 га за рекомендованою адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, без права забудови капітальних споруд в межах «червоних» ліній перспективного розвитку АДРЕСА_2 , в установленому законодавством порядку. Основні характеристики запроектованої земельної ділянки: форма власності - комунальна, категорія земель землі житлової та громадської забудови.

Згідно інформації про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу земельної ділянки у власність організатором торгів є Житомирська міська рада, виконавцем земельних торгів є ПП Фірма «СОМГІЗ». На аукціон виставлена земельна ділянка несільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:05:025:0017, площа 1,1000га, категорія земель землі житлової та громадської забудови, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ( класифікації видів цільового призначення земель 03.07). Відносно земельної ділянки встановлено обмеження, а саме передбачено використовувати земельну ділянку виключно за цільовим призначенням. Земельні торги у формі аукціону призначено на 06 червня 2017 року.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №240/7108/20 встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 06.06.2017 між Житомирською міською радою (Продавець) та ТОВ "ЮПІДЖІ" (Покупець), та змін до нього від 08.06.2017 ТОВ "ЮПІДЖІ" на земельних торгах у формі аукціону отримало у приватну власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення з категорії земель - землі житлової та громадської забудови, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:05:025:0017.

19 липня 2019 року Державна архітектурно- будівельна інспекція України надала ТОВ "ЮПІДЖІ" дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113192001524 з будівництва об`єкта "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки" в АДРЕСА_1 .

Наказом департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 08.08.2017 №52/17 зі змінами, внесеними наказом від 18.09.2019 №123/19, затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки" на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:05:025:0017.

06травня 2020року ТОВ "ЮПІДЖІ" видано сертифікат №ІУ163201271348, яким Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: АДРЕСА_1 ".

ТОВ "ЮПІДЖІ" вказаний сертифікат виданий на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 23 грудня 2019 року.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.02.2021 №243951757 вбачається, що реєстратором Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області Лонською Л.С. 19.05.2020 за № 36544457 зареєстровано право власності ТОВ "ЮПІДЖІ" на об`єкт нерухомого майна "АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки" за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для державної реєстрації вказано сертифікат Держархбудінспекції України від 06.05.2020 № IV163201271348 та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, виданий Житомирською міською радою від 15.05.2020 №873/11.

В преамбулі Державних будівельних норм України «Містобудування. Планування і забудов міських і сільських поселень ДБН 360-92**», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року №44, встановлено, що ці норми обов`язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Відповідно до п.7.55* Державних будівельних норм України «Містобудування. Планування і забудов міських і сільських поселень ДБН 360-92**», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року №44, АЗС за умовами дотримання санітарно-гігієнічних, екологічних, протипожежних та інших нормативних вимог можуть проектуватися також як автозаправні комплекси з приміщеннями і окремими об`єктами сервісного обслуговування водіїв та транспортних засобів: для роздрібної торгівлі, швидкого харчування, технічного обслуговування, миття, і змащування автомобілів.

У населених пунктах АЗС, АЗК слід розміщувати на земельних ділянках, планувально відокремлених від кварталів житлової та громадської забудови, з урахуванням загальної потреби в залежності від рівня автомобілізації населеного пункту, інтенсивності руху та споживчого попиту. Вибір типу АЗС для конкретного місця розташування слід проводити в залежності від потужності та технологічних рішень, згідно з класифікацією, наведеною у таблиці 7.8*, а також з урахуванням містобудівних обмежень і вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з п. 5.32. Державних будівельних норм України «Містобудування. Планування і забудов міських і сільських поселень ДБН 360-92**», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року №44, відстань від автозаправочних станцій з підземними резервуарами для зберігання рідкого палива до меж ділянок дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, лікувально-профілактичних закладів, до стін житлових та інших громадських будівель і споруд, дитячих ігрових майданчиків і місць відпочинку населення слід приймати за розрахунком забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами АЗС, але не менше 50 м.

Відповідно до п. 7.61* Державних будівельних норм України «Містобудування. Планування і забудов міських і сільських поселень ДБН 360-92**», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року №44, розміщення нових та реконструкцію існуючих АЗС необхідно здійснювати з дотриманням санітарних розривів та протипожежних відстаней від найближчої з споруд АЗС до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж у відповідності з таблицею 7.9* та додатком 8.3* з урахуванням правил безпеки дорожнього руху.

За правилами п. 5.28 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173, станції технічного обслуговування і ремонту автомобілів, автозаправні станції (АЗС) слід розміщувати в промислових і комунально-складських зонах, на магістральних вулицях і дорогах за межами житлового району.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

Відповідно до частини першоїстатті 376 ЦК Україниоб`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

При цьому за положеннями частини четвертої цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За змістом частини сьомоїстатті 376 ЦК Україниу разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Аналогічні роз`яснення викладені у пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судамистатті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)».

При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першійст.376 ЦК Україниознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Саме такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15, а також Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 202/3520/16-ц.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року по справі № 201/5625/17 (провадження № 61-6193св21) зроблено висновок, що «відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил. За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих приписах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом. Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України, статті 4 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання».

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України). Цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ ІІ «Землі України» ЗК України), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності, відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

Так само є нормативно регламентованимправо власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України).

Відповідно до змісту частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України

Згідно з абзацом 15статті 1Закону України"Проземлеустрій" ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За змістомстатті 24 Закону України «Про планування і забудову територій»право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цьогоЗакону.

Відповідно до ч.1ст.19ЗК Україниземлі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

В силу ч.ч. 1,2ст. 20 ЗК Українивіднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок (ч.3ЗК України).

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

За змістом ч.5ст.20 ЗК Українивиди використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відтак із викладених норм земельного законодавства випливає, що зміна цільового призначення земельних ділянок регламентована спеціальною процедурою та використання земельних ділянок має відбуватись у чіткій відповідності та в межах її цільового призначення, і недотримання цієї процедури тягне відповідні наслідки.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 458 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - Класифікація).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 цієї Класифікації код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у Державному земельному кадастрі.

Підпунктом 10 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельні ділянки, зокрема про цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), що включає такі складові: категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з документацією із землеустрою; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно з частиною 5статті 20 ЗК України.

Належна відповідачу земельна ділянка з кадастровим номером 1810136300:05:025:0017 за КВЦПЗ відноситься за цільовим призначенням до секції В підрозділу 03.07 ( Землі житлової та громадської забудови Землі громадської забудови Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

Правовий режим земель громадської та житлової забудови визначено устатті 38 ЗК України, згідно з якою до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктах, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель та споруд, інших об`єктів загального користування.

Порядок використання зазначеної категорії земель регламентованостаттею 39 ЗК України, відповідно до якої використання земель житлової та громадської забудови здійснюєтьсявідповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Отже, нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за іншим призначенням, всупереч генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.

Поняття "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки.

06 грудня 2019 року Управлінням Державної архітектурно- будівельної інспекції у Житомирській області, ТОВ «Коростень-МБО», яке було підрядником будівельних робіт, які виконувалися за замовленням ТОВ "ЮПІДЖІ" внесено припис №116/19-к про зупинення виконання будівельних робіт з будівництва АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з порушенням проекту виконання робіт.

18 грудня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції у Житомирській області проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ «ЮПІДЖІ» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил. За наслідками перевірки складено акт про те, що Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради надано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 08.08.2017 №52/17 на об`єкт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративного приміщення, АГЗП та автомийки за адресою : проспект Незалежності, 29, м. Житомир ( замовник ТОВ «ЮПІДЖІ» з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме наміри забудови земельної ділянки не відповідають затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні, а саме ДПТ та Зонінгу ( в частині відсутності спеціальних зональних погоджень для допустимого виду використання), чим порушеного вимоги ч.2 ст.5, абз 1 ч.3 ст.29, п.3 ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Окрім того в акті зазначено, що 29.08.2019 ТОВ «ЮПІДЖІ» надано припис №277/19-а про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та прийнято рішення від 29.08.2019 року №278/19-а про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 08.08.2017 №52/17.

20 грудня 2019 року державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області складено акт обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:05:025:0017 по проспекту Незалежності, 29 в м. Житомирі. За наслідками перевірки складено акт за №752-ДК/299/60/10/01/-19 в якому зазначено, що на час обстеження на вказаній земельній ділянці ведеться будівництво автозаправного комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів і адміністративні приміщення на площі 0, 9706га. На момент перевірки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки або її частини зі зміною її цільового призначення ТОВ "ЮПІДЖІ" не виготовлявся та рішенням органу виконавчої влади або місцевого самоврядування не затверджувався, що є порушенням ст.ст.20,21 ЗК України. Рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки або її частини у ТОВ "ЮПІДЖІ" відсутнє, що у відповідності до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчить про факт нецільового використання земельної ділянки.

20 грудня 2019 року державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:05:025:0017 по АДРЕСА_1 . За наслідками перевірки складено акт №752-ДК/801/АП/09/01/-19 про те, що на момент перевірки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки або її частин зі зміною її цільового призначення ТОВ «ЮПІДЖІ» не виготовлявся та рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування не затверджувався, що є порушенням ст.ст.20,21 ЗК України. Рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки або її частин ТОВ «ЮПІДЖІ» відсутнє, що у відповідності до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчить про факт нецільового використання земельної ділянки на площі 0, 9706 га.

Окрім того, за наслідками перевірки складено припис про усунення порушення земельного законодавства за реєстраційним №752-ДК/0448 Пр/03/01/-19. Зокрема приписом зобов`язано ТОВ «ЮПІДЖІ» усунути порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:05:025:0017, площею 1,10000 га, із земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом оформлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки або її частини та повідомити про виконання вказаного припису в термін до 20.01.2020.

03 лютого 2020 року державним інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області проведено перевірку з питання виконання ТОВ «ЮПІДЖІ» припису щодо усунення порушення земельного законодавства за реєстраційним №752-ДК/0448 Пр//03/01/-19. За наслідками перевірки було складено акт та припис за реєстраційним №140-ДК/0029Пр/03/01/-20 про те, що на час перевірки припис не виконано: про виконання припису ТОВ «ЮПІДЖІ не повідомило Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, порушення не усунуто, що є порушенням вимог ст.188-5 КУпАП. Про виконання припису повідомити до 03 березня 2020 року.

12 березня 2020 року державним інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області проведено перевірку з питання виконання ТОВ «ЮПІДЖІ» припису щодо усунення порушення земельного законодавства за реєстраційним №140-ДК/0029Пр/03/01-20. За наслідками перевірки було складено акт №298-ДК/162/АП/09/01/-20 про те, що на час перевірки припис за реєстраційним №140-ДК/0029Пр/03/01-20 не виконано: про порушення припису ТОВ «ЮПІДЖІ» не повідомило Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, порушення не усунуто.

Умови використання землі, яку придбало у власність ТОВ «ЮПІДЖІ», конкретизовані в договорі купівлі-продажу від 06.06.2017 року.

Так, за умовами договору купівлі-продажу, укладеного 06.06.2017 між Житомирською міською радою (Продавець) та ТОВ "ЮПІДЖІ" (Покупець), та змін до нього від 08.06.2017 ТОВ "ЮПІДЖІ" на земельних торгах у формі аукціону отримало у приватну власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення з категорії земель - землі житлової та громадської забудови.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ЮПІДЖІ» на земельній ділянці побудувало об`єкт АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийку.

Особливості побудованих ТОВ «ЮПІДЖІ» об`єктів та специфічність послуг, які надаються з їх допомогою, потребують застосування земельного законодавства, відмінного від того, що регулює сферу використання земель житлової та громадської забудови.

Згідно з частиною 1 статті 67 ЗК Українидо земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту.

До земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, АЗС, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об`єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту (частина 1статті 71 ЗК України).

Системний аналізнаведених правовихнорм дозволяєдійти висновку,що розміщенняАЗС таавтомобільних газозаправнихпунктів можездійснюватися лишена земельнихділянках ізцільовим призначенням"земліавтомобільного транспорту".

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 04.02.2000 у справі №915/47/17.

Відтак встановлено,що будівництвоспірного об`єктунерухомості булоздійснено наземельній ділянці, якавідноситься докатегорії земельжитлової тагромадської забудови,цільове призначеннядля будівництвата обслуговування будівельторгівлі (класифікації видів цільовогопризначення земель 03.07) .

Матеріали справине містятьдоказів того,що цільовепризначення земельноїділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 було змінено відповідно до вимог ЗК України.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що ТОВ «ЮПІДЖІ», розмістивши на землях житлової та громадської забудови автозаправну станцію, не дотримало вимог відносно цільового використання земельної ділянки, яка належить йому на праві власності.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної документації».

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» регламентовано встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Положенням частини другої статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Частиною сьомоюстатті 34Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно із статті 35Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт. Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

Юридичними фактами, які становлять правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил, з огляду на положення законів України «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четвертастатті 82 ЦПК України).

Згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 240/11107/19, яке набрало законної сили 21 липня 2020 року, об`єкт будівництва "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою в АДРЕСА_1 " належить до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, а тому потребував висновку з оцінки впливу на довкілля. Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ЮПІДЖІ" не отримувало результатів оцінки впливу на довкілля, що суперечить приписам п.7 ч.3ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Крім того, у вказаному вище рішенні суд встановив порушення ТОВ "ЮПІДЖІ"порядку отримання спеціального зонального погодження на будівництво АЗС, передбаченого Планом зонування м.Житомира.

У зв`язку з виявленими порушеннями чинного законодавства, Житомирський окружний адміністративний суд у справі №240/11107/19 ухвалив рішення про скасування дозволу Державної архітектурно - будівельної інспекції України № IУ 113192001524 від 19.07.2019, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" на будівництво об`єкта "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: АДРЕСА_1 ".

За результатами проведеної позапланової перевірки на об`єкті нагляду Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради за адресою: м. Житомир, вул.Покровська, 6, рішенням від 18.12.2019 № 430/19-а головного інспекторабудівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Хорової Н.В. скасовано дію містобудівних умов та обмежень від 08.08.2017 №52/17 для проектування об`єкта будівництва "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки", затверджені наказом від 18.09.2019 №123/19.

Таким чином, із матеріалів справи безспірно вбачається, що відповідач ТОВ «ЮПІДЖІ» здійснило спірне будівництво у порушення будівельних норм та правил, а також без належних дозволів.

Тому належний відповідачу об`єкт автозаправний комплекс ( АЗК) з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки, який знаходиться по проспекту Незалежності, 29, в м. Житомирі, та розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 1810136300:05:025:0017, є таким, що збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та з істотним порушенням будівельних норм та правил, а тому є підстави для визнання його самочинним.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що спірний об`єкт нерухомості не можна вважати самочинним будівництвом, оскільки право власності на нього було зареєстровано за ТОВ «ЮПІДЖІ» в установленому законом порядку, чинним на момент такої державної реєстрації, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час ухвалення оскаржуваного рішення відповідач набув право власності на об`єкт нерухомого майна, про знесення якого, як об`єкту самочинного будівництва, просив позивач.

У силу спеціального застереження, наведеного в частині другійстатті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четвертастатті 376 ЦК України).

Відповідно достатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування нормЗакону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Аналіз положеньстатті 376 ЦК Українивиключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Таким чином, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другоїстатті 376 ЦК Українине змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19).

У даній справі, підставою для відмови в задоволенні позову суд першої інстанції визнав факт набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна після закінчення його будівництва та, посилаючись на встановлений факт, вказав про неможливість знесення об`єкта нерухомості, на який зареєстровано право власності, у порядку, встановленому для самочинно побудованого об`єкту.

Разом з тим, вирішуючи спір суд першої інстанції не врахував правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19).

Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомоюстатті 376 ЦК України, а саме: якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; якщо така забудова порушує права інших осіб; якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01 квітня 2020 року в справі №520/13067/17 зробила висновок про те, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту,стаття 376 Цивільного кодексу Українине ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4статті 376 ЦК України).

В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №822/2149/18.

Встановлено, що ТОВ «ЮПІДЖІ» здійснило будівництво з використаним земельної ділянки, що не була відведена забудовнику для цієї мети та при скасованих дозволах.

Це вказує на те, що у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якогоЦивільний кодекс Українине встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Тобто, частина 7статті 376 Цивільного кодексу Україниспірні правовідносини не регулює.

З огляду на наведене, безпідставним є посилання відповідача на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, а тому спірний нерухомий об`єкт не підлягає знесенню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що спори між Громадською організацією «Громадська оборона» та ТОВ «ЮПІДЖІ» щодо спірного будівництва тривають з 2020 року.

Так, 27 грудня 2019 року Господарський суд Житомирської області у справі № 906/1372/19, розглянувши заяву Житомирської міської ради від 26.12.2019 про забезпечення позову постановив: 1. Заяву Житомирської міської ради про забезпечення позову задовольнити. 2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Толстого, 5, код ЄДРПОУ 38862560) проводити будівельні, земельні та інших роботи на земельних ділянках загального користування Житомирської міської об`єднаної територіальної громади по проспекту Незалежності, 29 в м. Житомирі. 3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "Коростень-МБО" (Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 20, код ЄДРПОУ 03583924) проводити будівельні, земельні та інші роботи на земельних ділянках загального користування Житомирської міської об`єднаної територіальної громади по проспекту Незалежності, 29 в м. Житомирі. 4. Заборонити будь-яким іншим особам вчиняти дії з проведення будівельних, земельних та інших робіт на земельних ділянках загального користування Житомирської міської об`єднаної територіальної громади по проспекту Незалежності, 29 в м. Житомирі до отримання та узгодження всіх відповідних дозвільних документів в органах місцевого самоврядування на право здійснення такої діяльності).

РішеннямЖитомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року у справі №240/11107/19 визнано протиправними дії Державної архітектурно - будівельної інспекції України щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 113192001524 від 19.07.2019 на об`єкт "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29". Скасовано дозвіл Державної архітектурно - будівельної інспекції України № ІУ 113192001524 від 19.07.2019, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» на об`єкт "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності. 29". У вказаній справі судом було встановлено, шо дозвіл на будівництво М ІУ 113192001524 був виданий з порушенням вимогстатті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: відсутність Висновку «Оцінки впливу на довкілля» та невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Розглядаючи позов громадської організації «Громадська оборона» проти Житомирської міської ради, Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 11.11.2020 року у справі № 240/9401/20 визнав протиправною бездіяльність Житомирської міської рада щодо несвоєчасного розгляду пропозицій за результатами проведених громадських слухань від 26.12.2019, проведених відповідно до розпорядження міського голови від 13.12.2019 №1254 "Про проведення громадських слухань". Приймаючи таке рішення, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено закріплені вимоги щодо порядку розгляду пропозицій, ухвалених за наслідками громадських слухань, проведених 26.12.2019, оскільки такий розгляд не відбувся у межах встановленого строку та відповідно до процедури, закріпленої у Статуті Житомирської ОТГ та відповідному Положенні.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №320/5966/20 від 17 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ГО «Громадська оборона» щодо визнання протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі ТОВ «ЮПІДЖІ» сертифіката від 06.05.2020 за реєстраційним №ІV 163201271348 та скасування сертифіката, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 06.05.2020 за реєстраційним №ІV 163201271348.

Відмовляючи упозові,Окружний адміністративнийсуд м.Києва вказавна наступне,що судвиходить зтого,що позивачобрав неналежнийспосіб захиступорушених прав,оскільки визнаннясудом протиправнимидій ДержархбудінспекціїУкраїни щодовидачі ТОВ«ЮПІДЖІ» сертифікатавід 06.05.2020№ ІУ163201271348та скасуванняцього сертифікатане призведедо досягненняпозивачем поставленоїмети,а саме:забезпечення дотриманнясуб`єктоммістобудівної діяльностівимог містобудівного,земельного таприродоохоронного законодавства,оскільки занаявності чинногосвідоцтва проправо власностіна новозбудований(реконструйований)об`єктбудівництва скасуваннявказаного сертифікатуне тягнеза собоюнастання будь-якихправових наслідків. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомого майна, у разі наявності підстав вважати його самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 ЦК України та ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивач може звернутися з позовом про знесення самочинного будівництва у порядку, встановленому законом.

Крім того встановлено, що відповідач, не зважаючи на припис ДАБІ про зупинення будівельних робіт, рішення про скасування містобудівних умов та обмежень від 08.08.2017 №52/17, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 27.12.2019 та вказанісудові рішення здійснювало будівництво спірного нерухомого майна.

Також колегією суддів встановлено наявність звернень позивача до компетентних органів місцевого самоврядування, державних органів щодо порушення ТОВ «ЮПІДЖІ» діючого законодавства при будівництві спірного об`єкту.

02 червня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза заявою ГО «Громадська оборона» внесено відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення ТОВ "ЮПІДЖІ" при будівництві АЗК за адресою м. Житомир, проспект Незалежності, 29.

Згідно п.21 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 808до таких віднесено автозаправні станції та комплекси, а також автогазонаповнювальні компресорні станції, автомобільні газозаправні станції зрідженого газу.

Статтею 50 Конституції України визначено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

У даній справі колегія суддів вважає, що самочинне будівництво порушує права інших осіб, а саме, членів територіальної громади в межах якої розташована земельна ділянка, які вправі розраховувати на дотримання фізичними та юридичними особами норм законів, а отже і вправі вимагати усунення порушень цих норм.

Таким чином,колегія суддів,аналізуючи всукупності всідосліджені доказипо справі,дійшла висновку,що автозаправний комплекс (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки, розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , є самочинним будівництвом, оскільки збудований на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та із істотним порушенням будівельних норм і правил, внаслідок чого порушені права членів територіальної громади в межах якої розташована земельна ділянка. Тому позивачем доведено наявність підстав для задоволення позову та зобов`язання відповідача демонтувати об`єкт за власний рахунок.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

У апеляційній скарзі ГО «Громадська оборона» м. Житомир просила постановити окрему ухвалу.

Згідно з частиною першої статті 262 ЦПК Українисуд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законодавства, а також причини та умови, що цьому сприяли. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

З матеріалів справи вбачається, що Сьомим апеляційним адміністративним судом 01 липня 2020 року у справі №240/11513/19 була постановлена окрема ухвала, якою було доведено до відома Житомирської міської ради та виконавчого комітету Житомирської міської ради обставини для вжиття належних заходів з метою з`ясування причин та умов, що сприяли порушенням при затверджені наказом Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 08.08.2017 №52/17 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта за адресою проспект Незалежності, 29, м. Житомир, Житомирської області, та вжиття заходів, направлених для усунення подібних порушень у подальшому.

Тому колегія суддів вважає, що клопотання про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги ГО «Громадська оборона» м. Житомир задоволені, то з ТОВ «ЮПІДЖІ» на її користь підлягають стягненню судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 4540 грн ( 1135 грн+ 3405 грн).

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Громадської організації «Громадська оборона» м. Житомир задовольнити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Громадської організації «Громадська оборона» м. Житомир до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватне підприємство «Укрпалетсистем» про знесення самочинного будівництва задовольнити.

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ» привести земельну ділянку за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 до попереднього стану, шляхом демонтажу за власний рахунок самочинно збудованого автозаправного комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ» на користь Громадської організації «Громадська оборона» м. Житомир 4540 грн судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 25 травня 2022 року.

Головуючий

Судді