Постанова

від 19.10.2022 по справі 906/3/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 906/3/21

провадження № 61-5566св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - громадська організація «Громадська оборона»,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне підприємство «Укрпалетсистем»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» на постанову Житомирського апеляційного суду від 24 травня 2022 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Микитюк О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року громадська організація «Громадська оборона» (далі - ГО «Громадська оборона») звернулась до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ» (далі - ТОВ «ЮПІДЖІ»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне підприємство «Укрпалетсистем», про знесення самочинного будівництва.

Позовна заява мотивована тим, що 06 червня 2017 року відбувся відкритий аукціон щодо продажу земельної ділянки за адресою: м. Житомир, просп. Незалежності, 29 , кадастровий номер: 1810136300:05:025:0017, цільове призначення відповідно до КВЦПЗ - 03.07. «Будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що відноситься до земель житлової громадської забудови, переможцем якого стало ТОВ «ЮПІДЖІ».

Позивач вказував, що 19 липня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України надала відповідачу дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки» за вказаною адресою.

Зазначав, що будівництво АЗК здійснювалося із порушенням вимог законодавства та за відсутності дозвільних документів на початок такого будівництва, у зв`язку із чим в результаті здійснення архітектурно-будівельного контролю управлінням ДАБІ по результатам позапланової перевірки суб`єкта містобудування було складено акт № 1006/7/К15/736 від 06 грудня 2019 року та винесено припис № 116/19-к від 06 грудня 2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, зважаючи на порушення з боку ТОВ «Коростень-МБО» (підрядника будівництва) вимог законодавства у сфері містобудування.

Рішенням № 430/19-а від 18 грудня 2019 року головний інспектор будівельного нагляду Управління ДАБІ у Житомирській області Хорова Н. В. скасувала містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 08 серпня 2017 року № 52/17 на об`єкт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування, адміністративними приміщеннями, приміщеннями АГЗП та автомийки» по просп. Незалежності, 29 у м. Житомирі.

Окрім цього, у зв`язку із виявленням здійснення самовільних робіт за вказаною адресою КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира» склало протокол про відповідне порушення від 19 грудня 2019 року, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області складено припис № 752-ДК/0448Пр/03/01/-19 від 20 грудня 2019 року «Щодо усунення порушення вимог земельного законодавства шляхом оформлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки або її частини», а вже 03 лютого 2020 року управлінням Держгеокадастру складено припис № 140-ДК/0029Пр/03/01/20 «Про виконання припису».

Зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 240/11107/19, яке набрало законної сили, скасовано дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України № ІУ113192001524 від 19 липня 2019 року, виданий ТОВ «ЮПІДЖІ» на будівництво АЗК із пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки.

Вказував, що незважаючи на виконання робіт з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил, а також порушення відповідачем містобудівних, екологічних, санітарних норм та норм землекористування, порушення Генерального плану м. Житомира, ТОВ «ЮПІДЖІ» отримало сертифікат про готовність об`єкта № ІУ163201271348 та 19 травня 2020 року за відповідачем зареєстровано право власності на указаний об`єкт нерухомого майна.

При цьому в обґрунтування підстав звернення із даним позовом саме ГО «Громадська оборона» голова організації зазначив, що статутом організації передбачено право останньої представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі у судах. Вважає, що будівництво та експлуатація самочинного будівництва, що здійснюється із порушенням законодавства України становить потенційну небезпеку як для мешканців Житомирської ОТГ, так і для навколишнього природного середовища в цілому, а тому звернення із даним позовом до суду фактично є конституційним обов`язком громадської організації. При цьому вказує, що зазначений у позові об`єкт будівництва за ознаками, наведеними у статті 376 ЦК України, є самочинним, оскільки збудований на ділянці, що не була відведена для цієї мети, та збудований із істотним порушенням будівельних норм і правил.

Враховуючи наведене з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив суд зобов`язати відповідача привести земельну ділянку за адресою: м. Житомир, просп. Незалежності, 29 , кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 до попереднього стану шляхом демонтажу автозаправного комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки, демонтаж провести за рахунок відповідача.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22 березня 2021 року позов ГО «Громадська оборона» задоволено частково.

Заборонено ТОВ «Юпіджі» використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:05:025:0017, з цільовим призначенням «будівництво та обслуговування будівель торгівлі», для діяльності, яка пов`язана: з торгівлею нафтопродуктами (діяльність автозаправного комплексу/станції) та їх зберіганням; з торгівлею газом для автомобільного транспорту (діяльність авто газозаправного пункту) та його зберігання, в тому числі вчиняти дії (укладати правочини, тощо), які будуть спрямовані на таке використання іншими особами.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 червня 2021 року рішення Господарського суду Житомирської області від 22 березня 2021 року скасовано, провадження у справі закрито, роз`яснено ГО «Громадська оборона» її право звернутися до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою про направлення справи до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 червня 2021 року задоволено заяву ГО «Громадська оборона» та направлено матеріали справи № 906/3/21 для розгляду до Богунського районного суду м. Житомира.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2021 року у складі судді Кузнєцова Д. В. у задоволенні позову ГО «Громадська оборона» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що наявність у ТОВ «ЮПІДЖІ» права власності на майно, яке зареєстровано у встановленому законом порядку, спростовує його статус як самочинного, тому відсутні матеріально-правові підстави для задоволення позовних вимог.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 травня 2022 року апеляційну скаргу ГО «Громадська оборона» задоволено.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ГО «Громадська оборона» до ТОВ «ЮПІДЖІ» задоволено.

Зобов`язано ТОВ «Юпіджі» привести земельну ділянку за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29 , кадастровий номер 1810136300:05:025:0017, до попереднього стану, шляхом демонтажу за власний рахунок самочинно збудованого автозаправного комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийками.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Ухвалюючи судове рішення, апеляційний суд виходив із того, що розміщення АЗС та автомобільних газозаправних пунктів може здійснюватися лише на земельних ділянках із цільовим призначенням «землі автомобільного транспорту», проте будівництво спірного об`єкта нерухомості здійснено на земельній ділянці, яка відносить до категорії «землі житлової та громадської забудови». При цьому судом враховано, що матеріали справи не містять доказів, що було змінено цільове призначення земельної ділянки, на якій здійснено будівництво.

Отже, суд зазначив, що спірний об`єкт є таким, що збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та з істотним порушенням будівельних норм та правил, а тому є підстави для визнання його самочинним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірний об`єкт є самочинним будівництвом, оскільки збудований на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та з істотним порушенням будівельних норм і правил, внаслідок чого порушені права членів територіальної громади в межах якої розташована земельна ділянка, тому позивачем доведено наявність підстав для задоволення позову та зобов`язання відповідача демонтувати об`єкт за власний рахунок.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «ЮПІДЖІ».

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Задоволено клопотання ТОВ «ЮПІДЖІ» про зупинення виконання судового рішення.

Зупинено виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 24 травня 2022 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 серпня 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «ЮПІДЖІ», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 359/8362/17, провадження № 61-4775св19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надав жодного належного та допустимого доказу порушення його прав як громадської організації (її членів та/або інших осіб, зокрема, наявності шкоди екології та/чи здоров`ю мешканців навколишніх житлових будинків чи інших осіб, внаслідок будівництва чи експлуатації АЗК). При цьому позивач стверджує про наявність потенційної небезпеки, тобто її не існує і вона має потенційний характер.

Крім того, позивач, який є громадською організацією, не є ні органом державної влади, ні органом місцевого самоврядування, відтак не має права на звернення до суду із позовом про знесення розпочатого самочинного будівництва з підстав відсутності у відповідача певних дозвільних документів. Натомість, як зазначає заявник, з його боку відсутні порушення щодо проведення будівельних робіт у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про планування і забудову території», Закону України «Про оцінку впливу довкілля» з урахуванням визначеної процедури та на підставі відповідних дозвільних документів.

Також заявник вказує, що відсутні підстави вважати зведений об`єкт самочинним будівництвом, оскільки земельна ділянка відведена відповідно до норм та вимог ЗК України органами місцевої влади, будівництво здійснено при наявності всіх дозволів, у тому числі експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом, також відсутні будь-які порушення чи невідповідність проекту, що підтверджується сертифікатом готовності об`єкта до експлуатації та подальшою реєстрацією права власності.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «ЮПІДЖІ» від ГО «Громадська оборона», у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Також у відзиві на касаційну скаргу ГО «Громадська оборона» просила суд закрити касаційне провадження у справі, скасувати заходи зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 24 травня 2022 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку та заборонити ТОВ «ЮПІДЖІ» та будь-яким іншим фізичним, юридичним особам експлуатацію АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, розробленого ТОВ «Перша земельна агенція» в 2015 році, передбачено передати земельну ділянку комунальної власності площею 1,1000 га з метою реалізації її на земельних торгах для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: вул. Ватутіна, 29, м. Житомир .

У висновку Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської області № 13/2015 від 27 лютого 2015 року зазначено, що відповідно до Генерального плану м. Житомира, затвердженого рішенням міської ради від 26 грудня 2001 року № 266, земельна ділянка площею 1,1000 га по вул. Ватутіна, 29 у м. Житомирі розташована на території багатоповерхової житлової забудови. Цим же висновком погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності з метою її реалізації на земельних торгах, площею 1,1000 га за рекомендованою адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 29 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, без права забудови капітальних споруд в межах «червоних» ліній перспективного розвитку вул. Ватутіна , в установленому законодавством порядку.

Аналогічно висновком Головного управління Держземагенства у Житомирській області від 04 березня 2015 року погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності з метою її реалізації на земельних торгах, площею 1,1000 га за рекомендованою адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 29 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, без права забудови капітальних споруд в межах «червоних» ліній перспективного розвитку вул. Ватутіна , в установленому законодавством порядку. Основні характеристики запроектованої земельної ділянки: форма власності - комунальна, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Згідно інформації про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу земельної ділянки у власність організатором торгів є Житомирська міська рада, виконавцем земельних торгів є ПП Фірма «СОМГІЗ». На аукціон виставлена земельна ділянка несільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29 , кадастровий номер 1810136300:05:025:0017, площа 1,1000га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (класифікації видів цільового призначення земель - 03.07). Відносно земельної ділянки встановлено обмеження, а саме передбачено використовувати земельну ділянку виключно за цільовим призначенням. Земельні торги у формі аукціону призначено на 06 червня 2017 року.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 240/7108/20 встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 06 червня 2017 року між Житомирською міською радою (продавець) та ТОВ «ЮПІДЖІ» (покупець), та змін до нього від 08 червня 2017 року ТОВ «ЮПІДЖІ» на земельних торгах у формі аукціону отримало у приватну власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення з категорії земель - землі житлової та громадської забудови, за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29 , кадастровий номер 1810136300:05:025:0017.

19 липня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України надала ТОВ «ЮПІДЖІ» дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ113192001524 з будівництва об`єкта «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки» у м. Житомир по проспекту Незалежності, 29 .

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 240/11107/19, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року, позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельна інспекція України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ТОВ «ЮПІДЖІ», про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправними дії Державної архітектурно - будівельної інспекції України щодо надання ТОВ «ЮПІДЖІ» дозволу на виконання будівельних робіт № IУ 113192001524 від 19 липня 2019 року на об`єкт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29 ».

Скасовано дозвіл Державної архітектурно - будівельної інспекції України № IУ 113192001524 від 19 липня 2019 року, виданий ТОВ «ЮПІДЖІ» на об`єкт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29 ».

Наказом департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 08 серпня 2017 року № 52/17 зі змінами, внесеними наказом від 18 вересня 2019 року № 123/19, затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки» на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:05:025:0017.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі № 240/88/20, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року, позов ТОВ «ЮПІДЖІ» до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, Треті особи: Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, ГО «Громадська оборона», про визнання протиправними дій та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області від 18 грудня 2019 року № 430/19-а про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 08 серпня 2017 року № 52/17 на об`єкт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийками за адресою: проспект Незалежності, 29 в м. Житомирі, затверджені наказом від 18 вересня 2019 року № 123/19 (замовник - ТОВ «ЮПІДЖІ»)».

06 травня 2020 року ТОВ «ЮПІДЖІ» видано сертифікат № ІУ163201271348, яким Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29».

ТОВ «ЮПІДЖІ» вказаний сертифікат виданий на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 23 грудня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року у справі № 320/5966/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року, у задоволенні позову ГО «Громадська оборона» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ТОВ «ЮПІДЖІ» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

У вказаній справі ГО «Громадська оборона» просила суд: визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі ТОВ «ЮПІДЖІ» сертифіката від 06 травня 2020 року за реєстраційним № ІV 163201271348; скасувати сертифікат, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 06 травня 2020 року за реєстраційним № ІV 163201271348.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11 лютого 2021 року № 243951757 вбачається, що реєстратором Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області Лонською Л. С. 19 травня 2020 року за № 36544457 зареєстровано право власності ТОВ «ЮПІДЖІ» на об`єкт нерухомого майна «АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки» за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29.

Підставою для державної реєстрації вказано сертифікат Держархбудінспекції України від 06 травня 2020 року № IV163201271348 та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, виданий Житомирською міською радою від 15 травня 2020 року № 873/11.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у справі № 240/7108/20 у задоволенні позовних вимог ГО «Громадська оборона» до ТОВ «ЮПІДЖІ» про визнання протиправним будівництво, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу ГО «Громадська оборона» задоволено.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ГО «Громадська оборона» до ТОВ «ЮПІДЖІ» про визнання протиправним будівництво, зобов`язання вчинити дії змінено в мотивувальній частині з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року залишити без змін.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо юрисдикції справи

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 червня 2021 року рішення Господарського суду Житомирської області від 22 березня 2021 року скасовано, провадження у справі закрито, роз`яснено ГО «Громадська оборона» її право звернутися до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою про направлення справи до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Вказане судове рішення набрало законної сили.

З огляду на зміст та характер спірних правовідносин, суб`єктний склад цього спору колегія суддів вважає, що спір з урахуванням вимог статті 19 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 367/4695/20 (провадження № 14-12цс21), від 15 червня 2021 року у справі № 904/6125/20 (провадження № 12-27гс21)

Щодо права громадської організації на звернення до суду за судовим захистом

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

При цьому в силу припису частини п`ятої статті 174 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що особи, які наділені правом на звернення до суду, поділяються на дві групи:

- особи, які звертаються до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів й, відповідно, мають як матеріально-правову, так і процесуальну заінтересованість у конкретному результаті розгляду справи, займають процесуальне становище позивача, та

- особи, які звертаються до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, заінтересованість яких носить суто процесуальний характер й процесуальне становище яких, за загальним правилом, є відмінним від процесуального становища позивача.

Статтею 1 Закону України «Про громадські об`єднання» визначено, що громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Пунктом 2 частини першої статті 21 Закону України «Про громадські об`єднання» передбачено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

В абз. 3 пункту 2.6 рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «про судовий збір» у взаємозв`язку з положеннями пункту «г» частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» Конституційний Суд України зазначив, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

З наведеного вбачається, що громадська організація має право звернутися до суду або як позивач для захисту своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів громадської організації як суб`єкта охоронюваних матеріальних правовідносин або на виконання покладених на неї статутних завдань, або в порядку статті 56 ЦПК України як особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах у випадках, передбачених відповідним законом.

Щодо наявності у ГО «Громадська оборона» права на пред`явлення позову на захист екологічних прав та захист навколишнього природного середовища

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Згідно пунктів «а», «д», «з» частини першої статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище; об`єднання в громадські природоохоронні формування; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров`ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Екологічні права громадян забезпечуються, серед іншого, участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища, компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров`ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (пункти «в», «д» частини першої статті 10 вищевказаного Закону).

Статтею 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту «ж» частини першої статті 21 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадські природоохоронні організації мають право подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров`ю громадян і майну громадських організацій.

Пред`являючи позов до суду, ГО «Громадська оборона» в позовній заяві визначила своє процесуальне становище як позивача, разом з тим, свою заінтересованість обґрунтувало необхідністю захисту «життя, здоров`я та екологічних прав та інтересів мешканців міста Житомир, зокрема, тих, що проживають поруч з вищевказаним об`єктом містобудування, на безпечне довкілля… Таке будівництво та експлуатація самочинного будівництва, що здійснюється з порушенням законодавства України, становить потенційну небезпеку, як для мешканців Житомирської ОТГ, так і для навколишнього природного середовища в цілому».

З наведеного вбачається, що позов пред`явлений ГО «Громадська оборона» на захист екологічних прав та законних інтересів мешканців м. Житомир, персональний склад яких на момент звернення до суду не визначений.

У відповідності із частини другої статті 3 ЦПК України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція.

Орхуську конвенцію ратифіковано Законом України № 832-ХІУ від 06 липня 1999 року, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Для забезпечення належної реалізації, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції, крім процедур перегляду, передбачених вище пунктами 1 і 2, і без їх порушення, кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.

При цьому відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі - керівництво). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставві власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Відповідно до пункту 4 статті 2 Орхуської конвенції «Громадськість» означає одну або більше фізичних чи юридичних осіб, їхнє об`єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою.

Згідно з пунктом 1.1 статуту ГО «Громадська оборона» є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створених для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, освітній та інших інтересів свїх членів та/або інших осіб.

З виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ГО «Громадська оборона» була зареєстрована 31 жовтня 2019 року. Керівник - ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 3.1 статуту ГО «Громадська оборона» головною метою організації є захист прав і свобод громадян, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів, забезпечення захисту законних прав та інтересів всіх соціальних, вікових, національних верств населення, захист конституційних прав та свобод членів Громадської організації та інших громадян, сприяння розбудові правової держави і становленню громадянського суспільства на засадах принципу верховенства права в територіальній громаді, задоволенню та захисту прав і спільних інтересів членів організації та інших громадян.

З наведеного вбачається, що оскільки ГО «Громадська оборона» створена з метою, в тому числі, захисту екологічних інтересів, вона є природоохоронною організацією, яка відповідно до положень Орхуської конвенції та законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про громадські об`єднання» на виконання завдань, визначених в Статуті, має право звертатися до суду за для захисту порушених екологічних прав, в тому числі мешканців м. Житомир, а також з метою захисту навколишнього природного середовища.

Щодо вирішення спору по суті

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову та зобов`язання ТОВ «Юпіджі» привести земельну ділянку за адресою: м. Житомир, пр-т Незалежності, 29 , кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 до попереднього стану шляхом демонтажу за власний рахунок самочинно збудованого АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки виходив з того, що вказаний АЗК є самочинним будівництвом, оскільки збудований на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та із істотним порушенням будівельних норм і правил, внаслідок чого порушені права членів територіальної громади, в межах якої розташована земельна. Тому позивачем доведено наявність підстав для задоволення позову та зобов`язання відповідача демонтувати об`єкт за власний рахунок.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками апеляційного суду виходячи з наступного.

Відповідно до частин четвертої, сьомої статті 376 ЦК України, на яку посилалася ГО «Громадська оборона» звертаючись до суду з позовом, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесення особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома статті 376 ЦК України).

З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України, статті 3 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1721цс16 зроблено висновок, що «право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу)».

Аналогічна правова позиція неодноразово була підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 127/27333/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 369/8107/15-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 685/1537/17-ц, від 10 червня 2020 року у справі № 127/11492/16-ц і від 27 січня 2021 року у справі № 308/8116/13-ц.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина шоста статті 81 ЦПК України встановлює, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справ, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 240/7108/20 за адміністративним позовом ГО «Громадська оборона» до ТОВ «Юпіджі» про визнання протиправним будівництва АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: м. Житомир, пр-т Незалежності, 29 на земельній ділянці кадастровий номер: 1810136300:05:025:0017, цільове призначення відповідно до КВЦПЗ - 03.07. «Будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що відноситься до земель житлової та громадської забудови; зобов`язання ТОВ «Юпіджі» використовувати спірну земельну ділянку в межах цільового призначення та з дотриманням екологічних норм, зобов`язати ТОВ «Юпіджі» припинити вчиняти дії еколого-небезпечної діяльності, змінюючи підстави для відмови у задоволенні позову, колегія суддів зазначила, що «негативний вплив на навколишнє середовище у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням може мати місце, якщо внаслідок такого використання існує загроза втрати родючості ґрунтів, зменшення кількості або зникнення зелених насаджень, рідкісних тварин і рослин та в інших випадках, коли безпосередньо використання земельної ділянки за іншим цільовим призначенням несе загрозу навколишньому середовищу та екологічній безпеці.

В той же час позивач не обґрунтовує, яким чином розміщення АЗК на земельній ділянці житлової та громадської забудови впливає на навколишнє природне середовище. Так, ГО «Громадська оборона» не наводить аргументів та не надає доказів погіршення якісних та ціннісних характеристик земельної ділянки, ймовірного завдання шкоди флорі, фауні, водним ресурсам чи надрам у зв`язку з використанням земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 для розміщення АЗК.

Згідно зі змістом доводів позовної заяви та апеляційної скарги позивач вважає небезпечним для довкілля безпосередньо будівництво АЗК, а не використання земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:05:025:0017 не за цільовим призначенням.

З урахуванням вищенаведеного та підстав звернення ГО «Громадська оборона» з позовом у даній справі колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача використовувати земельну ділянку в межах цільового призначення та з дотриманням екологічних норм є необґрунтованими.

Водночас, в межах даної справи позивач не обґрунтував та не довів факту здійснення ТОВ «ЮПІДЖІ» еколого-небезпечної діяльності та завдання шкоди навколишньому середовищу або потенційну загрозу завдання такої шкоди у зв`язку з будівництвом АЗК, нецільовим використанням земельної ділянки, тому підстави для визнання протиправним будівництва АЗК в межах розгляду даної справи відсутні».

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, ГО «Громадська оборона» зазначало, що будівництво та експлуатація самочинного будівництва становить потенційну небезпеку як для мешканців Житомирської ОТГ, так і для навколишнього природнього середовища в цілому. При цьому, конкретизуючи право, яке порушується внаслідок вказаного самочинного будівництва з посиланням на статті 9, 31-33, 50, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», зазначало право на безпечне для життя та здоров`я навколишнє природне середовище та наявність права громадян на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля.

Разом з тим, позивачем, всупереч положень статей 76, 81, 89 ЦПК України під час розгляду справи не надано доказів порушення або існування порушення права на безпечне для життя та здоров`я навколишнє природне середовище як жителів м. Житомир взагалі, так і безпосередньо членів ГО «Громадська оборона», не доведено наявності негативних для навколишнього природного середовища наслідківвід будівництва та функціонування АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: м. Житомир, пр-т Незалежності, 29 , хоча в силу вимог статей 12, 81 ЦПК України саме на позивача покладений обов`язок доводити вказані обставини. Наявність реальної загрози життю та здоров`ю, а також погіршення екологічної ситуації в районі м. Житомир, в якому розміщений даний об`єкт, не підтверджується жодними доказами, в тому числі висновком з оцінки впливу на довкілля або висновком державної екологічної експертизи. При цьому ГО «Громадська оборона» під час розгляду справи клопотання про призначення експертизи з метою підтвердження існування еколого-небезпечних наслідків нецільового використання земельної ділянки, що відносить до земель житлової та громадської забудови, через розміщення АЗК не заявляла. Посилання на велику ймовірність спричинення надзвичайної ситуації техногенного характеру носить характер припущення.

Сам по собі факт нецільового використання земельної ділянки або незгоди мешканців прилеглих будинків з будівництвом та експлуатацією АЗК не може свідчити про наявність порушення права на безпечне для життя та здоров`я навколишнє природне середовище, негативний вплив такого будівництва та експлуатації об`єкту на довкілля.

Враховуючи, що у справі, яка переглядається, позивач відноситься до інших осіб, які можуть звернутися до суду із позовом про знесення самочинного будівництва (в розумінні статті 376 ЦК України), що зумовлює встановлення у таких справах додаткових обставин, зокрема, крім встановлення самого факту самочинного будівництва, підлягає обов`язковому доведення факт наявності порушення прав у зв`язку з самочинним будівництвом, підстави для задоволення позову ГО «Громадська оборона» відсутні через недоведеність порушення права на безпечне для життя та здоров`я навколишнє природне середовище та спричинення негативного впливу чи шкоди довкіллю.

Щодо наявності підстав для закриття касаційного провадження

У відзиві на касаційну скаргу ГО «Громадська оборона» вказувала про наявність підстав для закриття касаційного провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України. Обґрунтовуючи вказане клопотання ГО «Громадська оборона» посилалась на те, що касаційна скарга датована 20 червня 2021 року, а ордер представника 21 червня 2021 року, що унеможливлює підтвердження повноважень адвоката Рупс В. О. станом на момент підписання касаційної скарги.

Разом із тим, колегія не може погодись із доводами ГО «Громадська оборона», оскільки 22 червня 2021 року представник ТОВ «ЮПІДЖІ» - Рупс В. О. подала касаційну скаргу через «Електронний суд», тому відсутні підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України, на які посилається ГО «Громадська оборона» як на підставу закриття касаційного провадження.

Враховуючи те, що місцевий суд відмовив у задоволенні позовних вимог з інших підстав ніж ті, які наведені вище, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням судового рішення апеляційного суду та ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 412 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 24 травня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову громадської організації «Громадська оборона» до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне підприємство «Укрпалетсистем», про знесення самочинного будівництва відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта