Рішення

від 25.05.2022 по справі 689/2375/21

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 689/2375/21

2/689/92/22

РІШЕННЯ

Іменем України

26.05.2022 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Шевчик О.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Фурман Н.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ТОВ «Сільгосптехсервіс»

Польового В.А.,

третьої особи директора ТОВ

«Сільгосптехсервіс» Штогріна О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосптехсервіс», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Сільгосптехсервіс», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, в якому просить: стягнути з відповідача заробітну плату за 01.10.2021року у розмірі 278,00 грн.; вихідну допомогу, яка дорівнює тримісячному середньому заробітку 18000 грн., відпускні за п`ять днів 1390 грн.; стягнути середній заробіток за невчасну невиплату заробітної плати, затримку видачі трудової книжки, затримку виплати розрахункових виплат у вигляді відпускних та вихідної допомоги, яка на день пред`явлення позову становить 91 робочий день та дорівнює 25389 грн.; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

На обґрунтування позову вказав, що 16 липня 2021 року він був прийнятий на ТОВ «Сільгоспттехсервіс» водієм автотранспортних засобів. Пропрацювавши на вказаному підприємстві два з половиною місяці, йому не виплачувалась заробітна плата, на неодноразові звернення до директора з проханням про виплату заробітної плати надавалась відповідь, що коштів немає. 01 жовтня 2021 року він був змушений звільнитись. Після звернення до Управління Держпраці у Хмельницькій області та проведення відповідної перевірки, йому було виплачено заробітну плату за період з 16.07.2021 року по 30.09.2021 року. Однак, після звільнення йому не було виплачено заробітну плату за 01 жовтня 2021 року, відпускні та вихідну допомогу у вигляді тримісячного середнього заробітку, а також на момент звільнення підприємством не надано розрахункового листка, наказу про звільнення, трудова книжка видана 12.11.2021 року. Внаслідок протиправних дій відповідача йому завдано моральної шкоди. Зокрема, два з половиною місяці, не отримуючи заробітну плату, він вимушений був звільнитись, залишившись без роботи, та можливого заробітку, повинен був докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Внаслідок незаконних дій відповідача зазнав душевних та психологічних страждань.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав, вказаних у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, вказавши, що всі розрахунки з позивачем проведені, зокрема, сплачено заробітну плату за 01.10.2021 року, виплачено компенсацію за невикористану відпустку, трудову книжку видано у день звільнення - 01 жовтня 2021. Однак, враховуючи, що повний розрахунок з відповідачем відбувся з порушенням строків, а саме, 28.10.2021, представник відповідача визнав позов в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн.

Третя особа ОСОБА_2 підтримав позицію представника відповідача, вказавши, що під час роботи позивача на підприємстві, він часто відпрошувався на судові засідання, на зустрічі з адвокатами, на додаткові роботи, крім того, він дозволив ОСОБА_1 використовувати службовий автомобіль у власних цілях. Незважаючи на це, у них склалися товариські відносини і він планував передати ОСОБА_1 функції директора підприємства у зв`язку з поганим станом здоров`я та просив його не звільнятися. Однак, ОСОБА_1 не послухав і написав заяву на звільнення.

ОСОБА_2 також вказав, що після звільнення віддав позивачу трудову книжку, але він її повернув, тому він був змушений їхати до нього додому, щоб повернути трудову книжку. Крім того, ОСОБА_1 наполіг на тому, щоб у трудовій книжці запис про звільнення був з формулюванням «на підставі ч.3 ст.38 КЗпП».

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що працював разом з позивачем на ТОВ «Сільгоспттехсервіс», що дане підприємство здійснює торгівлю киснем і що за період роботи Главацького у нього теж була заборгованість підприємства по заробітній платі, так як був дефіцит кисню під час ковіду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.07.2021 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів ТОВ «Сільгосптехсервіс» згідно наказу №21 від 16.07.2021, а 01.10.2021 звільнений з займаної посади за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпП (наказ № 25 від 01.10.2021).

Дані обставини підтверджуються вказаними наказами та трудовою книжкою ОСОБА_1 .

Щодо вимоги про стягнення заробітної плати за один робочий день день звільнення - 01.10.2021 та компенсації за невикористаних 5 днів відпустки, суд виходить з наступного.

Відповідно довимог ч.1ст.115КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зч.1ст.83КЗпП у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідачем нараховано, але не здійснено виплату заробітної плати позивачу за 01.10.2021 в розмірі 196 грн. 72 коп. та компенсацію за невикористані 4 дні відпустки в розмірі 786 грн. 88 коп., однак, вказана компенсація повинна була проводитись за 5 днів відпустки.

Дані обставини підтверджуються листами Управління Держпраці у Хмельницькій області № 6173/21 від 18.11.2021 та № 6292/21 від 25.11.2021.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заробітна плата за 01.10.2021 в розмірі 196 грн. 72 коп. та компенсація за невикористані 5 днів відпустки в розмірі 983 грн. 60 коп.

Щодо вимоги про стягнення вихідної допомоги при звільненні, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.44 КЗпП при припиненні трудового договору внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38і39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Оскільки позивача було звільнено на підставі ч.3 ст.38 КЗпП у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, то позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вихідна допомога в розмірі тримісячного середнього заробітку 18000 грн. (6000 грн. х 3 міс.).

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд виходить з наступного.

Відповідачем не проведено в повному обсязі розрахунки при звільненні позивача, а саме, не здійснено виплату заробітної плати за 01.10.2021 та компенсації за невикористані 4 дні відпустки, при цьому, вказана компенсація повинна була проводитись за 5 днів відпустки, не виплачено вихідну допомогу, порушено строк видачі трудової книжки, що підтверджено листами Управління Держпраці у Хмельницькій області № 6173/21 від 18.11.2021 та № 6292/21 від 25.11.2021.

Відповідно до ст.117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно дост.27 Закону «Про оплату праці»за правилами, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.5 розд. ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постовою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р. нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з п.8 розд. ІV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньо годинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Кількість фактично відпрацьованих позивачем робочих днів протягом двох місяців перед звільненням (серпень-вересень 2021) становить 42 дні.

Заробітна плата за серпень-вересень 2021 становить по 6000 грн., що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу Пенсійного фонду України та відомістю виплати заробітної плати ОСОБА_1 .

Заробітна плата за вказані місяці становить 12000 грн. (6000 грн.х2).

Таким чином, середньоденний заробіток становитиме 279 грн. 07 коп. (12 000 грн./ 42 дні).

Оскільки відповідно до вимог ст.117 КЗпП з вини власника не було виплачено належних звільненому позивачу сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, суд вважає, що вимога про стягнення середнього заробітку підлягає задоволенню за період з 01.10.2021 (день звільнення) по 07.12.2021 (день подачі позову згідно позовної вимоги).

Кількість робочих днів за вказаний період становить 48 днів.

Отже, середній заробіток за вказаний період, що підлягає стягненню, становить 13395 грн. 36 коп. (279,07 грн. х 48 роб. дні).

Щодо стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 237-1 КЗпП Українивідшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зокрема, відповідно до ч.ч.2,3,4,5 ст.23ЦК Україниморальна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми, майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач внаслідок порушення відповідачем трудового законодавства, в зв`язку з чим він повинен був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, враховуючи часткове визнання відповідачем позову щодо стягнення моральної шкоди, враховуючи, що відповідач здійснює підтримку Збройних Сил України у боротьбі проти військової агресії рф, а також, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що вимога щодо стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 1000 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір.

Керуючись ст.ст.38,44,117 КЗпП України, ст.ст.2,81,141,258,259,263-265,268 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути зТОВ «Сільгосптехсервіс» (смт. Ярмолинці, вул.. Залізнична, 8 Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 21316865) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за 01.10.2021 в розмірі 196 ( сто дев`яносто шість) грн. 72 коп. та компенсацію за невикористані 5 днів відпустки в розмірі 983 (дев`ятсот вісімдесят три) грн. 60 коп.

Стягнути зТОВ «Сільгосптехсервіс» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн.

Стягнути зТОВ «Сільгосптехсервіс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 13395 грн. (тринадцять тисяч триста дев`яносто п`ять) гривень 36 коп.

Стягнути зТОВ «Сільгосптехсервіс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути ззТОВ «Сільгосптехсервіс» на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Шевчик