Рішення

від 18.05.2022 по справі 927/1242/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2022 року м. Чернігів справа № 927/1242/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Репех О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД ЕЙ КЕМІКАЛЗ» 02093, м. Київ, вул. Поліська, 28-Б, кв. 99 02099, м. Київ, вул. Тростянецька, 107/11 (адреса для листування) (Danilets@spetskontract.com)до Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО СВАРОГ» 14007, м. Чернігів, вул. Кільцева, 5 (svarogimport@ukr.net)про стягнення 308 139 грн. 36 коп.

за відсутності представників сторін, які в судове засідання не з`явились

В судовому засіданні 19.05.2022, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2021 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД ЕЙ КЕМІКАЛЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО СВАРОГ» про стягнення 341 758,00 грн. заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно Договору поставки № 8 від 12.10.2020, 7 101,29 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 2 922,99 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 16 357,08 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого товару.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання, на його думку. відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 11 січня 2022 року;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 11.01.2022 підготовчого засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1400053727346 та № 1400053727354, однак не скористались своїм процесуальним правом на участь у ньому.

04.01.2022 до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 29.12.2021 № 213 позивача про здійснення розгляду справи за відсутності його повноважного представника за наявними в матеріалах справи документами.

31.12.2021, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 28.12.2021 № 431 на позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач не заперечує проти факту укладення з позивачем Договору поставки № 8 від 12.10.2020; отримання рахунків на оплату № 164 від 24.06.2021, № 193 від 14.07.2021, № 206 від 29.07.2021, № 207 від 29.07.2021; підписання видаткових накладних № 147 від 25.06.2021, № 172 від 16.07.2021, № 188 від 29.07.2021, № 189 від 29.07.2021 та товарно-транспортних накладних № 147 від 25.06.2021, № 172 від 16.07.2021, № 188 від 29.07.2021, № 189 від 29.07.2021 та отримання на їх підставі товару; оплати отриманого товару 24.06.2021 в сумі 270 270,00 грн., 16.07.2021 в сумі 180 504,00 грн., 29.07.2021 в сумі 178 200,00 грн.; підписання акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 29.10.2021.

В той же час, відповідач заперечує проти факту існування заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно видаткових накладних № 147 від 25.06.2021 на суму 55 102,00 грн. та № 172 від 16.07.2021 на суму 120 336,00 грн.; натомість в повному обсязі (на дату звернення позивача до суду з даним позовом) визнається сума заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно видаткових накладних від 29.07.2021 № 188 та № 189.

При цьому, відповідач вказує, що він звертався до позивача із заявами від 27.12.2021 № 429 та № 430 про зарахування та просив грошові кошти в сумі 20 000,00 грн., сплачені 08.12.2021, зарахувати як погашення боргу по видатковій накладній № 189 від 29.07.2021, а переплату в сумі 58 188,00 грн. - в рахунок погашення боргу по видатковій накладній № 188 від 29.07.2021.

Таким чином, відповідач вважає, що він має заборгованість по оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної № 188 від 29.07.2021 в сумі 60 612,00 грн., та згідно видаткової накладної № 189 від 29.07.2021 в сумі 27 520,00 грн.; як наслідок - частково визнаються позовні вимоги в частині відповідних нарахувань.

10 січня 2022 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 29.12.2021 № 212 Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД ЕЙ КЕМІКАЛЗ» про зменшення розміру позовних вимог, яка ухвалою суду від 11.01.2022 була повернута позивачеві.

11 січня 2022 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25 січня 2022 року; встановлено процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - до 18.01.2022 включно; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 25.01.2022 підготовчого засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1400053794981 та № 1400053794973, однак не скористались своїм процесуальним правом на участь у ньому.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

21.01.2022 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 17.01.2022 № 6 Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД ЕЙ КЕМІКАЛЗ» про зменшення розміру позовних вимог, якою позивач просить стягнути з відповідача 281 758,00 грн. боргу, 7 101,29 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 2 922,99 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 16 357,08 грн. пені.

В обґрунтування даної заяви позивач посилається на сплату відповідачем частини боргу в сумі 60 000,00 грн., на підтвердження чого надіслані платіжні доручення від 08.12.2021 № 3223 на суму 20 000,00 грн. та від 24.12.2021 № 3329 на суму 40 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2022:

клопотання позивача про продовження строку для подання відповіді на відзив задоволено;

продовжено позивачу строк для надання відповіді на відзив до 31.01.2021.

Крім того, 25 січня 2022 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10 лютого 2022 року.

Сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 10.02.2022 підготовчого засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1400054046326, № 1400054045826, № 1400054045710 та № 1400054046318, однак не скористались своїм процесуальним правом на участь у ньому.

При цьому, судом враховано вищезгадане клопотання від 29.12.2021 № 213 позивача про розгляд справи за відсутності його повноважного представника, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

31.01.2022, у встановлений судом процесуальний строк (здана для відправки до відділення поштового зв`язку 27.01.2022), до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь від 26.01.2022 № 14 на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач вважає аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, необґрунтованими, непереконливими та такими, що не спростовують позовних вимог.

Так, позивач вважає помилковим віднесення відповідачем грошових коштів, сплачених згідно платіжних доручень № 2186 від 16.07.2021, № 2274 від 29.07.2021, № 3223 від 08.12.2021 та № 3328 від 24.12.2021, в рахунок погашення заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно видаткових накладних, що є підставою даного позову, оскільки у відповідних платіжних документах відсутнє посилання на конкретні рахунки-фактури або ж видаткові накладні (значиться лише договір); як наслідок - позивач вважає правильним зарахування сплачених відповідачем відповідних грошових коштів в погашення заборгованості за попередні періоди. При цьому, позивач зазначає, що акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021-29.10.2021, який не оспорюється та визнається відповідачем, свідчить про існування на початок відповідного періоду заборгованості в сумі 503 896,00 грн., яка і погашалась за рахунок коштів, сплачених згідно вказаних вище платіжних доручень.

Також позивач зазначає, що він ніколи не погоджував і не погоджується із внесенням будь-яких змін до реквізиту «Призначення платежу» у вказаних вище платіжних дорученнях та вважає відповідні заяви відповідача про зарахування, зроблені вже після звернення товариства з даним позовом до суду, виключно ухиленням від відповідальності за порушення взятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасної та належної оплати поставленого товару.

Згідно засвідченого судом витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідь на відзив отримана відповідачем 02.02.2022, однак процесуальним правом на подання заперечення останній не скористався.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01 березня 2022 року, про що сторони належним чином були повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1400054216957 та № 1400054216949.

Разом з тим, Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, в останнє - Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

За наявною на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області інформацією, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Черкаської області.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ господарських судів Сумської та Чернігівської областей» відновлено територіальну підсудність судових справ, зокрема Господарського суду Чернігівської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 25 квітня 2022 року.

Враховуючи наведене вище, призначене на 01.03.2022 судове засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2022:

призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19 травня 2022 року;

повідомлено позивача про призначення судового засідання, а також про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

повідомлено відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Вказана вище ухвала суду від 04.05.2022 отримана позивачем 09.05.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400054216108.

Примірник ухвали суду від 04.05.2022, що направлявся відповідачеві на адресу, зазначену в позові і яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, вказана вище ухвала суду від 04.05.2022, є такою, що отримана відповідачем 11.05.2022, а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 19.05.2022 судового засідання.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 19.05.2022 судовому засіданні сторони не скористались.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД ЕЙ КЕМІКАЛЗ» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 16.03.2016, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 065 102 0000 022262.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НПО СВАРОГ» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 12.03.2007, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 10641020000005587.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

12 жовтня 2020 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД ЕЙ КЕМІКАЛЗ» (Постачальник) в особі директора Сребродольського Віталія Юрійовича та Товариством з обмеженою відповідальністю «НПО СВАРОГ» (Покупець) в особі директора ОСОБА_1 був укладений Договір поставки № 8 (надалі - Договір).

За умовами Договору (п. 1.1, 1.2, 2.1, 3.1-3.6, 4.1, 4.4, 5.1-5.3, 6.1, 6.2, 10.1, 10.2), Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію (надалі Товар) в асортименті, кількості та по цінам викладених в додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною. Під додатками до цього Договору розуміють рахунки-фактури, видаткові накладні та специфікації, що видаються Постачальником.

Права та обов`язки Сторін за цим Договором, визначають виходячи з його умов.

Фактична кількість, асортимент та комплектність Товару, що підлягає поставці Покупцю, погоджуються Сторонами шляхом оформлення додатків до цього Договору, на підставі заявок на поставки окремих партій.

Заявка на поставку відповідної партії Товару передається Покупцем в письмовій формі - електронним листом, в усній формі - через представника.

Про погодження Заявки чи про її відхилення Постачальник сповіщає Покупця шляхом виставлення рахунку-фактури.

При наявності Товару на складі Постачальник відвантажує Покупцю партію Товару за цінами, вираженими в національній валюті, погодженими Сторонами на момент відвантаження партії Товару.

Строк поставки зазначається у заявці. При відсутності Товару на складі строк поставки вказується в додатках до даного Договору.

Разом з кожною партією Товару Постачальник передає Покупцю один оригінальний примірник рахунку-фактури та видаткової накладної на партію Товару.

Якщо інше не зазначено у додатках або додаткових угодах до цього Договору, всі витрати пов`язані з поставкою Товару на склад Покупця несе сам Покупець, а місцем поставки є склад Постачальника, тобто поставка здійснюється на умовах EXW Київська область, с. Щасливе, вул. Волошкова 7 (відповідно до ІНКОТЕРМС-2010). Міжнародні правила тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2010 року) застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору та є необхідними при тлумаченні Договору, якщо інші умови не зазначені в Договорі, додатках або доповненнях до нього.

Право власності на Товар, а також всі ризики втрати, псування або загибелі Товару, переходять до Покупця в момент передачі Товару на складі Постачальника, що підтверджується датою виписки видаткової накладної на кожну партію Товару.

Ціна Товару на кожну окрему партію погоджується Сторонами у національній валюті України - гривні (з урахуванням податку на додану вартість) з прив`язкою до еквіваленту євро по курсу на Міжбанківському валютному Ринку (далі - МВР) та за вимогою Покупця відображається в специфікації до даного Договору.

Загальна сума Договору визначається як сума вартостей всіх партій Товару, поставлених протягом дії даного Договору.

Оплата Товару здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника вказаний в Договорі. Датою оплати Товару є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Валютою платежів є національна валюта - гривня.

У платіжному дорученні обов`язково зазначаються в призначенні платежу: номер і дата Договору або номер рахунку-фактури, за якими здійснюється оплата.

Покупець зобов`язався сплатити за товар протягом 30 календарних днів з дня виписки видаткової накладної.

Партія Товару вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем: за кількістю - шляхом перевірки та порівняння, відповідно до кількості місць вказаної в транспортних та супровідних документах на партію Товару.

Приймання Товару за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю», що затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6.

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань по ньому.

Якщо жодна із Сторін протягом останнього місяця строку дії даного Договору не направила іншій Стороні письмове повідомлення про його припинення, то Договір вважається автоматично продовженим на кожний календарний рік.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачеві Товар в загальній сумі 466 836,00 грн., що підтверджується наступними видатковими та товарно-транспортними накладними:

№ 147 від 25.06.2021 на суму 180 180,00 грн.;

№ 172 від 16.07.2021 на суму 120 336,00 грн.;

№ 188 від 29.07.2021 на суму 118 800,00 грн.;

№ 189 від 29.07.2021 на суму 47 520,00 грн.

Поставлений позивачем Товар був отриманий уповноваженою особою відповідача на підставі довіреностей № 161 від 24.06.2021, № 197 від 16.07.2021, № 221 та № 222 від 29.07.2021 (без жодних претензій та зауважень).

На оплату поставленого Товару позивачем були сформовані та пред`явлені відповідачеві наступні рахунки-фактури:

№ 164 від 24.06.2021 на суму 180 180,00 грн.;

№ 193 від 14.07.2021 на суму 120 336,00 грн.;

№ 206 від 29.09.2021 на суму 118 800,00 грн.;

№ 207 від 29.07.2021 на суму 47 520,00 грн.

При цьому, враховуючи вищевказані умови Договору (п. 5.3), поставлений Товар мав бути оплачений відповідачем в наступні строки:

по видатковій накладній № 147 від 25.06.2021 - до 26.07.2021 включно;

по видатковій накладній № 172 від 16.07.2021 - до 16.08.2021 включно;

по видатковій накладній № 188 від 29.07.2021 - до 30.08.2021 включно;

по видатковій накладній № 189 від 29.07.2021 - до 30.08.2021 включно.

На виконання взятих на себе зобов`язань відповідач здійснив наступні проплати згідно нижченаведених платіжних доручень:

№ 2186 від 16.07.2021 на суму 180 504,00 грн.;

№ 2274 від 29.07.2021 на суму 178 200,00 грн.;

№ 3223 від 08.12.2021 на суму 20 000,00 грн.;

№ 3329 від 24.12.2021 на суму 40 000,00 грн.

При цьому, у відповідних платіжних дорученнях призначенням платежу значиться «Оплата за ТМЦ згідно договору № 8 від 12.10.2020р. ПДВ 20% 3333,33 грн.».

Звертаючись з даним позовом (надійшов до суду 06.12.2021), позивач визначив розмір заборгованості по оплаті поставленого ним Товару за Договором в сумі 341 758,00 грн.

Разом з тим, як свідчать наявні в матеріалах справи письмові докази, на день звернення позивача з даним позовом, заборгованість відповідача по оплаті Товару, поставленого, зокрема згідно видаткових накладних № 147 від 25.06.2021 та № 172 від 16.07.2021 була відсутня, оскільки відповідачем ще 16.07.2021 та 29.07.2021 були вчинені проплати в загальному розмірі 358 704,00 грн.

Щодо зарахування позивачем відповідних проплат в рахунок погашення заборгованості (503 896,00 грн.) по оплаті поставленого за Договором Товару за попередні періоди суд зазначає наступне:

п. 5.4, 5.5 Договору Сторони визначили, що у разі виникнення залишку попередньої оплати від Покупця, переплачені суми можуть бути повернені Покупцю за його письмовою вимогою. У разі відсутності письмової вимоги Покупця про повернення надмірно переплаченої суми, Постачальник має право зарахувати зазначену суму переплат в рахунок оплати Товару за наступними поставками.

Якщо Покупець не сплатив попередню поставку, Постачальник має право отриману згідно з виставленим рахунком передоплату, зарахувати в рахунок попередньої заборгованості незалежно від призначення платежу, зазначеного в платіжному дорученні.

Дійсно, умовами Договору Сторони передбачили право позивача як Постачальника зараховувати переплачені відповідачем грошові кошти в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів, однак в даному випадку позивачем не подано доказів поставки ним за Договором Товару на суму 503 896,00 грн., а тому відсутня можливість зробити висновок щодо дійсного існування такої заборгованості; як наслідок - в даному випадку грошові кошти, сплачені відповідачем згідно платіжних доручень № 2186 від 16.07.2021, № 2274 від 29.07.2021, № 3223 від 08.12.2021 та № 3329 від 24.12.2021, слід зараховувати в рахунок погашення заборгованості по оплаті Товару, поставленого саме по видатковим накладним № 147 від 25.06.2021, № 172 від 16.07.2021, № 188 від 29.07.2021 та № 189 від 29.07.2021, які є підставою даного позову.

Крім того, суд не погоджується з доводами позивача щодо нечіткого визначення відповідачем призначення платежу у вказаних вище платіжних дорученнях (посилання лише на номер та дату Договору), оскільки згаданими вище умовами Договору (п. 5.2) передбачена альтернативна поведінка відповідача в даному випадку: в платіжному дорученні зазначаються або номер і дата Договору, або номер рахунку-фактури, за яким здійснюється оплата.

Отже, зазначаючи у відповідних платіжних документах як призначення платежу лише номер та дату Договору, відповідач не порушив визначені Сторонами умови Договору з даного питання.

При цьому посилання позивача на те, що наявність попередньої заборгованості в розмірі 503 896,00 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, не може бути взято судом до уваги, оскільки акт звірки не є первинним документом в розумінні ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З цих же підстав судом відхиляються заперечення відповідача про сплату ним 270 270,00 грн. в рахунок погашення заборгованості оскільки на підтвердження цієї обставини відповідач не надав допустимих доказів.

Таким чином, аналіз наявних в матеріалах справи письмових доказів свідчить про те, що на день ухвалення даного рішення сума заборгованості становить (з урахуванням сум поставок та сум проплат):

видаткова накладна № 147 від 25.06.2021 - 0,00 грн.;

видаткова накладна № 172 від 16.07.2021 - 0,00 грн.;

видаткова накладна № 188 від 29.07.2021 - 612,00 грн.;

видаткова накладна № 189 від 29.07.2021 - 47 520,00 грн., загалом - 48 312,00 грн.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами Договору (п. 7.1, 7.2), у випадку невиконання чи неналежного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором, вони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та цього Договору. Кожна із Сторін несе відповідальність за недотримання положень цього Договору. Відповідальність Сторін обмежується сплатою пені, у розмірі, що вказаний нижче, після чого Сторона не має права на відшкодування збитків.

За прострочення оплати Товару або за порушення умов розстрочення чи відстрочення платежу за поставлений Товар, кожен день прострочення грошового зобов`язання оплачується пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже зазначалося вище, згідно наявних в матеріалах справи письмових доказів Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД ЕЙ КЕМІКАЛЗ» на виконання умов Договору поставило відповідачеві Товар на загальну суму 466 836,00 грн.

Враховуючи здійснені відповідачем проплати, а позивачем - зарахування таких грошових коштів, останнім вчинені наступні нарахування:

індекс інфляції:

видаткова накладна № 147 від 25.06.2021 (сума боргу - 55 102,00 грн.) - 1 050,56 грн. за період з 26.07.2021 по 30.11.2021 (фактично розрахунок здійснений за період з 01.08.2021 по 31.10.2021),

видаткова накладна № 172 від 16.07.2021 (сума боргу - 120 336,00 грн.) - 2 540,05 грн. за період з 16.08.2021 по 30.11.2021 (фактично розрахунок здійснений за період з 01.09.2021 по 31.10.2021),

видаткова накладна № 188 від 29.07.2021 (сума боргу - 118 800,00 грн.) - 2 507,63 грн. за період з 29.08.2021 по 30.11.2021 (фактично розрахунок здійснений за період з 01.09.2021 по 31.10.2021),

видаткова накладна № 189 від 29.07.2021 (сума боргу - 47 520,00 грн.) - 1 003,05 грн. за період з 29.08.2021 по 30.11.2021 (фактично розрахунок здійснений за період з 01.09.2021 по 31.10.2021), загалом 7 101,29 грн.;

три проценти річні:

видаткова накладна № 147 від 25.06.2021 (сума боргу - 55 102,00 грн.) - 579,70 грн. за період з 26.07.2021 по 30.11.2021,

видаткова накладна № 172 від 16.07.2021 (сума боргу - 120 336,00 грн.) - 1 058,30 грн. за період з 16.08.2021 по 30.11.2021,

видаткова накладна № 188 від 29.07.2021 (сума боргу - 118 800,00 грн.) - 917,85 грн. за період з 29.08.2021 по 30.11.2021,

видаткова накладна № 189 від 29.07.2021 (сума боргу - 47 520,00 грн.) - 367,14 грн. за період з 29.08.2021 по 30.11.2021, загалом 2 922,99 грн.;

пеня:

видаткова накладна № 147 від 25.06.2021 (сума боргу - 55 102,00 грн.) - 1 111,10 грн. за період з 26.07.2021 по 09.09.2021 та 2 104,44 грн. за період з 10.09.2021 по 30.11.2021 (загалом 3 215,54 грн.),

видаткова накладна № 172 від 16.07.2021 (сума боргу - 120 336,00 грн.) - 1 318,75 грн. за період з 16.08.2021 по 09.09.2021 та 4 595,85 за період з 10.09.2021 по 30.11.2021 (загалом 5 914,60 грн.),

видаткова накладна № 188 від 29.07.2021 (сума боргу - 118 800,00 грн.) - 624,92 грн. за період з 29.08.2021 по 09.09.2021 та 4 537,18 грн. за період з 10.09.2021 по 30.11.2021 (загалом 5 162,10 грн.),

видаткова накладна № 189 від 29.07.2021 (сума боргу - 47 520,00 грн.) - 249,97 грн. за період з 29.08.2021 по 09.09.2021 та 1 814,87 грн. за період з 10.09.2021 по 30.11.2021 (загалом 2 064,84 грн.), загалом 16 357,08 грн.

Однак суд не погоджується з визначеним позивачем розміром таких нарахувань, виходячи з встановлених під час вирішення даного спору обставин щодо дійсного розміру заборгованості відповідача по оплаті поставленого Товару (з урахуванням визначених Сторонами умов Договору).

Крім того, суд зауважує, що визначаючи початок строків відповідних нарахувань, позивачем не дотримано умов Договору щодо строків оплати Товару (п. 5.3 (30 (тридцять календарних днів))) та загальних правил обчислення строків, передбачених ст. 252, 253, 254 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Виходячи з умов Договору (п. 5.3), враховуючи наведені вище положення діючого законодавства України, поставлений Товар мав бути оплачений відповідачем в наступні строки:

по видатковій накладній № 147 від 25.06.2021 - до 26.07.2021 включно, тобто початок строку нарахувань - 27.07.2021;

по видатковій накладній № 172 від 16.07.2021 - до 16.08.2021 включно, тобто початок строку нарахувань - 17.08.2021;

по видатковій накладній № 188 від 29.07.2021 - до 30.08.2021 включно, тобто початок строку нарахувань - 31.08.2021;

по видатковій накладній № 189 від 29.07.2021 - до 30.08.2021 включно, тобто початок строку нарахувань - 31.08.2021.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, за підрахунком суду розмір відповідних нарахувань становить:

індекс інфляції:

видаткова накладна № 188 від 29.07.2021 (сума боргу - 60 612,00 грн.) - 1 279,40 грн. за період з 01.09.2021 по 31.10.2021,

видаткова накладна № 189 від 29.07.2021 (сума боргу - 47 520,00 грн.) - 1 003,05 грн. за період з 01.09.2021 по 31.10.2021, загалом 2 282,45 грн.;

три проценти річні:

видаткова накладна № 188 від 29.07.2021 (сума боргу - 60 612,00 грн.) - 458,33 грн. за період з 31.08.2021 по 30.11.2021,

видаткова накладна № 189 від 29.07.2021 (сума боргу - 47 520,00 грн.) - 359,33 грн. за період з 31.08.2021 по 30.11.2021, загалом 817,66 грн.;

пеня:

видаткова накладна № 188 від 29.07.2021 (сума боргу - 60 612,00 грн.) - 2 580,58 грн. за період з 31.08.2021 по 30.11.2021,

видаткова накладна № 189 від 29.07.2021 (сума боргу - 47 520,00 грн.) - 2 023,18 грн. за період з 31.08.2021 по 30.11.2021, загалом 4 603,76 грн.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Принцип змагальності господарського судочинства закріплений у ст. 2, 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у постановах від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме позивач у справі мав довести належними та допустимими доказами факт існування підстав для стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого згідно Договору Товару саме в сумі 281 758,00 грн. та відповідних нарахувань в заявленому розмірі; натомість як свідчать матеріали справи і як було встановлено під час вирішення даного спору, позивачем відповідні дії вчинені не були; як наслідок - позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 5 522,10 грн. судового збору (з розрахунку 1,5% від 368 139,36 грн.).

В подальшому, як вже зазначалось вище, позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу і як наслідок - загальний розмір позовних вимог визначений товариством в сумі 308 139,36 грн. При цьому, клопотання про повернення судового збору у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивачем заявлено не було.

В даному випадку, вирішуючи питання розподілу судових витрат (судового збору), суд виходить із розміру позовних вимог з урахуванням заяви позивача про їх зменшення (308 139,36 грн.), а тому сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що покладається на відповідача, становить 837,54 грн.

При цьому, позивач має право звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору у зв`язку з поданням ним заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 205, 252, 253, 254, 526, 530, 546, 549, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 2, 13, 73, 74, 76, 79, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД ЕЙ КЕМІКАЛЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО СВАРОГ» про стягнення 308 139 грн. 36 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО СВАРОГ» (14007, м. Чернігів, вул. Кільцева, 5; код 34924848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД ЕЙ КЕМІКАЛЗ» (02093, м. Київ, вул. Поліська, 28-Б, кв. 99; код 40348368) 48 132 грн. 00 коп. заборгованості, 2 282 грн. 45 коп. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 817 грн. 66 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 4 603 грн. 76 коп. пені та 837 грн. 54 коп. судового збору.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2022.

Суддя А.С.Сидоренко