Рішення

від 25.05.2022 по справі 752/13458/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13458/18

Провадження № 2/752/518/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 травня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард плюс центр» про визнання договору частково недійсним та стягнення суми

встановив:

04.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання договору частково недійсним та стягнення суми до ТОВ «Форвард плюс центр».

21.11.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

15.05.2019 року Київським апеляційним судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу представника позивача залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21.11.2018 року без змін.

11.09.2019 року Верховним Судом винесено постанову, якою касаційну скаргу представника позивача задоволено частково, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21.11.2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 15.05.2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

25.10.2019 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження, розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Підготовче провадження закрито 21 січня 2021 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 30.03.2018 року між ним та ТОВ «Форвард плюс центр» укладений договір № 100308, відповідно до пункту 1.1 якого відповідач як виконавець за дорученням замовника зобов`язувався за плату надати певні послуги. Згідно з п. 3.1 договору за послуги в пункті 1.1 цього договору замовник сплачує виконавцю платіж, у розмірі 30 582, 00 грн. на поточний рахунок виконавця в строк одного банківського дня з моменту підписання цього договору. На виконання умов пункту 3.1 договору сплатив виконавцю платіж у розмірі 30 582, 00 грн. на поточний рахунок, що підтверджується квитанцією від 30.03.2018 року. Відповідно до п. 5.3 договору № 100308 за ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано в односторонньому порядку. Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку протягом календарного дня без сплати будь-яких штрафних санкцій. У цьому випадку замовник зобов`язаний письмово повідомити про свій намір. В цьому випадку виконавець повертає у безготівковому порядку суму коштів замовнику на його банківські реквізити протягом 30 календарних днів. Пунктом 5.4 вказаного договору передбачено, сторони дійшли згоди, що якщо сторони не розірвали договір протягом терміну встановленого в п. 5.3 цього договору, то відповідно взяті на себе зобов`язання вважаються виконаними в повному обсязі. У зв`язку з тим, що виконавець не виконав взяті на себе зобов`язання протягом розумного строку, використовуючи своє право на одностороннє розірвання договору, він пред`явив вимогу від 08.05.2018 року, в якій повідомив про розірвання договору. На письмовий лист-вимогу, направлений на адресу виконавця, про розірвання договору та повернення коштів виконавець надіслав відповідь, в якій повідомив про відмову повернути кошти, оскільки договір не було розірвано в односторонньому порядку зігдно з п. 5.3 договору.

З огляду на викладене вище, просив визнати недійсними п. п. 5.3. та 5.4. договору № 100308 від 30.03.2018 року, що укладений між ним та ТОВ «Форвард плюс центр», а також стягнути з ТОВ «Форвард плюс центр» на його користь сплачену ним, на виконання умов договору, суму коштів у розмірі 30 582, 00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000, 00 грн.

Сторони у судовому засіданні 21.01.2021 року відсутні.

Позивач ОСОБА_1 направив на адресу суду клопотання про завершення розгляду справи за його відсутності, просив задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ТОВ «Форвард плюс центр», явку свого представника у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзиву на позов не подали, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не зверталися.

Врахувавши думку позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.03.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Форвард плюс центр» укладений договір № 100308, відповідно до п. п. 1.1, 3.1., 5.3., 5.4. якого: відповідач як виконавець за дорученням замовника зобов`язувався за плату надати певні послуги; за послуги зазначені у пункті 1.1 цього договору замовник сплачує виконавцю платіж у розмірі 30 582, 00 грн. на поточний рахунок виконавця в строк одного банківського дня з моменту підписання цього договору; за ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано в односторонньому порядку. Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку протягом календарного дня без сплати будь-яких штрафних санкцій. У цьому випадку замовник зобов`язаний письмово повідомити про свій намір. В цьому випадку виконавець повертає у безготівковому порядку суму коштів замовнику на його банківські реквізити протягом 30 календарних днів; якщо сторони не розірвали договір протягом терміну встановленого в п. 5.3 цього договору, то відповідно взяті на себе зобов`язання вважаються виконаними в повному обсязі (а.с. 8-9).

На виконання умов пункту 3.1 договору сплатив виконавцю платіж у розмірі 30 582, 00 грн. на поточний рахунок, що підтверджується квитанцією від 30.03.2018 року (а.с. 10).

У зв`язку з тим, що виконавець не виконав взяті на себе зобов`язання протягом розумного строку, використовуючи своє право на одностороннє розірвання договору, ОСОБА_1 пред`явив вимогу від 08.05.2018 року, в якій повідомив про розірвання договору (а.с. 16-17).

На письмовий лист-вимогу, направлений на адресу виконавця, про розірвання договору та повернення коштів виконавець надіслав відповідь, в якій повідомив про відмову повернути кошти, оскільки договір не було розірвано в односторонньому порядку зігдно з п. 5.3 договору (а.с. 23).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними п. п. 5.3. та 5.4. договору № 100308 від 30.03.2018 року, що укладений між ним та ТОВ «Форвард плюс центр», а також стягнути з ТОВ «Форвард плюс центр» на його користь сплачену ним, на виконання умов договору, суму коштів у розмірі 30 582, 00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За змістом ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Згідно з пунктом 5.3 договору № 100308 за ініціативою однієї із сторін, договір може бути розірвано в односторонньому порядку. Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку протягом 1 (одного) календарного дня без сплати будь-яких штрафних санкцій. У цьому випадку замовник зобов`язаний письмово повідомити про свій намір. В цьому випадку виконавець повертає у безготівковому порядку суму коштів замовнику на його банківські реквізити протягом 30 календарних днів.

Відповідно до пункту 5.4 вказаного договору сторони дійшли згоди, що якщо сторони не розірвали договір протягом встановленого в пункті 5.3 договору терміну, то відповідно взяті на себе зобов`язання вважаються виконаними в повному обсязі.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (п. п. 2-4); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (п. 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (п. 13).

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 року № 6-330цс16.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що умови договору, зокрема, п. п. 5.3, 5.4, є несправедливими та не відповідають вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

08.05.2018 року ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «Форвард плюс центр» лист вимогу про розірвання договору від 30.03.2018 року та повернення коштів у зв`язку з ненаданням послуг.

04.06.2018 року ТОВ «Форвард плюс центр» надало відповідь ОСОБА_1 , де зазначило, що при оформленні договору від 30.03.2018 року ним сплачено платіж згідно з п. 3.1 вищевказаного договору. У визначений п. 5.3 договору одноденний строк він в односторонньому порядку договір не розірвав. Отже, згідно з п. 5.4 вважається, що виконавцем виконані в повному обсязі всі взяті на себе зобов`язання.

Так, строк виконання договору сторонами не визначено, а у зв`язку із наявністю п. 5.4 договору, замовник позбавляється права на повернення сплачених коштів, якщо не скористається правом на розірвання договору в межах одного календарного дня з моменту підписання договору навіть коли жодні послуги виконавцем не надано.

На думку суду, позивачем обґрунтовано, що оспорювані умови договору є несправедливими, та мають своїм наслідком порушення принципу добросовісності, що призводять до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Форвард плюс центр» про визнання недійсними п. п. 5.3. та 5.4. договору № 100308 від 30.03.2018 року, що укладений між ним та ТОВ «Форвард плюс центр», а також стягнення з ТОВ «Форвард плюс центр» на його користь сплаченої ним, на виконання умов договору, суми коштів у розмірі 30 582, 00 грн., підлягають задоволенню судом.

ОСОБА_1 також просив відшкодувати судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000, 00 грн. На підтвердження зазначених витрат надав суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, договір про надання правничої допомоги від 05.04.2018 року та додаток до договору.

За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 133, ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як видно з детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу складає 13 000, 00 грн., з них: 1 550, 00 грн. - консультування по справі (усне та/або письмове), вибір форми захисту клієнта, вивчення судової практики з питань захисту клієнта; 6450, 00 грн. - складання необхідних документів по справі: заяв по суті, заяв, скарг, клопотань, листів-вимог до контрагента, презентацій; 5 000, 00 грн. - представництво інтересів по справі в суді та інших підприємствах, установах, організаціях з питань, пов`язаних із розглядом справи в суді (а.с. 12).

На думку суду, заявлений розмір вимог на професійну правничу допомогу співмірний до складності справи, часу витраченого на виконання робіт (надання послуг) та їх обсягу, а також до ціни позову, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а відтак заявлені вимоги в цій частині також підлягають задоволенню судом.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підлягає грошова сума судового збору у розмірі 1 409, 60 грн.

На підставі викладеного, керуючись, Законом України «Про захист прав споживачів», ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 200, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард плюс центр» про визнання договору частково недійсним та стягнення суми, задовольнити.

Визнати недійсними п. п. 5.3. та 5.4. договору № 100308 від 30.03.2018 року, що укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Форвард плюс центр».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард плюс центр» (код ЄДРПОУ 41687543, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. № 136) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 30 582, 00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000, 00 грн., що разом становить належну до стягнення суму у розмірі 43 582 (сорок три тисячі п`ятсот вісімдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард плюс центр» (код ЄДРПОУ 41687543, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. № 136) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя К.Г. Плахотнюк