Рішення

від 29.05.2022 по справі 381/61/22

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/402/22

381/61/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

за участю представника відповідача Будової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І ступеня № 11» Фастівської міської ради Київської області, Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання професійних обов`язків працівника та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Фастівський НВК Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І ступеня № 11» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання професійних обов`язків працівника та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що з 01.09.2001 року позивача було призначено на посаду сторожа ЗОШ № 11 м.Фастова. 12.11.2021 директором школи було видано Наказ № 83 к-тр «Про відсторонення від виконання професійних обов`язків працівника, який не отримав щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 до моменту надання директору школи медичного висновку або документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, або документу, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцинації. Однак, як зазначає позивач їй не відомо про її офіційне переведення на посаду кочегара (машиніста) котельні Фастівського НВК «ДНЗ - ЗОШ І ст.№ 11» та не було повідомлено щодо змін, які відбулися в посадовому окладі, а будь-яку інформацію на її усні запити відповідачем № 1 в особі директора ОСОБА_3 , не надавала. В частині надання інформації про повідомлення працівника ОСОБА_1 про необхідність обов`язкового профілактичного щеплення від гострої респіраторної хвороби та надання акту про відсторонення від виконання професійних обов`язків без збереження заробітної плати позивачу було надано копію Наказу № 18 від 26.07.2021 «Про проведення вакцинації» згідно якого працівникам було доведено інформацію щодо початку «п`ятої хвилі вакцинації». Однак даний наказ не має відношення до позивача. Відповідно до вказаного наказу № 28/1 від 08.10.2021 «Про роз`яснювальну роботу щодо необхідності профілактичного щеплення проти COVID-19 для працівників НВК, зазначено про те, що медичній сестрі ОСОБА_4 провести роз`яснювальну роботу для працівників закладу про необхідність профілактичного щеплення проти COVID-19 та інформувати працівників про порядок надання підтверджуючих документів та про наслідки невиконань. Отже, документи, які наданні Відповідачем не містять в собі інформації щодо повідомлення позивачу про необхідність обов`язкового профілактичного щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19. Вважає, що наказ про відсторонення її від посади є незаконним та таким, який підлягає скасуванню. А також, просить суд стягнути з відповідача №2 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2022 року за клопотанням позивача витребувано з Фастівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І ступеня №11» письмові докази.

02.02.2022 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог де представник позивача просить суд стягнути з Управління освіти Фастівського комітету Фастівської міської ради Київської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати відсторонення (з 12.11.2021) по 10.02.2022 у сумі 20 584,62 грн.

04.02.2022 року через канцелярію суду від представника відповідача - директора Фастівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І ступеня №11» надійшов відзив на позовну заяву в якому, представник позов не визнає в повному обсязі, вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Дійсно, сторони перебувають у трудових відносинах. Наказом директора навчального закладу № 83-к/тр від 09.11.2021 року ОСОБА_1 відсторонено від виконання професійних обов`язків без збереження заробітної плати з 12.11.2021 року до моменту надання директору ЗОШ №11 медичного висновку або документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або документу,що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцинації. При цьому на меті відсторонення має бути убезпечення життя і здоров`я інших людей. Виданню наказу передувало неодноразове повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19. Разом з тим, позивач повідомила відповідача про те, що вона відмовляється вакцинуватися тому відповідачем було видано оскаржуваний наказ.

Як зазначає представник відповідача, оскільки позивач є працівником закладу дошкільної освіти, які включені до переліку працівників, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого КМУ та оскільки, позивач відмовилася від щеплення, а тому відповідач зобов`язаний був відсторонити ОСОБА_1 від роботи. Спірний наказ видано з дотриманням вимог чинного законодавства, з відображенням правових підстав відсторонення позивача. Вважають, відсутні підстави для скасування спірного наказу.

09.02.2022 року надійшов Відзив від представника Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області де зазначається про те, що Управління позов не визнає в повному обсязі вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Так, відсторонення позивача від роботи відбулося у межах повноважень та на підставі положень, визначених законом та підзаконними нормативними актами. Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку зазначає, що оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством. Тому відсутні підстави для стягнення середньої заробітної плати.

09.02.2022 на виконання ухвали Фастівського міськрайонного суду від 14.01.2022 року від відповідача - Директора навчального закладу надійшли письмові матеріали (особова справа на ОСОБА_1 ).

15.02.2022 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог де представник позивача просить суд стягнути з Управління освіти Фастівського комітету Фастівської міської ради Київської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати відсторонення (з 12.11.2021) по 28.02.2022 у сумі 24 568,74 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідачів позовні вимоги не визнала та в задоволенні позову просила відмовити. Послалася на обґрунтування викладені у Відзивах на позовну заяву та Наказу № 10 к-тр від 01.03.2022 року «Про допуск до роботи» згідно якого, працівника ОСОБА_1 , було допущено до роботи з 01.03.2022 року.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

При розгляді справи судом встановлено, що Наказом № 4 від 01.09.2001 року ОСОБА_1 прийнято на посаду сторожа ЗОШ №11 м. Фастова. В подальшому за Наказами директора навчального закладу позивача було неодноразово переведено з посади сторожа на посаду опалювача на період опалювального сезону. Так, Наказом № 66 к-тр від 05.10.2021 року позивач була переведена з посади сторожа на посаду машиніста (кочегара) котельні на час опалювального сезону.

Наказом директора Фастівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І ступеня №11» від 12 листопада 2021 року № 83 к-тр «Про відсторонення від виконання професійних обов`язків працівника, який не отримав щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 12 листопада 2021 року ( дату змінено з 08.11.2021 на 12.11.2021 у зв`язку з перебуванням працівника на лікарняному) відсторонено від виконання професійних обов`язків без збереження заробітної плати ОСОБА_1 кочегара (машиніста) котельні до моменту надання директору Фастівського НВК «ДНЗ ЗОШ І ст.№11» медичного висновку або документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, або документу, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини.

З даним Наказом позивач була ознайомлена 12.11.2021 року, про що підтверджено її підписом в даному наказі.

Також, згідно Акту № 21-1-105 від 12 листопада складеного директором Фастівського НВК «ДНЗ ЗОШ І ст.№11» та чотирьох свідків, було повідомлено машиністу (кочегару) котельні ОСОБА_1 , що наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 № 2153 затверджено перелік професій виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. При цьому роз`яснино, що з 8 листопада 2021 року директор Фастівського НВК «ДНЗ ЗОШ І ст.№11» зобов`язаний відсторонити від роботи працівників Фастівського НВК «ДНЗ-ЗОШ І ст.№11», які відмовляються або ухиляються від обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та запропоновано не пізніше 08 години 00 хвилин 12 листопада 2021 року надати особисто директору Фастівського НВК «ДНЗ ЗОШ І ст.№11» медичний висновок або документ, що підтверджує отримання однієї дози дводобової вакцини. В іншому випадку з 12 листопада 2021 року буде видано наказ про відсторонення працівника ОСОБА_5 (по батькові позивача ОСОБА_1 ) від виконання службових обов`яків без збереження заробітної плати до моменту надання директору медичного висновку або документ, що підтверджує отримання однієї дози дводобової вакцини. З даним актом позивач ознайомилася 12 листопада 2021 року в якому зазначила,що не погоджується із законом та відмовляється вакцинуватися.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 46 Кодексу законів про працю України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-III (далі Закон) встановлює, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Таким чином, статтею 12 вказаного Закону до обов`язкових віднесено щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця та туберкульозу; щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 за статтею 12 Закону не є обов`язковим. Згідно зазначеного закону хвороба COVID-19 ні є інфекційною.

Нормами цієї статті також передбачено запровадженні інших обов`язкових щеплень, проте виключно в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими. Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Підпунктами 1-2 пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 (в редакції, чинній на 10 грудня 2021 року) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на керівників державних органів (державної служби), керівників підприємств, установ та організацій покладено забезпечення: 1) контролю за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153), відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів.

Підставою для відсторонення ОСОБА_1 від виконання трудових обов`язків є оскаржуваний наказ винесений директором Фастівського НВК «ДНЗ ЗОШ І ст.№11» на підставі, статті 46 Кодексу законів про працю України, статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу».

Згідно з Наказом МОЗ від 04.10.2021 №2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" на період дії карантину обов`язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники:

центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів;

місцевих державних адміністрацій та їхніх структурних підрозділів;

закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Цим наказом передбачається, що щеплення є обов`язковим в разі відсутності абсолютних протипоказаньдо проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженогонаказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 року за № 1161/19899 (у редакціїнаказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.10.2019 року № 2070).

Відповідно до п. 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби "COVID-19", спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями) керівники державних органів (державної служби), керівники підприємств, установ та організацій мають забезпечити:

контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 № 2153;

відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

взяття до відома, що:

на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першоїстатті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;

відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються.

Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Таким чином, з аналізу наведених норм убачається, що працівники, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, мають бути відсторонені від роботи у разі встановлення керівником підприємства, установи, організації факту відмови таких працівників від проходження щеплення або ухилення їх від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, за відсутності у цих працівників медичних протипоказань.

В силу ч. 5-7 ст. 12 Закону України Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов`язані надати об`єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Вирішуючи спір, суд приймає до уваги, що протипоказання до вакцинації можуть встановлюватися сімейним або лікуючим лікарем та мають бути підтверджені відповідним висновком про тимчасове чи постійне протипоказання або про відтерміновання через COVID-19 в анамнезі. Якщо в пацієнта є протипоказання до щеплення однією з вакцин проти COVID-19, за можливості, особа має вакцинуватися іншими типами вакцин.

З огляду на вказане можна зробити висновок про те, що установлення факту наявності в особи медичних протипоказань проти щеплення або проти конкретної вакцини потребує певного часу.

Відповідачем не подано суду належних доказів того, що позивач заздалегідь повідомлялася роботодавцем про обов`язок подання доказів проходження вакцинації або інших медичних документів, які у тому числі підтверджують наявність медичних протипоказань проти щеплення.

Також, суд звертає увагу на те, що проходження процедури вакцинації, у тому числі виявлення медичних протипоказань, вимагає певного часу. Зважаючи на те, що з Актом № 21-1-105 від 12.11.2021 року ОСОБА_1 була ознайомлена 12.11.2021 року в день винесення Наказу № 83 к-тр про її відсторонення.

Отже, у Акті № 21-1-105 від 12.11.2021 року відповідач визначив строк, недостатній для реального фактичного виконання такої вимоги, як проходження вакцинації або надання іншого медичного висновку. Зокрема, роботодавцем не урахований час, необхідний позивачу для проходження медичного огляду напередодні щеплення, консультації сімейного лікаря, за необхідності медичного обстеження, а зважаючи, що позивача було ознайомлено з даним актом в день її відсторонення тобто не надано взагалі терміну для виконання .

Порядок відмови від здійснення обов`язкових профілактичних щеплень визначений у частині 6статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», в якій вказано, що якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Відповідачем не було надано суду достатніх належних та допустимих доказів того, що роботодавцем при відстороненні позивача від роботи у зв`язку із відсутністю у неї щеплення проти COVID-19 дотримано вимог ч. 6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» в частині отримання письмового лікарського підтвердження про відмову від обов`язкового профілактичного щеплення.

Наданий Акт № 21-1-105 від 12.11.2021 року, про роз`ясненя, про те, що з 08.11.2021 року директором Фастівського НВК «ДНЗ ЗОШ І ст.№ зобов`язаний відсторонити від роботи працівників Фастівського НВК «ДНЗ ЗОШ І ст.№11, які відмовляються або ухиляються від обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Виняток становлять особи, які мають абсолютні протипоказання до проведення обов`язкових профілактичних щеплень та надали висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 не є документом який підтверджує факт відмови від обов`язкового профілактичного щеплення позивачем.

Стороною відповідача не подано також жодного доказу того, що позивач заздалегідь повідомлялася роботодавцем про обов`язок подання доказів проходження вакцинації або інших медичних документів, які у тому числі підтверджують наявність медичних протипоказань проти щеплення.

Натомість відповідач виніс оскаржуваний наказ про відсторонення на підставі одного лише повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, яке саме по собі не створює жодних юридичних наслідків та не засвідчує юридичного факту відмови чи ухилення позивача від обов`язкового профілактичного щеплення, а також факту ненадання ним медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я.

Враховуючи викладене, винесення відповідачем оскаржуваного наказу без належного обґрунтування причин відсторонення є порушенням вимог Статі 46 Кодексу законів про працю України, частин другої та шостої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини 2 статті 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», відсторонивши позивача від роботи з порушенням вимог законодавства, відповідач порушив законне право позивача на працю.

Право на працю та право заробляти працею на життя, яке гарантоване статтею 43 Конституції, включено до розділу ІІ Конституціїі належить до основних прав і свобод людини та громадянина.

За статтею 64 Конституції конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.

Зокрема, пунктом 1статті 92 Конституції встановлено, що права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами України.

У своєму рішенні від 28 серпня 2020 року Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", положень частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік", абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II „Прикінцеві положення" Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік"» наголосив:

п. 3.2. Конституційний Суд України зазначає, що згідно зістаттею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статями 4,25,27,28,29,40,47,51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63 Конституції України.

Конституційний Суд України наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статям 1,3,6,8,19,64 Конституції України.

Суд констатує, що відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому, в силу положень пункту 1статті 92 Конституції таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать Постанова КМУ і Наказ МОЗ.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (ст. 76 Конституції).

Відповідно до пункту 2 статті 116 Конституції Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянами.

Частинами другою, третьою, шостою статті 10 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України; якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує цей закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

Оскільки наказ про відсторонення позивача прийнято у спосіб, що не відповідає вимогам пункту 1 статті 92 Конституції та статті 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», суд доходить висновку про необхідність вирішення спору на підставі норм статей 43,64,92 Конституції, з огляду на те, що в Україні відсутні закони, які передбачають право роботодавців відсторонювати від роботи працівників, що відмовилися від вакцинації проти респіраторної хвороби COVID-19.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання незаконним і скасування наказу відповідача № 83 к-тр від 12.11.2021 року «Про відсторонення від виконання професійних обов`язків працівника, який не отримав щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», про відсторонення позивача від роботи підлягають задоволенню.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просила про стягнення на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Як передбачає ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останньої про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).

Разом із тим у суду відсутні відомості про робочий час позивача за останні два місяці перед відстороненням, тому суд не в змозі робити розрахунок середнього заробітку за час відсторонення від посади.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Згідно п.3 ч.1,ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» позивач у справі підлягає звільненню від сплати судового збору під час розгляду справи, оскільки предметом позову у цій справі є захист трудових прав позивача.

В силу ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави за правилами Закону України «Про судовий збір» пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовна вимога немайнового характеру про визнання незаконним наказу задоволена, а позивач звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст. 4,12,13,76-82,141,258,259,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст. 46, 94 Кодексу законів про працю України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер: НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 до Фастівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І ступеня № 11, код ЄДРПО 20627735, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Тітова, буд.95, Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області код ЄДРПО 02143844, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, пл..Соборна, буд. 1, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання професійних обов`язків працівника та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати Наказ № 83 к-тр від 12.11.2021 року директора Фастівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І ступеня № 11» «Про відсторонення від виконання професійних обовязків працівника, який не отримав щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» ОСОБА_1 .

Стягнути з Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 02143844, місцезнах.: Київська область, м. Фастів, пл. Соборна, 1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від роботи.

Стягнути з Фастівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І ступеня № 11» Фастівської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 20627735, місцезнах.: Київська область, м. Фастів, вул. Тітова, 95, Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 02143844, місцезнах.: Київська область, м. Фастів, пл. Соборна, 1 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 30.05.2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В. Соловей