Рішення

від 25.05.2022 по справі 120/17972/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 травня 2022 р. Справа №120/17972/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" до Державної казначейської служби України.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року за результатами розгляду адміністративної справи №120/3423/20-а позов товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" задоволено та вирішено стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" судовий збір у розмірі 39938 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

22 вересня 2020 року у зв`язку із набранням законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №120/3423/20-а адміністративним судом видано виконавчі листи №120/3423/20-а.

При цьому, у виконавчих листах датою набрання рішенням суду законної сили зазначено 15 вересня 2020 року.

24 вересня 2020 року Державною податковою службою України подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №120/3423/20-а, у якій податковий орган просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року поновлено Державній податковій службі України строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року та відкрито апеляційне провадження.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року залишено без змін.

Позивач 26 квітня та 16 серпня 2021 року звернувся з заявами до Державної казначейської служби України щодо примусового виконання виконавчого листа від 22 вересня 2020 року №120/3423/20-а (щодо стягнення судового збору).

Проте, листами від 28 травня 2021 року та від 10 вересня 2021 року Державна казначейська служба України повернула оригінал виконавчого листа №120/3423/20-а у зв`язку із тим, що виконавчий документ оформлено з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом з вимогами визнати протиправними дії Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання виконавчого листа від 22 вересня 2020 року, виданого на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №120/3423/20-а, а також зобов`язати відповідача прийняти до виконання виконавчий лист від 22 вересня 2020 року.

Ухвалою від 14 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із неподанням заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині, що стосується оскарження дій Державної казначейської служби України щодо повернення листом від 28 травня 2021 року виконавчого документа без виконання.

На виконання вимог ухвали від 14 грудня 2021 року представником позивача подано заяву, у якій зазначено, що не наполягає на задоволенні позовних вимог, що стосуються оскарження дій відповідача щодо повернення виконавчого документа листом Державної казначейської служби України від 28 травня 2021 року. При цьому, у заяві позивач наполягає на задоволені позовних вимог, що пов`язані із оскарженням дій Державної казначейської служби України щодо повернення листом вих. №0-06-06/18735 від 10 вересня 2021 року виконавчого листа №120/3423/20-а без виконання.

Ухвалою від 28 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ухвалою запропоновано відповідачеві подати відзив на позовну заяву.

Однак, відзив на позовну заяву від Державної казначейської служби України на адресу суду в строки, визначені ухвалою від 28 грудня 2021 року, не надійшов.

Водночас, копія ухвали про відкриття провадження у справі від 28 грудня 2021 року разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами отримані відповідачем 28 січня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства Україну разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

11 серпня 2020 року Вінницьким окружним адміністративним судом у справі №120/3423/20-а прийнято рішення, яким, окрім іншого, вирішено стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" судовий збір у розмірі 39938 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

15 вересня 2020 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду набрало законної сили.

22 вересня 2020 року у зв`язку із набранням законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №120/3423/20-а видано виконавчі листи №120/3423/20-а, у яких зазначено дату набрання рішенням законної сили 15 вересня 2020 року.

24 вересня 2020 року Державною податковою службою України подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №120/3423/20-а, у якій податковий орган просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року поновлено Державній податковій службі України строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року та відкрито апеляційне провадження.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року залишено без змін.

16 серпня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" звернулося до Державної казначейської служби України із заявою (до такої долучено оригінал виконавчого листа №120/3423/20-а), у якій просило стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" судовий збір у розмірі 39938 гривень.

10 вересня 2021 року Державна казначейська служба України листом вих. №5-06-06/18735 повідомила позивача про те, що інформація щодо дати набрання законної сили судовим рішенням, зазначені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, не відповідають відомостям, вказаним у виконавчому документі №120/3423/20-а, а тому на підставі пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, органом казначейства вирішено повернути оригінал виконавчого листа як такий, що оформлений з порушенням встановлених вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Спеціальним законом, яким врегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону №1404-VIIІ рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державні підприємство, установа, організація.

Отже, при виконанні рішень суду, за якими боржником є держава, органи казначейства є суб`єктами владних повноважень, на яких покладено обов`язок щодо належного та своєчасного виконання рішень суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державні підприємство, установа, організація.

Разом із цим, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (надалі - Порядок №845).

Згідно з пунктом 2 Порядку №845 у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження.

Пунктом 3 Порядку №845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відтак, операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання органами Казначейства рішень про стягнення коштів, здійснюються на підставі виконавчих документів, які оформлені в установленому Законом України Про виконавче провадження порядку.

Водночас, підстави повернення виконавчого документу врегульовані пунктами 9, 9-1 Порядку №845.

При цьому, пунктом 9 Порядку №845 передбачені підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві, серед яких невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» (саме на цю підставу і посилається відповідач у листі вих. №5-06-06/18735 від 10 вересня 2021 року як на підставу для повернення виконавчого документа без виконання).

Разом із тим, вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 4 Закону №1404-VIII, частиною 1 якої передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Отже, частиною 1 статті 4 Закону №1404-VIII передбачені відомості, що має містити виконавчий документ, серед яких і дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

В ході судового розгляду установлено, що у виконавчому листі №120/3423/20-а, що виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 22 вересня 2020 року, зазначено дату набрання рішенням суду законної сили 15 вересня 2020 року, що свідчить про відповідність виконавчого документа вимогам Закону №1404-VIII в цій частині.

А тому безпідставно стверджувати про те, що виконавчий лист №120/3423/20-а, що виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 22 вересня 2020 року, не відповідає вимогам Закону №1404-VIII, зокрема в частині незазначення дати набрання рішенням суду законної сили.

Посилання відповідача на те, що у виконавчому документі зазначена невірна дата набрання рішенням суду законної сили (слід було вказати 10 грудня 2020 року, а не 15 вересня 2020 року), не спростовує того, що, по-перше, у виконавчому листі №120/3423/20-а все ж зазначена дата набрання рішенням суду законної сили, а тому безпідставно стверджувати про невідповідність такого документа вимогам Закону №1404-VIII в цій частині, а по-друге, не спростовує доводи позивача про те, що станом на момент звернення до органу казначейства із заявою про примусове виконання судового рішення таке рішення набрало законної сили, а тому підлягає виконанню.

Таким чином, повернення виконавчого листа без виконання повинно містити об`єктивні причини неможливості виконати судове рішення.

Більше того, пунктом 5 Порядку №845 передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію.

Крім того, підпунктом 1 пункту 6 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, визначено, що Казначейство для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку одержувати безоплатно від державних органів і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Отже, Державна казначейська служба України з метою виконання покладених на неї завдань наділена широкими повноваженнями, в тому числі й отримувати інформацію, документи, матеріали тощо.

Відтак, на переконання суду, з урахуванням положень Закону №1404-VIII та Порядку №845 у відповідача не було підстав для повернення виконавчого листа №120/3423/20-а стягувачу.

На переконання суду, зазначені органом казначейства у листі від 10 вересня 2021 року обставини свідчать не про реальні перешкоди щодо прийняття виконавчого документа до виконання, а про надмірний формалізм зі сторони відповідача, що слугувало підставою для повернення такого виконавчого документа стягувачу.

Таким чином, суд доходить висновку про допущення Державною казначейською службою України протиправних дій щодо безпідставного повернення виконавчого документа №120/3423/20-а без прийняття такого до виконання.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про безпідставне повернення відповідачем виконавчого документа стягувачу без виконання, тому задоволенню підлягає і похідна вимога щодо зобов`язання Державну казначейську службу України прийняти виконавчий лист до виконання.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 2270 гривень, що підтверджується квитанцією від 02 грудня 2021 року.

Відтак, на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2270 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 143, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання виконавчого листа №120/3423/20-а, що виданий 22 вересня 2020 року Вінницьким окружним адміністративним судом.

Зобов`язати Державну казначейську службу України прийняти до виконання виконавчий лист №120/3423/20-а, що виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 22 вересня 2020 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" понесені ним витрати, пов`язані із сплатою судового збору, в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" (місцезнаходження: 21001, м. Вінниця, вул. Данила Нечая, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 31983448)

Відповідач: Державна казначейська служба України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37567646)

Повний текст рішення суду складено 26.05.2022

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович