Постанова

від 10.10.2022 по справі 120/17972/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/17972/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук К.О.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

10 жовтня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Млин Вінниці» до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Державної казначейської служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправними дії Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання виконавчого листа №120/3423/20-а, що виданий 22.09.2020 Вінницьким окружним адміністративним судом;

- зобов`язати Державну казначейську службу України прийняти до виконання виконавчий лист №120/3423/20-а, що виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 22.09.2020.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2022 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у виконавчому листі №120/3423/20-а, виданому Вінницьким окружним адміністративним судом 22.09.2020, вказано про набрання 15.09.2020 законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі №120/3423/20-а на підставі якого видано вказаний виконавчий лист. Разом з цим, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі №120/3423/20-а оскаржувалось в апеляційному порядку і набрало законної сили 10.12.2020.

Таким чином, зазначена у виконавчому листі №120/3423/20-а, виданому Вінницьким окружним адміністративним судом 22.09.2020, дата набрання законної сили судовим рішенням на підставі якого видано вказаний виконавчий лист не відповідає дійсності. Наведене свідчить про невідповідність такого виконавчого листа вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (Закон №1404-VIII), що є підставою для повернення вказаного виконавчого листа в силу імперативної норми абзацу 5 підпункту 1 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (Порядок №845).

Також відповідач вказав на необґрунтованість висновків суду першої інстанції про допущення відповідачем надмірного формалізму, оціночний характер таких висновків, адже у спірних правовідносинах відповідач діяв виключно у межах діючого законодавства.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що виконавчий лист №120/3423/20-а, виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 22.09.2020, на момент його видачі оформлений з дотриманням вимог законодавства, адже містив у тому числі дату набрання законної сили судовим рішенням на підставі якого видано вказаний виконавчий лист, яка була дійсна на момент видачі. Зазначені відповідачем підстави повернення вказаного виконавчого листа не є реальними перешкоди для прийняття виконавчого листа, а свідчать про надмірний формалізм зі сторони відповідача.

Також позивач зауважив, що ТОВ "Млин Вінниці" зверталось до суду із заявою про внесення виправлень у вказаний виконавчий лист, шляхом зміни зазначеної у ньому дати набрання законної сили судовим рішенням. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі №120/3423/20-а відмовлено у задоволенні такої заяви.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2020 за результатами розгляду адміністративної справи №120/3423/20-а позов ТОВ "Млин Вінниці" задоволено та вирішено стягнути на користь ТОВ "Млин Вінниці" судовий збір у розмірі 39938 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

22.09.2020 у зв`язку із набранням законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі №120/3423/20-а судом видано виконавчі листи №120/3423/20-а. Датою набрання рішенням суду законної сили зазначено 15.09.2020.

24.09.2020 Державною податковою службою України подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі №120/3423/20-а, у якій податковий орган просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 поновлено Державній податковій службі України строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2020 та відкрито апеляційне провадження.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2020 залишено без змін.

26.04.2021 та 16.08.2021 позивач звернувся з заявами до Державної казначейської служби України щодо примусового виконання виконавчого листа від 22.09.2020 №120/3423/20-а (щодо стягнення судового збору).

Проте, листами від 28.05.2021 та від 10.09.2021 Державна казначейська служба України повернула оригінал виконавчого листа №120/3423/20-а у зв`язку із тим, що виконавчий документ оформлено з порушенням вимог Закону №1404-VIII.

Також ТОВ "Млин Вінниці" зверталось до суду із заявою про внесення виправлень у виконавчий лист №120/3423/20-а, шляхом зміни зазначеної у ньому дати набрання законної сили судовим рішенням. Однак ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі №120/3423/20-а відмовлено у задоволенні такої заяви.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням положень Закону №1404-VIII та Порядку №845 у відповідача не було підстав для повернення виконавчого листа №120/3423/20-а стягувачу, адже відсутні підстави стверджувати про те, що виконавчий лист №120/3423/20-а, що виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 22.09.2020, не відповідає вимогам Закону №1404-VIII, зокрема в частині незазначення дати набрання рішенням суду законної сили.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону №1404-VIIІ рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державні підприємство, установа, організація.

Отже, при виконанні рішень суду, за якими боржником є держава, органи казначейства є суб`єктами владних повноважень, на яких покладено обов`язок щодо належного та своєчасного виконання рішень суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державні підприємство, установа, організація.

Згідно з пунктом 2 Порядку №845 у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 9 Порядку №845 передбачені підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві, зокрема у абзаці 5 підпункту 1 цього пункту в якості такої підстави вказано невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченимЗаконом України«Про виконавче провадження».

Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 4 Закону №1404-VIII, пунктом 6 частини 1 якої передбачено, що у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Апеляційний суд зауважує, що станом на 22.09.2020 були обґрунтовані підстави вважати 15.09.2020 датою набрання законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі №120/3423/20-а. У виконавчому листі №120/3423/20-а, що виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 22.09.2020, зазначено дату набрання рішенням суду законної сили 15.09.2020, що свідчить про відповідність виконавчого документа вимогам Закону №1404-VIII в цій частині та спростовує відповідні доводи відповідача.

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, посилання відповідача на те, що у виконавчому документі зазначена невірна дата набрання рішенням суду законної сили (слід було вказати 10.12.2020, а не 15.09.2020), не спростовує того, що, по-перше, у виконавчому листі №120/3423/20-а все ж зазначена дата набрання рішенням суду законної сили, а тому безпідставно стверджувати про невідповідність такого документа вимогам Закону №1404-VIII в цій частині, а по-друге, не спростовує доводи позивача про те, що станом на момент звернення до органу казначейства із заявою про примусове виконання судового рішення таке рішення набрало законної сили, а тому підлягає виконанню.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.4 ст.300 КАС України якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

За змістом вказаних норм факт відкриття апеляційного провадження щодо оскарження судового рішення виключно зупиняє його виконання, а не автоматично нівелює усі правові наслідки такого рішення. На період апеляційного оскарження зупиняється виконання виконавчих листів, виданих на виконання оскаржуваного судового рішення, однак такі виконавчі листи не анулюються, їх виконання продовжується у разі залишення без змін апеляційним судом відповідного рішення суду першої інстанції. Процесуальним законом не передбачена необхідність видачі нового виконавчого листа про виконання судового рішення після залишення такого судового рішення без змін за наслідками апеляційного перегляду.

Наведене у контексті обставин даної справи свідчить про те, що набрання законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі №120/3423/20-а 10.12.2020 після його апеляційного перегляду, не свідчить про те, що у виконавчому листі №120/3423/20-а, що виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 22.09.2020, зазначено не вірну дату набрання вказаним рішенням суду законної сили.

Пунктом 5 Порядку №845 передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію.

Підпунктом 1 пункту 6 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, визначено, що Казначейство для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку одержувати безоплатно від державних органів і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Таким чином, у даному випадку Державна казначейська служба України, не маючи підстав для повернення виконавчого листа №120/3423/20-а стягувачу, була зобов`язана прийняти такий виконавчий лист до виконання, а у разі виникнення сумніву щодо зазначеної вказаному виконавчому листі дати набрання законної сили судовим рішенням, вжити відповідних заходів, зокрема, звернутись до суду із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, тощо.

Водночас, колегія суддів зазначає, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі №120/3423/20-а, яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Млин Вінниці" про виправлення описки у виконавчому листі від 22.09.2020 №120/3423/20-а, з огляду на те, що виконавчий лист від 22.09.2020 №120/3423/20-а виданий Вінницьким окружним адміністративним судом у відповідності до вимог Закону №1404-VIII, дата набрання законної сили рішенням суду від 11.08.2020 у справі №120/3423/20-а, а саме "15.09.2020" є вірною та не підлягає виправленню.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про порушення відповідача прав позивача шляхом безпідставного повернення виконавчого документа без виконання та наявності підстав для зобов`язання Державну казначейську службу України прийняти вказаний виконавчий лист до виконання.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.