Ухвала

від 29.05.2022 по справі 522/18499/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/18499/20

Провадження № 2-ві/522/11/22

У Х В А Л А

30 травня 2022 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Косіциної В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Абухіна Р.Д.,

встановив:

В провадженні суду знаходилась справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» про виключення відомостей зі спеціального розслідування.

27 травня 2022 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 , в порядку ст. 36 ЦПК України, про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Абухіна Р.Д.

В обґрунтування заяви зазначено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2021 року позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 14.12.2021 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2021 року скасовано, справу направлено до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду.

Сторона позивача вважає, що при розгляді даної справи суддя Приморського районного суду м. Одеси Абухін Р.Д. не може брати участі і підлягає відводу з наступних підстав:

суддя Абухін Р.Д. брав участь у розгляді даної справи та виніс передчасно неправомірну Ухвалу від 04.08.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду, яку було скасовано Постановою Апеляційного суду Одеської області від 14.12.2021 року.

Таким чином, суддя Приморського районного суду м. Одеси Абухін Р.Н. не може брати участі в розгляді справи № 522/18499/20, оскільки Ухвала по справі № 522/18499/20 від 04.08.2021 р. яку було прийнято за участі судді Абухіна Р.Н., 14.12.2021 р. була скасована Постановою Апеляційного суду Одеської області де зазначено, що суд першої інстанції не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, неправомірно виніс рішення із застосуванням не відповідних норм законодавства, дійшов передчасних висновків, що свідчить про надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства. Тобто відбувається фактично новий розгляд справи за участю судді рішення якого було скасовано.

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси Абухіна Р.Д. від 30 травня 2022 року зупинено провадження по зазначеній справі.

Заяву передано для визначення судді, в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді Косіциній В.В.

30 травня 2022 року ухвалою судді Косіциної В.В. заява прийнята до свого провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали заяви про відвід, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав:

У відповідності до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Отже, суддя не може брати участь у розгляді справи та підлягає відводу за наявності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, 22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» про виключення відомосте зі спеціального розслідування.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2021 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14.12.2021 року вищезазначену ухвалу суду скасовано, справу направлено до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду до суду першої інстанції.

17 січня 2022 року матеріали справи надійшли до суду першої інстанції з Верховного суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2022 року справа прийнята до провадження, призначено судове засідання.

Заявник у своїй заяві висловлюючи підставу для відводу судді Абухіну Р.Д. лише ті обставини, що в неї представника ОСОБА_1 адвоката Мазур Н.С. є сумніви в неупередженості та об`єктивному розгляді справи, оскільки суддя залишив позов без розгляду та вказана ухвала була скасована судом апеляційної інстанції, проте справа розглядається суддею Абухіним Р.Д. знову, після скасування його ухвали.

Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Заявник вважає, що фактично відбувається новий розгляд справи за участю судді рішення якого було скасовано.

Проте відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Жодних обмежень щодо участі того ж судді у новому розгляді справи після скасування ухвали про залишення позову без розгляду ЦПК України не містить.

Як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу судді є сумніви у його неупередженості, а саме незгода із його процесуальними діями, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення відводу.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У розпорядження судді Косіциної В.В. було надано виключно заяву про відвід та ухвалу судді про залишення без розгляду позову та постанову Одеського апеляційного суду. Заявник доказів, на підтвердження своїх доводів, у відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, не представив.

За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

В ході розгляду заяви, викладені заявником обставини не знайшли підтвердження, оскільки будь-яких доказів щодо заінтересованості судді у розгляді даної справи з боку заявника не зазначено та не надано. Також, заявником не надані допустимі, належні, достовірні та достатні докази, які б підтверджували наявність підстав для відводу судді у зв`язку з неупередженістю.

Між тим, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого по справі при вирішенні даної цивільної справи.

Отже, передбачених ст. 36 ЦПК України підстав для задоволення відводу, заявленого головуючому судді, не встановлено. Суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а справа (подання) підлягає продовженню розгляду тим самим складом суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 35-40, 260 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Абухіна Р.Д.- відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Косіцина В.В.