Рішення

від 29.05.2022 по справі 320/7765/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2022 року 320/7765/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просять суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області №704-4-VIII від 30.06.2021 "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" в частині реєстрації у Державному реєстрі речових прав речового права (право комунальної власності) в особі Пристоличної сільської ради на земельні ділянки: площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0011; площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0012;

- визнати протиправним та скасувати рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області №788-4-VIII від 30.06.2021 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ";

- визнати протиправним та скасувати рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області №789-4-VIII від 30.06.2021 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2 ";

- зобов`язати Пристоличну сільську раду Бориспільського району Київської області передати ОСОБА_1 земельну ділянку у власність площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0011, для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області;

- зобов`язати Пристоличну сільську раду Бориспільського району Київської області передати ОСОБА_2 земельну ділянку у власність площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0012, для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що рішення органу місцевого самоврядування №788-4-VIII від 30.06.2021, №789-4-VIII, №704-4-VIII від 30.06.2021 є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки на момент прийняття сільською радою оспорюваних рішень порушено порядок розгляду заяв позивачів щодо передачі у приватну власність земельних ділянок, а також не наведено жодних конкретних підстав для відмови позивачам у передачі земельних ділянок, а лише формально процитовано ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України без посилання на будь-які докази.

Окрім того, позивачі наголосили на тому, що відповідачем було порушено процедуру прийняття спірних рішень, зокрема, не дотримано строку оприлюднення їх проектів та вимог Регламенту Пристоличної сільської ради.

Враховуючи викладене, позивачі просять суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що рішення Пристоличної сільської ради №788-4-VIII від 30.06.2021 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ", №789-4-VIII від 30.06.2021 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2 " та №704-4-VIII від 30.06.2021 "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" були прийняті з дотриманням вимог діючого законодавства та з урахуванням Регламенту Пристоличної сільської ради, а тому не можуть бути скасовані та визнанні протиправними.

При цьому, відповідач наголосив на тому, що спіні земельні ділянки не можуть бути передані позивачам в порядку приватизації, оскільки вони відносяться до земель комерційного призначення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Зупинено дію рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 30.06.2021 "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" в частині реєстрації у Державному реєстрі речових прав речового права (право комунальної власності) в особі Пристоличної сільської ради на земельні ділянки: площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0011; площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0012.

Заборонено державним реєстраторам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, проводити реєстраційні дії щодо земельних ділянок: площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0011; площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0012, та приймати рішення про реєстрацію речового права (право комунальної власності) за Пристоличною сільською радою на земельні ділянки: площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0011; площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0012.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2005 між Щасливською сільською радою та Малим приватним підприємством "КІМ" в особі директора ОСОБА_3 на підставі рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київській області від 12.01.2005 №237.16-25-IV "Про передачу в оренду земельної ділянки МПП "КІМ" під розміщення придорожнього кафе" укладено договір №173, відповідно до якого МПП "КІМ" передано в оренду (в строкове, платне володіння і користування) земельну ділянку під розміщення придорожнього кафе загальною площею 0,8 га строком на 49 (сорок дев`ять) років по АДРЕСА_1 в адмінмежах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Козій А.В. та зареєстрований в реєстрі 07.09.2005 за реєстровим №3716.

Також, вказаний договір зареєстрований Бориспільському відділі Київської регіональної філії Центру ДЗК 17.10.2005 за №010532300029.

Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 322088800:03:003:0001, що підтверджується даними Публічної кадастрової карти України

Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3220888000:03:003:0001, що підтверджується даними Публічної кадастрової карти України (https://map.land.gov.ua/?cc=3428089.29133088,6514216.61924752z=16l=kadastrbl=ortho10k_allmarker=3428109.3419944597,6514216.61924752).

Із даною земельною ділянкою за кадастровим номером 3220888000:03:003:0001 межують такі земельні ділянки, а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3220888000:03:003:0011 площею 0,50 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3220888000:03:003:0012 площею 0,50 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

Як повідомили позивачі, ОСОБА_3 , який займає посаду директора МПП "КІМ", є рідним братом ОСОБА_2 та є рідним дядьком ОСОБА_1 .

16.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області із заявою про передачу йому у власність земельної ділянки площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області, яка сформована відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України, внесена до Державного земельного кадастру та якій присвоєно кадастровий номер 3220888000:03:003:0011.

У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив, що даною земельною ділянкою користується добровільно, відкрито та безперервно з 2005 року.

При цьому, ОСОБА_1 просив надати дану земельну ділянку у власність на підставі ст.ст. 12, 116, 118, 119, 121 Земельного кодексу України.

На виконання вимог ст. 116 Земельного кодексу України ОСОБА_1 до сільської ради додав всі необхідні документи, у тому числі й схему розташування земельної ділянки.

Заява ОСОБА_1 була зареєстрована 16.06.2021 за вх. №02-11/1140.

Також, 17.06.2021 ОСОБА_2 звернувся до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області із заявою про передачу йому у власність земельної ділянки площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області, яка сформована відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України, внесена до Державного земельного кадастру та якій присвоєно кадастровий номер 3220888000:03:003:0012.

У вказаній заяві ОСОБА_2 зазначив, що даною земельною ділянкою користується добровільно, відкрито та безперервно з 2005 року.

При цьому, ОСОБА_2 просив надати дану земельну ділянку у власність на підставі ст.ст. 12, 116, 118, 119, 121 Земельного кодексу України.

На виконання вимог ст. 116 Земельного кодексу України ОСОБА_2 до сільської ради додав всі необхідні документи, у тому числі й схему розташування земельної ділянки.

Заява ОСОБА_2 була зареєстрована 17.06.2021 за вх. №02-11/1153.

29 червня 2021 року на сайті Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області (https://schaslyve-rada.gov.ua/docs/814279/) було опубліковано Розпорядження голови Пристоличної сільської ради від 21.06.2021 №6 "Про скликання четвертої сесії восьмого скликання Пристоличної сільської ради", відповідно до якого скликано засідання четвертої сесії восьмого скликання Пристоличної сільської ради на 30 червня 2021 року о 13.00 годині та винесено на розгляд пленарного засідання четвертої сесії, зокрема, такі питання:

"26. Про реєстрацію права комунальної власності за Пристоличною сільською радою на земельні ділянки:

- площею 0,50 га, кадастровий номер 322088800:03:003:0011;

- площею 0,50 га, кадастровий номер 322088800:03:003:0012;

- площею 0,50 га, кадастровий номер 322088800:03:002:0006.

111. Про розгляд звернення ОСОБА_1 про передачу у власність земельної ділянки площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства в с.Проліски.

112. Про розгляд звернення ОСОБА_2 про передачу у власність земельної ділянки площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства в с.Проліски.".

30.06.2021 Пристоличною сільською радою Бориспільського району Київської області прийнято рішення №788-4-VIII "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,50 га в с. Проліски Бориспільського району Київської області для ведення особистого селянського господарства на підставі невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Також, 30.06.2021 Пристоличною сільською радою Бориспільського району Київської області прийнято рішення №789-4-VIII "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_3 ", яким відмовлено гр. ОСОБА_2 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,50 га в с. Проліски Бориспільського району Київської області для ведення особистого селянського господарства на підставі невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У той же час, рішенням Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 30.06.2021 №704-4-VIII "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" вирішено, зокрема, зареєструвати у Державному реєстрі речових прав речове право (право комунальної власності) в особі Пристоличної сільської ради на земельні ділянки:

- площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0011;

- площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0012.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вказаних рішень, позивачі звернулися з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування, зобов`язання вчинити певні дії.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено вище, позивачі звернулися до Пристоличної сільської ради із заявами, які зареєстровані у сільській раді 16.06.2021 за вх. №02-11/1140 та 17.06.2021 за вх. №02-11/1153, про отримання земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:003:0012 та 3220888000:03:003:0011 для ведення особистого селянського господарства відповідно.

У цих заявах позивачами чітко і конкретно вказано про те, що вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:03:003:0012 та 3220888000:03:003:0011 є сформованими згідно приписів ст. 79-1 Земельного кодексу України та внесені до Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Відповідно до ч. 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

За результатами аналізу положень ст. 79-1 Земельного кодексу України та ст. 50 Закону України "Про землеустрій" Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц вказала, що якщо земельна ділянка сформована, то розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження позбавлені будь-якого сенсу.

З огляду на викладене та враховуючи обставини вільного користування позивачами спірними земельними ділянками ще з 2005 року, позивачі мали усі підстави розраховувати на законний перебіг подій, що є правомірним очікуванням щодо оформлення бажаної земельної ділянки у власність.

Слід врахувати, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Відповідно правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Правовідносини у сфері забезпечення прав на землю громадян регулюються Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Тобто, частина 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачає відповідний перелік документів, що має бути поданий до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, а саме: клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені ст. 118 ЗК України.

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №815/6942/17.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови.

У постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

Проте, в оспорюваних рішеннях Пристоличної сільської ради №788-4-VIII від 30.06.2021 та №789-4-VIII від 30.06.2021 відсутні посилання на докази невідповідності місця розташування земельних ділянок, не наведено жодного обмеження використання такої землі всупереч містобудівної документації.

Відтак, Пристолична сільська рада, приймаючи рішення №788-4-VIII від 30.06.2021, №789-4-VIII від 30.06.2021, лише процитувала положення ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, так і не зазначивши дійсної підстави позбавлення позивачів їх законного права на очікування в отримання земельних ділянок на законних підставах.

Щодо доводів відповідача про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:03:003:0012 та 3220888000:03:003:0011 відносяться до земель комерційного призначення, то це не відповідає дійсності, оскільки згідно викопіювання з публічної кадастрової карти стосовно вказаних земельних ділянок цільове призначення даних земельних ділянок визначається як для ведення особистого селянського господарства (том І, а.с.148, 149).

Окрім того, суд звертає увагу на те, що зазначення у відзиві на позовну заяву нової підстави для відмови позивачам у передачі земельних ділянок суперечить вищенаведеній сталій практиці Верховного Суду, викладеній в постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а.

У той же час, у постанові від 28.10.2020 Велика Палата Верховного Суду у справі №240/8547/19 вказала про те, що у кожній конкретній справі судами надається оцінка правомірної чи неправомірної поведінки органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений передавати у власність чи користування земельні ділянку.

Саме у цій справі №240/8547/19 Велика Палата Верховного Суду сформувала критерії, які можуть кваліфікуватися як недобросовісна поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.

Враховуючи зазначене, рішення Пристоличної сільської ради №788-4-VIII від 30.06.2021 та №789-4-VIII від 30.06.2021 взагалі не містять мотивованої відмови у передачі позивачам земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:003:0012 та 3220888000:03:003:0011, які є сформованими згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Більше того, вказуючи на нібито невідповідність місцю розташування спірних земель містобудівній документації, сам же відповідач ігнорує ту обставину, що ще попереднім рішенням №704-4-VІІІ від 30.06.2021 вирішив зареєструвати право комунальної власності на сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:03:003:0012 та 3220888000:03:003:0011 з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства.

Тобто, якщо брати до уваги нумерацію прийнятих рішень сільської ради, то вбачається наступне: відповідач спочатку вирішив оформити за собою право комунальної земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:03:003:0012 та 3220888000:03:003:0011 для ведення особистого селянського господарства (і при цьому не ставало жодних заперечень стосовно неможливості проведення такої реєстрації) - рішення №704-4-VІІІ від 30.06.2021; а потім відповідач розглянув заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про передачу у власність спірних земель для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району та відмовив (оспорювані рішення №788-4-VIII від 30.06.2021, №789-4-VIII від 30.06.2021).

Вказане підтверджується самою ж нумерацією рішень Пристоличної сільської ради.

Таким чином, відповідач діяв недобросовісно, формально лише задля безпідставного прийняття рішень про відмову у передачі позивачам земельних ділянок, що не може слугувати вмотивованою відмовою.

Окрім того, сільська рада фактично перевірила відповідність земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:003:0012 та 3220888000:03:003:0011 вимогам Земельного кодексу України та іншій документації, оскільки своїм же рішенням №704-4-VІІІ від 30.06.2021 вирішила оформити право комунальної власності, у зв`язку з чим і зобов`язана була прийняти позитивне рішення на користь позивачів за результатами розгляду їх заяв від 16.06.2021 за вх. №02-11/1140 та від 17.06.2021 за вх. №02-11/1153.

Більше того, аналіз змісту протоколу постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища №10 (друге засідання) від 18.06.2021 та рішень сільської ради №788-4-VIII від 30.06.2021, №789-4-VIII від 30.06.2021 свідчать про розбіжності між дійсними підставами відмови позивачам у передачі земельних ділянок.

Так, під номером 114 у протоколі вищезазначеної Комісії №10 (друге засідання) від 18.06.2021 вказано, що комісія не рекомендує передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:003:0011, так як сільська рада уже оформляє право власності на них у комунальну.

Під номером 115 у протоколі вищезазначеної Комісії №10 (друге засідання) від 18.06.2021 вказано, що комісія не рекомендує передати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:003:0012, так як сільська рада уже оформляє право власності на них у комунальну.

Тобто, комісія раніше згідно протоколу №10 від 15.06.2021 (під номером 9) вирішила рекомендувати сільській раді оформити право комунальної власності на такі землі, у зв`язку з чим і рекомендовано відхилити заяви позивачів про отримання відповідних земель.

Водночас, зміст оспорюваних рішень №788-4-VIII, №789-4-VIII від 30.06.2021, прийнятих на сесії Пристоличної сільської ради, свідчить про зовсім іншу підставу відмови у задоволенні заяв, а саме нібито невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів тощо.

У той же час, ст. 44 Регламенту Пристоличної сільської ради, затвердженого рішенням Пристоличної сільської ради від 04.02.2021 №239-2-VIII (далі - Регламент), який оприлюднено за посиланням: https://schaslyve-rada.gov.ua/docs/642115/, визначено загальний порядок розгляду питань порядку денного, який передбачає, що під час розгляду питання порядку денного заслуховується виступ ініціатора такої пропозиції з її обґрунтуванням, опонентів пропозиції, а також заслуховується виступ з цього питання голови або секретаря ради і представника відповідної комісії.

Згідно ч. 1 ст. 54 Регламенту перед голосуванням, головуючий зачитує тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, при цьому називається ініціатор внесення тексту.

Отже, якщо слідувати приписам ст.ст. 44, 54 Регламенту, то перед голосуванням за розгляд заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 головуючим повинно було зачитатися проекти рішень, підготовлених Комісією та проголосованих, про відмову у передачі земельних ділянок у зв`язку із початком процедури оформлення цих земель у землі комунальної власності.

Протокол засідання сесії Пристоличної сільської ради від 30.06.2021 не містить жодних змін у проектах рішень, які виносились на голосування по питанням за №111 та №112, які попередньо готувала Комісія.

Натомість, рішення №788-4-VIII, №789-4-VIII від 30.06.2021 містять інші мотиви відмови позивачам, аніж вирішувалось на Комісії та доповідалось перед голосуванням.

Вказане достовірно свідчить про порушення сільською радою вимог ст. ст. 44, 54 Регламенту, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що під час прийняття оспорюваних рішень сільської ради №704-4-VIII від 30.06.2021, №788-4-VIII від 30.06.2021, №789-4-VIII від 30.06.2021 відповідачем порушено порядок розгляду цих заяв, розбіжності між висунутими для обговорення на порядок денний та поставленими на голосування питаннями.

Згідно ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, серед інших, вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Враховуючи положення ст.ст. 12, 116, 118, 122 Земельного кодексу України питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким у даному випадку є Пристолична сільська рада Бориспільського району Київської області.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Частиною 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

З аналізу приписів частини 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається імперативний її характер щодо обов`язкового оприлюднення органами місцевого самоврядування усіх проектів актів останніх, але з відсиланням на норми Закону України "Про доступ до публічної інформації" в частині регулювання порядку такого оприлюднення.

Так, зокрема, нормами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначені способи оприлюднення проектів актів органів місцевого самоврядування: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії, прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Частиною 3 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" органи місцевого самоврядування є розпорядниками інформації для цілей цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зобов`язано розпорядників інформації оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.

Отже, відповідач, як орган місцевого самоврядування та розпорядник інформації, був зобов`язаний здійснити оприлюднення проектів спірних рішень не пізніш як за 20 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття.

Водночас, застереження щодо інших, скорочених, строків оприлюднення вказаних проектів актів, зокрема, - негайно після їх підготовки, містяться у ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Однак законодавець, визначаючи скорочені строки, окреслив випадки, за яких вони можуть бути застосовані. Це виникнення надзвичайних ситуацій та інші невідкладні випадки, передбачені законом.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 10.07.2019 по справі №299/1914/17-а.

Суд звертає увагу на те, що Пристолична сільська рада не виконала обов`язкові приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки проекти спірних рішень не були оприлюднені на офіційному веб-сайті Пристоличної сільської ради, що підтверджується даними сайту https://schaslyve-rada.gov.ua.

Виключно було оприлюднене вже результати голосування четвертої сесії восьмого скликання за адресою посилання: https://schaslyve-rada.gov.ua/docs/816988/

Отже, спірні рішення №704-4-VIII, №788-4-VIII, №789-4-VIII було прийнято Пристоличною сільською радою 30.06.2021, проте проекти вказаних рішень не були оприлюднені на офіційному веб-сайті Пристоличної сільської ради, що свідчить про недотримання відповідачем процедури оприлюднення проектів спірних рішень.

Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що відповідачем не було дотримано вимог ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ч. 3 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Дані порушення, у свою чергу, позбавили позивачів можливості бути обізнаним про розгляд даних проектів рішень, які безумовно зачіпають їх права та інтереси як осіб, які звернулися до сільської ради для вирішення питання про передачу земельних ділянок, а також завчасно повідомити орган місцевого самоврядування про дотримання позивачами всіх вимог, передбачених ч. 6 ст. 118 ЗК України, з метою попередження незаконної відмови у вирішенні заяв позивачів.

При цьому, недотримання органом місцевого самоврядування зазначених норм та не здійснення оприлюднення проекту рішення за 20 робочих днів до дати його розгляду є підставою для скасування такого рішення, прийнятого з порушенням встановленої процедури.

Така правова позиція, викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 08.08.2019 у справі №500/6108/16-а, у постанові від 21.09.2018 у справі №337/2530/17, у постанові від 28.02.2018 у справі №200/11264/16-а.

Більше того, ч.ч. 7, 8 ст. 25 Регламенту визначено, що рішення про скликання чергової сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 (десять) днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради.

Інформація про скликання сесії Ради оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради.

Водночас, на офіційному веб-сайті Пристоличної сільської ради (адреса посилання: https://schaslyve-rada.gov.ua/docs/814279/) лише 29.06.2021 оприлюднено розпорядження сільського голови "Про скликання четвертої сесії Пристоличної сільської ради", що також є порушенням ст. 25 Регламенту і не забезпечує відкритості, доступності діяльності органу місцевого самоврядування.

У свою чергу, відповідно до ст. 2 Регламенту, останнім встановлюється порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради, загальні умови формування та організації роботи постійних та інших комісій ради, виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб місцевого самоврядування та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією та законами України (ст. 2 Регламенту).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Регламенту проект порядку денного сесії ради, не пізніш як за 10 (десять) днів до дати початку сесії ради, формує Пристоличний сільський голова на основі:

1) плану роботи ради;

2) пропозицій секретаря ради;

3) пропозицій депутатів ради;

4) пропозицій постійних та інших комісій ради;

5) пропозицій, поданих громадою в порядку місцевої ініціативи;

6) пропозицій виконавчого комітету;

7) пропозицій старост.

8) пропозицій членів територіальної громади, поданих у порядку місцевої ініціативи або електронної петиції

Статтею 37 Регламенту визначено порядок оголошення початку розгляду питання порядку денного. Зокрема, перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні.

Головуючий оголошує номер питання, що розглядається відповідно до порядку денного, повідомляє про назви і редакції проектів документів (в тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про прогнозований порядок розгляду питання відповідно до цього регламенту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 38 Регламенту розгляд питання порядку денного включає: доповідь, співдоповідь, запитання та відповіді доповідачеві, обговорення та заключне слово доповідача.

Для доповіді надається час тривалістю до 5 хвилин, співдоповіді - до 3 хвилин, постановку запитання - до 1 хвилини, відповіді на запитання - до 1 хвилин, час на запитання та відповіді доповідачеві - до 5 хвилин і заключного слова - до 2 хвилин.

Отже, з вищевказаних приписів вбачається, що у кожного питання, яке включається в порядок денний сесії сільської ради та ставиться на голосування депутатів, має бути обов`язково ініціатор питання, тобто особа чи орган (комісія, комітет тощо), які внесли певну пропозицію.

Проте, зі змісту рішення Пристоличної сільської ради №704-4-VІІІ від 30.06.2021 "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" не вбачається жодного ініціатора внесення такої пропозиції, що є порушенням ст. 28 Регламенту.

Більше того, прийняте рішення сільської ради №704-4-VІІІ від 30.06.2021 "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки", зокрема земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:003:0011 та 3220888000:03:003:0012, взагалі не змінює речового права органу місцевого самоврядування щодо володіння, користування та розпорядження такими землями, які в силу закону - ст. 83 Земельного кодексу України є землями комунальної власності.

Частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, опублікованих на Публічній кадастровій карті України, сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:03:003:0011 та 3220888000:03:003:0012 перебувають у комунальній власності.

Таким чином, відсутня будь-яка необхідність у реєстрації комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:03:003:0011 та 3220888000:03:003:0012, які в силу ст. 83 Земельного кодексу України належать до комунальної власності.

Зі встановлених обставин слідує, що Пристоличною сільською радою прийнято формальне рішення №704-4-VІІІ від 30.06.2021 "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки", зокрема земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:003:0011 та 3220888000:03:003:0012, яке не створює та не змінює статус таких земель комунальної власності, а стало у подальшому формальною підставою для відмови позивачам у передачі відповідних земель.

Крім того, положення ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 12, 118, 122 Земельного кодексу України не надають право сільській раді вирішувати долю земель комунальної власності, не вирішивши при цьому заяви позивачів про передачу їм у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:003:0011 та 3220888000:03:003:0012 із земель комунальної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Оскільки Пристолична сільська рада є виборним органом і представляє інтереси жителів села і територіальної громади (ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), а тому й такий орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями свавільно, всупереч правам та інтересам жителів, порушувати норми законодавства стосовно черговості вирішення питань про відведення земельних ділянок у власність, чим протиправно обмежено доступ позивачів до позитивного прийняття відповідачем рішень про відведення у власність земельних ділянок.

Таким чином, рішення Пристоличної сільської ради №704-4-VІІІ від 30.06.2021 прийняте всупереч ст. 118 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 16, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 28, 37, 38, 44, 54 Регламенту, зокрема порушено черговість розгляду заяв позивачів у співвідношення із рішенням №704-4-VІІІ, також не дотримано порядок підготовки питань, що виносяться на розгляд депутатів Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, зокрема, несвоєчасно розміщені проекти спірних рішень.

Також, рішення Пристоличної сільської ради № 788-4-VIII від 30.06.2021, №789-4-VIII від 30.06.2021 прийняті всупереч ст. 19 Конституції України, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, адже відсутня належна вмотивована відмова у відведенні земельних ділянок, а дії сільської ради свідчать про недобросовісну поведінку під час розгляду заяв позивачів.

З огляду на вищенаведене та враховуючи наведені висновки Верховного Суду, суд приходить до висновку, що рішення сільської ради №788-4-VIII від 30.06.2021 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ", №789-4-VIII від 30.06.2021 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_3 " та №704-4-VIII від 30.06.2021 "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" в частині реєстрації у Державному реєстрі речових прав речового права (право комунальної власності) в особі Пристоличної сільської ради на земельні ділянки: площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0011; площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0012, є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Пунктом "ґ" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Вищевказана вимога реалізується в судовому порядку шляхом звернення з позовом до суду.

При цьому, зазначена стаття Земельного кодексу України не містить вичерпного переліку способів захисту. Так, п. "д" ч. 3 зазначеної статті допускає застосування інших, передбачених законом способів захисту.

Відновлення становища, яке існувало до порушення, в позовних вимогах поєднується з припиненням дії, яка порушує право, та може знаходити свій прояв у вимогах, зокрема, про зобов`язання вчинити певну дію, таким чином відновлює становище, яке існувало до порушення.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернувся позивач, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до ч. ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України, таким чином, надає громадянам право безпосередньо звертатися до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту, згідно з якою засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13 Конвенції, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою відновлення порушених прав органом місцевого самоврядування необхідно обрати додатковий взаємопов`язаний спосіб захисту іншого права, а саме зобов`язання вчинити дії - зобов`язати сільську раду передати позивачам земельну ділянку.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2020 у справі №360/536/17-а зазначив, що підставою для відмови у задоволенні клопотання можуть бути лише визначені законом обставини. Уповноважений на розпорядження землями орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути клопотання, або ж ні; прийняти рішення про задоволення клопотання, або ж рішення про відмову у його задоволенні.

За таких обставин, Верховний Суд у справі №360/536/17-а обрав ефективний спосіб захисту порушених прав позивачів - зобов`язав орган місцевого самоврядування прийняти рішення.

Оскільки відмова у передачі позивачам земельних ділянок є формальною, і такі випадки можуть бути неодноразовими, що вказує на протиправну поведінку відповідача, а також створює перешкоди у реалізації позивачами гарантованого їм законодавством права на безоплатну приватизацію земельних ділянок, то в даному випадку належним і ефективним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання сільську раду передати позивачам земельні ділянки.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивачів, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви кожним позивачем додано докази сплати судового збору по 1816,00 грн., що підтверджується квитанціями від 08.11.2021 №7486835 та від 08.11.2021 №7486846.

Таким чином, сплачений кожним позивачем судовий збір по 1816,00 грн. підлягає стягненню на їх користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області.

Щодо заяви позивачів про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу по 25000,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За нормами частини шостої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Так, Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 30.06.2021 між ОСОБА_1 (замовник) та адвокатом Тиран Олександром Вікторовичем (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Відповідно до пункту 3.1 Договору за правову допомогу, передбачену в п.п.1.2 Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком №1 до цього договору.

23.07.2021 сторонами було підписано Протокол узгодження послуг, який є додатком №1 до Договору про надання правової допомоги від 30.06.2021, пунктом 2 якого визначено, що сторони визначили, що розмір витрат на правову допомогу адвоката по договору складає 1000 грн. за годину роботу адвоката.

10.11.2021 між сторонами було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №1, відповідно до якого загальна вартість послуг адвоката з надання правової допомоги становить 25000,00 грн.

У вказаному акті також вказано, що загальний час надання послуг адвоката замовнику становить 25 (двадцять п`ять) годин, а загальна вартість послуг адвоката за надані послуги складає 25000,00 грн. з розрахунку 1000,00 грн. за годину роботи адвоката.

Також, 30.06.2021 між ОСОБА_2 (замовник) та адвокатом Тиран Олександром Вікторовичем (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Відповідно до пункту 3.1 Договору за правову допомогу, передбачену в п.п.1.2 Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком №1 до цього договору.

23.07.2021 сторонами було підписано Протокол узгодження послуг, який є додатком №1 до Договору про надання правової допомоги від 30.06.2021, пунктом 2 якого визначено, що сторони визначили, що розмір витрат на правову допомогу адвоката по договору складає 1000 грн. за годину роботу адвоката.

10.11.2021 між сторонами було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №1, відповідно до якого загальна вартість послуг адвоката з надання правової допомоги становить 25000,00 грн.

У вказаному акті також вказано, що загальний час надання послуг адвоката замовнику становить 25 (двадцять п`ять) годин, а загальна вартість послуг адвоката за надані послуги складає 25000,00 грн. з розрахунку 1000,00 грн. за годину роботи адвоката.

Позивачами на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу додано до матеріалів справи квитанції від 10.11.2021 №7494936 та від 10.11.2021 №7494950 про оплату витрат за надання правової допомоги, відповідно до якої адвокатом отримано по 25000,00 грн. від ОСОБА_1 та від ОСОБА_3 .

Водночас, враховуючи положення ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позивачами не доведено розмір витрат на правничу допомогу.

Також, на думку суду, розмір понесених витрат на правничу допомогу по 25000,00 грн. кожним з позивачів, не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, оскільки дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Окрім іншого, судом враховано, що дана справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглянута судом без проведення судових засідань

Враховуючи викладене, вимога щодо стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає у зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 242-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області №704-4-VIII від 30.06.2021 "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" в частині реєстрації у Державному реєстрі речових прав речового права (право комунальної власності) в особі Пристоличної сільської ради на земельні ділянки: площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0011; площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0012.

Визнати протиправним та скасувати рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області №788-4-VIII від 30.06.2021 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ".

Визнати протиправним та скасувати рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області №789-4-VIII від 30.06.2021 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_3 ".

Зобов`язати Пристоличну сільську раду Бориспільського району Київської області передати ОСОБА_1 земельну ділянку у власність площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0011, для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області.

Зобов`язати Пристоличну сільську раду Бориспільського району Київської області передати ОСОБА_2 земельну ділянку у власність площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0012, для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області (код ЄДРПОУ 04527520) судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області (код ЄДРПОУ 04527520) судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.