Ухвала

від 23.05.2022 по справі 626/334/22

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/334/22

Провадження № 1-кс/626/160/2022

УХВАЛА

23 травня 2022 року м. Красноград

Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого ВП № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Сахновщинського відділу Красноградської окружної прокуратури про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022221090000093, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий ВП № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про накладення арештуна майно у кримінальному провадженні №12022221090000093 від 07.02.2022, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, яке погоджено з прокурором Сахновщинського відділу Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 07.02.2022 о 14:28 надійшло повідомлення від невідомого до ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області про те, що невідомі особи вивозять пісок із кар`єру на автомобілях марки МАЗ з с. Великі Бучки Сахновщинської с/р, Красноградського району Харківської області

Під час здійснення огляду місця події, яким являється територія узбіччя автодороги за адресою вул. Вишнева, с. Великі Бучки, Красноградського району, Харківської області виявлено та вилучено навантажувач марки « Т-156» рік випуску 1996 , днз НОМЕР_1 , в ковші якого знаходилась речовина схожа на пісок. Під час ОМП з даного з ковшу трактору « Т-156» відібрано зразки речовини схожої на пісок. Також в ході проведення ОМП родовища піску в с. В. Бучки Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області вилучено відтиски гумової резини протектору колеса від трактору.

07.02.2022 року було розпочате досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.240 КК України. При виїзді слідчо-оперативної групи на огляд місця події 07.02.2022 року виявлено та вилученонавантажувач марки « Т-156» рік випуску 1996 днз НОМЕР_1 .

Постановою слідчого відділення № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 08.02.2022 року навантажувач марки« Т-156»рік випуску1996днз НОМЕР_1 ,визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Накладення арешту зумовлюється тим, що необхідним є забезпечення збереження речового доказу, дієвості кримінального провадження.

Як передбачено ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовою підставою арешту вилученого майна є кримінальне провадження № 12022221090000093, внесене до ЄРДР 07.02.2022 року з правовою кваліфікацією дій особи за ч.2 ст.240 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ст. 132 КПК України).

Зокрема п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу, тобто якщо воно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Отже, такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як вказано в ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя відповідно до змісту ст.170 КПК України, враховує, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч.2 ст.170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

Відповідно до порядку, передбаченого ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі "Новоселецький проти України" (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи що, згідно ст.ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого надійшло клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, визнаного слідчим речовими доказами, що в даному випадку є необхідним для проведення об`єктивного, повного та всебічного досудового розслідування, а також для збереження речових доказів.

З врахуванням вимог ч.4 ст.173 КПК України, на відповідальне зберігання навантажувач марки« Т-156»рік випуску1996днз НОМЕР_1 ,необхідно передати власнику

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 167-175, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого ВП № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 задовольнити .

Накласти арешт на транспортний засіб навантажувач марки« Т-156»,рік випуску1996,днз НОМЕР_1 , який буловилучено підчас огляду07.02.2022р.,що належатьВАТ "ДАК"АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИУКРАЇНИ ДП"Харківськийавтодор",смт.Сахновщина,вул.Заозерна,7,Красноградського району,Харківської області та заборонити вчинення дій, направлених на відчуження, розпорядження вилученого транспортного засобу.

Передати вищевказаний навантажувач марки « Т-156», рік випуску 1996 днз НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання філії "Сахновщинський райавтодор" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК" АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ", попередивши про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України.

Визначення місця зберігання цього майна доручити слідчому.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів до апеляційного суду Харківської області.

Слідчий суддя

Красноградського районного суду ОСОБА_1