Ухвала

від 26.05.2022 по справі 626/334/22

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/334/22

Провадження № 1-кс/626/161/2022

УХВАЛА

26 травня 2022 року м. Красноград

Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого ВП № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Сахновщинського відділу Красноградської окружної прокуратури про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022221090000093, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий ВП № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про накладення арештуна майно у кримінальному провадженні №12022221090000093 від 07.02.2022, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, яке погоджено з прокурором Сахновщинського відділу Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 07.02.2022 о 14:28 надійшло повідомлення від невідомого до ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області про те, що невідомі особи вивозять пісок із кар`єру на автомобілях марки МАЗ з с. Великі Бучки Сахновщинської с/р, Красноградського району Харківської області.

Під час досудового розслідування 09.02.2022 проводився огляд місця події, яким є територія пустиря біля 26 км. автодороги Сахновщина-Великі Бучки, за 250 м. від автобусної зупинки, де виявлено та вилучено 31 купа суміші схожої на пісок.

Постановою слідчого відділення № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 09.02.2022 року, виявлені під часогляду місця подіїна території пустирябіля 26км.автодороги Сахновщина-ВеликіБучки,за 250м.від автобусноїзупинки 31купа сумішісхожої напісок ,визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Накладення арешту зумовлюється тим, що необхідним є забезпечення збереження речового доказу, дієвості кримінального провадження.

Як передбачено ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовою підставою арешту вилученого майна є кримінальне провадження № 12022221090000093, внесене до ЄРДР 07.02.2022 року з правовою кваліфікацією дій особи за ч.2 ст.240 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ст. 132 КПК України).

Зокрема п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу, тобто якщо воно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Отже, такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Як вказано в ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя відповідно до змісту ст.170 КПК України, враховує, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч.2 ст.170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

Відповідно до порядку, передбаченого ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У даномувипадку,на думкуслідчого судді,права власниката володільця сумішісхожої напісок, не будуть порушені, оскільки це не позбавляє його права, у разі необґрунтованого накладення арешту на майно, звернутися із клопотанням про скасування арешту майна відповідно до положень статті 174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 167-175, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого ВП № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 задовольнити .

Накласти арешт на 31 купу суміші схожої на пісок, розташованої на території пустиря біля 26 км. автодороги Сахновщина-Великі Бучки, за 250 м. від автобусної зупинки та заборонити вчинення дій, направлених на відчуження, розпорядження вилученого майна.

Визначення місця зберігання цього майна доручити слідчому.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів до апеляційного суду Харківської області.

Слідчий суддя

Красноградського районного суду ОСОБА_1