Постанова

від 23.05.2022 по справі 2-1257/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/693/22

Справа № 2-1257/11

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2022 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Свяченої Ю.Б. 20 жовтня 2021 року у м. Одеса, -

встановила:

27 вересня 2021 року представник ВАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду першої інстанції із заявою, в якій просив суд видати дублікат виконавчого листа по справі за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу .

Свою заяву представник ВАТ «Державний ощадний банк України» обґрунтовував тим, що 22 лютого 2011 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» було задоволено.

Для примусового виконання рішення суду, 06 квітня 2011 року представником позивача було отримано по даній справі виконавчий лист, який передано на виконання до Другого Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області.

З відповіді Другого Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області від 07 вересня 2021 року вбачається, що виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі постанови державного виконавця від 28 лютого 2014 року.

Банк вважає, що оскільки виконавчий лист на адресу стягувача не надходив, він є втраченим, а отже, є підстави для видачі його дубліката та поновлення строку на пред`явлення листа до виконання.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2021 року заяву представника ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення листа до виконання було залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву апелянта про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення листа до виконання, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявником надані належні докази втрати виконавчого листа у справі.

Сторони про розгляд справи на 24 травня 2022 року були сповіщені належним чином.

24 травня 2022 року на адресу Одеського апеляційного суду від представника АТ «Ощадбанк» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2011 року позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в сумі 41 981 (сорок одна тисяча дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 45 копійок, а також витрати по сплаті держмита в сумі 51,00 гривень, та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 гривень. Рішення набрало законної сили 09 березня 2011 року.

Виконавчі листи по даній справі були видані представнику ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» 06 квітня 2011 року.

Вказані виконавчі листи було передано на виконання до Другого Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області.

З відповіді Другого Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області від 07 вересня 2021 року вбачається, що виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі постанови державного виконавця від 28 лютого 2014 року.

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України можна дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При цьому, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009, провадження № 61-5388св18.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

За змістом частини 1 ст. 12 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Таким чином, оскільки 06 квітня 2011 року представником ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» були отримані виконавчі листи у справі, які у подальшому перебували на виконанні у Другому Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, то вказані обставини, на думку колегії суддів, свідчать про те, що виконавчі листи не були втрачені, їх не було загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює їх виконання.

Крім того, колегія суддів враховує, що вказані виконавчі листи перебували у провадженні виконавчої служби протягом трьох років, і постановою державного виконавця від 28 лютого 2014 року виконавчі листи були повернуто стягувачу.

Враховуючи повернення виконавчого листа стягувачеві на підставі постанови державного виконавця від 28 лютого 2014 року, Банк пропустив строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, Банк мав можливість у період з 2011 по 2014 роки цікавитися ходом виконавчих дій, та після 2014 року вживати заходів щодо запобігання пропуску повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання, а відтак, банком не доведено поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Встановивши, що ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» не надало доказів втрати виконавчого документа, про видачу дубліката якого подано заяву, а також, що строк пред`явлення виконавчого листа закінчився до подання цієї заяви, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви.

Докази та обставини, на які посилається представник ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2021 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 30 травня 2022 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе