Постанова

від 25.05.2022 по справі 521/14048/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2942/22

Справа № 521/14048/20

Головуючий у першій інстанції Роїк Д.Я.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Комлевої О.С.,

За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» на додаткову ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2021 року про розподіл судових витрат по справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» щодо дій, бездіяльності та рішень приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, відшкодування збитків, шляхом повернення списаних коштів у виконавчому провадженні

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна», стягувач ОСОБА_1 , боржник-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм Кар» на дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 березня 2021 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» щодо дій, бездіяльності та рішень приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, відшкодування збитків, шляхом повернення списаних коштів у виконавчому провадженні залишено без задоволення.

Додатковою ухвалою цього ж суду від 21 квітня 2021 року заяву представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова Андрія Валерійовича -адвоката Заверухи Ігоря Леонідовича про розподіл судових витрат, яка подана по скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» стягувач ОСОБА_1 , боржник-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Кар» на дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, -задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» ( код 33236598 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова Андрія Валерійовича ( РНОКПП НОМЕР_1 ) - витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката що були понесені у зв`язку з розглядом справи № 521/14048/20 у суді першої інстанції у розмірі 31139 ( тридцять одна тисяча сто тридцять дев`ять) гривень 08 копійок.

Не погоджуючись із вказаною додатковою ухвалою суду, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» подало до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 21.04.2021 року в повному обсязі.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Однак, до апеляційного суду надійшли пояснення представника приватного виконавця Іванова А.В. - Заверухи І.Л., у яких останній просить апеляційний суд залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2021 року - без змін (Том 4: а.с. 104 - 108).

В судове засідання, призначене на 26.05.2022 року, проведеному в режимі відеоконферецнії з`явилися: представник апелянта ТОВ «Ніссан Мотор Україна» - Сьомочкіна Є.М., представник приватного виконавця Іванова А.В. - Заверуха І.Л. та представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .

Представник ТОВ «Прайм Кар» до суду не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з`явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана додаткова ухвала суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебувала скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» щодо дій, бездіяльності та рішень приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, відшкодування збитків, шляхом повернення списаних коштів у виконавчому провадженні.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.03.2021 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» щодо дій, бездіяльності та рішень приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, відшкодування збитків, шляхом повернення списаних коштів у виконавчому провадженні залишено без задоволення (Том 4: а.с. 84-96).

При постановленні ухвали судом не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката.

У березні 2021 року до Малиновського районного суду м.Одеси звернувся представник приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В.- адвокат Заверуха І.Л. із заявою про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги (Том 4: а.с. 99-108).

Судом також встановлено, що вищевказпана заява про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги подана відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, 05.03.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 0407139135183 від 05.03.2021 року.

Задовольняючи заяву представника приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Іванова А.В. - адвоката Заверухи І.Л. про розподіл судових витрат, районний суд вважав, що витрати на правничу допомогу є співмірними та розумними, а тому прийшов до висновку про задоволення вищевказаної заяви та стягнення з ТОВ «Ніссан Мотор Україна» на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката, що були понесені у зв`язку з розглядом справи № 521/14048/20 у суді першої інстанції у розмірі 31139,08 грн.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст.452 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника (Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові у справі 2-421/2009 від 22.07.2020р.).

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судовим розглядом справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суду надані Договір №26-10/2020 про надання правової (правничої) допомоги укладений 26 жовтня 2020 року між приватним виконавцем Івановим Андрієм Валерійовичем та Адвокатським об`єднанням «ЛОУКО ПАРТНЕРС» в особі голови адвокатського об`єднання адвоката Заверухи Ігоря Леонідовича.

Згідно ордеру від 28.10.2020 року Заверуха І.Л. представляв інтереси приватного виконавця Іванова А.В. у Малиновському районному суді м. Одеси.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору про надання правової допомоги: «За надання послуг правової (правничої) допомоги під час розгляду справи в суді однієї (першої або апеляційної, або касаційної) інстанції до винесення судового рішення, яким закінчується розгляд справи у відповідній інстанції Клієнт сплачує Виконавцю фіксований гонорар, що становить 20000 грн. без ПДВ у кожній відповідній інстанції».

Також згідно із п. 3.1.3. Договору: «Крім вказаного в п.3.1.1., Клієнт за участь в кожному судовому засіданні сплачує Виконавцю гонорар у сумі, яка складає еквівалент по 100 (сто) доларів США в гривні за офіційним курсом НБУ станам на день формування рахунку Виконавцем за участь в одному судовому засіданні в судах як першої так і апеляційної чи касаційної інстанцій».

Згідно звіту про надані послуги, яким надано детальний опис послуг правничої допомоги, наданих АО «ЛОУКО ПАРТНЕРС» приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Іванову А.В. на виконання замовлення щодо захисту та представництва його інтересів у справ №521/14048/20, відповідно до якого: загальна кількість витраченого часу за договором про надання правової допомоги від 26.10.2020 року № 26-10/2020 щодо захисту та представництва інтересів приватного виконавця виконавчого округу міста Кихва Іванова А.В. у справі №521/14048/20, склала у сукупності 1512 хвилин, що складає понад 25 годин роботи адвокатів АО «ЛОУКОС ПАРТНЕРС» а саме:

-ознайомлення із наданими Клієнтом документами, що стосуються справи (скарга з додатками, матеріали виконавчого та судового провадження тощо) 117 хвилин;

-підготовка правового висновку щодо стратегіє та подальших кроків для захисту. Консультація щодо стратегії та подальших кроків захисту 40 хвилин;

-підготовка пояснень, виготовлення копій документів для суду та інших учасників справ, їх посвідчення, виготовлення опису вкладень та конверт у поштового відправлення електронно поштою на електронну адресу суду та представника скаржника 600 хвилин;

-представництво в судових засіданнях 515 хвилин (надання відомостей по результатах проведеного судового засідання, надання консультацій та роз`яснень, узгодження позиції для наступного судового засідання);

-підготовка заяви про стягнення витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги адвоката, формування пакету документів для направлення до суду, сканування готового пакету документів, відправка до суду поштою 240 хвилин.

У акті передачі - приймання послуг від 05.03.2021 року № 54 відповідно до умов Договору №26-10/2020, Виконавець адвокатське об`єднання «ЛоуКо Партнерс» наддав, а Клієнт приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. прийняв послуги правничої (правової) допомоги, загальною вартістю послуг на суму 31139,08 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що представник приватного виконавця Іванова А.В. - адвокат Заверуха І.Л. брав участь у судових засіданнях та здійснював представництво приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Іванова А.В. по справі 521/14048/20 в Малиновському районному суді м. Одеси - 13.11.2020 року, 20.11.2020 року, 23.11.2020 року, 01.03.2021 року.

Договором від 26.10.2020 року передбачено за участь у одному судовому засіданні адвоката оплата послуг клієнтом у сумі еквівалентній 100 (сто) доларів США.

Як встановлено судом, в справі за участі адвоката Заверухи І.Л. відбулося чотири судових засідання, отже за умовами договору, укладеного приватним виконавцем Івановим А.В. та адвокатом Заверюхою І.Л., підлягає сплаті сума у розмірі 11139,08 грн.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд погоджується із висновком районного суду про стягнення з ТОВ «Ніссан Мотор Україна» на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, що були понесені у зв`язку з розглядом справи № 521/14048/20 у суді першої інстанції у розмірі 31139,08 грн. (20000 грн. - надання послуг правової (правничої) допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції та 11139,08 грн. - участь у 4-х судових засіданнях).

У доводах апеляційної скарги ТОВ «Ніссан Мотор Україна» посилається на те, що вказана справа №521/14048/20, що розглядалася є немайновим спором щодо скарги ТОВ «Ніссан Мотор Україна» на дії і рішення приватного виконавця, тобто стосується лише питання щодо порядку виконання рішення суду у справі, а отже за обсягом і складністю дана справа є порівняно меншою. Зокрема апелянт зазначає, що данним адвокатом було підготовлено лише одні пояснення від 03.11.2020 року, як були зареєстровані судом за вх. №47271/20, інших документів, що стосувались справи, судом не вказано, що підтверджує те, що за обсягом і складністю справи, пред`явлена до стягнення сума винагороди у розмірі 20000 грн. є завищеною і не співмірною зі складністю справи.

Разом з тим, на вказані доводи апелянта слід зазначити наступне.

Так, пунктом 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Крім того, як зазначив Верховний Суд в постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Більш того відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі №826/2689/15, чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

З наведеного вбачається, що закон не дає права суду з власної ініціативи збільшувати чи зменшувати розмір заявлених витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, ТОВ «Ніссан Мотор Україна» мав право, у відповідності до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, однак таким правом не скористався.

У п. 44 додаткової постанови Великої палати Верховного суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15, зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Також відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, відсутність клопотання іншої сторони про зменшеня судових витрат є, серед іншого, підставою для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у судах апеляційної і касаційної інстанції у заявлених сумах.

Безпідставними також є і твердження апелянта про те, що у матеріалах справи міститься лише як доказ оплати гонорара адвоката - рахунок №57 від 05.03.2020 року, строк якого оплати настав станом на дату розгляду справи, проте доказів про оплату до суду не надано, а тому не можна вважати, що приватним виконавцем було підтверджено дійсне понесення витрат на правову допомогу.

Так, в данному випадку слід врахувати правову позицію, викладену у додатковій постанові Верховного Суду від 18.08.2021 року, згідно якої: «Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний підхід щодо застосування подоження частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18 та від 29 жовтня 202 року усправі №686/5064/20».

Щодо посилання ТОВ «Ніссан Мотор Україна у апеляційній скарзі про те, що копії заяви Заверухі І.Л. про стягнення витрату на професійну правничу допомогу і додатки до неї не засвідчені ЕЦП адвоката, і таким чином вони не відповідають вимогам щодо засвідчення електронних документів адвокатом згідно ЦПК України та ч. 1ст. 7 ст. 12 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», то апеляційний суд також їх вважає безпідставними, з огляду на те, що як встановлено матеріалами справи, заява про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги надійшла до суду засобами поштового зв`язку, додатки до заяви посвідчені в порядку, встановленому ч.5 ст. 95 ЦПК України і пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Ніссан Мотор Україна» щодо необхідності скасування ухвали суду від 21.04.2021 року про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката не узгоджуються з чинним законодавством, суперечать практиці Верховного Суду по данних питаннях, а відтак апеляційна скарга є необгрунтованою та підстав для її задоволення, апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.

Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 15 січня 2020 року у справі №145/1330/17.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» - залишити без задоволення.

Додаткову ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2021 року про розподіл судових витрат по справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» щодо дій, бездіяльності та рішень приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, відшкодування збитків, шляхом повернення списаних коштів у виконавчому провадженні - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30.05.2022 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Л.А. Гірняк

О.С. Комлева