Постанова

від 26.05.2022 по справі 754/10954/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 травня 2022 року

м. Київ

справа № 754/10954/21

провадження № 51-41 км 22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2021 року задоволено клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві про накладення арешту на нерухоме майно в рамках кримінального провадження № 12021100030000727 від 18 березня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 388 КК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2021 року повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України як таку, що подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_6 вказує, що будучи власником майнових прав, він позбавлений можливості провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки ухвалою слідчого судді заборонено ТОВ Підприємство «Будконтракт», ЖБК «Гранд Парк» та будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо зміни ступеня будівельної готовності та завершення будівництва, введення будинку в експлуатацію, що перешкоджає йому та іншим інвесторам цього будівництва, що на АДРЕСА_1 , провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у майбутньому. Наголошує про помилковість посилання судді апеляційного суду про те, що у нього може з`явитися право на оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту лише після набуття ним права власності на нерухоме майно, оскільки саме існування ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2021 року унеможливлює реєстрацію такого права власності. Вважає, що повертаючи апеляційну скаргу, суддя апеляційного суду не надав належної оцінки договору його пайової участі, а також правових наслідків виконання такого договору. Зазначає, що така позиція судді апеляційного суду є необґрунтованою, суперечить вимогам законодавства, не узгоджується з практикою ЄСПЛ та Верховного Суду. З огляду на викладене стверджує, що власник майнових прав на квартиру має право на судовий захист своїх прав, тобто у даному випадку накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва зачіпає його інтереси, а отже апеляційний суд безпідставно обмежив його право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Заперечень на касаційну скаргу ОСОБА_6 не надходило.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу ОСОБА_6 , просив ухвалу судді апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви суду

Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_6 про безпідставне повернення його апеляційної скарги, на думку колегії суддів, є обґрунтованими.

Як установлено положеннями ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 7 КПК України регламентовано загальні засади кримінального провадження, зокрема право на доступ до правосуддя та принцип забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Так, відповідно до положень ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

До того ж право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Тобто право на оскарження процесуальних рішень є однією з найважливіших гарантій захисту особою своїх прав і свобод від їх порушень з боку державних органів, у тому числі й судів. Право на оскарження дій (процесуальних рішень) або бездіяльності не тільки дозволяє забезпечити належний захист власних інтересів, а й сприяє виявленню та усуненню порушень і помилок при здійсненні кримінального провадження.

Крім того, відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проте ухвала судді апеляційного суду про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 цим вимогам не відповідає.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає апеляційному оскарженню, а в п. 10 ст. 393 КПК України вказано, що апеляційну скаргу мають право подати й інші особи у випадках, передбачених КПК України.

При цьому кримінальним процесуальним законом не встановлено вичерпного переліку осіб суб`єктів права на апеляційне оскарження цієї ухвали, зокрема, в абзаці 7 ч. 7 ст. 173 КПК України передбачається, що, крім підозрюваного, обвинуваченого, ще й треті особи мають право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Одним із учасників кримінального провадження є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт (п.п. 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України). У ст. 64-2 КПК України визначається зміст і процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, якою може бути будь-яка фізична або юридична особа.

Як зазначено у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали судді апеляційного суду, майнові права на нерухоме майно, а саме на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ЖБК «Гранд Парк». Вказаний об`єкт нерухомості в експлуатацію не введений, ОСОБА_6 набув майнових прав на квартиру у будинку, що зводиться, а тому не є власником або володільцем майна, на яке накладено арешт.

З огляду на викладене, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_6 , суддя апеляційного суду у своїй ухвалі дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_6 права на оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.

Однак, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_6 зазначав про те, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді вирішено питання про арешт майна, на частину якого у нього є майнові права. На підтвердження своїх доводів до апеляційної скарги ним було додано копію Договору про пайову участь у кооперативі № 40/1-1 від 19 серпня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_6 сплачено пайовий внесок у розмірі 661600 грн та закріплено за ним права Асоційованого члену на об`єкт (згідно договору виділена в натурі квартира, що розташована в будинку).

За таких обставин, ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2021 року стосується інтересів ОСОБА_6 , а тому він є особою, яка має право подати апеляційну скаргу на це судове рішення.

Вказані обставини залишились поза увагою судді апеляційного суду, який не надав їм належної оцінки та необґрунтовано повернув ОСОБА_6 його апеляційну скаргу.

Таким чином, допущені суддею апеляційного суду порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

З урахуванням наведеного касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала судді апеляційного суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу судді Київського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3