Рішення

від 18.05.2022 по справі 120/15979/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 травня 2022 р. Справа № 120/15979/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Пенська О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля" (далі - ТОВ "Птахофабрика Поділля", позивач) звернулось в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096160701 в частині збільшення ТОВ "Птахофабрика Поділля" суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість на суму 557 964 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096170701, яким до ТОВ "Птахофабрика Поділля" застосовано штраф на суму 14 814,37 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096180701, яким до ТОВ "Птахофабрика Поділля" застосовано штрафні санкції на суму 48960 грн.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує, що ГУ ДПС у Вінницькій області проведено документальну планову перевірку ТОВ "Птахофабрика Поділля", за результатами якої складено акт від 16.09.2021 №8432/02-32-07-01/34143431. Позивач, не погодившись з висновками акту, подав до податкового органу свої заперечення, а відповідач, за наслідками їх розгляду, частково змінив висновки акту, що відобразив у висновку від 22.10.2021 №24582/6/02-32-07-01-10. Разом з тим за результатами порушень встановлених в ході проведення перевірки та з врахуванням внесених змін до акту перевірки, ГУ ДПС у Вінницькій області винесено, серед інших, податкові повідомлення -рішення від 23.10.2021 №0096160701, від 23.10.2021 №0096170701, від 23.10.2021 №0096180701, з якими позивач не погоджується та просить суд їх скасувати в межах розгляду цієї справи.

Ухвалою від 23.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09.12.2021.

09.12.2021 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення позову та вказав про наступне. Відповідно до ст. 20, п. 77.1, п.77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 08.07.2021 № 2117к була проведена перевірка ТОВ "Птахофабрика Поділля".

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096160701, №0096170701, №0096150707, №0096180701, №0096220711, №0096240711, №0096250711.

Щодо оскарження ППР від 23.10.2021 № 0096160701 по ПДВ в частині операцій з ТОВ "Грінд Компані" податковий орган у поданому до суду відзиві наголошує на нереальності здійснених господарських операції по придбанню позивачем товару - шроту соняшникового, оскільки на переконання відповідача, введення в обіг товару (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження товару (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу.

Щодо оскарження ППР від 23.10.2021 № 0096160701 по ПДВ в частині операцій з продажу біологічних активів нижче собівартості заперечення наведені у відзиві на позовну заяву відтворюють висновки акту перевірки від 16.09.2021 №8432/02-32-07-01/34143431.

Щодо оскарження ППР від 23.10.2021 № 0096170701 за не реєстрацію податкових накладних по операціях з продажу біологічних активів за ціною нижчою собівартості, представник відповідача вказує, що на порушення п. 189.1 ст.189, п. 198.3, п. 198.5 ст.198 ПК України ТОВ "Птахофабрика Поділля" не нараховано податкове зобов`язання з частини перевищення собівартості реалізованих поточних біологічних активів (курей-несучок, ремонтного молодняка) над фактичною ціною їх продажу всього в сумі 81606 грн. у наступних звітних періодах: вересень 2017 року - 2367 грн., листопад 2017 року - 982 грн., грудень 2017 року - 2113 грн., лютий 2019 року - 2508 грн., квітень 2019 року - 24253 грн., травень 2019 року - 606 грн., червень 2019 року - 22349 грн., липень 2019 року - 6088 грн., жовтень 2019 року - 3794 грн., березень 2021 року - 16546 грн. при цьому податкові накладні ТОВ "Птахофабрика Поділля" на такий "умовний продаж" не виписано та не зареєстровано в ЄРПН.

Щодо оскарження ППР від 23.10.2021 № 0096180701 за неподачі до органів ДПС повідомлення про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-0ПП по 50 об`єктах рухомого та нерухомого майна заперечення наведені у відзиві на позовну заяву відтворюють висновки акту перевірки від 16.09.2021 №8432/02-32-07-01/34143431.

09.12.2021 ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 12.01.2022.

20.12.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача, спростовуючи аргументи наведені у відзиві, просить задовольнити заявлений позов. Зокрема зауважує, що операції з ТОВ "Грінд Компані" фактично здійснені, підтверджені належним чином оформленими документами та документами, які підтверджують рух товару та ввезення його на територію позивача. Стосовно операцій з продажу біологічних активів представник вказує, що реалізацію біологічних активів здійснена в рамках господарської діяльності товариства та мала економічний ефект у вигляді зменшення витрат. В свою чергу, реалізація біологічних активів здійснена в рамках господарської діяльності позивача, тому норма п.198.5 ст.198 ПК України ним не застосовувалась.

Щодо неподачі до органів ДПС повідомлення за ф.-20 ОПП представник вказує, що зазначені в акті об`єкти не є об`єктами оподаткування або об`єктами пов`язаними з оподаткуванням, ПК України не врегульовано строків подання повідомлення за ф. 20-ОПП, а норми ПК України не визначають відповідальності за порушення строку подачі повідомлення за ф. 20-ОПП.

12.01.2022 представником відповідача подано до суду додаткові пояснення на позовну заяву ТОВ "Птахофабрика Поділля".

12.01.2022 справа знята із розгляду.

18.01.2022 ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 03.02.2022.

Ухвалою від 03.02.2022 судовий розгляд справи відкладено на 15.02.2022.

15.02.2022 розгляд справи відкладено на 15.03.2022.

Ухвалою від 15.03.2022 розгляд справи відкладено.

В подальшому, відповідно до положень КАС України учасників справи поінформовано про дату наступного судового засідання у справі, а саме 19.05.2022.

В судовому засіданні 19.05.2022 представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, надавши пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, відповіді на відзив. Заявлені вимоги просила задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення позову ТОВ "Птахофабрика Поділля" з підстав наведених у відзиві, додаткових поясненнях. Просила суд відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ "Птахофабрика Поділля" (код ЄДРПОУ 34143431) як юридична особа зареєстровано 17.03.2006 про, що внесено відомості до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним та не виключним видом економічної діяльності товариства є розведення свійської птиці (01.47).

У період з 29.07.2021 по 09.09.2021 відповідно до ст.20, п.77.1, п. 77.2 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, плану графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 08.07.2021 №2117к проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Птахофабрика Поділля" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2017 по 31.05.2021, валютного законодавства за період з 01.09.2017 по 31.05.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.09.2016 по 31.05.2021, про що складено акт від 16.09.2021 №8432/02-32-07-01/34143431.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та встановленими під час її проведення порушеннями податкового законодавства України, позивач подав до ГУ ДПС у Вінницькій області заперечення на акт від 16.09.2021 №8432/02-32-07-01/34143431.

За результатом розгляду поданих заперечень, податковим органом згідно листа від 22.10.2021, розділ IV акта планової документальної перевірки викладено в іншій редакції, зокрема вказано, що перевіркою встановлено порушення платником:

- п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189 , п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 450 942 грн.;

- на порушення п.201.10 ст.201, п.120-1.2. ПК України, підприємством не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- п.п.16.1.3 п.16.1. ст.16, п.46.1 ст.46, п.48.1 та п.48.2 ст.48, п.49.1 та п.49.2 ст.49, п. 103.9 ст.103 ПК України в терміни, визначені законодавством не подано додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік з відображенням сум, виплачених на користь нерезидентів:

1. компанія «DIAMOND SPHERE LIMITED», Республіка Кіпр, вид доходу - проценти, в сумі 11573,24 грн. (441,29 дол. США);

2. компанія «ARTONIA LIMITED», Республіка Кіпр , вид доходу - прибуток від здійснення операцій з продажу інших корпоративних прав, в сумі 5190,45 грн. (192,34 дол. США).;

- п. 63.3 ст. 63 ПК України п. 8.1., 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 ТОВ "Птахофабрика Поділля" не подало до органів ДПС Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. № 20-ОГІП по 50 об`єктах рухомого та нерухомого майна (набутому праву власності та користування (оренди)), які є об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність.

- п. 176.2 ст. 176 ПК України, розділу III Порядку заповнення та подання податковим агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, в частині подання податкових розрахунків за формою № 1ДФ за 3 квартал 2017 року, 1-2 квартали 2018 року, 3-4 квартали 2019 року, 2 та 4 квартали 2020 року з недостовірними відомостями та помилками;

- п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме податковим агентом несвоєчасно сплачено (перераховано) до бюджету податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичних осіб за серпень 2018 року на суму 4757,83 грн.;

- п. 54.2 ст. 54, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п."а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме податковим агентом несвоєчасно сплачено (перераховано) до бюджету податок на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 6638,06 грн., в тому числі по періодах: лютий 2019 року - 3319,03 грн., квітень 2019 року - 3319,03 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096160701, №0096170701, №0096150707, №0096180701, №0096220711, №0096240711, №0096250711.

Так, в межах цієї справи позивач оскаржує зокрема:

- податкове повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096160701, яким ТОВ збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість на суму 563 678, у тому числі за податковим зобов`язанням на суму 450 942 грн. та за штрафними санкціями на суму 112 736 грн.

При цьому, оскаржуючи податкове повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096160701 позивач погоджується з висновками акту перевірки стосовно врахування двічі податкових накладних на загальну суму 4 571,08 грн. (у грудні 2018 року та у вересні 2019 року) та не оскаржує донарахування в цій частині, а саме в сумі 5714, 00 грн. (з них - 4571, 00 - податкове зобов`язання, 1 143,00 грн. - штрафні санкції). Так, повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096160701 оскаржується частково на суму 557 964, 00 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 23.10.2021 №00966170701, яким ТОВ нараховано штраф за податком на додану вартість у розмірі 14 814,37 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096180701, яким ТОВ нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 48 960,00 грн. у зв`язку з неподанням до органів ДПС Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП по 48 об`єктах рухомого та нерухомого майна.

Не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.

Так, з урахуванням акту перевірки від 16.09.2021 №8432/02-32-07-01/34143431 та змін внесених до нього за результатом розгляду поданих до нього заперечень, відповідач дійшов висновку щодо:

- нереальності господарських операції ТОВ "Птахофабрика Поділля" з ТОВ "Грінд Компані" (код ЄДРПОУ 41582639) в частині порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого була занижена сума ПДВ - 364765, 00 грн. та донараховано разом з штрафними санкціями - 455 956, 00 грн.

- ненарахування позивачем податкового зобов`язання з ПДВ на суму перевищення собівартості реалізованих поточних біологічних активів (курей-несучок, ремонтного молодняка) над фактичною ціною їх продажу в частині порушення позивачем п.п.189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого була занижена сума ПДВ - 81 606,00 грн. та донараховано разом з штрафними санкціями - 102 007,50 грн.

- задекларованого птахофабрикою податкового кредиту, який не підтверджено податковими накладними, розрахунками коригування, зареєстрованими у встановленому законом порядку з ТОВ "Промінвестінструмент-Вінниця" в частині порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого була занижена сума ПДВ - 4571,00 грн. та донараховано разом з штрафними санкціями - 5714,00 грн. (вказані донарахування в цій частині позивачем не оскаржуються).

Висновки податкового органу, яким ТОВ нараховано штраф за податком на додану вартість у розмірі 14 814,37 грн. ґрунтуються на тому, що реалізація поточних біологічних активів (курей-несучок, ремонтного молодняка) за ціною нижче собівартості не є господарською діяльністю позивача, відповідно до пп. г) п.198.5 ПКУ у позивача виникає обов`язок податкового зобов`язання зі сплати ПДВ на суму перевищення бази оподаткування собівартості реалізованих поточних біологічних активів (курей-несучок, ремонтного молодняка) над фактичною ціною їх продажу, визначення бази оподаткування має бути здійснено відповідно до п.189.1, 198.5 ПК України, для реєстрації ПК за цими операціями застосовуються строки встановлені п.201.10 ст.201 ПК України.

Висновки податкового органу, яким ТОВ нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 48 960,00 грн. у зв`язку з неподанням до органів ДПС Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП по 48 об`єктах рухомого та нерухомого майна ґрунтуються на тому перераховані в акті об`єкти рухомого та нерухомого майна відносяться до об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність тому ТОВ зобов`язане подати до контролюючого органу Повідомлення 20-ОПП.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

В силу п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із приписів вказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник податку на додану вартість, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, наявність належним чином оформлених первинних документів, зокрема, податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Доводи ж податкового органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2021 №0096160701 та висновками ату перевірки, в частині податкового повідомлення-рішення, що оскаржується у цій справі, податковий орган дійшов висновку щодо:

- нереальності господарських операції ТОВ "Птахофабрика Поділля" з ТОВ "Грінд Компані" (код ЄДРПОУ 41582639) в частині порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого була занижена сума ПДВ - 364 765, 00 грн. та донараховано разом з штрафними санкціями - 455 956, 00 грн.;

- ненарахування позивачем податкового зобов`язання з ПДВ на суму перевищення собівартості реалізованих поточних біологічних активів (курей-несучок, ремонтного молодняка) над фактичною ціною їх продажу в частині порушення позивачем п.п.189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого була занижена сума ПДВ - 81 606,00 грн. та донараховано разом з штрафними санкціями - 102 007,50 грн.

Щодо висновків податкового органу про заниження позивачем ПДВ у сумі 364 765,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Грінд Компані" (код ЄДРПОУ 41582639), суд вказує про наступне.

03.12.2019 між позивачем (покупець) та ТОВ "Грінд Компані" (постачальник) укладено договір поставки №096/019, згідно з умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця шрот соняшниковий (гранульований або не гранульований) з часткою сирого протеїну в абсолютно сухій речовині не менше 35,0% та вологістю 7-10%, шрот соєвий з часткою сирого протеїну в абсолютно сухій речовині не менше 50%, активністю уреази не більше 0,1 -0,2%, вологістю від 8,5% до 10%, часткою клітковини на абсолютно суху речовину - 7% та/або олію соєву (товар), а покупець зобов`язався прийняти і оплатити товар відповідно до умов договору, якщо інше не передбачено у специфікаціях.

Сторони узгодили ключові умови договору щодо: найменування, ціни, кількості товару та термінів поставки, які визначаються у специфікаціях (п.1.2), поставка товару здійснюється у місці поставку за адресою: Вінницький район, с. Степанівка, вул. Обревського, 1 (склад покупця). Доставка товару до місця поставки здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника (п.3.1 Договору), право власності і ризики на товар переходять від постачальника до покупця з дати поставки, на підставі видаткової накладної, підписаної сторонами (п.3.3 Договору), зобов`язання з поставки товару вважається виконаним належним чином за умови надання разом з товаром видаткової накладної, ТТН (якщо застосовано), сертифікату якості, а також інших товаро-супровідних документів згідно з вимогами Договору (п.3.4 Договору), покупець здійснює оплату за поставлений за договором товар у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування коштів за платіжними дорученнями на поточний рахунок постачальника (п.4.2 Договору), приймання товару за кількістю та якістю проводиться в місці поставки відповідно до специфікації, згідно з вимогами Інструкцій П-6 і П-7, але з урахуванням положень Договору та особливостей товару (п.5.1-5.3 Договору).

В рамках договору між позивачем та його контрагентом ТОВ "Грінд Компані" на доставку товару укладена специфікація від 03.12.2019 №1. Загальна вартість товару, що поставлявся становила 1 996 800,00 грн. в т.ч. ПДВ 332 800,00 грн. Постачальник зобов`язався здійснити поставку товару до 20.12.2019, а покупець здійснити оплату товару протягом 3 банківських днів з моменту поставки кожної окремої партії товару.

Так, під час судового розгляду судом встановлено, що за результатами здійснених поставок (господарських операцій), сторонами договору складено первинні господарські документи, зокрема щодо 16 поставлених партій товару: партія 1 - ВН від 12.12.2019 №64, ТТН від 12.12.2019 №64; партія 2 - ВН від 13.12.2019 №66, ТТН від 13.12.2019 №66; партія 3 - ВН від 13.12.2019 №67, ТТН від 13.12.2019 №67; партія 4 - ВН від 13.12.2019 №69, ТТН від 13.12.2019 №69; партія 6- ВН від 16.12.2019 №71, ТТН від 16.12.2019 №71; партія 6 - ВН від 18.12.2019 №75, ТТН від 18.12.2019 №75; партія 7 - ВН від 19.12.2019 №77, ТТН від 19.12.2019 №77, партія 8 - ВН від 19.12.2019 №78, ТТН від 19.12.2019 №78; партія 9 - ВН від 20.12.2019 №79, ТТН від 20.12.2019 №79; партія 10 - ВН від 20.12.2019 №80, ТТН від 20.12.2019 №80; партія 11 - ВН від 21.12.2019 №83, ТТН від 21.12.2019 №83, партія 12 - ВН від 23.12.2019 №84, ТТН 23.12.2019 №84; партія 13 - ВН від 23.12.2019 №85, ТТН від 23.12.2019 №85, партія 14 - ВН від 23.12.2019 №87, ТТН від 23.12.2019 №87; партія 15 - ВН від 23.12.2019 №88, ТТН від 23.12.2019 №88; партія 16 - ВН від 24.12.2019 №89, ТТН від 24.12.2019 №89.

При цьому оплата за поставлений товар здійснена згідно платіжних доручень від 17.12.2019 №44372 на суму 499 200,00 грн., від 19.12.2019 №44424 на суму 499 200,00 грн., від 24.12.2019 на суму 998 400,00 грн., від 27.12.2019 №44571 на суму 191792,64 грн.

За вказаним господарським операціями постачальником виписані та зареєстровані такі податкові накладні: №31 від 12.12.2019, №35 від 13.12.2019, №36 від 13.12.2019, №37 від 13.12.2019, №38 від 16.12.2019, №42 від 18.12.2019, №46 від 19.12.2019, №47 від 19.12.2019, №48 від 20.12.2019, №49 від 20.12.2019, №52 від 21.12.2019, №53 від 23.12.2019, №54 від 23.12.2019, №55 від 23.12.2019, №56 від 23.12.2019, №58 від 23.12.2019.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку, що представлені до перевірки первинні документи не підтверджують:

- факт транспортування товару оскільки під час проведеної перевірки встановлено, що контрагент позивача ТОВ "Грінд Компані" придбавав послуги з перевезення автомобільним транспортом у перевізників ТОВ "СО-Транс", ТОВ "Міо- Транс", ТОВ "Біо Стандарт У", ФОП ОСОБА_2 , які у своїй більшості не власниками автомобілів за якими перевозились спірні партії товару та не сплачували послуги з оренди власникам автомобілів фізичних особам, у більшості випадків водії, зазначені у ТТН не перебували у трудових відносинах з перевізниками, у ТТН в графі "пункт навантаження" не вказана повна адреса місця навантаження товару;

- якість товару, оскільки в експертному висновку від 19.11.2019 №002118 п/19 вказано про товар "шрот соняшниковий тостований гранульований", а згідно ВН та ПН реалізовувався "штрот соняшниковий"

- не підтверджено також і легальність руху товарів в "ланцюгу" постачання, зокрема щодо ТОВ "Магнус Прайм" та ТОВ "Стоунер Світ".

Разом з тим, суд вказує, що наявність оформлених у встановленому законом порядку видаткових та товарно-транспортних накладних, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо встановленого факту здійснення повної оплати позивачем за поставлений товар, свідчать про факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та здійснення реальної господарської операції із контрагентом.

Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку наявні в матеріалах справи в сукупності з встановленими обставинами, суд дійшов висновку про те, що отримання позивачем товарів та послуг від перелічених вище контрагентів, здійснення розрахунків, використання їх у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем документами, які також були досліджені контролюючим органом під час проведеної перевірки.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Крім того, суд зауважує, позивач в даному випадку як покупець товару за договором від 03.12.2019 №096/019 укладеним з ТОВ "Грінд Компані" не мав жодного відношення та впливу до обрання перевізників своїм контрагентом та процесу перевезення, складення та заповнення ТТН.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів ТОВ "Грінд Компані" та позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не беруться судом до уваги, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Крім того, ВС у постанові від 10 квітня 2020 року по справі № 804/1984/16, вказав про наступне «Висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган».

Щодо посилань відповідача на не підтвердження якості та безпеки придбаного позивачем товару, суд відхиляє вказані аргументи з огляду на правову позицію ВС висловлену у постанові від 11.09.2018 по справі №804/4787/16, відповідно до якої ВС вказав: "сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення".

Крім того, варто вказати, що під час проведення перевірки перевіряючим надавався експертний висновок від 19.11.2019 №002118 п/19 для підтвердження якості поставленого товару. Разом з тим зазначення у цьому висновку більш детально номенклатури товару ніж у товаросупроводжувальних документах не може спростувати відповідність якості поставленого товару.

За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, наявності недоліків у первинних документах тощо, суд дійшов висновку, що у ТОВ "Подільська Птахофабрика" наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ "Грінд Компані".

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно встановлено завищення ТОВ "Подільська Птахофабрика" податкового кредиту за грудень 2019 року на суму ПДВ 364 765 грн., відтак податкове повідомлення рішення від 23.10.2021 №0096160701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість на 455956,50 грн. підлягає скасуванню, в цій частині як протиправне.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096160701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість на 102 007,50 грн., а саме не нарахування позивачем податкового зобов`язання з ПДВ на суму перевищення собівартості реалізованих поточних біологічних активів (курей-несучок, ремонтного молодняка) над фактичною ціною їх продажу в частині порушення в результаті чого була занижена сума ПДВ - 81 606,00 грн., суд вказує про наступне.

На 101 стор. ату перевірки податковий орган робить висновок про не нарахування позивачем податкового зобов`язання з ПДВ на суму перевищення собівартості реалізованих поточних біологічних активів (курей-несучок, ремонтного молодняка) над фактичною ціною їх продажу всього в сумі 81 606,00 грн., в т.ч.: вересень 2017 року - 2367 грн., листопад 2017 року - 982 грн., грудень 2017 року - 2 113 грн., лютий 2019 року - 2 508 грн., квітень 2019 року - 24 253 грн., травень 2019 року - 606 грн., червень 2019 року - 22 349 грн., липень 2019 року - 6088 грн., жовтень 2019 року - 3794 грн., березень 2019 року - 16 546 грн.

Так відвантаження продукції обліковано в бухгалтерському обліку підприємства проводкою за кореспонденцією рахунків:

Дт рах. 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками»

Кт рах. 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»

Кт рах. 643 «Податкове зобов`язання по ПДВ»

Згідно наказу про облікову політику підприємства Товариством при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за методом "ФІФО" (за собівартістю перших за часом надходження запасів).

Згідно бухгалтерського проведення :

Дт рах.943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів»

Кт рах. 213 «Птиця»

Так, при реалізації запасів покупцям на кожний документ (видаткову накладну) реалізації формується собівартість реалізації , яку і було використано під час перевірки для порівняння з ціною продажу.

Зведені дані щодо продажу ТОВ "Птахофабрика Поділля" поточних біологічних активів за ціною нижчою за собівартість в розрізі звітних періодів та первинних документів наведено в додатку №10 до акту.

В результаті реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення, відбувається зменшення такої складової власного капіталу як активи (в розмірі собівартості) та збільшення активів на суму грошових коштів, отриманих від продажу продукції власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції, послуг та ціною її продажу. За податковим законодавством такі операції не відповідають основному принципу господарської діяльності (п.п.14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України) - не призводять до отримання доходу.

Згідно із підпунктом 14.1.36. ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Підпунктом 14.1.231. ст. 14 ПК України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв`язку витрат платника податків на придбання товарів (робіт, послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь (прибуток, дохід) від придбаних товарів (робіт, послуг). За відсутності останнього, немає підстав для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Тлумачення терміну «доходи» ПК не містить. Одночасно, визначення цього терміну за Національними стандартами бухгалтерського обліку (аналогічне із положеннями Міжнародних стандартів) наступне: це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, що призводять до росту власного капіталу.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник оподатковувані операції у певний звітний період

Крім того, згідно з п. 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання і податковий кредит визначаються на дату фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Здійснення збиткової діяльності не передбачає отримання доходу, що призводить до збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів та зростання власного капіталу.

У зв`язку з тим, що збиток, отриманий як перевищення виробничої собівартості над доходами від її реалізації, не є витратами, що пов`язані з господарською діяльністю, то відповідно ПДВ, нарахований при їх придбанні, не може бути пов`язаний із веденням господарської діяльності (здійснення збиткової діяльності не передбачає отримання доходу, що призводить до збільшення економічних вигід у вигляді надходженнення активів та зростання власного капіталу та відповідно не пов`язано із господарською діяльністю).

З викладеного слідує, що у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи, які в подальшому використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю, такий платник податку відповідно до п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст.189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.5. ст.198 ПКУ платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 розділу V ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПК України база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Враховуючи, вищевикладене, судом встановлено, що ТОВ "Птахофабрика Поділля" не нараховано податкове зобов`язання з ПДВ на суму перевищення собівартості реалізованих поточних біологічних активів (курей-несучок, ремонтного молодняка) над фактичною ціною їх продажу всього у сумі 81606 грн.

Разом з тим, позивачем не спростовано, що товариство самостійно донарахувало податкові зобов`язання з ПДВ на суму перевищення собівартості реалізованих поточних біологічних активів (курей-несучок, ремонтного молодняка) над фактичною ціною їх продажу, про що свідчать зареєстровані в ЄРПН податкові накладні №9 від 29.02.2020, №31 від 31.03.2020, №12 від 28.02.2021, №50 від 30.04.2020, що в свою чергу підтверджує правомірність позиції податкового органу в частині неправомірності не нарахування ТОВ податкового зобов`язання з частини перевищення собівартості реалізованих поточних біологічних активів (курей-несучок, ремонтного молодняка) над фактичною ціною їх продажу всього в сумі 81 606,00 грн.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096160701 частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 102 007,50 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096170701 за не здійснення позивачем реєстрації ПН з продажу біологічних активів за ціною нижче їх собівартості, варто вказати про наступне.

В межах розгляду цієї справи, що описано вище, суд дійшов висновку, що правомірності висновків податкового органу про порушення ТОВ "Птахофабрика Поділля" норм податкового кодексу та не нарахування останнім податкового зобов`язання з ПДВ на суму перевищення собівартості реалізованих поточних біологічних активів (курей-несучок, ремонтного молодняка) над фактичною ціною їх продажу всього в сумі 81 606,00 грн., в т.ч.: вересень 2017 року - 2367 грн., листопад 2017 року - 982 грн., грудень 2017 року - 2 113 грн., лютий 2019 року - 2 508 грн., квітень 2019 року - 24 253 грн., травень 2019 року - 606 грн., червень 2019 року - 22 349 грн., липень 2019 року - 6088 грн., жовтень 2019 року - 3794 грн., березень 2019 року - 16 546 грн.

При цьому, власне самим позивачем не спростовується факт, що на цей продаж не виписано податкові накладні та не зареєстровано у ЄРПН.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. ПК України).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що підприємством не задекларовано ПН у ЄРПН від 30.09.2017, від 30.11.2017, від 31.12.2017, від 28.02.2019, від 30.04.2019, від 31.05.2019, від 30.06.2019, від 31.07.2019, від 31.10.2019, від 31.03.2021.

Згідно з п.120-1.1 ст. 120 ПК України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку щодо правомірності висновків податкового органу щодо не здійснення позивачем реєстрації ПН з продажу біологічних активів за ціною нижче їх собівартості та про правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096170701. Відповідно заявлений позов цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096180701, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 48 960, 00 грн., суд вказує про наступне.

Висновки податкового органу, яким ТОВ нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 48 960,00 грн. у зв`язку з неподанням до органів ДПС Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП по 48 об`єктах рухомого та нерухомого майна ґрунтуються на тому перераховані в акті об`єкти рухомого та нерухомого майна відносяться до об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, тому ТОВ зобов`язане подати до контролюючого органу Повідомлення 20-ОПП.

Як встановлено податковим органом та не заперечується позивачем протягом періоду з 01.09.2017 по 31.05.2021 ТОВ "Птахофабрика Поділля" набуло та мало право користування об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, згідно договорів оренди рухомого та нерухомого майна та мало право власності на транспортні засоби, які рахувалися на балансі підприємства у складі основних засобів по рахунку бух. обліку 105 "Транспортні засоби" станом на 01.09.2017 та придбані протягом перевіряємого періоду.

По вказаним об`єктам, пов`язаним з оподаткуванням, позивачем не подано до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Так, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктом оподаткування, згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України, можуть бути майно, товари, доход (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, із наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, - це будь-яке майно та дії платника податку, у зв`язку з якими в нього виникає обов`язок зі сплати податків

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 9 грудня 2011 року №1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1588).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями пункту 8.2 Порядку №1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку №1588) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, подається до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Згідно з пунктом 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Тобто, повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП, подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування. Довідник об`єктів оподаткування розміщено на офіційному сайті ДПС України.

Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №560/3008/19.

Так, матеріали справи містять правовстановлюючі документи на користування 48 об`єктами рухомого та нерухомого майна (том 3 а.с. 1-89) при цьому позивачем не заперечується факт не подання до контролюючого органу Повідомлення за формою 20-ОПП протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктами.

Пунктом 117.1 статті 117 ПК України передбачено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

При цьому в обґрунтування заявленої позиції, представник позивача вказує, що зазначені в акті перевірки об`єкти рухомого та нерухомого майна не об`єктами пов`язаними з оподаткуванням розмінні ПК України, і як наслідок їх наявність не призводить до обов`язку зі сплати податків щодо таких об`єктів, а також стверджує, що неподання заяви за формою №20-ОПП не охоплюється диспозицією статті 117 ПК України, відтак застосування штрафної санкції за неподання такого повідомлення є безпідставним.

Разом з тим, суд відхиляє вказані аргументи представника позивача, за умови недоведеності останнім власної позиції щодо того, що встановлені під час перевірки 48 об`єктів рухомого та нерухомого майна не є об`єктами оподаткування або об`єктами пов`язаними з оподаткуванням в розумінні ПК України. При цьому суд звертає увагу позивача, що саме для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 9 грудня 2011 року №1588, який розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах та деталізує і визначає строки для подання відповідного повідомлення за формою 20-ОПП.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 48 960,00 грн., а тому підстави для скасування повідомлення-рішення від 23.10.2021 №0096180701 відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

При цьому суд враховує роз`яснення, що викладені у пункті 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (абзац перший частини другої статті 77 КАС України).

Проаналізувавши наведені норми та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про те, що позовна заява ТОВ "Птахофабрика Поділля" підлягає до часткового задоволення.

Судові витрати, підлягають розподілу на підставі положень частини 3 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 23.10.2021 №0096160701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість на 455956,50 грн.

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6903 (шість тисяч дев`ятсот три) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля" (вул. Обревського, 1, с. Степанівка, Вінницький район, Вінницька область, 23255, код ЄДРПОУ 34143431);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.05.2022

Суддя Томчук Андрій Валерійович