Ухвала

від 26.05.2022 по справі 757/68733/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/68733/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Головко Ю.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Романенко Д.Л.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. Позов обґрунтований тим, що між сторонами було укладено договори позики від 15.06.2005 та 15.04.2008, проте відповідачем обов`язок щодо повернення боргу не виконується.

Одночасно представником позивача подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності відповідачу, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер 5324580400:00:001:0038, загальною площею 5,4955 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Полтавська обл., Семенівський р-н., Біляківська сільська рада, номер запису про право власності: 7074867;

- автомобіль Suzuki Vitara, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.р.н. НОМЕР_2 , сірого кольору;

- автомобіль ЗАЗ, модель 110307, 2003 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , д.р.н. НОМЕР_4 , сірого кольору.

Ухвалою від 20.05.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, отже заява позивача про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Суд, вивчивши заяву представника позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, оскільки позивачем та його представником не надано доказів в обґрунтування співмірності виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Крім того, позивачем не надано суду доказів існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду стосовно задоволення його вимог про стягнення боргу за договором позики, також позивачем не надано суду даних про намір чи намагання відповідача відчужити своє нерухоме майно, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі № 757/68733/21-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю. Г. Головко