Ухвала

від 31.05.2022 по справі 336/198/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

№ 336/198/22

н/п 2/336/2364/2022

УХВАЛА

01 червня 2022 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши позовну заяву (доповнену та уточнену) ОСОБА_1 від 27.05.2022, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Харькова Віталія Олександровича до Приватного акціонерного товариства «Запоріжшляхбуд» про поновлення на роботі, стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

У первісній позовній заяві представник позивача просив суд зобов`язати ПрАТ «Запоріжшляхбуд» скасувати наказ № 14 від 31.08.2021 року про звільнення за власним бажанням, поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді інженера-енергетика, стягнути на його користь з відповідача 46000 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, 24500 грн. заробітну плату за час вимушеного прогулу, 5000 моральної шкоди та судові витрати.

В подальшомупредставник позивачаскористався правомзбільшити позовнівимоги,направивши 08.04.2022на адресусуду позовнузаяву (уточнену),в якийзбільшив позовнівимоги щодорозміру стягненнязаробітної платиза часвимушеного прогулу,а саме просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з вересня 2021 року по квітень 2022 року в загальній сумі 50500 грн., в іншій частині позовні вимоги не змінено.

Відповідач надав відзив на позовну заяву з урахуванням збільшення позовних вимог.

30.05.2022 від на адресу суду надійшла позовна заява (доповнена та уточнена) від 27.05.2022, в якій позивач доповнює свої вимоги за раніше пред`явленими позовами новими вимогами про скасування наказів № 15 від 22.12.2021, № 19 від 31.12.2020, № 19/1 від 31.05.2021, а також збільшує позовні вимоги в частині розміру стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Дослідивши позовну заяву (доповнену та уточнену) та матеріали цивільної справи, суд доходить таких висновків.

Із змісту частин 2, 3 статті 49 ЦПК України вбачається, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.

Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову- це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, у постанові Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, викладено правовий висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Судом встановлено, що позивач в позовній заяві (доповненій та уточненій) додає нові вимоги (про скасування ряду наказів), які не були зазначені у тексті позовної заяви, а також обґрунтовує свої позовні вимоги новими доказами, які не існували на час звернення до суду з первісним позовом, а тому її слід розглядати як новий позов, який має бути оформлений відповідно до вимог ЦПК України.

Що стосується вимог позовної заяви (доповненої та уточненої) щодо збільшення відшкодування моральної шкоди та розміру стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу (збільшення розміру позовних вимог), суд зазначає таке.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 2 ч.2 ст.49 ЦПКУкраїни збільшення або зменшення розміру позовних вимог можливо до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас відповідно до ч.3 ст.279 ЦПКУкраїни, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Стаття 126 ЦПКУкраїни визначає, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки з дня відкриття провадження у справі (15.02.2022) минуло значно більше тридцяти днів, і позивач не заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку, суд також залишає вимоги позовної заяви (доповненої та уточненої) в цій частині.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що правові підстави для прийняття позовної заяви (доповненої та уточненої) від 27.05.2022 відсутні, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті вказаної, оскільки за такою заявою заявляються вимоги, які є новими, а також у зв`язку із пропуском строку на подачу заяви про збільшення розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 126, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті до розгляду позовної заяви (доповненої та уточненої) позивача ОСОБА_1 від 27.05.2022, повернувши її позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена протягом 15 днів до Запорізького апеляційного суду.

Суддя Є.С. Боєв