Рішення

від 31.05.2022 по справі 480/13335/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2022 року Справа № 480/13335/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/13335/21 за позовом Малого підприємства "Гранум ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

МП «Гранум ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову №235279 від 29.11.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесену заступником начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки начальником відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Сумській області Танченко О.І.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову №235280 від 29.11.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесену заступником начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки начальником відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Сумській області Танченко О.І.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на відрізку автомобільної дороги Р-44 Суми-Путивль-Глухів, під час руху транспортні засоби позивача марки МАЗ 6501С9 та МАЗ 6501С9 з номерними знаками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідно, було зупинено державними інспекторами Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Гетун В.В. і ОСОБА_1 . Дані особи, всупереч п.10 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою КМУ від 20 травня 2013 р. № 422, не представилися, не назвали свою посаду і прізвище, не пред`явили службове посвідчення та направлення на перевірку, не повідомити про причину зупинення транспортного засобу, а звернулися до водіїв з вимогою надати документи на вантаж та транспортні засоби. Забравши вищевказані документи, вищезазначені особи пішли до автомобілю, що стояв на узбіччі. Через деякий час повернулися та віддали водіям документи разом зі складеними актами № 314142 та №314143 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом по кожному окремо. Інспекторами було виявлено порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме при перевезенні вантажу (кварцит дрібнофракційний) згідно ТТН №1259 та ТТН №1260 від 26.10.21 автомобільний перевізник допустив порушення, а саме: у водіїв відсутня оформлена індивідуальна контрольна книжка водія, не оформлена товарно-транспортна накладна, а саме в графі «автомобільний перевізник» не зазначено код ЄДРПОУ, в графі «транспортний засіб» не зазначена модель, тип, автомобіль, його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем та маси брутто, чим порушено вимоги ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі складених актів, 29.11.2021 заступником начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - начальником відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Сумській області винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №235279 та № 235280, відповідно до яких на перевізника МП «Гранум ЛТД у формі ТОВ було накладено штраф у розмірі 17000 грн. по кожній постанові.

Зі змістом винесених постанов позивач не погоджується, вважає їх протиправними, незаконними, необгрунтованими, оскільки автомобільна дорога Р-44, Суми-Путивль-Глухів км 78 не зазначена в направленні на рейдову перевірку №008580 від 25.10.2021, всупереч вимогам абз. 2 п.21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті про результати перевірки транспортного засобу держінспектор міжрегіонального управління Укртрансбезпеки не зазначив у дорожніх листах жодних відомостей щодо проведеної перевірки. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті Державної служби України з безпеки на транспорті, ОСОБА_2 перебуває на посаді начальника відділу надання адміністративних послуг, а не є державним інспектором відділу контролю за безпекою на транспорті Слобожанського регіонального управління, як зазначено в акті та направленні на рейдову перевірку, тому позивач ставить під сумнів законність проведення рейдових перевірок цією посадовою особою.

Також представник позивача вказує, що отримана ним постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №235279 не відповідає Типовій інструкції, оскільки є ніким не засвідченою звичайною ксерокопією документу, яка не скріплена печаткою відповідного органу. Заступник начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - начальник відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Сумській області Танченко О.І., який виніс і підписав обидві постанови, що оскаржуються, не перебуває на посаді керівника органу державного контролю з безпеки на транспорті та відсутній у списку посадових осіб, що мають право вчиняти дії від імені юридичної особи Укртрансбезпеки у відомостях, що внесені до ЄДРПОУ. А тому позивач вважає, що оскаржувані ним постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №235279 та 235280 винесені та підписані особою, яка не мала на це повноважень.

Крім того зазначає, що відповідальність за правильність оформлення ТТН несе вантажовідправник, а не вантажоодержувач, яким виступає МП «Гранум» ЛТД у формі ТОВ, а тому у цій частині останній навіть не є суб`єктом правопорушення, а відповідно до абзацу другого ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Ухвалою суду від 13.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У поданому суду відзиві відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. Зазначає, що в ході проведення рейдової перевірки позивача було виявлено порушення ст.34 та ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку з тим, що в товарно-транспортній накладній в графі автомобільний перевізник не вказано код платника податків згідно з ЄДРПОУ, не зазначено модель, тип автомобіля, його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної маси, а також відсутністю оформленої індивідуально-контрольної книжки водія, яка передбачена наказом МТЗУ № 340 від 07.06.2010.

Відповідач вказує, що водій транспортного засобу за правилами, визначеними статтею 40 Закону № 2344-ІІІ повинен при собі мати та надавати на перевірку співробітникам Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки пакет документів, визначений статтею 48 Закону № 2344-ІІІ. Цей перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачена можливість його доповнення іншими визначеними законодавством документами. Одним із таких документів стосовно визначеного статтями 18 та 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» обов`язку автомобільного перевізника організовувати та забезпечувати умови роботи водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України, є забезпечення водія, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, індивідуальною контрольною книжкою водія, обов`язкове ведення якої визначене пунктом 6.3 Положення № 340. Цей документ фактично підпадає під перелік інших документів, передбачених законодавством, які відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинен мати водій для здійснення внутрішніх перевезень, і пред`являти їх особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху. Отже, відповідач зазначає, що наявність у водія «індивідуальної контрольної книжки водія» є законодавчо передбаченим та обов`язковим. Під час проведення рейдової перевірки відповідно до п. 15 Порядку №1567 вона повинна надаватися водієм для огляду державним інспекторам. Під час проведення перевірки водієм не було пред`явлено індивідуальної контрольної книжки водія, що встановлено та підтверджено Актом від 29.11.2021 № 314143 та № 314142. Водій з актом був ознайомлений, від надання будь-яких пояснень відмовився щодо зафіксованого порушення, про що відповідно до пункту 22 Порядку зроблено про це запис в Актах перевірки.

Враховуючи, що в ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлені підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу, керівником органу державного контролю 29.11.2021 року стосовно позивача винесено постанову № 235279 та № 235280 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", в сумі 17000 грн. кожна.

Як зазначає відповідач, з дотриманням п.26 Порядку № 1567, позивача повідомлено про розгляд справи листом від 01.11.2021 № 91512/28.6/24-21. Лист-запрошення на розгляд справи разом із копією Акта відповідач направив рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового перекладу, яке отримано Позивачем 08.11.2021. Позивачем або його уповноваженою особою не надано жодних пояснень з приводу складених Актів. 29.11.2021 проведено розгляд справи. За результатами розгляду справи заступником начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 235280 та №235279. Копії вказаних постанов отримав особисто директор ТОВ «МП Гранум» ЛТД ОСОБА_3 під розписку 30.11.2021.

Отже, відповідач вважає, що діяв виключно в межах наданих повноважень, та в спосіб, передбачений чинним законодавством.

Ухвалою суду від 21.01.2022 було відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

08.02.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що відзив підписано особою, повноваження якої не підтверджено у встановленому законом порядку. Також позивач вказує, що відповідачем не було спростовано твердження позивача.

15.02.2022 відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив відповідач.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, державними інспекторами Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Гетуном В. В. та Солодовником П. О. 26.10.2021 на автодорозі Р-44 Суми-Путивль-Глухів було проведено перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортних засобів позивача марки МАЗ 6501С9, номерний знак НОМЕР_1 та МАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , за результатами яких складено акти № 314142 та № 314143 (а.с. 7,8).

Згідно з актами перевірки відповідачем було виявлено порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме при перевезенні вантажу (кварцит дрібнофракційний) згідно ТТН №1259 та ТТН №1260 від 26.10.21 автомобільний перевізник допустив порушення, а саме: у водіїв відсутня оформлена індивідуальна контрольна книжка водія, не оформлена товарно-транспортна накладна, а саме: в графі «автомобільний перевізник» не зазначено код ЄДРПОУ, в графі «транспортний засіб» не зазначена модель, тип, автомобіль, його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем та масси брутто, чим порушено вимоги ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі складених актів, 29.11.2021 заступником начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - начальником відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Сумській області винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 235279 та № 235280, відповідно до яких на перевізника МП «Гранум ЛТД у формі ТОВ було накладено штраф у розмірі 17000 грн. кожною постановою (а.с. 9,10).

Не погодившись із вказаними постановами, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Щодо подання відзиву на позовну заяву не уповноваженою особою, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першої статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Так, відзив на позовну заяву підписано Петриченком О. М., який згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є представником відповідача та має право діяти від імені відповідача в судах України без окремого доручення керівника з певними обмеженнями (а.с. 64-68).

Отже, суд вважає, що відзив на позовну заяву подано особою, яка має відповідні повноваження на вчинення таких дій, а тому відсутні підстави для залишення судом відзиву без розгляду.

При цьому, надаючи правову оцінку спірним рішенням щодо їх правомірності, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Так, пунктом 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567), передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 цього Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.Розпорядженням Кабінету Міністрів України №196-р від 03.03.2020 "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті"погоджено пропозицію Міністерства інфраструктури і Державної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби.

Зокрема Управління Укртрансбезпеки у Сумській області реорганізовано шляхом злиття з Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки.

Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті визначає організаційно-правовий статус, основні завдання, функції, повноваження та організаційні засади діяльності територіальних органів Укртрансбезпеки, утворених відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №196-р від 03.03.2020 "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".

Цим Положенням передбачено, що територіальний орган є структурним підрозділом апарату Укртрансбезпеки і забезпечує виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а такий, що утворений як міжрегіональний територіальний орган, - на території декількох адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюються його повноваження. Зокрема повноваження Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки поширюються на територію Сумської області (п.1.2, 1.8).

Згідно вимог ч. 5 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

На підставі п. 27 Порядку № 1567, за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно позивача було винесено заступником начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки начальником відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Сумській області Танченко О.І.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що оскаржувані рішення прийнято неповноважною особою. А тому доводи позивача в цій частині є необгрунтованими.

Суд зазначає, що процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимогЄвропейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок № 1567.

Відповідно до п. 2-4 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктами 12-14 Порядку № 1567 визначено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначенихпунктом 15цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до п. 10 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422 під час звернення до водія посадова особа зобов`язана привітатися, назвати свою посаду і прізвище, пред`явити службове посвідчення, направлення на перевірку та повідомити про причину зупинення транспортного засобу.

Отже, лише за наявності відповідного службового посвідчення та направлення на перевірку співробітник Укртрансбезпеки має право на проведення перевірки на транспорті.

Згідно графіку проведення рейдових перевірок в період з 25.10.2021 по 31.10.2021, затвердженого 22.10.2021 заступником начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки начальником відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Сумській області Танченко О.І. (а.с. 15), Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки мали проводитись рейдові перевірки, крім іншого, на ділянці автодороги Р-44 Суми-Путивль-Глухів.

Як вбачається з актів перевірки № 314142 та № 314143, рейдову перевірку транспортних засобів позивача проводили державні інспектори Управління Гетун В. В. та Солодовник П. О. на а/д Р-44 Суми-Путивль-Глухів 78 км (а.с. 7,8).

Суд витребовував у відповідача направлення на рейдову перевірку 26.10.2021 а/д Р-44 Суми-Путивль-Глухів, видане інспекторам Гетуну В. В. та Солодовнику П. О., на підставі якого ними проводилась рейдова перевірка позивача.

Проте, як вбачається з наданого відповідачем направлення на рейдову перевірку №008580 від 25.10.2021, інспекторам Гетуну В. В. та Солодовнику П. О. було видано направлення на проведення рейдової перевірки транспортних засобів у м. Суми, Сумська область, а/д Р-46 Харків-Охтирка 94 км, а/д Н-07 Київ-Суми-Юнаківка 292 км + 490 м, а/д Н-07 Київ-Суми-Юнаківка 293 км + 350 м (а.с. 103).

На підставі цього направлення інспектори відповідача проводили перевірку транспортних засобів позивача, про що вказано в актах перевірки № 314142 та № 314143.

Водночас, згідно Переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 55 (чинної, станом на час проведення рейдової перевірки) а/д Р-44 Суми-Путивль-Глухів є самостійною автодорогою. При цьому направлення, яке б видавалось інспекторам Гетуну В. В. та Солодовнику П. О. на рейдову перевірку 26.10.2021 а/д Р-44 Суми-Путивль-Глухів, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність законних повноважень на проведення рейдової перевірки транспортних засобів позивача на 78 км а/д Р-44 Суми-Путивль-Глухів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що на час проведення рейдової перевірки відповідач не мав законних повноважень на її проведення, а також беручи до уваги, що відповідачем у справі не доведено правомірності свого рішення, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Варто зазначити, що зважаючи на встановлену судом обставину проведення рейдової перевірки за відсутності повноважень на її проведення, суд не надає оцінку іншим доводам позивача щодо допущення чи недопущення позивачем порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржувані постанови не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 01.11.2021 №11, укладений між позивачем та адвокатом Макаренком Олександром Вячеславовичем (а.с.24-25) та копію акта приймання-передачі наданих послуг від 06.12.2021 (а.с. 26).

Водночас, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року по справі № 280/2635/20.

При цьому, суд відмічає, що перераховані в Акті приймання-передачі наданих послуг такі види послуг, як підготовка позову і вивчення документів та матеріалів перевірок не дають змоги визначити об`єм та кількість опрацьованих матеріалів, їх відношення до предмету спору, ступінь впливу на кінцевий результат, якого прагне досягти сторона при розгляді даної справи, та кількість витраченого часу на кожен вид робіт, при цьому даний вид послуг, може бути складовою витрат понесених під час складання позову тощо.

Крім того, послуга надана адвокатом, згідно п. 2 Акту приймання-передачі наданих послуг, за представництво інтересів клієнта при розгляді справ 29.11.2021 у Слобожанському міжрегіональному управлінні Укртрансбезпеки, з виїздом на місце розгляду (м. Суми, вул. Шишкарівська, б. 9) не входить до витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді.

З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 4540 грн, що відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір" (а.с. 4,5).

При цьому, позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 5221 грн та комісію за сплату судового збору в сумі 106,56 грн. З цього приводу суд зазначає, що комісія не належить до видів судових витрат, її сплата Законом України "Про судовий збір" не передбачена та не вимагається, зарахування цих коштів до спеціального фонду Державного бюджету України не здійснюється, тому у суду відсутні правові підстави стягувати на користь позивача комісію за сплату судового збору.

Щодо стягнення суми коштів у розмірі 681,00 грн. за подання до суду заяви про забезпечення позову суд зазначає, що ухвалою суду від 21.01.2022 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову було відмовлено, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача суми судового збору за подання такої заяви.

Таким чином, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 4540,00 грн., сплачений за квитанціями № 60939 та №60917 від 06.12.2021 (а.с.4,5).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Малого підприємства "Гранум ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову №235279 від 29.11.2021 Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування до Малого підприємства "Гранум ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову №235280 від 29.11.2021 Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування до Малого підприємства "Гранум ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.

Стягнути на користь Малого підприємства "Гранум ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Кринична, 2/48, м. Суми, 40034 код ЄДРПОУ 21101656) витрати зі сплати судового збору в сумі 4540,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (40000, м. Суми, вул. Шишкарівська, 9, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска