Рішення

від 18.05.2022 по справі 914/3194/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2022 Справа № 914/3194/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Автотрансекспедиція"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Левицького Тараса Олексійовича

про стягнення 145234,38 грн.

за участю представників:

від позивача Жук Р.С.

від відповідача Галушко О.І.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Автотрансекспедиція" до відповідача Фізичної особи-підприємця Левицького Тараса Олексійовича про стягнення 145234,38 грн. збитків у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язання.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судових засідань.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 05.04.2022р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача (вх.№6495/22 від 21.03.2022р.). про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копії роздруківки термописця, а долучені позивачем до вказаного клопотання докази не прийнято до розгляду. Вказаною ухвалою суду також було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 19.05.2022р. позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.05.2022р. проти позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву та у запереченні на відповідь на відзив.

Крім того, представник відповідача до закінчення судових дебатів зробив заяву про вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив таке.

Як зазначено у позовній заяві та як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" (постачальник) укладено договір поставки №А83006, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку і строки, встановлені договором, передати товар у власність покупцю, у певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах визначених у цьому договорі.

Відповідно до пункту 1.2. договору поставки №А83006 від 01.01.2021р., найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, зазначаються в додатку №1 до цього договору (специфікація), який є його невід`ємною частиною.

Згідно із пунктом 2.1. договору поставки №А83006 від 01.01.2021р., товар поставляється партіями. Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на умовах DDP (згідно з правилами ІНКОТЕРМС у редакції 2010р.) за адресами РЦ, що зазначені у додатку №6 до цього договору, якщо інша адреса не зазначена у заявках. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що поставляється, зазначаються у товарно-транспортній накладній (ТТН), складеній на підставі електронної заявки покупця.

Пунктом 2.1.1. договору поставки №А83006 від 01.01.2021р. передбачено, що товар, зазначений у специфікаціях, поставляється постачальником окремими партіями відповідно до електронних заявок Покупця. Заявка на поставку партії товару в розрізі кожного РЦ передається Покупцем Постачальнику у вигляді електронного документа ORDERS (EDI-документа) "замовлення на поставку" (заявка) через платформу електронної комерції "EDI NETWORK" або "ECOD".

Згідно пункту 7.1. договору, у разі поставки товару неналежної якості, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штрафні санкції згідно з розділом 2 додатку № 5 до цього договору, розміри інших штрафних санкцій, що застосовуються в рамках цього договору зазначені у розділі 1 додатку № 5 до цього договору.

Як вказано у пункті 7.3. договору поставки №А83006 від 01.01.2021р., у разі непоставки, недопоставки або прострочення поставки товару на 1 (один) календарний день, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штрафну санкцію в розмірі 5 (п`ять) % від вартості невчасно поставленого або недопоставленого товару, зазначеного в заявці, а у разі непоставки, недопоставки або прострочення поставки товару понад 1 (одного) календарного дня, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штрафну санкцію в розмірі 20 (двадцять) % від загальної суми непоставленого, недопоставленого або невчасно поставленого товару.

На виконання послуг перевезення, між Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Автотрансекспедиція" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" (замовник) укладено договір про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019р., відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов`язання по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, згідно заявок і накладних замовника. Під перевізником в даному договорі розуміється як сама транспортна організація, що здійснює послуги з перевезення, так і її представник /водій/ що безпосередньо здійснює доставку вантажу.

Відповідно до пункту 2.1. договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019р., перевізник зобов`язаний прийняти та доставити ввірений йому замовником для перевезення вантаж згідно із заявкою (накладною) до пункту призначення і видати його уповноваженому на отримання вантажу особі, а замовник зобов`язаний сплатити послуги перевізника, відповідно до умов цього договору.

Згідно із пунктами 2.2. та 2.3. договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019р., перевізник зобов`язаний забезпечити своєчасну подачу під завантаження технічно справного автомобіля з необхідними документами та дозволами на надання послуг (посвідчення водія, технічний паспорт на автомобіль і причіп, санітарний паспорт на автомобіль і причіп, санітарну книжку і відповідну ліцензію). В разі неможливості надання транспортного засобу в обумовлений час по яких-небудь причинах, перевізник зобов`язаний повідомити замовника не менше чим за 5 годин до вказаної дати завантаження. Перевізник зобов`язаний виконати перевезення по строго визначеному і погодженому із замовником маршруту і в терміни, вказані в заявці (маршрутному листу).

Пунктом 2.5. договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019р. передбачено, що перевізник зобов`язаний забезпечити обумовлений із замовником, температурний режим при перевезенні вантажу на весь час перевезення.

Згідно із пунктами 2.8. та 2.9. договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019р., факт прийняття вантажу перевізником підтверджується відміткою перевізника (експедитора) в товарно-транспортній накладній. Факт доставки вантажоодержувачеві підтверджується відміткою вантажоодержувача в товарно-транспортній накладній.

Відповідно до пункту 4.2. договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019р., перевізник несе перед замовником повну матеріальну відповідальність за втрату вантажу у розмірі його заявленої вартості, а за недостачу, псування або пошкодження вантажу - у розмірі вартості загубленої кількості/якості. Відповідальність, передбачена даним пунктом, настає з моменту прийняття вантажу до перевезення на складі відправника (після фактичного вантаження на транспорт) і до фактичного відвантаження на складі одержувача вантажу.

Пунктом 4.3. договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019р. передбачено, що за порушення температурного режиму при перевезенні вантажу, перевізник сплачує замовнику вартість збитків за недотримання температурного режиму, а також штраф у розмірі 5% від вартості вантажу, зазначеного у товаросупровідних документах на певне постачання. Перевізник зобов`язаний надати роздрукований документ щодо дотримання температурного режиму на протязі всього маршруту. Перевізник компенсує вартість збитків за недотримання температурного режиму.

Згідно із пунктом 4.7. договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019р., незалежно від і в доповнення до інших видів відповідальності, передбаченої договором, перевізник відшкодовує замовникові всі підтверджені останнім штрафи або компенсації замовником третім особам, що підлягають сплаті внаслідок невиконання зобов`язань перевізником за даним договором і спричинення збитку вантажу, коли чинним законодавством передбачена відповідальність перевізника. Перевізник окрім іншого, зобов`язаний відшкодувати замовнику, понесені останнім реальні збитки та упущену вигоду, завдані порушенням перевізником прийнятих на себе зобов`язань за договором.

Відповідно до пункту 4.8. договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019р., у випадку доручення перевізником виконання зобов`язання, що виникло з цього договору, третій особі, відповідальність за невиконання або неналежного виконання зобов`язання покладається на перевізника.

01.02.2021р. між Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Автотрансекспедиція" (експедитор, позивач) та Фізичною особи-підприємця Левицьким Тарасом Олексійовичем (перевізник, відповідач) укладено договір №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом, відповідно пункту 1.1. якого предметом цього договору є взаємовідносини сторін, які виникають при перевезенні та транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів, що надаються експедитором для перевезення автомобільним транспортом перевізника чи залучених ним осіб в міжнародному, міжміському сполученні.

Згідно із пунктом 1.2. договір №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом, за цим договором перевізник зобов`язується організувати та виконати перевезення довіреного йому вантажу в пункт призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а експедитор зобов`язується оплатити вартість послуг перевізника. Сторони виконують свої зобов`язання на підставі даного договору і заявки на перевезення.

Пунктом 2.3. договору №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.02.2021р. передбачено, що заявка є безумовним та невід`ємним додатком до цього договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоотримувача, перевізника, експедитора та їх уповноважених осіб, вид та найменування вантажу, розмір плати за надані транспортні послуги, пункти відправлення та доставки вантажу, тип та об`єм автофургона (причіпа, напівпричіпа), терміни подачі транспорту на завантаження, терміни доставки вантажу, окремі вказівки експедитора, додаткові чи особливі умови перевезення, державні номери транспортних засобів (тягача, автофургона, причіпа, напівпричіпа). Погоджена сторонами заявка, що встановлює умови, інші ніж ті що передбачені договором, матиме пріоритет щодо умов договору.

Відповідно до пункту 4.1.8. договору №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.02.2021р., перевізник зобов`язується забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття для перевезення і до моменту видачі його в пункті призначення вантажоотримувачу, зазначеному в товарно-транспортній накладній (CMR). Видача вантажу здійснюється уповноваженій особі вантажоотримувача за умови надання документу, що посвідчує його особу.

Згідно із пунктом 4.2.2. договору №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.02.2021р., перевізник має право вимагати належного оформлення товарно-транспортних накладних із підтвердженням прийняття вантажу підписами уповноважених осіб та відбитками печаток вантажоотримувача.

Пунктом 4.3.6. договору №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.02.2021р. передбачено, що перевізник зобов`язується окремо узгоджувати з перевізником транспортування небезпечних, негабаритних вантажів, а також вантажів, що вимагають дотримання температурного режиму.

Відповідно до пункту 5.1.2. договору №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.02.2021р., у разі, якщо в підписаній сторонами заявці погоджено додаткову відповідальність сторін, зміну термінів виконання зобов`язань та розміри штрафних санкцій, інші суттєві умови, які впливають на виконання зобов`язань по цьому договору, сторонами приймаються умови, зазначені в заявці.

У пункті 5.2.1. договору №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.02.2021р. зазначено, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту видачу вантажоодержувачу, або його уповноваженій особі, який зазначений у товарно-транспортних документах. Перевізник зобов`язаний відшкодувати експедитору вартість пошкодженого, втраченого вантажу, підтверджену за допомогою складання акту та претензії, в термін який не може перевищувати 10 банківських днів з моменту складання акту. У разі неявки представника перевізника для складання акту або його відмови від підписання акту, такий акт підписується уповноваженим представником вантажоотримувача в односторонньому порядку.

Згідно із пунктами 8.1. та 8.2. договору №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.02.2021р., претензії та спори, які відносяться до виконання сторонами умов цього договору, вирішуються шляхом переговорів. Кожен випадок збитків, за який інша сторона вимагає відшкодування, повинен бути обгрунтований та підтверджений належним чином оформленими документами, що передбачають можливість звернутися з вимогою до винної сторони. Претензії з повним пакетом товаросупровідних документів повинні бути подані в терміни, встановлені чинним законодавством України, з урахуванням надання стороні права і можливості висунути вимоги іншій стороні.

24.05.2021р. Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" замовлення №2731_31416648 на поставку рибної продукції.

Враховуючи наведене, на виконання замовлення №2731_31416648, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" на підставі договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019р. надіслало Приватному транспортно-експедиційному підприємству "Автотрансекспедиція" заявку про надання транспортних послуг №0006818 від 26.05.2021р.

В свою чергу Приватне транспортно-експедиційне підприємство "Автотрансекспедиція" на підставі договору №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.02.2021р. надіслало Фізичній особі-підприємцю Левицькому Тарасу Олексійовичу заявку №0006818-Т від 26.05.2021р. на перевезення рибної продукції, із зазначенням у ній, що температурний режим при перевезенні продукції повинен становити 0/-2. Доставка на 9-00 ранку.

Відповідно до пункту 3 заявки №0006818-Т від 26.05.2021р. на перевезення від 26.05.2021р., сторони домовилися, що при наданні послуг за цим договором вантажовідправник, з метою контролю за рухом та станом транспортних засобів, має право використовувати GPS-навігацію (технічне обладнання супутникового моніторингу). Перевізник підтверджує, що дані GPS-навігації можуть бути використані в процесі надання послуг для підтвердження фактів обліку пробігу транспортних засобів та його простою. Перевізник зобов`язується використовувати пристрої GPS-навігації згідно інструкцій та правил вантажовідправника щодо використання обладнання.

Пунктом 4 заявки №0006818-Т від 26.05.2021р. на перевезення передбачено, що перевізник зобов`язаний при навантаженні/вивантаженні звірити кількість та стан вантажу (якість тарної упаковки), завантаженого на транспортний засіб, з кількістю і станом вантажу (якість тарної упаковки) занесеним в товаро-транспортну накладну. Пломбування вантажного відсіку автомобіля не звільняє перевізника від відповідальності за відповідність фактичної кількості вантажних місць з кількістю, вказаною в супровідних документах.

Згідно із пунктами 6, 7 заявки №0006818-Т від 26.05.2021р. на перевезення рибної продукції, перевізник зобов`язаний забезпечити обумовлений із замовником температурний режим при перевезенні вантажу на весь час перевезення. Перевізник несе перед експедитором повну матеріальну відповідальність за втрату вантажу у розмірі його заявленої вартості, а за недостачу, псування або пошкодження вантажу - у розмірі вартості загубленої кількості/якості. Відповідальність, передбачена даним пунктом, настає з моменту прийняття вантажу до перевезення на складі відправника (після фактичного вантаження на транспорт) і до фактичного відвантаження на складі одержувача вантажу.

Відповідно до пункту 8 заявки №0006818-Т від 26.05.2021р. на перевезення рибної продукції, за порушення температурного режиму при перевезенні вантажу, перевізник сплачує замовнику вартість збитків за недотримання температурного режиму, а також штраф у розмірі 5% від вартості вантажу, зазначеного у товаросупровідних документах на певне постачання. Перевізник зобов`язаний надати роздрукований документ щодо дотримання температурного режиму на протязі всього маршруту. Перевізник компенсує вартість збитків за недотримання температурного режиму.

Пунктом 10 заявки №0006818-Т від 26.05.2021р. на перевезення рибної продукції передбачено, що незалежно від і в доповнення до інших видів відповідальності, передбаченої договором, перевізник відшкодовує експедиторові всі підтверджені останнім штрафи або компенсації експедитора третім особам, що підлягають сплаті внаслідок невиконання зобов`язань перевізником за даним договором і спричинення збитку вантажу, коли чинним законодавством передбачена відповідальність перевізника. Перевізник окрім іншого, зобов`язаний відшкодувати експедитору, понесені останнім реальні збитки та упущену вигоду, завдані порушенням перевізником прийнятих на себе зобов`язань за договором.

26.05.2021р. складено товарно-транспортну накладну №49147, якою засвідчено те, що транспортний засіб марки MAN TGX 18.440, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом-рефрижератором марки SCHMITZ SKO 24, номерний знак НОМЕР_2 , завантажено товаром (рибною продукцією) на загальну суму 604872,82 грн. з ПДВ.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" на виконання договору поставки №А83006 від 01.01.2021р. (заявка №2731_31416648 від 24.05.2021р.) підготовлено та підписано зі свого боку видаткову накладну №49147 від 26.05.2021р. на суму 604872,82 грн.

27.05.2021р. транспортний засіб відповідача прибув у пункт розвантаження Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка 335, однак вантажоодержувачем ні у товарно-транспортній накладній №49147, ні у видатковій накладній не поставлено відмітку про прийняття товару на суму 604872,82 грн.

Як зазначено у позовній заяві, при прийманні вантажу, вантажоодержувачем було виявлено порушення температурного режиму під час перевезення та відмовлено у його прийнятті, у зв`язку з чим фахівцем якості і комірником Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", а також водієм транспортного засобу підписано акт виявлених невідповідностей.

Так, відповідно до пункту 3 акту виявлених невідповідностей від 27.05.2021р., напрямок перевірки відповідність фактично прийнятого товару, вказаному товару в документах. Невідповідності у зв`язку з порушенням температурного режиму в охолодженій продукції (+8). Поставку на РЦ Львів відхилено. Як вказано в акті виявлених невідповідностей, у зв`язку із зазначеними невідповідностями, постачальник зобов`язується надати покупцю правильно оформлені первинні документи, а саме: ВН№49147, ттн, акти 8, 9 А83006 від 01.01.2021р., під час наступної поставки, але в будь-якому разі не пізніше 5 робочих днів з дня складання цього акту.

При цьому, як вказано у позовній заяві, факт порушення вимог температурного режиму впродовж усього маршруту транспортного засобу підтверджується даними термописця, який фіксував температурний режим протягом всього терміну перевезення.

30.06.2021р. Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" скеровано Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" повідомлення про нарахування штрафних санкцій вих.№84033, в якому зазначено, що на підставі пункту 7.3. договору поставки №А83006 від 01.01.2021р., яким передбачено, штраф за непоставку/недопоставку або прострочення поставки товару, постачальнику нараховано штраф в розмірі 114990,74 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" відповідно до платіжного доручення №10557 від 14.07.2021р. було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" 114990,74 грн. штрафу.

При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" звернулось до Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Автотрансекспедиція" із претензією вих.№17/02 від 17.06.2021р., в якій вантажовідправник зазначає, що факт недотримання температурного режиму при перевезенні товару спричинив застосування до постачальника (вантажовідправника) штрафних санкцій в розмірі 114990,74 грн., які експедитор повинен йому відшкодувати йому як завдані збитки.

Також у претензії вих.№17/02 від 17.06.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" зазначає, що на підставі пункту 4.3. договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019р., Приватному транспортно-експедиційному підприємству "Автотрансекспедиція" нараховано 30243,64 грн. штрафу за порушення температурного режиму перевезення продукції.

Тобто відповідно до претензії вих.№17/02 від 17.06.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" пред`явило Приватному транспортно-експедиційному підприємству "Автотрансекспедиція" вимогу на загальну суму 145234,38 грн., що складається з 114990,74 грн. завданих збитків та 30243,64 грн. штрафу за порушення температурного режиму перевезення продукції.

Приватне транспортно-експедиційне підприємство "Автотрансекспедиція" на виконання претензії постачальника (вантажовідправника) продукції відповідно до платіжного доручення №8000 від 03.08.2021р. перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" грошові кошти в розмірі 145234,38 грн.

Разом з тим, Приватне транспортно-експедиційне підприємство "Автотрансекспедиція" скерувало Фізичній особі-підприємцю Левицькому Тарасу Олексійовичу претензію вих.№0114 від 02.07.2021р., в якій експедитор зазначає, що факт недотримання температурного режиму при перевезенні товару спричинив понесення ним збитків на суму 114990,74 грн. та застосування до нього штрафу в розмірі 30243,64 грн. за порушення температурного режиму перевезення продукції.

Враховуючи вказану обставину, а також посилаючись на пункт 8 заявки №0006818-Т від 26.05.2021р. на перевезення рибної продукції, Приватне транспортно-експедиційне підприємство "Автотрансекспедиція" пред`явило Фізичній особі-підприємцю Левицькому Тарасу Олексійовичу вимогу про сплату 114990,74 грн. збитків та 30243,64 грн. штрафу за порушення температурного режиму перевезення продукції на підставі пункту 8 заявки, що разом становить 145234,38 грн.

Отримавши вказану претензію Фізичною особою-підприємцем Левицьким Тарасом Олексійовичем надіслано Приватному транспортно-експедиційному підприємству "Автотрансекспедиція" лист від 18.08.2021р., в якому перевізник просить експедитора повідомити яким чином здійснювався розрахунок завданих збитків, хто проводив оцінку вартості пошкодженого вантажу, а також просить надати підтверджуючі документи.

Як зазначає позивач у позовній заяві, скерована відповідачу претензія вих.№0114 від 02.07.2021р. на день звернення із даним позовом на суму 145234,38 грн. не врегульована.

Таким чином, враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 145234,38 грн. понесених збитків у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання.

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Фізична особа-підприємець Левицький Тарас Олексійович вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню з огляду на такі обставини.

Як зазначив відповідач з посиланням на дані GPS-навігатора, 27.05.2021р. о 07:57 автомобіль відповідача прибув на склад АТБ та очікував подальших інструкцій від вантажоодержувача. Надалі, о 09:56 год. водій перевізника під`їхав до будівлі для розвантаження товару, а саме безпосередньо до рампи для вивантаження товару, де автомобіль простояв 55 хвилин, що свідчить про те, що протягом цього часу причіп з охолодженим товаром був відкритий, адже заїхати до рампи, окрім як з відкритими дверима причепу, фізично неможливо.

При цьому, посилаючись на архівні дані прогнозу погоди у місті Львів різних метеослужб, відповідач звертає увагу на те, що 27.05.2021р. з 09:00 год. по 10:00 год. ранку температура у місті Львів була в середньому +19С.

Разом з тим, враховуючи те, що перевізник повинен забезпечити лише перевезення товару, а не завантаження/розвантаження транспортного засобу, що є обов`язком експедитора, тому на думку відповідача з його боку не було жодних порушень, адже підвищення температури у відкритому причепі автомобіля відбулося саме через порушення порядку розвантаження товару.

Як вказано у відзиві на позовну заяву, після такого тривалого очікування на розвантаження товару представником вантажоодержувача було проведено огляд поставленого товару, встановлено наявність двох видів товару, а саме рибних консерв та охолодженої риби та здійснено заміри температурного режиму, в результаті чого було встановлено, що температура становить +8.

Щодо підписання акту виявлених невідповідностей водієм транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення рибної продукції, відповідач зазначив, що представники Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" запевнили його, що це лише формальності та товар в будь-якому випадку буде вивантажений.

У відзиві на позовну заяву вказано, що в подальшому водію вказали на іншу рампу, куди він під`їхав о 17:54 год. та де протягом 1 год. 29 хв. вантажоодержувач здійснював розвантаження 18 тонн рибних консерв, після чого водія спрямували на інший склад Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" за адресою: місто Львів, вулиця Промислова 50/52, прибувши до якого протягом 20 хвилин здійснювалося перевантаження охолодженої риби на інший транспортний засіб, що на думку відповідача фактично свідчить про прийняття вказаного товару.

З урахуванням наведених обставин, беручи до уваги висвітлені хронологічні події щодо поставки товару, відповідач вважає, що позивачем не доведено того, що саме порушення перевізником своїх зобов`язань призвело до збитків, які були понесені позивачем. Натомість відповідач стверджує про відсутність порушень з боку перевізника та про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями перевізника та понесеними позивачем збитками.

При цьому, як вказано у відзиві на позовну заяву, не зважаючи на той факт, що товарно-транспортна накладна є основним документом, на підставі якого здійснюється поставка товару, у виданій вантажовідправником ТТН №49147 від 26.05.2021р. не міститься інформації про температурний режим, який підлягає встановленню під час здійснення перевезення товару.

Також відповідач посилається на те, що наданий водію для здійснення перевезення сертифікат якості на відповідний товар, містив інформацію про необхідність встановлення температурного режиму від 0 до +5 градусів, з урахуванням чого і здійснювалося перевезення товару, що на думку відповідача свідчить про те, що ним не було допущено порушення температурного режиму на підставі вищенаведених документів.

Крім того, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що відповідно до здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" розрахунку штрафних санкцій, покупець 27.05.2021р. не отримав десять видів товару, однак відповідно до ТТН №49147 від 26.05.2021р. здійснювалася поставка тринадцяти одиниць товару, щодо яких вантажоодержувач при прийнятті товару встановив порушення температурного режиму.

При цьому відповідач зазначає, що відповідно до акту виявлених невідповідностей від 27.05.2021р., температурний режим +8С був зафіксований щодо всього товару, який постачався на підставі ТТН №49147 від 26.05.2021р., а не окремих одиниць товару, які в подальшому не були отримані вантажоотримувачем.

Відповідач вважає, що у випадку, якби заявлені штрафні санкції справді були пов`язані з порушенням відповідачем температурного режиму, то відповідно, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" заявило б претензію щодо всього товару, щодо якого, на думку вантажоодержувача, було порушено температурний режим, і разом з тим, як зазначив відповідач, позивачем не доведено, що штрафні санкції були стягнуті саме за непоставку/недопоставку/прострочення поставки того товару, перевезення якого здійснював відповідач.

Також у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" було здійснено нарахування штрафних санкцій саме за непоставку/недопоставку/прострочення поставки товару, а тому такі штрафні санкції не є збитками, які спричинені недотриманням температурного режиму, що за твердженням відповідача виключає його відповідальність перед позивачем у даному випадку.

Отже враховуючи наведене, відповідач вважає, що позивачем не доведено факт наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками позивача, вини відповідача, з огляду на що, на думку відповідача, в даному випадку застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків є неможливим, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктами 1 та 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Аналогічне положення міститься в статті 307 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, 01.02.2021р. між Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Автотрансекспедиція" (експедитор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Левицьким Тарасом Олексійовичем (перевізник, відповідач) укладено договір №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом, відповідно пункту 1.1. якого предметом цього договору є взаємовідносини сторін, які виникають при перевезенні та транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів, що надаються експедитором для перевезення автомобільним транспортом перевізника чи залучених ним осіб в міжнародному, міжміському сполученні.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1 та 2 статті 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Як встановлено судом, Приватне транспортно-експедиційне підприємство "Автотрансекспедиція" на підставі договору №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.02.2021р. надіслало Фізичній особі-підприємцю Левицькому Тарасу Олексійовичу заявку №0006818-Т від 26.05.2021р. на перевезення рибної продукції, із зазначенням у ній, що температурний режим при перевезенні продукції повинен становити 0/-2 (вантажовідправник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" (постачальник); вантажоодержувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет").

Як також встановлено судом, при прийманні вантажу, вантажоодержувачем було виявлено порушення температурного режиму (+8) під час перевезення та відмовлено у його прийнятті, у зв`язку з чим було складено акт виявлених невідповідностей, на підставі якого вантажовідправником було сплачено вантажоодержувачу штраф за непоставку товару в розмірі 114990,74 грн., у зв`язку з чим в подальшому експедитор сплатив вантажовідправнику 114990,74 грн. понесених останнім збитків та 30243,64 грн. штрафу за порушення температурного режиму перевезення продукції (разом 145234,38 грн.).

Як вже було зазначено судом, обгрунтовуючи наявність підстав для стягнення з відповідача збитків в розмірі 145234,38 грн., позивач посилається на акт виявлених невідповідностей від 27.05.2021р., а також на дані термописця, який фіксував температурний режим протягом всього часу перевезення.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, дані термописця, який фіксував температурний режим протягом всього терміну перевезення позивачем до позовної заяви не долучено, зазначивши при цьому, що доказ у виді записів термописців напівпричепа-рифрижератора будуть надані згодом, оскільки наявні в розпорядженні позивача копії є неналежної якості, у зв`язку з чим прочитати наявну на них інформацію не видається можливим.

Так, 21.03.2022р. позивачем було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх.№6495/22), відповідно до якого позивач просив долучити до матеріалів справи копію листа вантажовідправника №25/11 від 25.11.2021р. та копію роздруківки термописця.

Однак, ухвалою суду від 05.04.2022р. у даній справі позивачу відмовлено у задоволенні клопотання (вх.№6495/22 від 21.03.2022р.) про долучення доказів до матеріалів справи, а долучені позивачем до вказаного клопотання докази не прийнято до розгляду.

З цього приводу слід зазначити, що статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України чітко врегульовано порядок і строки подання доказів учасниками справи. Так, згідно із частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частина 4 та 5 цієї статті).

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно із позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована.

Водночас, докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Такі правові позиції викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2019р. у справі №916/3130/17 та від 26.02.2019р. у справі №913/632/17.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач стверджував, що він має у наявності копію доказу, але неналежної якості, однак позивачем не долучено до позовної заяви копії цього доказу будь-якої якості, а також доказу, який би підтверджував, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказу не тільки у належній якості, але й оригіналу, з метою виконання обов`язку щодо доказів.

Як вбачається із матеріалів справи, представником позивача 22.11.2021р. (тобто фактично через місяць після звернення до суду з позовом) було направлено адвокатський запит Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" на отримання даних зазначеного термописця. З відповіддю на адвокатський запит від 25.11.2021р. №25/11 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" надало позивачу роздруківку вказаного термописця. Водночас клопотання про долучення вказаного доказу подано до суду 21.03.2022р., тобто фактично через 4 (чотири) місяці з дати отримання відповіді на адвокатський запит з долученою до нього роздруківкою термописця.

При цьому, як зазначено у позовній заяві, ще 02.07.2021р. Приватне транспортно-експедиційне підприємство "Автотрансекспедиція" звернулася до Фізичної особи-підприємця Левицького Тараса Олексійовича із претензією про відшкодування 145234,38 грн. понесених збитків, і у відповідь на претензію відповідач листом від 18.08.2021р. просив надати підтверджуючі документи. Лист відповідача від 18.08.2021р. долучений позивачем до позовної заяви.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи та як зазначено у позовній заяві, 03.08.2021р., тобто до подання позову, Приватне транспортно-експедиційне підприємство "Автотрансекспедиція" розглянувши претензію, тобто, на думку суду, перевіривши обґрунтованість претензії на підставі поданих доказів, перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" суму 145234,38 грн., яка є предметом спору у даній справі.

Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, у суду виникли сумніви з приводу існування поданого з клопотанням доказу, а саме роздруківки вказаного термописця, на момент звернення до суду з позовом.

Тим не менше, відповідно до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Крім того, згідно із статтею 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, оскільки судом не встановлено виняткового випадку, коли можливим є прийняття судом поданого з клопотанням доказу з порушенням встановленого строку, тобто не встановлено наявність об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне вчинення такої процесуальної дії, беручи до увагу те, що ні в позовній заяві, ні в клопотанні про долучення доказів позивачем не обґрунтовано неможливість подання доказу у встановлений законом строк з причин, що не залежали від нього, ухвалою суду від 05.04.2022р. у даній справі 914/3194/21 позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання (вх.№6495/22 від 21.03.2022р.) про долучення доказів до матеріалів справи, а долучені позивачем до вказаного клопотання докази не прийнято до розгляду.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, відшкодування збитків може бути покладено на особу лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для господарської відповідальності.

За усталеною судовою практикою Верховного Суду господарське правопорушення складається з чотирьох елементів, а саме:

- протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання;

- наявності шкоди (збитки це грошове вираження шкоди);

- причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою;

- вини боржника.

За відсутності хоча б одного із цих елементів такий вид господарсько-правової відповідальності, як відшкодування збитків, до учасників господарських відносин не застосовується.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 8 заявки №0006818-Т від 26.05.2021р. на перевезення рибної продукції, за порушення температурного режиму при перевезенні вантажу, перевізник сплачує замовнику вартість збитків за недотримання температурного режиму, а також штраф у розмірі 5% від вартості вантажу, зазначеного у товаросупровідних документах на певне постачання. Перевізник зобов`язаний надати роздрукований документ щодо дотримання температурного режиму на протязі всього маршруту. Перевізник компенсує вартість збитків за недотримання температурного режиму.

Проте, у підтвердження недотримання температурного режиму складено акт виявлених невідповідностей від 27.05.2021р., в якому зазначено, що вантажоодержувач відмовив у прийнятті товару згідно із ТТН №49147 від 26.05.2021р., оскільки при перевезенні продукції було порушено температурний режим (+8).

У вказаному акті виявлених невідповідностей не зазначено жодних доказів у підтвердження порушення температурного режиму, також немає посилання на роздруківку термописця.

Згідно із пунктом 4.3. договору про надання послуг з перевезення №0201/пр від 02.01.2019р., що укладений між вантажовідправником (за цим договором замовник) та позивачем (за цим договором перевізник), перевізник зобов`язаний надати роздрукований документ щодо дотримання температурного режиму на протязі всього маршруту. Перевізник компенсує вартість збитків за недотримання температурного режиму.

Аналогічне положення про необхідність надання роздрукованого документа щодо дотримання температурного режиму на протязі всього маршруту міститься також у заявці від 26.05.2021р., складеній на підставі договору №406/21 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.02.2021р., що укладений між Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Автотрансекспедиція" (експедитор, позивач) та Фізичною особи-підприємця Левицьким Тарасом Олексійовичем (перевізник, відповідач).

Отже з наведеного слідує, що єдиним належним доказом, який може підтверджувати факт порушення температурного режиму протягом всього часу перевезення та на підставі якого можна скласти акт невідповідностей, і як наслідок виникає обов`язок відшкодувати збитки, у разі їх наявності, є роздрукований документ щодо дотримання температурного режиму на протязі всього маршруту.

Тобто, у випадку складення акту невідповідностей без даних термописця, про який мало бути зазначено в акті, позбавляє можливості стверджувати про доведеність факту порушення температурного режиму протягом всього часу перевезення.

Обставини порушення відповідачем вимог про дотримання температурного режиму протягом всього часу перевезення Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Автотрансекспедиція" належними доказами не підтверджено.

Здійснена позивачем оплата на рахунок вантажовідправника в розмірі 145234,38 грн. не свідчить про факт понесення збитків у зв`язку з порушенням температурного режиму відповідачем. ТОВ «ЮФК» сплатило ТОВ «АТБ-маркет» штраф за недопоставку, хоча рибна продукція доставлена відповідачем у строки обумовлені в заявці, однак не прийнята вантажоодержувачем у зв`язку з порушенням температурного режиму, порушення якого не підтверджується матеріалами справи.

Крім того, зі змісту пункту 8 заявки №0006818-Т від 26.05.2021р. на перевезення рибної продукції вбачається, що порушення температурного режиму є підставою для відшкодування завданих збитків, у разі їх наявності, та сплати штрафу. У даному випадку, позивач мав довести порушення відповідачем температурного режиму, внаслідок чого він поніс збитки у зв`язку з таким порушенням.

Також суд звертає увагу, що відповідно до вимог частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Суд також вважає, що внаслідок порушення температурного режиму може бути завдано збитків зіпсуттям товару (рибної продукції), у зв`язку з чим відшкодовується вартість пошкодженого товару, а не збитки, які за твердженням позивача, зазнав вантажовідправник, а надалі і сам позивач, сплативши штраф вантажоодержувачу за недопоставлений товар, враховуючи те, що доставка всього товару фактично відбулась і доказів доставки пошкодженого (зіпсутого) товару рибної продукції, матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України одною із основних засад судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд зазначає, що в даному випадку позивачем не доведено наявність складу цивільного правопорушення, при наявності якого є підстави для відшкодування збитків, з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору покласти на позивача, оскільки у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, слід зазначити, що представник відповідача до закінчення судових дебатів зробив заяву про вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення.

Так, відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Таким чином, враховуючи подану відповідачем заяву, суд дійшов висновку призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та встановити йому строк для подання доказів щодо розміру таких витрат.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу на 31.05.2022р. на 14:20 год.

3. Встановити відповідачу строк до 24.05.2022р. для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.06.2022р.

Суддя Петрашко М.М.